Постанова

від 18.03.2024 по справі 607/9072/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року

м. Київ

справа № 607/9072/22

провадження № 61-8257св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,

Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, Чортківська міжрайонна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сампара Надія Миронівна, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 грудня 2022 року у складі судді Марциновської І. В. та постанову Тернопільського апеляційного суду

від 04 травня 2023 року у складі колегії суддів Храпак Н. М., Бершадської Г. В., Дикун С. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (далі -

ГУ Держпродспоживслужби), Чортківської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Чортківська МДЛ) про визнання дій протиправними, скасування акта та наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовано тим, що з 29 грудня 2002 року ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах із Чортківською державною лікарнею ветмедицини, яка змінила назву на Чортківську міжрайонну державну лабораторію Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Згідно з наказом управління ветмедицини в Тернопільській області від 29 грудня 2002 року № 67 позивача призначено директором лабораторії ветеринарної медицини - завідуючим бактеріологічним відділом.

29 квітня 2022 року наказом ГУ Держпродспоживслужби № 34-ОД створено комісію з проведення службового розслідування відносно позивача щодо усунення недоліків, виявлених згідно з актом службового розслідування

від 01 жовтня 2021 року, та роботи Чортківської МДЛ за І квартал 2022 року.

У період із 02 травня 2022 року до 02 червня 2022 року проведено службове розслідування, за результатами якого складено акт від 02 червня 2022 року, яким рекомендовано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

На підставі акта від 02 червня 2022 року ГУ Держпродспоживслужби видано наказ від 07 червня 2022 року № 167-К, яким звільнено ОСОБА_1 з 10 червня 2022 року з посади директора Чортківської МДЛ - завідувача бактеріологічним відділом у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором.

На думку позивача, акт від 02 червня 2022 року та наказ від 07 червня 2022 року не відповідають вимогам законодавства, а саме: 1) обставини, викладені в акті, не відповідають дійсності та є наклепом на позивача з метою звільнення останнього з займаної посади; 2) відповідальність за встановлені актом порушення мають нести працівники, які не виконали чи неналежно виконали свої посадові обов`язки, а не позивач, який несе відповідальність лише за невиконання своїх посадових обов`язків; 3) в акті повторно зафіксовані недоліки, які вже були встановлені в попередньому акті від 01 жовтня 2021 року, на підставі якого на позивача вже накладено дисциплінарне стягнення у виді догани. Вказане підтверджує подвійне притягнення до юридичної відповідальності одного й того ж виду за одне й те ж саме правопорушення;

4) у порушення вимог частини третьої статті 40 КЗпП України наказ

від 07 червня 2022 року містить вказівку про звільнення позивача з 10 червня 2022 року, у той час як позивач з 09 червня 2022 року перебував на лікарняному; 5) наказ не містить посилання на конкретне порушення позивачем своїх трудових обов`язків, встановлених посадовою інструкцією позивача; 6) при звільненні позивача не отримано попередню згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Унаслідок протиправних дій ГУ Держпродспоживслужби у позивача почалися проблеми зі здоров`ям, у зв`язку з чим позивач витратив на лікування кошти у сумі 7 715,00 грн, які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Також позивачеві завдана моральна шкода, яка полягає у погіршенні стану здоров`я, порушенні спокою і сну, поглибленні душевних переживань, втраті нормальних життєвих зв`язків. Таку шкоду позивач оцінив у розмірі

100 000,00 грн та вважав, що компенсація за завдану моральну шкоду також має бути стягнена на його користь із відповідачів.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 остаточно просив суд:

- визнати дії щодо проведення службового розслідування щодо директора Чортківської МДЛ протиправними та скасувати акт службового розслідування від 02 червня 2022 року;

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держпродспоживслужби

№ 167-К від 07 червня 2022 року (зі змінами, внесеними наказом № 171-К від

10 червня 2022 року);

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора Чортківської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - завідувача бактеріологічного відділу

з 10 червня 2022 року;

- стягнути з ГУ Держпродспоживслужби та Чортківської МДЛ на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 02 травня

2022 року до дня ухвалення судового рішення;

- стягнути з ГУ Держпродспоживслужби та Чортківської МДЛ на користь позивача витрати на лікування у сумі 7 715,00 грн;

- стягнути з ГУ Держпродспоживслужби та Чортківської МДЛ на користь позивача компенсацію за завдану моральну шкоду у сумі 100 000,00 грн;

- судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу у розмірі

20 000,00 грн покласти на ГУ Держпродспоживслужби та Чортківську МДЛ.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 21 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 04 травня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що відповідачем ГУ Держпродспоживслужби належними, достатніми та допустимими доказами доведено дотримання процедури при проведенні службового розслідування відносно ОСОБА_1 , правомірність складення акта від 02 червня 2022 року та прийняття наказів № 167-К від 07 червня 2022 року і № 171-К від 10 червня

2022 року.

Порушення вчинені позивачем без поважних причин і мали систематичний характер, оскільки ОСОБА_1 вже був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани на підставі наказу від 07 жовтня 2021 року

№ 262-К, який ним не оскаржувався.

У подальшому, після спливу більше ніж піврічного строку, протягом якого позивач мав можливість виправити виявлені комісією недоліки та налагодити роботу Чортківської МДЛ на належному рівні, ГУ Держпродспоживслужби здійснено повторне службове розслідування відносно позивача, у результаті якого встановлено, що позивач не лише не вжив заходи для покращення роботи лабораторії, але були виявлені нові додаткові порушення у роботі Чортківської МДЛ.

Суди відхилили доводи позивача про відсутність згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення позивача, оскільки профспілковий комітет у Чортківській МДЛ відсутній.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У червні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сампара Н. М., на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 грудня

2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 04 травня

2023 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки судами не враховано правових висновків Верховного Суду, викладених

у постановах від 08 серпня 2018 року у справі № 172/1113/16, від 20 січня

2020 року у справі № 466/150/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 345/472/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 760/4126/18, від 18 березня 2020 року

у справі № 643/12579/17, від 27 травня 2020 року у справі № 755/6249/18,

від 03 червня 2020 року у справі № 766/7760/17.

У зазначених справах викладено висновок про те, що в наказі про звільнення працівника власник або уповноважений орган зобов`язаний навести конкретні факти порушень, не обмежуючись загальним посиланням на систематичне порушення трудових обов`язків працівником. При цьому порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника за його трудовим договором, чи визначені посадовою інструкцією.

Суди повно та всебічно не дослідили обставини справи, не звернули уваги на те, що позивача було притягнено до відповідальності за одне й те ж порушення, оскільки розслідування проводилося повторно, а недоліки, викладені в акті від 01 жовтня 2021 року та в акті від 02 червня 2022 року, є тотожними. Крім того,

в оскаржуваному наказі про звільнення відсутні конкретні факти порушень, здійснені ОСОБА_1 , а саме звільнення відбулося в період його тимчасової непрацездатності.

У липні 2023 року ГУ Держпродспоживслужби подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення,

а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що ухвалено з додержанням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

У липні 2023 року справа № 607/9072/22 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 29 грудня 2002 року ОСОБА_1 призначений на посаду директора Чортківської міжрайонної державної лабораторії, яка 09 листопада 2017 року перейменована на Чортківську міжрайонну державну лабораторію Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Указані обставини підтверджуються записами у трудовій книжці від 08 жовтня 1975 року, виданій на ім`я ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 18, 19).

Посадові обов`язки директора Чортківської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - завідувача бактеріологічним відділом визначені посадовою інструкцією, затвердженою начальником головного управління ветеринарної медицини в Тернопільській області 12 червня 2008 року (т. 1, а. с. 21, 22).

З посадовою інструкцією ОСОБА_1 ознайомлений особисто 12 червня

2008 року, про що свідчить його підпис (т. 1, а. с. 22).

П. 2.1 та п. 2.4 розділу ІІ «Завдання та обов`язки» посадової інструкції визначено, що директор лабораторії організовує роботу лабораторії та несе відповідальність за невиконання покладених на лабораторію завдань і функцій, незбереження і неправильне використання майна, в тому числі і коштів згідно з кошторисом на її утримання згідно з чинним законодавством. Директор лабораторії несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання посадових завдань та обов`язків, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, недотримання правил роботи і охорони праці в лабораторії згідно з чинним законодавством (п. 1 розділу ІV «Відповідальність» посадової інструкції).

У зв`язку зі зверненнями громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зі скаргами на неправомірні дії ОСОБА_1 під час здійснення своїх посадових обов`язків на посаді директора Чортківської МДЛ наказом ГУ Держпродспоживслужби

№ 157-ОД від 21 вересня 2021 року утворено комісію з проведення службового розслідування щодо дій позивача (т. 1, а. с. 52, 53).

За наслідками розслідування, яке було проведено у період із 21 вересня

2021 року до 30 вересня 2021 року, складено акт від 01 жовтня 2021 року (т. 1,

а. с. 31-34), згідно з яким комісією встановлено ряд порушень у діяльності Чортківської МДЛ унаслідок неналежної організації роботи лабораторії її директором ОСОБА_1 , зокрема:

- розрахункові операції за проведення ветеринарно-санітарної експертизи на ринку у м. Чортків проводяться з порушенням вимог постанови Правління Національного банку України № 148 від 29 грудня 2017 року та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 96 від 13 лютого 2013 року;

- з працівників лабораторії на ринку м. Чортків лише один працівник проходив курси підвищення кваліфікації, що є порушенням статті 101 Закону України «Про ветеринарну медицину»;

- лабораторія на ринку м. Чортків не акредитована щодо незалежності і технічної компетентності, що не відповідає вимогам наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 16 від 15 квітня 2002 року;

- наявні порушення щодо роботи самої лабораторії на ринку у м. Чортків (відсутні свідоцтва про калібрування приладів; не проводиться проміжне перевіряння роботи приладів; на зразках продуктів відсутні маркувальні бирки; відсутні довідки про епізоотичне благополуччя; дослідження яєць не проводиться, оскільки прилад знаходиться в іншому павільйоні, тощо);

- наявні порушення в кадровій роботі Чортківської МДЛ;

- дослідження проводяться з порушенням вимог законодавства та інші.

Комісія рекомендувала притягнути до дисциплінарної відповідальності директора Чортківської МДЛ - завідувача бактеріологічним відділом ОСОБА_1 .

На підставі матеріалів службового розслідування наказом ГУ Держпродспоживслужби № 262-К від 07 жовтня 2021 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та зобов`язано забезпечити належну роботу Чортківської МДЛ (т. 1, а. с. 51). Вказаний наказ не оскаржувався.

У подальшому, 29 квітня 2022 року, начальником відділу правового забезпечення ГУ Держпродспоживслужби ОСОБА_4 на ім`я начальника ГУ Держпродспоживслужби Рогальського Ігора складено службову записку стосовно необхідності проведення службового розслідування щодо усунення недоліків, виявлених у роботі Чортківської МДЛ згідно з актом від 01 жовтня 2021 року (т.1, а. с. 109).

Наказом ГУ Держпродспоживслужби № 34-ОД від 29 квітня 2022 року утворено комісію з проведення службового розслідування стосовно директора Чортківської МДЛ ОСОБА_1 щодо усунення недоліків, виявлених згідно з актом від 01 жовтня 2021 року, та роботи Чортківської МДЛ за І квартал 2022 року. На час проведення службового розслідування з 02 травня 2022 року до 02 червня 2022 року ОСОБА_1 відсторонений від займаної посади директора Чортківської МДЛ (т. 1, а. с. 99).

Від ознайомлення зі змістом наказу позивач відмовився, що підтверджується відповідним актом від 02 травня 2022 року (т. 1, а. с. 118).

Актом від 02 червня 2022 року установлено, що ОСОБА_1 не лише не вжив заходи для покращення роботи лабораторії, але комісією були виявлені нові додаткові порушення у роботі Чортківської МДЛ.

Так, були повторно виявлені: відсутність свідоцтв про калібрування приладів; не здійснення перевірки роботи приладів на ринку; відсутність розчину лугу для визначення кислотності у молокопродуктах; відсутність довідок про епізоотичне благополуччя; непроведення експертизи яєць; невідповідність експертних висновків записам у журналах; порушення порядку проведення розрахункових операції за проведення експертизи; порушення в кадровій роботі; неналежне ведення документації; непроходження працівниками курсів підвищення кваліфікації.

Також комісія встановила наявність нових порушень, а саме: відсутність спирту у пробірках, нітратоміру та непроведення визначення вмісту нітратів у ранніх овочах; зберігання лікарем ОСОБА_6 коштів за експертизу у шухляді столу чи у кишені з власними коштами; ненадходження коштів за експертизи

у повному обсязі; неакредитація лабораторії; відсутність працівників на робочому місці; зберігання продуктів на ринку без дотримання санітарних вимог; порушення законодавства про проведення державних закупівель; неналежне ведення посадових інструкцій, часткова їхня відсутність; ведення трудових книжок з порушенням вимог законодавства та інші.

Комісія рекомендувала притягнути до дисциплінарної відповідальності директора Чортківської МДЛ - завідувача бактеріологічним відділом ОСОБА_1 .

Копію акта від 02 червня 2022 року ОСОБА_1 отримав, однак від підпису про ознайомлення з актом відмовився, що підтверджується актом про відмову від підпису від 06 червня 2022 року (т. 1, а. с. 107). Надати письмові пояснення щодо систематичного невиконання посадових обов`язків без поважних причин позивач також відмовився, про що був складений відповідний акт від 06 червня 2022 року (т. 1, а. с. 108).

07 червня 2022 року директором Тернопільської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ОСОБА_7 погоджено звільнення ОСОБА_1 з посади директора Чортківської МДЛ - завідувача бактеріологічним відділом (т. 1,

а. с. 119).

Наказом начальника ГУ Держпродспоживслужби Рогальського І. № 167-К від

07 червня 2022 року ОСОБА_1 звільнено 10 червня 2022 року з посади у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором (т. 1, а. с. 13, 128-129).

Відповідно до листків непрацездатності та інформаційних довідок з електронної системи охорони здоров`я у період із 09 червня 2022 року до 23 вересня

2022 року ОСОБА_1 не міг виконувати свої посадові обов`язки у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (т. 1, а. с. 20, 203-205).

З урахуванням тимчасової непрацездатності наказом начальника ГУ Держпродспоживслужби Рогальського І. № 171-К від 10 червня 2022 року внесені зміни до наказу № 167-К від 07 червня 2022 року та звільнено ОСОБА_1 з займаної посади у перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 131).

Копії наказів № 167-К від 07 червня 2022 року та № 171-К від 10 червня

2022 року направлені на поштову адресу за місцем проживання позивача, що підтверджується листом від 10 червня 2022 року, описом вкладення, накладною та фіскальним чеком (т. 1, а. с. 120-122).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши доводи касаційної скарги з підстав та у межах касаційного оскарження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який

не суперечить закону.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї (далі - Конвенція), згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (стаття 10 ЦПК України).

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 139 КЗпП України (тут і надалі по тексту - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку, зокрема, систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, та виснував про те, що у цій категорії справ судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно полягало порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України та чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність у сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним. При визначенні систематичності як ознаки порушення враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків

і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Звільнення за систематичне невиконання трудових обов`язків передбачає здійснення працівником щонайменше двох дисциплінарних проступків, за наслідками вчинення яких виносяться наказ про оголошення догани та наказ про звільнення внаслідок систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду

від 31 травня 2023 року у справі № 202/1275/18, від 11 листопада 2021 року

у справі № 674/395/19, від 11 вересня 2020 року у справі № 638/14690/18-ц,

від 12 березня 2020 року у справі № 761/27059/18.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними

у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У справі, що переглядається, судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі наказу ГУ Держпродспоживслужби № 157-ОД

від 21 вересня 2021 року утворено комісію з проведення службового розслідування щодо дій директора Чортківської МДЛ - завідувача бактеріологічним відділом ОСОБА_1 .

Підставою для цього слугували численні звернення громадян зі скаргами на неправомірні дії позивача під час здійснення своїх посадових обов`язків на посаді директора Чортківської МДЛ.

На підставі матеріалів службового розслідування наказом ГУ Держпродспоживслужби № 262-К від 07 жовтня 2021 року ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Наказ про оголошення догани № 262-К від 07 жовтня 2021 року позивачем не оскаржувався, що ним визнано і не заперечувалося.

У подальшому, після спливу більше ніж піврічного строку, протягом якого позивач мав можливість виправити виявлені комісією недоліки та налагодити роботу Чортківської МДЛ на належному рівні, що сприяло б виконанню останньою своїх завдань, ГУ Держпродспоживслужби здійснено ще одне службове розслідування відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до акта від 02 червня 2022 року позивач не лише не вжив заходи для покращення роботи лабораторії, але комісією були виявлені нові додаткові порушення у роботі Чортківської МДЛ.

Так, були повторно виявлені: відсутність свідоцтв про калібрування приладів; не здійснено перевірки роботи приладів на ринку; відсутність розчину лугу для визначення кислотності у молокопродуктах; відсутність довідок про епізоотичне благополуччя; непроведення експертизи яєць; невідповідність експертних висновків записам у журналах; порушення порядку проведення розрахункових операції за проведення експертизи; порушення в кадровій роботі; неналежне ведення документації; непроходження працівниками курсів підвищення кваліфікації.

Також комісія встановила наявність нових порушень, а саме: відсутність спирту у пробірках, нітратоміру та непроведення визначення вмісту нітратів у ранніх овочах; зберігання лікарем ОСОБА_6 коштів за експертизу у шухляді столу чи у кишені з власними коштами; ненадходження коштів за експертизи у повному обсязі; неакредитація лабораторії; відсутність працівників на робочому місці; зберігання продуктів на ринку без дотримання санітарних вимог; порушення законодавства про проведення державних закупівель; неналежне ведення посадових інструкцій, часткова їхня відсутність; ведення трудових книжок із порушенням вимог законодавства та інші.

Комісія рекомендувала притягнути до дисциплінарної відповідальності директора Чортківської МДЛ - завідувача бактеріологічним відділом ОСОБА_1 .

Копію акта від 02 червня 2022 року ОСОБА_1 отримав, однак від підпису про ознайомлення з актом відмовився, що підтверджується актом про відмову від підпису від 06 червня 2022 року. Надати письмові пояснення щодо систематичного невиконання посадових обов`язків без поважних причин позивач також відмовився, про що був складений відповідний акт від 06 червня 2022 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено систематичність невиконання ОСОБА_1 трудових обов`язків на підставі перевірок, які проводилися за різні періоди роботи працівника, та встановлено не усунення позивачем як повторних порушень трудових обов`язків, так і нові порушення, про що складено відповідні акти, що спростовує доводи касаційної скарги про те, що позивача було притягнено до відповідальності за одне й те ж порушення, оскільки розслідування проводилося повторно, а недоліки, викладені в акті від 01 жовтня 2021 року та в акті від 02 червня 2022 року, є тотожними.

Крім того, як зазначено вище, необхідною умовою для виснування про правомірність звільнення особи за порушення трудової дисципліни, є також встановлення, чи було враховано власником або уповноваженим ним органом, зокрема, ступінь тяжкості вчиненого проступку і попередню роботу працівника.

Так, судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що попередня робота позивача на посаді директора Чортківської МДЛ теж була неналежної якості, з численними скаргами громадян та депутатськими зверненнями щодо необхідності проведення перевірки діяльності, позивач неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, а також йому виносилися попередження щодо необхідності вжиття заходів для покращення своєї роботи та роботи Чортківської МДЛ, контроль за якою є обов`язком позивача.

Дослідивши характер виявлених під час службових розслідувань порушень, врахувавши ступінь проступку та відповідність обраних відповідачем дисциплінарних стягнень, їх кількість та систематичність, судами першої та апеляційної інстанцій зроблено правильний та обґрунтований висновок про те, що позивач допустив порушення трудової дисципліни після винесення йому повторної догани, у тому числі за інші порушення, що свідчить про систематичність порушення трудової дисципліни, тому роботодавцем об`єктивно та правомірно прийнято рішення про звільнення останнього із займаної посади на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України.

Посилання ОСОБА_1 на порушення його трудових прав у зв`язку з тим, що звільнення відбулося в період тимчасової непрацездатності, не відповідає дійсності та спростовується обставинами справи, оскільки наказом начальника ГУ Держпродспоживслужби Рогальського І. № 171-К від 10 червня 2022 року внесено зміни до наказу № 167-К від 07 червня 2022 року та наказано звільнити ОСОБА_1 з займаної посади у перший робочий день, наступний за днем закінчення його тимчасової непрацездатності.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про неврахування судами правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08 серпня 2018 року у справі № 172/1113/16, від 20 січня 2020 року у справі № 466/150/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 345/472/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 760/4126/18, від 18 березня 2020 року у справі № 643/12579/17, від 27 травня 2020 року у справі № 755/6249/18, від 03 червня 2020 року у справі

№ 766/7760/17, з огляду на їх безпідставність, оскільки в цих справах та справі, яка переглядається, судами встановлені різні фактичні обставини.

Саме по собі посилання на неоднакове застосування норм матеріального права у різних справах, хоч і у подібних правовідносинах, але за різних фактичних обставин, не свідчить про різне застосування чи тлумачення норм матеріального права.

Так, зокрема у постанові Верховного Суду від 08 серпня 2018 року у справі

№ 172/1113/16 встановлено, що обставини порушення працівником без поважних причин покладених на нього трудових обов`язків не доведені і самі по собі не дають підстав для висновку про його винні протиправні дії.

У постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 755/6249/18 зроблено висновок про те, що матеріали справи не містять належних доказів того, що після застосування до позивача заходів дисциплінарного стягнення у виді доган, останній допустив вчинення нового порушення трудової дисципліни.

У свою чергу, у справі № 760/4126/18 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для поновлення працівника на роботі, встановивши, що до винесення наказу про звільнення позивача до неї було застосовано два дисциплінарні стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни та неналежне виконання посадових обов`язків, які в силу вимог статті 151 КЗпП України не були погашені, у зв`язку з чим у роботодавця наявні підстави для звільнення позивача за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Проаналізувавши наведені в касаційній скарзі постанови Верховного Суду на предмет їх подібності, колегія суддів робить висновок про відсутність підстав вважати, що судами не враховано висновків щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, оскільки у вказаних справах на підставі їх доказової бази встановлені інші фактичні обставини, зокрема відсутність систематичності дисциплінарних порушень та, відповідно, підстав для звільнення на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. У свою чергу, у справі, що переглядається, роботодавцем доведено належними, достатніми та допустимими доказами дотримання процедури при проведенні службового розслідування відносно ОСОБА_1 , правомірність складення акта від 02 червня 2022 року та прийняття наказів № 167-К від 07 червня 2022 року і № 171-К

від 10 червня 2022 року про звільнення позивача, оскільки порушення вчинені ним без поважних причин і мали систематичний характер.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами та обґрунтовано спростовані. Разом із тим, Верховний Суд наголошує, що суд касаційної інстанції є судом, повноважним здійснювати перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права, не наділений повноваженнями встановлювати обставини, що не були попередньо встановлені судами зазначених інстанцій, що позбавляє цей Суд права здійснювати перевірку та переоцінку доказів, що були досліджені та оцінені попередньо.

Дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення

в оскаржуваних судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить із того, що у справі, що переглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин як в матеріальному, так і в процесуальному сенсі,

а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів в оскаржуваній частині.

Оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися, висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 141, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сампара Надія Миронівна, залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 21 грудня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду

від 04 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною

і оскарженню не підлягає.

Судді І. М. Фаловська

С. О. Карпенко

В. В. Сердюк