Ухвала

від 18.03.2024 по справі 756/2195/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

18 березня 2024 року

м. Київ

справа № 756/2195/19

провадження № 61-1779ск24

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - акціонерне товариство «Аудиторська фірма «Аналітик», про поділ майна подружжя, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний бізнес центр», про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року частково задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі № 756/2195/19.

Накладено арешт на земельну ділянку площею 9,4 га, кадастровий номер - 5320688100:00:013:0001, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Глобинський район, Святилівська сільська рада, яка належить ОСОБА_1 на праві власності.

Накладено арешт на автомобілі: марки ГАЗ-САЗ 3508 4250, марки Street Food ПТ-013, марки ГАЗ 33021 2445, марки Mercedes - Benz Vito 113 CDI 2143, які належать ОСОБА_1 на праві власності.

Постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2019 року залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року залишено без змін.

02 лютого 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний Суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.

Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.

У статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлені вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги.

Пунктом 4 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.

ОСОБА_1 зазначає, що подає касаційну скаргу на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року та просить її скасувати. По тексту касаційної скарги заявник вказує, що не погоджується також із постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2019 року, якою залишено без змін ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року. Однак, не зазначає у прохальній частині касаційної скарги про скасування постанови Київського апеляційного суду від 09 вересня 2019 року.

Пунктом 6 частини другої статті 392 ЦПК України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.

Згідно із статтею 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;

5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;

6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених

в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

З огляду на викладене, заявнику необхідно подати нову редакцію касаційної скарги, у якій уточнити судові рішення, які оскаржуються та викласти прохальну частину касаційної скарги, з урахуванням статті 409 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.За частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).

Частиною третьою статті 390 ЦПК України встановлено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК України).

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Таким чином, заявнику необхідно надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та належні докази (документи) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Касаційну скаргу заявника необхідно залишити без руху з наданням строку усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року залишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі неподання заяви для поновлення строку касаційного оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко