Рішення

від 21.03.2024 по справі 287/599/23

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/599/23

2/287/106/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2024 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду Житомирської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олевської міської ради Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, -

ВСТА НОВИ В :

До Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Олевської міської ради Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом.

Ухвалою суду від 16.11.2023 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 15.01.2024 року вказану позовну заяву залишено без руху, оскільки після відкриття провадження у справі встановлено, що така не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України та позивачці надано строк для усунення недоліків.

25.01.2024 року на адресу суду від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху та уточнена позовна заява.

В уточненій редакції позовної заяви ОСОБА_1 просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття нею спадщини за заповітом, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті її матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в три місяці з дня ухвалення рішення суду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Хочине, Коростенського (Олевського) району, Житомирської області померла її мама ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті матері відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За свого життя мама позивачки ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 07.03.2013 року секретарем Хочинської сільської ради Олевського району Житомирської області за змістом якого все своє майно, в тому числі житловий будинок, що розташований за вищевказаною адресою вона заповіла позивачці ОСОБА_1 . Про наявність заповіту позивачці раніше відомо не було. На час відкриття спадщини ОСОБА_1 не проживала разом з матір`ю в с. Хочине, Коростенського району, Житомирської області, оскільки її постійним місцем проживання на той час було м. Житомир, Житомирської області. Також, позивачка протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подала заяву про прийняття спадщини, оскільки не була обізнана про наявність заповіту саме на неї, а приймати спадщину за законом вона не бажала, оскільки покійна мати за життя неодноразово висловлювала свою думку про те, що після її смерті все спадкове майно перейде до особи, яку вона зазначить у заповіті. У подальшому, після смерті матері, у зв`язку з сімейними обставинами позивачка ОСОБА_1 вирішила змінити своє місце проживання та 22.11.2022 року зареєструвалася в с. Хочине, Коростенського району, Житомирської області, де вирішила на батьківщині своїх пращурів доживати свій вік. В кінці листопада 2022 року, під час здійснення поточного ремонту та прибирання будинку покійної матері, так як після її смерті в будинку ніхто не проживав, позивачка ОСОБА_1 разом з документами батьків виявила також і заповіт, яким її матір ОСОБА_2 ще за життя заповідала їй на випадок смерті належне їй майно, зокрема і житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . 12.02.2023 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 . Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачці було відмовлено у зв`язку з неприйняттям спадщини у встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк. На переконання позивачки, приватний нотаріус мав змогу за допомогою Єдиного демографічного реєстру встановити її місце проживання, як спадкоємця за заповітом і повідомити її про його наявність, проте не зробив цього. Вказане у сукупності, на думку позивачки, є поважними причинами пропуску нею строку прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини терміном 3 (три) місяці.

Ухвалою суду від 26.01.2024 року продовжено судовий розгляд цивільної справи №287/599/23 за позовом ОСОБА_1 до Олевської міської ради Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом та призначено підготовче судове засідання по справі.

Ухвалою суду від 22.02.2024 року закрито підготовче провадження у вказаній цивільній справі та справу призначено до судового розгляду по суті в загальному порядку.

Позивачка ОСОБА_1 в судове не з`явилася, до суду надала письмову заяву з проханням розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задоволити.

Від представника відповідача Олевської міської ради Житомирської області Кравченка А.О., засобами електронного зв`язку, надійшла заява з проханням розглядати справу без його участі. При розгляді вказаної справи представник відповідача не заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 та просить прийняти рішення за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30.05.2021 року відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 14).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Хочинської сільської ради Олевського району Житомирської області 07.03.2013 року за № 58. Спадкоємцем зазначеного в заповіті майна є донька, позивачка по справі ОСОБА_1 (а.с. 13).

Відповідно до довідки, виданої старостою Хочинського старостинського округу Олевської міської ради Житомирської області від 20.02.2023 року за вих. №375 згідно запису погосподарської книги №5, особового рахунку № НОМЕР_2 (2016-2023 рр.) житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який закінчений будівництвом до 05 серпня 1992 року та якому присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16).

Згідно витягу з реєстру територіальної громади позивачка ОСОБА_1 з 22.11.2022 року по даний час зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Відповідно до довідки, виданої старостою Хочинського старостинського округу Олевської міської ради Житомирської області від 20.02.2023 року за вих. №376 ОСОБА_1 дійсно проживає в АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Спадкоємці для оформлення спадщини, а саме будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав згідно погосподарської книги №5 (2016-2023 рр.), особового рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_2 , нині померлій, до Хочинського старостинського округу, крім ОСОБА_1 не зверталися, що стверджується довідкою Хочинського старостинського округу Олевської міської ради Житомирської області від 20.02.2023 року №377 (а.с. 17).

Постановою приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Романчука А.М. від 12.02.2023 року ОСОБА_1 відмовлено у посвідченні та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим Хочинською сільською радою Олевського району Житомирської області 07.03.2013 року за реєстровим номером №58 на спадкове майно житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що залишився після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та факт прийняття спадщини спадкоємцем у встановлений законом спосіб не підтверджено (а.с. 6).

Також, згідно довідки приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Романчука А.М. від 12.02.2023 року за вих. №15/2023 12.02.2023 року нотаріусом заведена спадкова справа №15/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , за заявою її дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості про наявність інших спадкоємців як за законом так і за заповітом, які б прийняли спадщину в спадковій справі відсутні (а.с. 7).

Встатті 55 Конституції Українизакріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідност. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положеньст.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (статті 12 і 81 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ст. 77 ЦПК України).

Згідност. 78 ЦПК Українисуд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності дост. 79 ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК Українивизначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положеньст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 1216ЦК Українивизначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217ЦК України).

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).

У відповідності до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 1254 ЦК України заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

У відповідності достатті 1268ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною першоюстатті 1269ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст.1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною третьоюстатті 1272ЦК Українипередбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17. З вказаними висновками погодився Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17 (провадження № 61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17 (провадження № 61-18261св18), від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19), від 21 вересня 2020 року у справі № 130/2517/18 (провадження № 61-14962св19).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 склала заповіт, який зареєстрований в реєстрі за № 58. Відповідно до заповіту, ОСОБА_2 заповіла своє майно дочці позивачці ОСОБА_1 .

Беручи до уваги вищенаведені, викладені у позовній заяві пояснення ОСОБА_1 щодо пропуску нею строку для прийняття спадщини, які підтверджуються матеріалами справи, враховуючи те, що позивачка про наявність заповіту на її ім`я дізналася поза межами строку, передбаченого ч. 1ст. 1270 ЦК України, суд вважає, що вказані обставини свідчать про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, адже пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини. Таким чином, з огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог і визначення позивачці додаткового строку терміном три місяці, який буде достатнім для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 1220, 1217, 1218, 1233, 1235, 1255, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Олевської міської ради Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом - задоволити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_4 після смерті її матері ОСОБА_2 , терміном три місяці з дня набрання чинності рішенням суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 22.09.1998 року Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Олевська міська рада Житомирської області, код ЄДРПОУ 04343470, місце знаходження: 11001, м. Олевськ, вул. Володимирська, 2, Коростенського району, Житомирської області.

Суддя: Л.В.Винар