Ухвала

від 22.11.2024 по справі 380/22273/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/22273/21

У Х В А Л А

з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

22 листопада 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №380/22273/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі №380/22273/21 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з врахуванням січня 2016 року як базового місяця; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із врахуванням січня 2008 року як базового місяця; визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неправильного нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 2020-2021 років; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 01.01.2020 по 31.12.2020, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 01.01.2021 по 30.04.2021, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неправильного нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок та 1000 (одну тисячу) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

До суду надійшла заява позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо повного виконання судового рішення і встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду, у якій вказує, що категорично не погоджується з питанням щодо повноти виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі №380/22273/21. Вказує, що виконавчі листи №380/22273/21 перебували на виконанні у Франківському відділі Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Втім, державним виконавцем прийнято постанови про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним виконанням відповідачем рішення суду. У зв`язку з наведеним звернувся до суду з цією заявою.

Вирішуючи заяву, суд виходить з такого.

Частиною 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання або неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням чи нанелижним виконанням судового рішення.

Зі змісту поданої заяви висновується, що позивач не погоджується з сумою, нарахованою та виплаченою йому на виконання рішення суду, тобто, фактично, оскаржує дії відповідача, вчинені на виконання рішення.

Згідно положень пунктів 7, 8 частини 2 статті 383 КАС України заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду має містити інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.

Отже, виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а, та від 27.06.2019 у справі №807/220/18.

Таким чином, звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви у порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Як свідчать матеріали додані до поданої заяви, виконавчі листи у вказаній справі звертались до виконання у примусовому порядку відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII).

Втім постановами державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06.08.2024 виконавчі провадження №72687858, №72687959, від 29.04.2024 №72687640, №72687484 закінчено відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону №1404-VIII.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відтак, з наведеного висновується, що державним виконавцем прийнято остаточні рішення, якими, по суті, визнається, що поведінка відповідача з виконання судового рішення вже не характеризується як протиправна.

Водночас, згідно ч. 5 ст. 74 Закону №1404-VIII рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконання про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 8 ст. 382 КАС установлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Тобто, позивач не був позбавлений права щодо звернення до суду з адміністративним позовом до відповідного державного виконавця, у разі наявності порушень під час примусового виконання судового рішення або незгоди із постановою про закінчення виконавчого провадження.

Однак таким правом позивач не скористався. Постанова про закінчення виконавчого провадження ним не оскаржувалась та є чинною.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача поданої в порядку ст. 383 КАС України, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону № 1404-VIII першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.

Відтак, подана заява задоволенню не підлягає.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному заява розглядається в перший робочий день головуючої судді.

Керуючись ст. ст. 241, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №380/22273/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України.

Суддя Сидор Н.Т.