Ухвала

від 22.03.2024 по справі 461/4424/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 березня 2024 року

м. Київ

справа № 461/4424/23

провадження № 51-1575ск24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року щодо нього,

встановив:

Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на указане вище судове рішення щодо нього.

У змісті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого засуджений зазначає, що 28 листопада 2023 року було проголошено лише резолютивну частину оскарженого судового рішення, а повний текст він отримав 23 грудня 2023 року. Стверджує, що зі змісту резолютивної частини судового рішення не зрозумів, що судом апеляційної інстанції було скасовано звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України, оскільки дія договору про надання правової допомоги із захисником ОСОБА_5 закінчилася, а відповідної юридичної освіти засуджений не має. Повністю суть ухваленого апеляційним судом вироку, за змістом клопотання, засуджений зрозумів лише 11 березня 2024 року під час відвідування канцелярії Галицького районного суду м. Львова, де йому було роз`яснено наслідки не застосування при призначенні покарання положень ст. 75 Кримінального кодексу України. Зазначене, на переконання засудженого, перешкодило йому звернутись до суду із касаційною скаргою на вирок Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року в межах строку на касаційне оскарження.

Дослідивши доводи клопотання, долучену копію оскарженого судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити, а касаційну скаргу повернути особі, яка її подала, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Таким чином, для засудженого, який не тримається під вартою, указана вище норма пов`язує початок перебігу строку на касаційне оскарження судового рішення із днем проголошення цього судового рішення судом апеляційної інстанції.

Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, наділеній правом касаційного оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

З клопотання та змісту оскарженого судового рішення вбачається, що вирок Львівського апеляційного суду було ухвалено 28 листопада 2023 року за участю, серед інших, засудженого ОСОБА_4 , та проголошено в порядку ч. 15 ст. 615 КПК, тобто засуджений був обізнаний із порядком набрання вироком суду законної сили та порядком його оскарження.

З урахуванням положень статей 115, 116, 426 КПК, останнім днем строку касаційного оскарження у цьому кримінальному провадженні для засудженого ОСОБА_4 є 29 лютого 2024 року, однак із касаційною скаргою він звернувся 18 березня 2024 року, тобто поза межами строку касаційного оскарження.

Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Суд враховує, що у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

За усталеною практикою Верховного Суду, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

При вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження Суд виходить із того, що визначений процесуальним законом тримісячний строк для подання касаційної скарги є досить тривалим і достатнім для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень. При цьому особа, яка бажає подати касаційну скаргу має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на касаційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.

Сторони кримінального провадження, відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК, є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

ОСОБА_4 достеменно знав про строки і порядок оскарження судового рішення, мав достатньо часу для ознайомлення з мотивами прийнятого судом рішення, яке було проголошене в порядку ч. 15 ст. 615 КПК, та подачі касаційної скарги вчасно, однак таким правом не скористався. Більш того, з моменту отримання 23 грудня 2023 року повного тексту оскарженого вироку Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року, як він про те зазначає, засуджений уже був обізнаний з мотивами ухваленого судового рішення, зокрема в частині скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, й у нього було достатньо часу для оскарження вироку суду апеляційної інстанції до Верховного Суду, проте про причини, які перешкодили звернутися з касаційною скаргою в межах визначеного законом строку, в клопотанні не йдеться.

Посилання засудженого в клопотанні про поновлення процесуального строку на те, що він не мав захисника та юридично неосвічений, є неспроможними. Зазначені причини пропуску строку не можуть вважатися такими, що є об`єктивно непереборними, пов`язаними дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Інших обґрунтованих доводів, які би свідчили про наявність поважних причин, які перешкодили засудженому вчасно звернутися з касаційною скаргою, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не містить, а тому задоволенню не підлягає.

За таких обставин, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно повернути засудженому ОСОБА_4 , оскільки вона подана після закінчення строку касаційного оскарження та відсутні підстави для його поновлення.

Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Відмовити засудженому ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Львівського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року щодо нього, а касаційну скаргу повернути разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3