Ухвала

від 21.03.2024 по справі 380/22273/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/22273/21

У Х В А Л А

з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

21 березня 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №380/22273/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі №380/22273/21 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з врахуванням січня 2016 року як базового місяця; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із врахуванням січня 2008 року як базового місяця; визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неправильного нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 2020-2021 років; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 01.01.2020 по 31.12.2020, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 01.01.2021 по 30.04.2021, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неправильного нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок та 1000 (одну тисячу) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

До суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю, у якій покликається на те, що 06.09.2023 Франківським відділом Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкриті виконавчі провадження з виконання рішення від 27.04.2023 у справі №380/22273/21. 10.10.2023 позивач отримав на свою банківську картку перерахування від відповідача на суми 3021,38 грн, 3073,09 грн і 257 грн з однаковими коментарями про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 по справі №380/22273/21. При цьому позивач категорично не згоден з питанням щодо повноти виконання рішення, відтак звертається до суду з цією заявою, у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо повного виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі №380/22273/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії;

- зобов`язати відповідача виконати в повному обсязі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі №380/22273/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії;

- задовольнити заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі №380/22273/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії;

- зобов`язати відповідача протягом одного місяця подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі №380/22273/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з такого.

За змістом ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Одним з основних засад/принципів адміністративного судочинства, згідно з п. 5 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 2 ст. 370 КАС України визначено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Частиною 2 ст. 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу на те, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі №380/22273/21 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з врахуванням січня 2016 року як базового місяця; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із врахуванням січня 2008 року як базового місяця; визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неправильного нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 2020-2021 років; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 01.01.2020 по 31.12.2020, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 01.01.2021 по 30.04.2021, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неправильного нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок та 1000 (одну тисячу) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

У поданій заяві позивач покликається на те, що отримав на свою банківську картку перерахування від відповідача на суми 3021,38 грн, 3073,09 грн і 257 грн з однаковими коментарями про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 по справі №380/22273/21.

При цьому позивач категорично не згоден з питанням щодо повноти виконання рішення, відтак звертається до суду з цією заявою.

При цьому, важливо вкотре наголосити, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 14 та ч. 2 ст. 370 КАС України).

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Вказаний порядок встановлений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема в ч. 1 цієї статті зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

З наведених вище норм Закону України «Про виконавче провадження» бачимо, що державний виконавець має монополію на виконання судового рішення, адже Закон наділяє його під час виконання судових рішень певними важелями впливу на боржника, який не виконує судове рішення у встановлений строк.

Як стверджує позивач, 06.09.2023 Франківським відділом Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкриті виконавчі провадження №72687484, №72687640, №72687858, №72687959 з виконання рішення від 27.04.2023 у справі №380/22273/21.

Жодних відомостей про закінчення вказаних виконавчих проваджень суду не надано.

Отже, примусове виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 по справі №380/22273/21 здійснюється в рамках виконавчих проваджень, які станом на сьогодні не завершені, і державними виконавцями вчиняються дії, необхідні для примусового виконання рішення суду. Отож, примусовий порядок виконання рішення ще не завершений, оскільки дії відповідача щодо належного виконання рішення перевіряються відповідним органом Державної виконавчої служби, та без надання належної оцінки цим органом суд не може стверджувати, що встановлені законом заходи примусового виконання рішення суду наразі є вичерпаними.

Відтак станом на день подання представником позивача заяви, що розглядається, судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату.

Отже, подана позивачем заява є передчасною та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 241, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №380/22273/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України.

Суддя Сидор Н.Т.