Постанова

від 05.06.2024 по справі 718/8/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2024 року

м. Чернівці

справа № 718/8/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Одинака О. О.

суддів:Перепелюк І. Б., Половінкіної Н. Ю.

секретар Собчук І. Ю.

позивача ОСОБА_1

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 березня 2024 року

головуючий в суді першої інстанції суддя Скорейко В. В.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У січні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 28 лютого 2024 року просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 14 липня 2023 року №2388, витребувати майно з чужого незаконного володіння.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено:

визнано недійсним договір купівлі-продажу від 14 липня 2023 року №2388, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області Олексюк Світланою Василівною (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68452797 від 14.07.2023).

витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 нерухоме майно: будинок загальна площа 92.4 м. кв., за адресою: АДРЕСА_1 ), що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 7322555400:02:002:0289, площа 0,15 га.

стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6 975 гривень витрат на правничу допомогу.

стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 6 975 гривень витрат на правничу допомогу.

стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 784 гривень.

стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 874 гривень.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу мотивоване тим, що у зв`язку з невеликою складністю цієї справи та зумовлений цим незначний обсяг витраченого стороною позивача часу та зусиль для підготовки позову, визнання позову відповідачами в підготовчому судовому засіданні, заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 45 600 грн. є завищеним та неспівмірним із складністю цієї справи.

Врахувавши клопотання відповідачів про зменшення розміру таких витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на правову допомогу до розміру 13 950 гривень.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 березня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , подав апеляційну скаргу.

Просив суд скасувати рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 березня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6 975 гривень витрат на правничу допомогу та з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 6 975 гривень витрат на правничу допомогу та ухвалити в цій частині рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 22800 гривень витрат на правничу допомогу та з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 22800 гривень витрат на правничу допомогу.

В іншій частині рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 березня 2024 року не оскаржується.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права, неповно з`ясував обставини справи.

Звертає увагу, що 24 жовтня 2023 року між позивачем та адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «Лігал Групп» в особі керуючого партнера Жарського Тараса Володимировича, укладений Договір №Д23-10-12 про надання правничої допомоги та здійснення представництва.

Водночас між сторонами підписаний Додаток № 1 від 24 жовтня 2023 до вищевказаного договору щодо надання позивачу у виді формування правової позиції у справі про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності правочину, вчиненого на підставі довіреності, що припинила свою дію, підготовку та надсилання позовної заяви до суду, представництво інтересів клієнта в суді незалежно від кількості судових засідань, підготовка та подання правоохоронних органів заяви про вчинення кримінального правопорушення за ст. 190 КК України, а всього на загальну суму 45 600 грн.

Вартість витрат на правничу допомогу за умовами договору була сплачена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 0.0.327315325812 від 26 жовтня 2023 року.

Вважає, що з урахуванням фактично сплачених судових витрат в сумі 45600 гривень, стягнення з двох відповідачів сумарно витрат на правничу допомогу у розмірі 13950 гривень є неспівмірним з витраченим часом адвоката Денеги Д. М. на надання правничої допомоги та складністю цієї справи.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

24 жовтня 2023 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «Лігал Групп» укладено договір про надання правової допомоги та здійснення представництва (а.с.3133).

Пунктом 1.1 визначено, що в порядку та умовах, визначених цим договором, об`єднання зобов`язується надати клієнту правничу допомогу в рамках будь-яких справ, що стосуються діяльності клієнта, зокрема, з питань здійснення захисту, представництва, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню.

Згідно з положеннями укладеного договору сторони узгодили, що:

розмір гонорару об`єднання визначається об`єднанням за погодженням з клієнтом (пункт 4.1 договору);

розмір гонорару фіксується та визначається в рахунку, що виставляється об`єднанням, акті наданих послуг (пункт 4.3);

розмір гонорару, визначений за погодженням з клієнтом, відображається сторонами в окремому додатку-дорученні до даного договору (пункт 4.5)

Із Додатку №1 від 24 жовтня 2023 року до Договору №Д23-10-12 від 24 жовтня 2023 року встановлено, що сторони договору погодили загальну вартість наданих послуг у сумі 45600 гривень.

Обумовлена сума включає: формування правової позиції у справі про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності правочину, вчиненого на підставі довіреності, що припинила свою дію; підготовку та надсилання позовної заяви до суду, представництво інтересів клієнта в суді незалежно від кількості судових засідань, підготовку та подання до правоохоронних органів заяви про вчинення кримінального правопорушення за статтею 190 КК України (а.с.35).

26 жовтня 2023 року платіжним дорученням № 0.0.327315325812 позивачем сплачено вартість послуг з правничої допомоги за умовами договору у сумі 45600 гривень (а.с.34).

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення не відповідає зазначеним вище вимогам закону, з огляду на наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України): подання (1)заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2)детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3)доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 141 ЦПК України).

Разом з тим, чинним процесуальним законом також визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За змістом частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 141 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат, які підлягають розподілу між сторонами, покладається на сторону, що заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (частини 5, 6 статті 137 ЦПК України).

У розумінні приписів статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 2 статті 141 ЦПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, у частині 3 статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 3 статті 141 ЦПК України, також визначені положеннями частин 4, 5, 9 статті 141 цього Кодексу.

Отже, зважаючи на наведені положення чинного законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 35 та 9 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись наведеними частинами статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі N 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.

При цьому відповідно до положень статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Наведені форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Колегія суддів звертається до правової позиції, зазначеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, у якій Велика Палата зробила наступні висновки.

Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 137 ЦПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Як зазначалося вище, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 22800 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції при розгляді справи № 910/8861/21 заявником відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, зокрема, подано:

додаток № 1 від 24 жовтня 2023 року до Договору № Д23-10-12 від 24 жовтня 2023 року;

платіжне дорученням № 0.0.327315325812 від 26 жовтня 2023 року

Водночас, з матеріалів справи вбачається наступне.

Як зазначалось вище розмір витрат на правову допомогу позивача у розмірі 45600 гривень згідно з додатком № 1 від 24 жовтня 2023 року обумовлений: 1)формуванням правової позиції у справі про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності правочину, вчиненого на підставі довіреності, що припинила свою дію; 2)підготовкою та надсиланням позовної заяви до суду; 3)представництвом інтересів клієнта в суді незалежно від кількості судових засідань; 4)підготовкою та поданням до правоохоронних органів заяви про вчинення кримінального правопорушення за статтею 190 КК України.

Колегія суддів у цій частині вважає, що виокремлення «формування позиції у справі» як самостійного виду адвокатської діяльності є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з підготовки позовної заяви.

Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність включення до витрат на правову допомогу у цивільній справі оплату послуг за підготовку та подання до правоохоронних органів заяви про вчинення кримінального правопорушення за статтею 190 КК України.

Відповідно до протоколу підготовчого судового засідання від 01 лютого 2024 року, засідання у справі проводилось за участі представника позивача ОСОБА_4 і тривало 20 хвилин (а.с. 101).

Згідно з протоколом підготовчого судового засідання від 15 лютого 2024 року, засідання у справі проводилось за участі представника позивача ОСОБА_4 і тривало 20 хвилин (а.с. 126).

Відповідно до протоколу підготовчого судового засідання від 01 березня 2024 року (а.с. 130) та протоколу судового засідання від 25 березня 2024 року (а.с. 153), в судове засідання сторони не з`явились, подавши відповідні заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Також в матеріалах справи наявні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання позову (а.с. 116123, 132134, 142144), а також клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зменшення розміру заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу, з тих підстав, що їх розмір є необґрунтованим (а.с. 102106, 108142, 135140, 145149).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу, детальний опис наданих послуг, в якому відображена інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг), не відповідає критерію розумності, витраченому адвокатом часу на виконання відповідних робіт, є завищеними та не співмірними із заявленими позовними вимогами та складністю справи, у зв`язку з чим обґрунтовано підлягали зменшенню до 13950 гривень.

Проаналізувавши зміст та обсяг наданих представником позивача послуг, подані відповідачами заперечення, значення цієї справи для її сторін, складність самої справи, строки її розгляду, ціну позову та співмірність заявлених до відшкодування сум з виконаною роботою адвоката в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що обґрунтованим і розумним розміром компенсації за вказані послуги саме 13950 гривень.

Отже, висновки суду першої інстанції у частині визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, є обґрунтованими.

Що стосується розподілу судових витрат ОСОБА_1 у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції, то колегія суддів зазначає таке.

Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14 липня 2023 року №2388 та витребування майна з чужого незаконного володіння.

За результатами розгляду справи рішенням суду першої інстанції визнано недійсним договір купівлі-продажу від 14 липня 2023 року №2388 та витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 нерухоме майно: будинок загальна площа 92.4 м. кв., за адресою: АДРЕСА_1 ), що знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 7322555400:02:002:0289, площа 0,15 га.

З матеріалів справи вбачається, що позивач заявив вимоги про визнання недійсним договір купівлі-продажу до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Позивач також заявив вимогу про витребування майна до відповідачки ОСОБА_3 .

Вказані позовні вимоги судом задоволено повністю.

З урахуванням наведеного, судові витрати ОСОБА_1 в частині витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13950 гривень, понесені ним в суді першої інстанції, підлягали розподілу наступним чином.

З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 3487 гривень 50 копійок витрат на правничу допомогу, оскільки суд задовольнив одну заявлену до неї вимогу за наявності двох відповідачів (13950/2/2).

В свою чергу, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 3487 гривень 50 копійок за вимогою про визнання недійсним договору та 6975 гривень за вимогою про витребування майна, що у сумі складає 10462 гривні 50 копійок витрат на правничу допомогу.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, а тому його слід змінити.

Зокрема, слід змінити мотивувальну частину рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 березня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, виклавши її в редакції цієї постанови.

Також слід змінити резолютивну частину рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 березня 2024 року про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, виклавши її в наступній редакції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 березня 2024 року задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 березня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, виклавши її в редакції цієї постанови.

Змінити резолютивну частину рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 25 березня 2024 року про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, виклавши її в наступній редакції.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3487 гривень 50 копійок витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 10462 гривні 50 копійок витрат на правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 05 червня 2024 року.

Головуючий Олександр ОДИНАК

Судді : Ірина ПЕРЕПЕЛЮК

Наталія ПОЛОВІНКІНА