Постанова

від 21.03.2024 по справі 280/1964/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року

м. Київ

справа № 280/1964/20

адміністративне провадження № К/9901/30237/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року (суддя Артоуз О.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року (колегія у складі суддів Дурасової Ю.В., Божко Л.А., Лукманової О.М.)

у справі № 280/1964/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожпроект»

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України,

третя особа - Державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація Центральна служба Української державної будівельної експертизи»,

про визнання протиправними та скасування припису та постанови.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорожпроект» (далі - ТОВ «Запорожпроект»; позивач) звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України; відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів, норм і правил № 2, складений 18.02.2020 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області;

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 03.03.2020 № 3/1008-1.18/601 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 189180 гривень.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами встановлено, що 07.09.2016 між Комунальним вищим навчальним закладом «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради, в якості замовника, та ТОВ «Запорожпроект», в якості підрядника, укладено договір №304.АС на виконання проектних робіт.

3. За умовами договору на позивача покладено обов`язок із виконання проектних робіт з розроблення проектно-кошторисної документації по об`єкту: «Будівництво басейна у комунальному вищому навчальному закладі «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради, Наукове містечко, 59, м. Запоріжжя».

Роботи виконуються відповідно вихідним даним, наданим замовником та вимогам, визначеним у завданні на проектування.

4. Завданням на проектування від 07.09.2016 передбачено, що інженерно-геологічні вишукування надаються замовником проектанту. На виконання цього положення договору, позивач отримав від замовника проектування Висновок Запорізького відділення Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» №ВРО-328-328.84.16-001 від 22.11.2016 про інженерно-геологічні вишукування та обстеження будівельних конструкцій і основ частини існуючої будівлі академії, яка прилягає до ділянки будівництва басейна в комунальному вищому навчальному закладі «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради, Наукове містечко, 59, м. Запоріжжя».

5. На підставі отриманих від замовника проектування вихідних даних, ТОВ «Запорожпроект» розробило Робочий проект «Будівництво басейна у комунальному вищому навчальному закладі «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради, вул. Наукове містечко, 59, м. Запоріжжя» за шифром ЗП-304.АС-09.16.

6. Згідно пункту 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» проектна документація на будівництво має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.

7. На підставі звернення Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації від 13.01.2020 №04-02/0080 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України прийнято наказ від 29.01.2020 №237 «Про проведення позапланової перевірки об`єкта «Будівництво басейна у комунальному вищому навчальному закладі «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради, Наукове містечко, 59, м. Запоріжжя».

8. На підставі вищезазначеного наказу Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області видав направлення № 39 від 04.02.2020 головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 ОСОБА_1 для проведення позапланового заходу зі строком дії з 04.02.2020 до 18.02.2020.

9. 18.02.2020 головний інспектор Маслов М.С. склав:

- акт №55 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності

- припис №2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів, норм і правил, в якому міститься вимога про приведення проектної документації у відповідність до законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів, норм і правил до 18.03.2020;

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого ч.1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", в якому зазначено, що розгляд справи про правопорушення відбудеться о 14 год. 00 хв. 03.03.2020 у приміщенні Департаменту ДАБІ у Запорізькій області.

10. Встановлено, що розроблена ТОВ «Запорожпроект» під керівництвом головного інженера проекту ОСОБА_2 проектна документація, передана замовнику для будівництва об`єкта, розроблена без:

- врахування конструктивно-планувальних рішень несучих конструкцій;

- результатів інженерно геологічних вишукувань для будівництва;

- урахування особливостей для пальових фундаментів;

- загальних вимог до проектування основ і фундаментів;

- особливостей ґрунтових основ і територій з особливими умовами.

Проектні рішення не обґрунтовують вибір конструкції, матеріалу і глибини закладання паль, класифікації паль і пальових фундаментів, не визначають несучої здатності паль за властивостями ґрунтової основи, та не враховують даних випробовування паль. Внаслідок цього не забезпечено надійність об`єкта.

Окрім того, проектні рішення щодо зони проведення випробовування ґрунтів палями (лист 3. шифр ЗП-304.АС-09.16-АН) не відповідають п.4.6 ДСТУ Б В.2.І-І-95 «Ґрунти. Методи польових випробовувань палями».

11. Листом № 214 від 03.03.2020 ТОВ "Запорожпроект" надіслало Департаменту ДАБІ у Запорізькій області заперечення на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

12. 03.03.2020 головний інспектор Маслов М.С. склав постанову №3/1008-1.18/601 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ТОВ "Запорожпроект" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 189180 грн.

13. Вважаючи такі припис та постанову протиправними, позивач звернувся до суду.

ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

14. Позивач покликався на те, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем неправомірно. Констатовані Департаментом ДАБІ у Запорізькій області порушення не підтверджені. Розроблена позивачем проектна документація виготовлена з дотриманням законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також вихідних даних для проектування. Обрані проектантом проектні рішення здатні забезпечити надійність, міцність та довговічність запланованого до будівництва об`єкту. Визначення несучої здатності паль у проектній документації здійснювалося розрахунковим методом, що допускає ДБН В.2.1-10-2009. Позивач вважає, що оскаржувані рішення базуються на припущеннях.

15. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на те, що отримані в під час перевірки об`єкта будівництва результати випробувань ґрунтів палями, свідчили про те, що обрані проектантом буроін`єкційні палі великого діаметру на майданчику будівництва використовувати не можна і, як наслідок, позивач прийняв невірні проектні рішення щодо фундаменту будівлі. Позивач не мав права визначати несучу здатність паль у проектній документації без проведення попередньо випробування натурних паль.

16. Третя особа зазначала, що проектна документація, розроблена ТОВ «Запорожпроект», відповідає будівельним нормам, стандартам і правилам та вихідним даним на будівництво, у зв`язку з чим за результатами експертизи проекту видано позитивний експертний звіт. Натомість висновок відповідача, що міститься в оспорюваному рішенні, не відповідає дійсності.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021, позов задоволено.

18. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій/рішень в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення проти позову. Відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, встановлений законом, не довів вчинення ТОВ «Запорожпроект» правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. У касаційній скарзі відповідач просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

20. Як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на те, що суди попередніх інстанцій дійшли хибного висновку про відсутність у діях позивача порушень норм ДБН В.2.1-10-2009, виходячи із синтаксичної основи речення, яка за допомогою розділових знаків поділяє способи визначення несучої здатності паль на два шляхом застосування коми з крапкою.

За твердженнями судів п. 8.5.3.1 ДБН В.2.1-10-2009 надає позивачу право вибору між двома підходами до визначення несучої здатності паль: перший - за допомогою розрахункового методу, а другий шляхом випробування паль, одним із яких є випробування натурних паль, оскільки цим пунктом встановлено, як саме слід визначати несучу здатність паль за властивостями ґрунтової основи, що в свою чергу жодним чином не надає право вибору, а вказує на обов`язковість виконання певних дій та їх послідовність при робочому проектуванні.

Відповідач зазначає, що для попереднього вибору і обґрунтування параметрів паль необхідно здійснити розрахунок згідно п. 8.5.3.2 ДБН В.2.1-10-2009, далі провести польові випробування таких паль відповідно до способу, визначеного п. 8.5.3.5. Однак для остаточного визначення палі і робочого проектування необхідно провести випробування натурних паль.

Відповідно до завдання на проектування, позивачем було здійснено робоче проектування спірного об`єкта будівництва в одну стадію - робочий проект, а отже вимога п. 8.5.3.1 ДБН В.2.1-10-2009, якою визначено спосіб остаточного визначення палі шляхом натурних випробувань, відносно позивача є обов`язковою.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено відповідальність саме суб`єктів містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, за передачу замовникові проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, стандартів і правил.

Відповідальність за проектування та передачу проектної документації розробленої з порушенням вимог ДБН В.2.1-10-2009 покладено саме на позивача, як на суб`єкта містобудування, який здійснював проектування спірного об`єкта будівництва, незалежно від обов`язку замовника в наданні останньому вихідних даних необхідних для здійснення такого проектування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди погодилися з позицією позивача, посилаючись на висновок судового експерта від 29.09.2020 № 2712, а також на лист Запорізького відділення Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» (ДП «НДІБК») від 16.12.2020 № 1-10/225.

Проте, судами не надано оцінку твердженням відповідача з приводу того, що зазначений висновок експерта від 29.09.2020 № 2712 зроблений на особисте замовлення позивача, виключно на підставі документів, наданих останнім без урахування та можливості надання документів, наявних у відповідача.

Відповідач вважає, що лист ДП «НДІБК» від 16.12.2020 № 1-10/225 не може бути належним та допустимим доказом у справі, оскільки клопотання про долучення його до матеріалів справи, всупереч вимог ст. 79 КАС України було подано третьою особою в день прийняття судом рішення у справі, що позбавило відповідача законного права на ознайомлення та надання зауважень/заперечень. ДП «НДІБК» не наділене правом надання будь-яких роз`яснень з питань застосування положень Державних будівельних норм, стандартів і правил.

Суди попередніх інстанцій не врахували наданий відповідачем висновок ДП «НДІБК» ВРВ-328-328-147.18-001 в якості належного і допустимого доказу порушення позивачем вимог будівельних норм, стандартів і правил, зазначаючи про те, що такий висновок не є свідченням прийняття позивачем невірних проектних рішень, посилаючись на відсутність з боку відповідача заходів державного архітектурно-будівельного контролю в частині перевірки якості результатів випробування ґрунтів палями.

21. Представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Стосовно не врахування судами висновку ВРВ-328-328-147.18-001, то цей довід касаційної скарги зводиться до переоцінки доказів.

Касаційна скарга не містить доводів про те, що польові випробування паль та випробування натурних паль мало проводити ТОВ «Запорожпроект». В рамках договірних взаємовідносин між КВНЗ «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія Запорізької міської ради» та позивачем на останнього не покладалися будь-які зобов`язання із проведення таких вишукувань, як випробування ґрунтів палями.

Крім того, випробування ґрунтів палями може проводитися як в рамках підготовчих, так і будівельних робіт. Передумовою для проведення таких робіт є наявність проектних рішень (затвердженого проекту), отриманий від органу державного архітектурно-будівельного контролю дозвільний документ, а також укладений із певною вишукувальною особою або підрядною організацією договір.

Зібрані у справі дані та докази підтверджують, що позивач мав право розробити проектну документацію на будівництво басейну шляхом визначення фундаменту будівлі розрахунковим методом, а випробування паль передбачити на стадії виконання будівельних робіт (п.6.3.3 ЗП-304.АС-09.16 АС).

Відповідач не заперечував, що він отримував робочий проект ЗП-304.АС-09.16 «Будівництво басейна у комунальному вищому навчальному закладі «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради, Наукове містечко, 59, м. Запоріжжя», аналізував його зміст на відповідність будівельним нормам, стандартам і правилам, а також видав дозвіл на виконання будівельних робіт, який як на час розгляду справи у суді першої інстанції, так і на момент подання відзиву на касаційну скаргу, є чинним. Отже, відповідач перевіряв дотримання діючого законодавства і, видавши дозвіл на будівельні роботи, визнав відсутність порушень у проектній документації.

Стосовно допустимості висновку судової будівельно-технічної експертизи від 29.09.2020 № 2712, то Кодекс адміністративного судочинства України (ст. 104) і Закон України «Про судову експертизу» (ст. 7-1) передбачають проведення експертизи не лише на підставі судового рішення чи рішення органу досудового розслідування, але і на замовлення однієї особи. Законом не передбачено обов`язку враховувати побажання чи документи третьої особи, яка не є замовником в рамках договірних відносин із судовим експертом.

Крім того, висновок експертизи відповідач не спростував під час судового розгляду та не замовляв проведення власної судової експертизи, а також не порушував питання у судових засіданнях про призначення додаткової, повторної або іншої експертизи.

Щодо оцінки листа Запорізького відділення ДП «НДІБК» № 1-10/225 від 16.12.2020, то філія ДП «Укрдержбудекспертиза» у Запорізькій області була залучена до участі у справі набагато пізніше ніж відкрито провадження у справі. Тому третя особа була залучена до участі у справі вже на стадії судового розгляду і не мала можливості достовірно з`ясувати предмет розгляду спору та своєчасно зібрати і долучити до матеріалів справи докази.

22. Також представник позивача подав клопотання про закриття касаційного провадження у справі. Касаційна скарга ДАБІ не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, оскільки не містить у своєму змісті норм матеріального права, які, на думку учасника справи, є порушеннями та яким необхідно надати тлумачення у формі правового висновку Верховного Суду. Базою для написання касаційної скарги є застосування пункту 8.5.3.1 ДБН В.2.1-10-2009, проте останній не відноситься до категорії норм матеріального права чи нормативно-правових актів.

Також оскаржувані судові рішення не підлягають касаційному оскарженню, з огляду на приписи п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, оскільки справа № 280/1964/20 є справою незначної складності.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

24. Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

26. Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

27. Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (Порядок №553).

28. Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

29. Пунктами 16-17 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно- будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

30. В силу частини 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

31. Згідно статті 11 Закону України «Про будівельні норми» застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування. У разі якщо у будівельних нормах є посилання на стандарти, то ці стандарти є обов`язковими до застосування.

32. У касаційній скарзі відповідач, як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій дійшли хибного висновку про відсутність у діях позивача порушень норм ДБН В.2.1-10-2009, виходячи із синтаксичної основи речення, яка за допомогою розділових знаків поділяє способи визначення несучої здатності паль на два шляхом застосування коми з крапкою.

33. З цього приводу Суд зазначає, що згідно п. 8.5.3.1 ДБН В.2.1-10-2009 несучу здатність паль за властивостями ґрунтової основи слід визначати: розрахунковими методами згідно з 8.5.3.2; за даними польових випробувань згідно з 8.5.3.5, а для остаточного її визначення і робочого проектування за даними випробувань натурних паль.

34. Граматичний аналіз цієї норми дає підстави вважати, що п. 8.5.3.1 ДБН В.2.1-10-2009 визначає два альтернативні методи для визначення несучої здатності паль: за допомогою розрахункового методу, а також шляхом випробування паль, одним із яких є випробування натуральних паль.

35. Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно пункту 3 Висновку судового експерта від 29.09.2020 № 2712 (далі - Висновок) будівельні норми, чинні на момент виконання проектних робіт, допускають розробку проектної документації в одну стадію (робочий проект), на підставі виконання розрахунку несучої здатності буроін`єкційних паль, без проведення випробування ґрунтів палями, а згідно результатів інженерно-геологічних вишукувань, визначених у Висновку ВРО-328-328.84.16-001 від 22.11.2016, які є вихідними даними, наданими Замовником.

36. Згідно пункту 2 цього Висновку, умовами Договору № 304.АС на виконання проектних робіт від 07.09.2016 не передбачено проведення польових випробувань ґрунтів палями, в тому числі випробування пробних та натурних паль, проектною організацією ТОВ «Запорожпроект», а також розробка робочої програми статичних випробувань ґрунтів палями та технічного завдання на випробування ґрунтів палями.

37. У пункті 4 Висновку зазначено, що розрахунок несучої здатності паль, виконаний згідно вимог чинних норм та у відповідності до інженерно-геологічних умов майданчика будівництва (Висновок № ВРО-328-328.84.16-0001 від 22.11.2016, наданий Замовником; інженерно-геологічний розріз приведений на аркуші КЖ-3 робочого проекту).

38. Враховуючи наведене, Суд погоджується з висновками судів про відсутність порушень позивачем, як проектантом, вимог пункту 8.5.3.1 ДБН В.2.1-10-2009.

39. Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо підготовки висновку експерта без урахування можливості надання документів наявних у відповідача, оскільки згідно ст. 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

40. Згідно ст. 111 КАС України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, яка доручається іншому експерту (експертам).

41. Як вбачається з матеріалів справи, судова будівельно-технічна експертиза була проведена згідно письмової заяви адвоката Багмут Г.В. з метою подання до суду у справі №280/1964/20. При цьому, після залучення до матеріалів справи висновку експерта від 29.09.2020 №2712 відповідач мав право заявити клопотання про призначення повторної експертизи, у випадку наявності сумніву в його правильності, однак відповідач таким правом не скористався, тому доводи скаржника у цій частині є необґрунтованими.

42. Враховуючи зазначене вище, положення державних будівельних стандартів та норм, в тому числі ДБН В.2.1-10-2009, не вимагали здійснення випробувань ґрунтів натурними палями до або під час складення позивачем робочого проекту «Будівництво басейна у комунальному вищому навчальному закладі «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради, вул. Наукове містечко, 59, м. Запоріжжя». Не висував таких умов і замовник проектування.

43. Щодо доводів скаржника про неврахування наданого відповідачем висновку Запорізького відділення Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» ВРВ-328-328-147.18-001 в якості належного і допустимого доказу порушення позивачем вимог будівельних норм, стандартів і правил, то колегія суддів звертає увагу на те, що судами було досліджено долучений відповідачем до відзиву висновок за результатами статичних випробувань ґрунтів палями на майданчику об`єкта «Будівництво басейна у комунальному вищому навчальному закладі «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради, Наукове містечко, 59, м. Запоріжжя» під позначенням ВРВ-328-328-147.18-001.

44. Однак суди його відхилили, оскільки, згідно показань свідка ОСОБА_1 , випробування ґрунтів палями відбувалося без дотримання технічного завдання на проведення цих випробувань, що складені головним інженером проекту ОСОБА_2 , зокрема, в частині визначення місця проведення випробувань. Окрім того, представник третьої особи також наполягав на тому, що випробування ґрунтів відбулося поза місцем забудови.

45. Суд вважає безпідставними доводи скаржника щодо неправильної оцінки листа Запорізького відділення Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» від 16.12.2020 № 1-10/225, оскільки вони стосуються переоцінки доказів. Однак до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

46. Враховуючи зазначене вище, доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій, які всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

47. Щодо клопотання представника позивача про закриття касаційного провадження, то колегія судів зазначає наступне.

48. Згідно ст. 339 КАС України Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо:

1) після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги;

2) після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося;

4) після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом;

5) після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

49. Отже, вказаними положенням КАС України не передбачено таких підстав для закриття касаційного провадження, як не відповідність скарги вимогам п.3 ч. 4 ст. 328 КАС України

50. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

51. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 341, 343, 350, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 у справі №280/1964/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб