Рішення

від 21.03.2024 по справі 460/6766/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань судового контролю за виконанням судових рішень в

адміністративних справах

21 березня 2024 р. м.РіВне №460/6766/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.М. Дудар, розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області про зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням суду від 18.04.2022 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ Сарненського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області від 31.03.2021 №70-од "Про відмову в призначенні допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_1 ";

- зобов`язано Сарненське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.03.2021 (вх.№19-04-02/365) з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні;

- стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Сарненського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022 апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 460/6766/21 - без змін.

Відповідно, рішення суду першої інстанції набрало законної сили 14 вересня 2022 року.

На виконання вказаного рішення 02.01.2023 судом видано виконавчі листи №1 та №2, стягувачем за якими є ОСОБА_1 , а боржником - Сарненське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Синюк І.В. від 27.01.2023 відкрито виконавче провадження №70814813 з примусового виконання виконавчого листа №1 Рівненського окружного адміністративного суду від 02.01.2023 у справі №460/6766/21 щодо зобов`язання Сарненського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.03.2021 (вх.№19-04-02/365) з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Ухвалою суду від 21.07.2023 замінено боржника у виконавчому провадженні №70814813 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 02.01.2023 Рівненським окружним адміністративним судом у справі №460/6766/21, - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області, його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.

11.03.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. В обґрунтування поданої заяви зазначено, що рішення суду від 18.04.2022 відповідачем не виконано.

Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення.

Зокрема, у пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" ("Hornsby v. Greece", заява № 18357/91), суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (N1) від 27 серпня 1991 року, серія А, №209, с.20, п.59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (995_690) (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v.United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія А, N18, с.16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Суд зазначає, що виконанням рішення суду є вчинення відповідачем дій у повній відповідності із резолютивною частиною рішення.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.382 КАС України).

Суд зазначає, що норми КАС України не містять обмеження щодо стадій процесу, на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ч.1 ст.382 КАС України.

Тобто, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі №800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 у справі №286/766/17 та в ухвалі від 05.07.2018 у справі №206/3911/17.

Судом встановлено, що на звернення позивача від 27.11.2023 (зареєстровано за вх.№37683/З-1700-23 від 30.1.2023) щодо виконання судового рішення у цій справі Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 08.01.2024 №1700-0312-8/1530 повідомило про те, що відмова у доплаті по вагітності та пологах згідно з листком працездатності за період з 21.09.2020 - 24.01.2021 зумовлена тим, що повторне призначення суперечить чинному законодавству.

Окрім цього судом встановлено, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Синюк І.В. від 24.10.2023, винесеною у виконавчому провадженні №70814813, за невиконання рішення на боржника, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, накладено штраф на користь держави у сумі 5100грн.

Отже, рішення суду відповідачем не виконується, що є перепоною у завершенні судового провадження і в реалізації позивачем її гарантованого Конвенцією "права на справедливий суд".

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Враховуючи встановлені обставини, характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов`язання відповідача подати звіт.

Керуючись статтями 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18квітня2022 року у справі №460/6766/21 упродовж тридцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалу складено 21 березня 2024 року.

Суддя О.М. Дудар