Рішення
від 25.03.2024 по справі 718/8/24
КІЦМАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 718/8/24

Провадження 2/718/2/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2024 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді Скорейка В.В., за участю секретаря судового засідання Безушко М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань цивільну справу № 718/8/24 за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Денега Д.М., до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Чернівецького нотаріального округу Чернівецької області Олексюк Світлана Василівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з описаним вище позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 є громадянином України та жителем смт. Лужани, Кіцманського району Чернівецької області, однак останні декілька років проживає за кордоном в Сполучених Штатах Америки. Через постійне перебування за кордоном ОСОБА_1 21.11.2019 року видав довіреність на свою двоюрідну сестру ОСОБА_2 , за якою остання на прохання брата в разі необхідності повинна була б вчиняти дії юридичного характеру від його імені.

Посилається на те, що через погіршення родинних відносин ОСОБА_1 своєю заявою відкликав вищевказану довіреність, а тому така припинила свою дію ще 23.06.2023, що підтверджується копією заяви про реєстрацію припинення дії довіреності у Єдиному реєстрі довіреностей від 23.06.2023 р.

Зокрема, про припинення дії довіреності відповідачка ОСОБА_2 була повідомлена 25.06.2023 р. за номером телефону тел.: НОМЕР_1 через СМС-повідомлення, а факт отримання повідомлення підтверджується тим, що вона відповіла на повідомлення у вкрай нецензурній формі, що підтверджується доказами, доданими до цієї заяви, а, отже, усвідомлювала, що довіреність, видана на її ім`я, припинила свою дію та нею більше не можна користуватись.

Зазначає, що позивачу стало відомо, що відповідачка ОСОБА_2 , без його відома та дозволу 14.07.2023, використовуючи вищевказану (припинену) довіреність, здійснила відчуження належного йому на праві власності будинку (загальна площа 92.4 м.кв., за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_4 .

Відповідно до відомостей одержаних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 354937250, прийнято Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68452797 від 14.07.2023 12:29:16, за яким - будинок (загальна площа 92.4 м.кв., за адресою АДРЕСА_1 ), що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 7322555400:02:002:0289, площа 0,15 га, відчужена на користь ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2388, виданий 14.07.2023, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області Олексюк Світланою Василівною.

Вважає, що продаж будинку відбувся фактично без відома та волевиявлення його власника, за домовленістю між відповідачами.

21.12.2023 згідно з ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області у справі № 718/4304/23 вжито заходи забезпечення позову та накладено арешт на житловий будинок (загальною площею 92,4 кв.м., житловою площею 57,9 кв.м.), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 7322555400:02:002:0289, площею 0,15 га.

На підставі наведеного та враховуючи уточнені позовні вимоги просить суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 14.07.2023, номер в реєстрі № 2388, який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області Олексюк Світланою Василівною (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68452797 від 14.07.2023);

- повернути від ОСОБА_3 з чужого незаконного володіння нерухоме майно, а саме будинок (загальна площа 92.4 м. кв., за адресою АДРЕСА_1 ), що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 7322555400:02:002:0289, площа 0,15 га.

- стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати у розмірі 47 357,66 грн. (сорок сім тисяч триста п`ятдесят сім гривень, 66 коп.).

Ухвалою суду від 05.01.2024 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання, яке відкладалося на 25.01.2024, 01.02.2024 та 15.02.2024.(а.с.41).

Ухвалою суду від 01.03.2024 закрито підготовче провадження у справі, а справу призначено до судового розгляду по суті на 25.03.2024.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник - адвокат Денега Д.М. на адресу суду скерував заяву про підтримання позову. Просить розгляд справи проводити за його відсутності. Щодо клопотань відповідачів про зменшення суми судових витрат просить вирішити питання на розсуд суду.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, на адресу суду скерували заяви про визнання позову, також клопотання про зменшення суми судових витрат до розміру 13 950 грн.

Представник третьої особи приватний нотаріус приватний нотаріус Чернівецького нотаріального округу Чернівецької області Олексюк С.В. в судове засідання не з`явилася, про час та місце його проведення була повідомлена належним чином.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних в суду матеріалів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.1.ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Крім того, ч.3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до довіреності, яка зареєстрована в реєстрі за № 570/4-0819 та посвідчена Данилюком А.І. , консулом Генерального консульства України в м.Чікаго, США, ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , бути його представником в усіх органах державної влади установах, підприємствах та організаціях, і між іншим, управляти та розпоряджатися всім його майном.

Відповідно до заяви про реєстрацію припинення дії довіреності у Єдиному реєстрі довіреностей від 23.06.2023, ОСОБА_1 подав заяву до генерального консульства України в м.Чікаго, США про скасування вказаної вище довіреності.

Крім того, зі знімку екрана iMessage від 25.06.2023, який належить позивачу, останній за допомогою смс-повідомлення повідомив ОСОБА_2 про скасування доручення від 21.11.2019, яке посвідчене консулом Генерального консульства України в м.Чікаго, США.

З витягу № 50825494 від 04.09.2023 слідує, що дію спірної довіреності припинено.

Однак 14.07.2023 між ОСОБА_1 (продавець) від імені якого за довіреністю діяла ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій розташований вищезазначений житловий будинок з господарськими спорудами, площею 0,1500 га, кадастровий номер 7322555400:02:002:0289. Вказаний правочин посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу Олексюк С.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2388.(а.с.53)

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 354937250, прийнято Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68452797 від 14.07.2023 12:29:16, за яким - будинок (загальна площа 92.4 м.кв., за адресою АДРЕСА_1 ), що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 7322555400:02:002:0289, площа 0,15 га, відчужена на користь ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2388, виданий 14.07.2023, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області Олексюк Світланою Василівною.

За положеннями статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Підстави недійсності правочинів, коли внутрішня воля особи не відповідає правовим наслідкам укладеного правочину, визначено у статтях 229-233 ЦК України.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 ЦК України. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки (постанова Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №182/5322/18).

Верховний Суд у постанові від 06 березня 2019 року у справі №145/374/17 зазначив: «З урахуванням приписів статті 202 ЦК правочином є поєднання внутрішньої волі па волевиявлення сторін і воля учасників правочину полягає в їх обопільній, добровільній, усвідомленій згоді спільно досягти певної законної мети (набути, змінити або притінити цивільні права та обов`язки) шляхом прийняття на себе певних прав і обов`язків. Таким чином, підставою для визнання недійсним договору за частиною першою статті 215 ЦК може бути встановлений судом дефект такого елемента правочину, як воля його учасника (учасників) - відсутність волі на укладення правочину або невідповідність волі та волевиявлення учасника (учасників) в момент вчинення правочину».

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 22 березня 2019 року у справі №394/559/17.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 30 березня 2020 року у справі №387/554/18 зазначив, що "Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети".

У разі встановлення відсутності волевиявлення особи на укладання спірного правочину такий договір має бути визнаний недійсним. Про це йдеться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 червня 2020 року у справі №761/26618/15-ц.

Як вже вказувалося вище, 14.07.2023 між ОСОБА_1 (продавець) від імені якого за довіреністю діяла ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій розташований вищезазначений житловий будинок з господарськими спорудами, площею 0,1500 га, кадастровий номер 7322555400:02:002:0289. Вказаний правочин посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу Олексюк С.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2388.

Натомість наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що заявою про реєстрацію припинення дії довіреності у Єдиному реєстрі довіреностей від 23.06.2023 та смс-повідомленням від 25.06.2023, адресованому ОСОБА_2 , позивач повідомив останню про те, що він анулював надану їй довіреність. З наведеного слідує, що ОСОБА_1 в письмовій формі однозначно та беззаперечно висловив свою волю, яка виразилася в припиненні повноважень ОСОБА_2 щодо представництва інтересів позивача, управління та розпорядження всім його майном та майновими правами, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, продавати, купувати, дарувати, приймати в дар, обмінювати, здавати в оренду ( найм) тощо.

Таким чином, при укладенні договору купівлі-продажу від 14.07.2023 між ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , відповідачка ОСОБА_2 була обізнаний про відсутність волевиявлення позивача щодо укладення нею будь-яких правочинів.

За приписами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд, здійснивши аналіз наявних у справі доказів та їх взаємний зв`язок в сукупності, доходить висновку, що наведені вище обставини вказують на те, що оспорюваний правочин про відчуження нерухомого майна вчинено всупереч волі та волевиявлення ОСОБА_1 , внаслідок чого з власності останнього воно й вибуло.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку про доведеність позовних вимог в частині визнання недійсним договір купівлі-продажу від 14.07.2023, оскільки на їх підтвердження позивачем надано належні, достатні, допустимі та достовірні докази, які в сукупності свідчать про відсутність волевиявлення останнього на укладення оспорюваного договору купівлі-продажу.

Щодо вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння суд зазначає наступне.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Аналіз статті 387ЦК свідчить, що віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. З урахуванням специфіки речей в обороті, володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна відсутні договірні відносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

З аналізу змісту наведеного правила випливає, що право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння.

За змістом статті 388ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Вибуття майна з володіння власника на підставі правочину, який визнаний недійсним, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Положення статті 388ЦК України застосовується як правова підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16 (провадження № 14-2цс21) зазначила, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20).

У постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16 (провадження № 14-2цс21) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що вже звертала увагу, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 100), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29).

У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку у своїй постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18, пункт 5.17), де зазначалося про можливість скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності як належного способу захисту права або інтересу.

Враховуючи вищевикладене, належний спосіб захисту, що обраний позивачем, та вибуття спірного нерухомого майна з його володіння поза волею останнього, оскільки судом встановлено, що правочин про відчуження нерухомого майна вчинено всупереч волі та волевиявлення ОСОБА_1 , а тому суд прийшов до висновку про необхідність захисту порушених прав позивача шляхом витребування спірного майна з чужого незаконного володіння та скасування, поновлення державної реєстрації на таке майно. Проте, враховуючи принцип диспозитивності, суд розглядає справу в межах позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи слідує, що 24.10.2023 року між позивачем та адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «Лігал Групп» в особі керуючого партнера Жарського Тараса Володимировича, укладений Договір № Д23-10-12 про надання правничої допомоги та здійснення представництва. 24.10.2023 між сторонами підписаний Додаток № 1 від 24.10.2023 до вищевказаного договору щодо надання позивачу у виді формування правової позиції у справі про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності правочину, вчиненого на підставі довіреності, що припинила свою дію, підготовку та надсилання позовної заяви до суду, представництво інтересів клієнта в суді незалежно від кількості судових засідань, підготовка та подання правоохоронних органів заяви про вчинення кримінального правопорушення за ст. 190 КК України, а всього на загальну суму 45 600 грн. Вартість витрат на правничу допомогу за умовами договору була сплачена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 0.0.327315325812 від 26.10.2023.

12.02.2024 відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скеровано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 13 950 грн, зазначивши, що понесенні витрати під час розгляду справи є неспівмірними із складністю справи. Крім того, представником позивача невірно обраховано та безпідставно включено до оплати за надання послуг з правової допомоги за цивільним позовом вимогу про оплату послуг, які передбачені КПК України.

Вирішуючи вищевказане клопотання суд зазначає наступне.

Згідно ч. 4, ч. 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи невелику складність цієї справи та зумовлений цим незначний обсяг витраченого стороною позивача часу та зусиль для підготовки позову, визнання позову відповідачами в підготовчому судовому засіданні, заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 45 600 грн. є завищеним та неспівмірним із складністю цієї справи.

Враховуючи клопотання відповідачів про зменшення розміру таких витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити витрат на правову допомогу до розміру 13 950 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням цього з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений при зверненні до суду в розмірі 1 211 грн. 20 грн. та 536 грн. 80 коп. за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч 7 ст 159 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 258, 259, 263,265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Чернівецького нотаріального округу Чернівецької області Олексюк Світлана Василівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 14.07.2023, номер реєстру № 2388, який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області Олексюк Світланою Василівною (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68452797 від 14.07.2023).

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 нерухоме майно: будинок загальна площа 92.4 м. кв., за адресою АДРЕСА_1 ), що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 7322555400:02:002:0289, площа 0,15 га.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6 975 грн. витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 6 975 грн. витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 784 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 874 грн.

Рішення не проголошувалося відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Третя особа: приватний нотаріус Чернівецького нотаріального округу Чернівецької області Олексюк Світлана Василівна, адреса: вул. Незалежності, 52 б кВ. 30 м. Кіцмань, Чернівецька область.

Суддя Кіцманського

районного суду Василь Скорейко

СудКіцманський районний суд Чернівецької області
Дата ухвалення рішення25.03.2024
Оприлюднено26.03.2024
Номер документу117861878
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу

Судовий реєстр по справі —718/8/24

Ухвала від 22.07.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Лідовець Руслан Анатолійович

Постанова від 05.06.2024

Цивільне

Чернівецький апеляційний суд

Одинак О. О.

Постанова від 05.06.2024

Цивільне

Чернівецький апеляційний суд

Одинак О. О.

Ухвала від 03.06.2024

Цивільне

Чернівецький апеляційний суд

Одинак О. О.

Ухвала від 13.05.2024

Цивільне

Чернівецький апеляційний суд

Одинак О. О.

Ухвала від 02.05.2024

Цивільне

Чернівецький апеляційний суд

Одинак О. О.

Ухвала від 29.04.2024

Цивільне

Чернівецький апеляційний суд

Одинак О. О.

Рішення від 25.03.2024

Цивільне

Кіцманський районний суд Чернівецької області

Скорейко В. В.

Ухвала від 01.03.2024

Цивільне

Кіцманський районний суд Чернівецької області

Скорейко В. В.

Ухвала від 05.01.2024

Цивільне

Кіцманський районний суд Чернівецької області

Скорейко В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні