Ухвала

від 21.03.2024 по справі 240/24582/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

21 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/24582/23

категорія 110010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ГурінаД.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Земля Інвест", про визнання протиправними та скасування протоколу та спеціального дозволу,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави із позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, в якому, з підстав протиправності, просить:

- визнати протиправним та скасувати протокол від 16.05.2019 №4785 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6366, виданий 09.09.2019 Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю «Земля Інвест».

Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників справи. Крім того, у вказаній ухвалі суду вирішено клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та поновлено строк звернення з позовом.

03.10.2023 на адресу суду від Державної служби геології та надр України надійшов відзив на позовну заяву.

12.10.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

16.10.2023 та 24.10.2023 на адресу суду від відповідача - Державної комісії України по запасах корисних копалин надійшов відзив та клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

27.10.2023 від третьої особи на адресу суду надійшов відзив та клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

03.11.2023 на адресу суду від представника позивача надійшли відповіді на відзиви та заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, що подані відповідачем та третьою особою.

22.12.2023 на адресу суду від відповідача - Державної комісії України по запасах корисних копалин надійшло клопотання з додатковими поясненнями, з посиланням на правову позицію Верховного Суду щодо пропуску строку звернення до суду в схожій справі з тим самим складом учасників справи.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 залишено позовну заяву Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави без руху.

22.02.2024 на адресу суду позивачем на виконання вимог вищевказаної ухвали суду надіслано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом, яка зареєстрована за вх. №11273/24.

У період з 19.02.2024 до 08.03.2024 включно, суддя Гурін Д.М. перебував у щорічній відпустці.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 продовжено розгляд адміністративної справи №240/24582/23 за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Земля Інвест", про визнання протиправними та скасування протоколу та спеціального дозволу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Вирішуючи питання поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду з цим позовом та клопотання відповідача і третьої особи про залишення позову без розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Позивач, в обґрунтування поважності причин пропуску строку з цим позовом зазначає про неможливість повторного пред`явлення позовів вказаної категорії раніше, враховуючи невизначену зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами. Крім того, позивач посилається на відступ Верховним Судом від попередніх висновків, щодо адміністративно-процесуальної дієздатності прокурора щодо спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19. У подальшому вказана правова позиція підтримана Верховним Судом у справі №240/3379/19 (постанова від 21.01.2023) та у справі №806/2202/18 (постанова від 22.03.2023).

Позивач стверджує, що до формування сталої судової практики у справах даної категорії у прокурора була відсутня процесуальна можливість оскарження протоколу та спеціального дозволу на користування надрами.

Прокурор посилається на те, що зміна підходів унеможливлювала пред`явлення позовів вказаної категорії, зокрема у період з 22 березня 2023 року до часу звернення до суду. Однак вже з 29.11.2022 судовим рішенням Верховного Суду було підтверджено право прокурора на звернення до суду внаслідок спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами, про що не заперечується прокурором у додаткових поясненнях і тому саме з цього часу розпочався відлік строку на звернення до суду.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України, частиною 1 статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частинами 2 та 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно з частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Ключовою є фраза «з поважних причин», а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Таким чином, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.

Строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що прокурор оскаржує протокол від 16.05.2019 №4785 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин та спеціальний дозвіл на користування надрами №6366, виданий 09.09.2019 Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю «Земля Інвест», тоді як до суду із даним позовом прокурор звернувся лише в 18.08.2023 (відтиск поштового штемпеля на конверті про надіслання позовної заяви (а.с.53), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, як вже зазначалося, прокурором в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду із даним позовом зазначено про зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

Прокурор вважає, що оскільки відступ Верховним Судом від попередніх висновків, щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора щодо спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами висловлений у постанові від 22.03.2023 у справі №240/2202/18, то саме з цієї дати необхідно відраховувати шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом, який закінчується 22.09.2023, а оскільки позов подано у серпні 2023 року, то шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом не порушено.

Суд не погоджується з такими доводами прокурора та вважає, що зміна підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами не є поважною причиною, за наявності якої суд зобов`язаний поновити пропущений строк звернення до суду у даному випадку, оскільки прокурор мав довідатись про зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення до суду із даною категорією справ ще з 29.11.2022, оскільки про це зазначав сам прокурор у своїх заявах про поновлення строку звернення до суду з цим позовом від 21.08.2023 (а.с.44-48) та від 22.02.2024 вх. №11273/24, отже саме з цієї дати прокурор мав відраховувати строк звернення до суду. Таким чином, шестимісячний строк сплинув у травні 2023 року, однак за захистом інтересів держави прокурор звернувся лише в серпні 2023 року, тобто з порушенням шестимісячного строку, звернення до суду.

Аналогічна правова позиція у справі зі схожим складом учасників та зі схожих правовідносин викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2023 у справі №240/28110/23.

Таким чином, суд вважає, що вказані позивачем обставини, якими він обґрунтовує поважність пропущення строків звернення до суду, не можуть бути поважними причинами для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки вказане матиме наслідок необґрунтованого втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено.

Посилання прокурора на зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення до суду із даною категорією справ, не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення інтересів держави, а свідчить лише про час, коли він мав вчинии дії щодо захисту таких інтересів.

За змістом висновку наведеного Європейським Судом з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), згідно з якого право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".

Слід також звернути увагу, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Відповідно до частини 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що позовну заяву Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Задовольнити клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин та Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля Інвест" про залишення позову без розгляду.

Залишити без розгляду позовну заяву Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Земля Інвест", про визнання протиправними та скасування протоколу та спеціального дозволу.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Д.М. Гурін