Постанова

від 15.08.2024 по справі 240/24582/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/24582/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Дмитро Миколайович

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

15 серпня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Земля Інвест" про визнання протиправними та скасування протоколу та спеціального дозволу,

В С Т А Н О В И В :

у серпні 2023 року Керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, в якому, з підстав протиправності, просив:

- визнати протиправним та скасувати протокол від 16.05.2019 №4785 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6366, виданий 09.09.2019 Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю «Земля Інвест».

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року задоволено клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин та Товариства з обмеженою відповідальністю "Земля Інвест" про залишення позову без розгляду.

Залишено без розгляду позовну заяву Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Земля Інвест", про визнання протиправними та скасування протоколу та спеціального дозволу.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

07 травня 2024 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Товариство з обмеженою відповідальністю "Земля Інвест". У поданому відзиві представник третьої особа просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Від Державної комісії України по запасах корисних копалин також надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача. У поданому відзиві представник відповідача заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

15 травня надійшов відзив від Державної служби геології та надр України. У поданому відзиві представник відповідача просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури відмовити.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст.312 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено із матеріалів справи ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року позовну заяву Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави залишено без руху.

Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників справи. Крім того, у вказаній ухвалі суду вирішено клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та поновлено строк звернення з позовом.

16.10.2023 та 24.10.2023 на адресу Житомирського окружного адміністративного суду від відповідача - Державної комісії України по запасах корисних копалин надійшов відзив та клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

27.10.2023 року від третьої особи на адресу Житомирського окружного адміністративного суду надійшов відзив та клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

03.11.2023 року на адресу Житомирського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшли відповіді на відзиви та заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, що подані відповідачем та третьою особою.

22.12.2023 року на адресу суду від відповідача - Державної комісії України по запасах корисних копалин надійшло клопотання з додатковими поясненнями, з посиланням на правову позицію Верховного Суду щодо пропуску строку звернення до суду в схожій справі з тим самим складом учасників справи.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 залишено позовну заяву Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави без руху.

На виконання вимог ухвали Житомирського окружного адміністративного суду позивач, в обґрунтування поважності причин пропуску строку з цим позовом зазначає про неможливість повторного пред`явлення позовів вказаної категорії раніше, враховуючи невизначену зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами. Крім того, позивач посилається на відступ Верховним Судом від попередніх висновків, щодо адміністративно-процесуальної дієздатності прокурора щодо спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19. У подальшому вказана правова позиція підтримана Верховним Судом у справі №240/3379/19 (постанова від 21.01.2023) та у справі №806/2202/18 (постанова від 22.03.2023).

Вказав, що до формування сталої судової практики у справах даної категорії у прокурора була відсутня процесуальна можливість оскарження протоколу та спеціального дозволу на користування надрами.

Посилався на те, що зміна підходів унеможливлювала пред`явлення позовів вказаної категорії, зокрема у період з 22 березня 2023 року до часу звернення до суду. Однак вже з 29.11.2022 судовим рішенням Верховного Суду було підтверджено право прокурора на звернення до суду внаслідок спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами, про що не заперечується прокурором у додаткових поясненнях і тому саме з цього часу розпочався відлік строку на звернення до суду.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що позовну заяву Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави слід залишити без розгляду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду по суті спору, виходячи з наступного.

Положеннями частини 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

За змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частинами 2 та 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно з частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Ключовою є фраза «з поважних причин», а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.

Строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, з матеріалів справи встановлено, що прокурор оскаржує протокол від 16.05.2019 року №4785 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин та спеціальний дозвіл на користування надрами №6366, виданий 09.09.2019 Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю «Земля Інвест», тоді як до суду із даним позовом прокурор звернувся лише в 18.08.2023 (відтиск поштового штемпеля на конверті про надіслання позовної заяви (а.с.53), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

В той же час, прокурором в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду із даним позовом зазначено про зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами. Прокурор вважає, що оскільки відступ Верховним Судом від попередніх висновків, щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора щодо спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами висловлений у постанові від 22.03.2023 у справі №240/2202/18, то саме з цієї дати необхідно відраховувати шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом, який закінчується 22.09.2023, а оскільки позов подано у серпні 2023 року, то шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом не порушено.

Колегія суддів вважає хибними такі доводи апелянта та зазначає, що зміна підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами не є поважною причиною, за наявності якої суд зобов`язаний поновити пропущений строк звернення до суду у даному випадку, оскільки прокурор мав довідатись про зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення до суду із даною категорією справ ще з 29.11.2022, оскільки про це зазначав сам прокурор у своїх заявах про поновлення строку звернення до суду з цим позовом від 21.08.2023 (а.с.44-48) та від 22.02.2024 вх. №11273/24, отже саме з цієї дати прокурор мав відраховувати строк звернення до суду. Таким чином, шестимісячний строк сплинув у травні 2023 року, однак за захистом інтересів держави прокурор звернувся лише в серпні 2023 року, тобто з порушенням шестимісячного строку, звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2023 року у справі №240/28110/23, у постанові від 25 червня 2024 року у справі №240/25334/23, у постанові від 30 липня 2024 року, у справі № 240/25927/23.

Враховуючи зазначене вище в сукупності колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що вказані позивачем обставини, якими він обґрунтовує поважність пропущення строків звернення до суду, не можуть бути поважними причинами для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки вказане матиме наслідок необґрунтованого втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено. Посилання прокурора на зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення до суду із даною категорією справ, не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення інтересів держави, а свідчить лише про час, коли він мав вчинити дії щодо захисту таких інтересів.

Згідно з положеннями частини 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, беручи до уваги, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду та враховуючи зазначену вище практику Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовну заяву Керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави слід залишити без розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.