Постанова

від 21.03.2024 по справі 160/14417/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року

м. Київ

справа № 160/14417/23

адміністративне провадження № К/990/35791/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В. Е.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за скаргою ОСОБА_1 про скасування постанови Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської О.М. про закінчення виконавчого провадження,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року (суддя - Рянська В.В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року (головуючий суддя - Суховаров А.В., судді - Головко О.В., Ясенова Т.І.)

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду зі скаргою, в якій просила визнати протиправною і скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської О.М. від 25 травня 2023 року про закінчення виконавчого провадження №68410349 про зобов`язання Дніпровського апеляційного суду виплатити суддівську винагороду.

В обґрунтування скарги позивачка зазначила, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, яким частково задоволено позовні вимоги позивачки та зобов`язано Дніпропетровський апеляційний суд провести нарахування та виплату суддівської винагороди, досі не виконано.

За наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, рішення суду від 23 лютого 2021 року не буде виконано і у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року скарга залишена без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків у 10 днів з дня вручення копії ухвали шляхом подання (надіслання) до суду:

- позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та її копій відповідно до кількості учасників справи;

- доказів на підтвердження зареєстрованого місця проживання (перебування, знаходження) позивача;

- документа про сплату судового збору в сумі 1073,60 грн або документів, що підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року, скарга повернута в зв`язку із неусуненням недоліків.

Повертаючи скаргу позивачці, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що копію ухвали про залишення скарги без руху від 03 липня 2023 року було доставлено на зазначену заявником електронну адресу 03 липня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Станом на 18 липня 2023 року документів в порядку усунення недоліків позовної заяви або заяви про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви до суду не надходило. Таким чином, недоліки позовної заяви не усунуто у встановлений судом строк.

Ураховуючи приписи пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України суд дійшов висновку про необхідність повернути скаргу позивачці.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу

25 жовтня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржниця просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду ухвали про повернення позовної заяви, зазначеної у частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального - права (ч. 5, 7 статті 18, п. 1 частини 4 статті 169, статті 251 КАС України).

При цьому, позивачка посилається на неврахування висновку, викладеного в постановах Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі №120/4298/21-а, від 12 листопада 2018 року у справі №806/3099/17, від 17 квітня 2018 року у справі №819/1430/17.

Крім того, позивачка зазначає, що ухвалу Дніпропетровського окружного апеляційного суду від 03 липня 2023 року вона не отримала ні поштою, ні на Е-maіІ, тобто не мала можливості належним чином відреагувати на вказану ухвалу.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року на підставі частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

14 грудня 2023 року адміністративна справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою від 28 лютого 2024 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Нормативне регулювання та висновки Верховного Суду

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 07 грудня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами норм процесуального права, зокрема, частин п`ятої, сьомої статті 18, пункту 1 частини четвертої статті 169, статті 251 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 328 КАС України.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду зі скаргою на рішення державного виконавця.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 скаргу залишено без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання (надіслання) до суду:

- позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та її копій відповідно до кількості учасників справи;

- доказів на підтвердження зареєстрованого місця проживання (перебування, знаходження) позивача;

- документа про сплату судового збору в сумі 1073,60 грн або документів, що підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору.

Копію зазначеної ухвали суд першої інстанції надіслав позивачці 03 липня 2023 року на електронну адресу, яка була зазначена позивачкою - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, складеною відповідальним працівником ОСОБА_2 (а.с. 19), в якій зазначено, що документ доставлено до електронної скриньки 03 липня 2023 року.

Суд першої інстанції, керуючись приписами пункту 2 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, дійшов висновку, що днем вручення позивачці копії ухвали суду про залишення скарги без руху є 03 липня 2023 року, тому строк для усунення недоліків тривав до 13 липня 2023 року включно.

Станом на 18 липня 2023 року документів у порядку усунення недоліків позовної заяви або заяви про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви до суду не надходило. Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що недоліки позовної заяви не усунуто у встановлений судом строк, що, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, слугувало підставою для повернення скарги позивачці.

З наведеним висновком суду першої інстанції погодився і суд апеляційної інстанції.

Разом з тим, у своїй касаційній скарзі скаржниця зауважує, що копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 скаргу вона не отримувала.

Надаючи оцінку наведеному, Суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На переконання суду касаційної інстанції оскаржувані ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, не відповідають вказаним вимогам процесуального закону, враховуючи таке.

Порядок надіслання копій процесуальних документів визначений приписами статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною п`ятою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

При цьому, як передбачено пунктами 2,4,5 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із частиною 11 статті 251 КАС України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Отже, законодавством визначено, що відлік процесуального строку пов`язується з днем вручення судового рішення, який встановлюється за правилами частини шостої статті 251 КАС України.

Ураховуючи, що при зверненні до Дніпропетровського окружного адміністративного суду зі скаргою позивачкою було порушено вимоги визначенні статтями 160, 161 КАС України, скарга позивачки була залишена без руху з наданням заявнику строку для їх усунення. Копія вказаної ухвали направлена на електронну адресу, яка була зазначена позивачкою - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому, у зв`язку з ненадходженням від позивачки відповідних документів, скаргу ОСОБА_1 було повернуто заявниці.

При цьому, ОСОБА_1 заперечує свою обізнаність з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року про залишення її скарги без руху, оскільки копія ухвали про залишення скарги без руху належним чином їй направлена не була, у визначеному законом порядку вона її не отримувала, тому не могла у встановлений судом строк усунути зазначені в ній недоліки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751 /3840/15-ц (провадження №14-280цс18) наголошено на тому, що повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимог ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі. Неотримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху виключає можливість усунення особою зазначених в ній недоліків скарги в установлений судом строк.

Своєю чергою, матеріали справи містять довідку про доставку електронного листа, складену відповідальним працівником ОСОБА_2 .

Разом з тим, Верховний Суд звертає увагу, що наведена довідка свідчить лише про факт направлення відповідальним працівником ОСОБА_2 ухвали від 03 липня 2023 року про залишення скарги без руху ОСОБА_1 , що є односторонньою дією і не може бути самостійним доказом її отримання у певну дату.

Окрім того, ОСОБА_1 заперечує отримання ухвали суду про залишення скарги без руху.

За таких обставин, наявні у матеріалах справи відомості не давали суду першої інстанції обґрунтованих підстав для встановлення факту вручення позивачці ухвали про залишення скарги без руху у встановлений процесуальний спосіб, що відповідно слугує початком перебігу процесуального строку для усунення відповідних недоліків скарги.

На час прийняття оскаржуваної ухвали суд першої інстанції достовірно не пересвідчився в отриманні ухвали про залишення скарги без руху ОСОБА_1 .

Застосування наслідків, встановлених положеннями пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, можливе лише за умов беззаперечного встановлення та з`ясування судом дня вручення ухвали про залишення скарги без руху, яке є визначальним для обчислення строку встановленого судом для усунення відповідних недоліків.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення цими судами незаконних рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у даній адміністративній справі.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Оскільки оскаржувана ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про повернення скарги перешкоджає позивачці у реалізації конституційного права на звернення до суду, судова колегія дійшла висновку про необхідність їх скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська

Судді М.В. Білак

О.А. Губська