Ухвала

від 20.03.2024 по справі 287/2960/23

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/2960/23

2-о/287/15/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Л.В.,розглянувши заяву ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Соболівський Антон Михайлович, треті особи Олевський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану уКоростенському районіЖитомирської областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ), Олевська міська рада, про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісті в районах проведення воєнних дій або АТО,-

В С Т А Н О В И В:

До Олевського районного суду Житомирської області від представника заявника адвоката Соболівського Антона Михайловича надійшла заява ОСОБА_1 , треті особи Олевський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану уКоростенському районіЖитомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерстваюстиції (м.Київ), Олевська міська рада, про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісті в районах проведення воєнних дій або АТО.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Винару Л.В.

Відповідно до ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно дост. 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Ч. 3 ст. 294 ЦПК України передбачає, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заявиповинні відповідати також і загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви. Якщо заява подана з порушенням вказаних вимог, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для усунення вказаних недоліків. У разі невиконання цих вказівок, заява вважається неподаною та повертається заявникові.

Перевіривши заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку, що її подано без додержання вимог, викладених у ст. 175ЦПК України.

Зокрема, у поданій заяві:

-не зазначено офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти заявника ОСОБА_1 ;

- не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету заявника, представника заявника та третіх осіб;

- відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

-не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), тому у цій частині заяву слід уточнити.

Також, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини. Крім цього, факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Заявник не вказує з якою метою виникла необхідність встановлення даного факту.

Відсутність у заяві відомостей щодо мети встановлення факту не дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. Без мети встановлення факту, суддя не в змозі визначитись із колом осіб, на права чи інтереси яких може вплинути рішення по справі, тобто, із колом заінтересованих осіб.

Окрім цього, згідно ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Як вбачається із змісту поданої заяви, Олевський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану уКоростенському районіЖитомирської областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ) та Олевська міська рада зазначені у якості третіх осіб, тому у цій частині заяву слід уточнити.

Також, у поданій заяві не обгрунтовано, яким чином встановлення факту смерті ОСОБА_2 впливатиме на права та обов`язки Олевської міської ради.

Ч. 2 ст. 317 ЦПК України передбачено, що справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Проте,у заяві незазначено уякості заінтересованоїособи - військової частини НОМЕР_1 ,у якій перебував на військовій службі ОСОБА_2 , факт смерті якого просить встановити представник заявника у поданій заяві.

Окрім цього, у мотивувальній частині заяви представник заявника, обґрунтовуючи подану заяву, посилається на положення ст.ст. 46 та 47 ЦК України, які стосуються оголошення судом фізичної особи померлою, але при цьому у прохальній частині заяви просить встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 .

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п.36).

На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Поряд із цим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, щоКонвенція про захист прав людини і основоположних свободне гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, про залишення заяви без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст.ст.175,177,185,258,260, 294 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Соболівський Антон Михайлович, треті особи Олевський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану уКоростенському районіЖитомирської областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ), Олевська міська рада, про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісті в районах проведення воєнних дій або АТО - залишити без руху.

Надати заявнику (його представнику) строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, роз`яснивши, що в іншому випадку заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.В.Винар