Постанова

від 13.03.2024 по справі 308/10113/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/10113/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 березня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Кожух О.А.,

суддів Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.,

за участі секретаря Савинець В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ракущинець Андрій Андрашович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 листопада 2023 року (головуючий суддя Бедьо В.І.) у справі №308/10113/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, про визначення місця проживання дитини, позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовної заяви

У червні 2023 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Холмогорова Л.В., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача: Служба у справах дітей Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, ОСОБА_3 , в якому просила:

рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №308/2907/21 від 04.10.2022, яке набрало законної сили 20.04.2023 змінити у частині визначення місця проживання дитини, шляхом визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її бабою ОСОБА_2 ;

позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовано тим, що 20.11.2018 між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) та ОСОБА_3 було укладено шлюб, від якого у них народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є онукою позивачки.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №308/2907/21 від 04.10.2022, яке залишено без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 20.04.2023, розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , який зареєстровано 20.11.2018 відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міського управління юстиції в Закарпатській області за актовим записом № 953. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 . У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним відмовлено.

Вказувала, що матір`ю дитини - ОСОБА_1 , без згоди батька, ОСОБА_3 , було переселено малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з території України до Чеської Республіки, де згодом її було вилучено з-під опіки матері та передано під опіку закладу для дітей, які потребують негайної допомоги «Коала Кбела», оскільки матір, ОСОБА_1 , вдруге було виявлено у стані алкогольного сп`яніння у присутності дитини, у зв`язку з чим вона не могла піклуватися про малолітню ОСОБА_4 . На підтвердження вказаних обставин додала до позовної заяви: копію протоколу про передачу дитини із ЗДВОП «Коала Кбелі» від 05.05.2023 з нотаріально засвідченим перекладом з чеської мови на українську.

Позивач зазначала, що вона з 22.03.2023 перебувала на території Чеської Республіки та щодня відвідувала онуку, що детально описано у п.15 ухвали Окружного суду м. Праги 1 від 27.04.2023, якою було постановлено зобов`язати ЗДВОП «Коала Кбелі» негайно передати малолітню ОСОБА_4 її бабусі по лінії батька, ОСОБА_2 , для повернення її на територію України.

Вказувала, що онука після повернення на територію України проживає у належних умовах разом з нею, отримує опіку та піклування, у зв`язку з чим просила визначити її місце проживання саме з позивачем, оскільки вказане відповідає бажанням та інтересам дитини, адже у неї склався сталий порядок проживання з бабою та зміна такої обстановки може призвести до психоемоційного порушення стану малолітньої ОСОБА_4 Стверджувала, що спору між позивачем та батьком дитини, ОСОБА_3 , не існує.

Необхідність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав обґрунтовувала тим, що відповідачка не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини як складову виховання; допускає неприпустиму поведінку; відсутністю належного контакту як матері та дитини, що свідчить, на думку позивача, про ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків.

Звертала увагу, що відповідно до Висновку Служби у справах дітей Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області від 04.05.2023 № № 01-29/П-198 вбачається, що орган опіки та піклування Середнянської селищної ради вважає доцільним позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав щодо її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

11.07.2023 позивачем на виконання ухвали судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.06.2023 було уточнено позовну вимогу щодо місця проживання дитини у наступній редакції змінити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 ), визначивши її місце проживання з бабою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Крім цього, позивач вказувала, що дитина тривалий час проживає разом з нею, перебуває на її повному утриманні та саме вона займається її доглядом та піклується про неї, забезпечує її усім необхідним для повноцінного розвитку дитини. Натомість матір ОСОБА_1 перебуває за кордоном, а саме у Чеській Республіці, дитиною не цікавиться з моменту передачі її позивачу за ухвалою Окружного суду м. Праги 1 від 27.04.2023, участі у її вихованні не бере, наміру повертатися до України не виявляє, що було зафіксовано змістом вказаної ухвали суду. Батько ж дитини, ОСОБА_3 , своєю заявою від 07.07.2023, нотаріально засвідченою приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Парамоновим О.В., засвідчив факт того, що у відповідності до положень статті 167 СК України підтверджує надання згоди на передання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її бабі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

15.09.2023 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог. На обґрунтування заяви зазначала, що ОСОБА_3 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2, ч.1 ст.130, ст.124, ст.122-4 КУпАП, а також його вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.11.2020 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України. Крім цього, зазначала, що у ОСОБА_3 наявна заборгованість зі сплати аліментів, що є додатковим доказом того, що він ухиляється від виконання обов`язків по вихованню дитини. Вказувала, що дитина знаходиться на повному її утриманні, а усі питання щодо виховання малолітньої ОСОБА_4 здійснюється позивачкою самостійно без участі та підтримки з боку батьків.

Враховуючи наведене, позивач остаточно просила: 1) позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 3) встановити опіку над малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити її опікуном (бабу малолітньої дитини) ОСОБА_2 ; 4) змінити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши її місце проживання разом з бабою ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 листопада 2023 року позов ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Холмогорова Л.В. задоволено.

Позбавлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою : АДРЕСА_3 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 ).

Позбавлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 ).

Встановлено опіку над малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 ) та призначено її опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Змінено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 ), визначено її місце проживання разом з бабою ОСОБА_2 .

Вирішено питання про судові витрати.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги, позиції інших учасників справи

На таке рішення ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ракущинець А.А., подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення місцевого суду скасувати в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції встановлено, що найкращим місцем проживання дитини буде разом з бабусею, однак за вказаною адресою також проживає ОСОБА_3 , щодо якого тягнеться довгий шлейф правопорушень, в тому числі домашнього насильства, а також подано позов про позбавлення його батьківських прав, що буде наражати дитину на небезпеку, у зв`язку з чим апелянт категорично заперечує щодо проживання дитини там, де зареєстрований її батько. Зазначає, що посилання на рішення іноземного суду не може бути взято до уваги, оскільки процедура визнання рішення іноземного суду в України передбачає судовий порядок відповідно до Розділу ІХ ЦПК України. Вказує, що довідка ЖБК «Пролісок» не може бути належним та допустимим доказом у даній справі та є спробою надати неправдивим даним спроби «правдивості». Звертає увагу, що довідка закладу освіти №127 від 29.09.2023, у якій зазначено відвідування вказаного закладу дитиною у 2021 році та за період січня-серпня 2022 року, є неналежним доказом, оскільки при розгляді справи №308/2907/21 враховано обставини проживання дитини у 2021-2022 роках, надана судом їм оцінка та ухвалено рішення, яким визначено місце проживання малолітньої дитини разом з матір`ю. Просить врахувати під час розгляду справи позицію Верховного Суду в аналогічних справах, яка висловлена у постанові від 16.06.2021 у справі №595/1638/19, від 29.04.2020 у справі №522/10703/18, від 17.06.2021 у справі №466/9380/17, від 06.10.2021 у справі №320/5094/19, від 29.04.2020 у справі №522/10703/18, від 23.04.2020 у справі №420/1075/17, від 15.04.2021 у справі №243/13192/19-ц, від 09.11.2020 у справі №753/9433/17.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Холмогорова Л.В., просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Звертає увагу, що апелянтом рішення місцевого суду оскаржується в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , однак ним також наводяться доводи та міркування, що стосуються інших позовних вимог визначення місця проживання дитини та встановлення опіки. Вказує, що ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не подано жодного доказу, який би підтверджував те, що ОСОБА_1 належним чином виконує батьківські обов`язки по вихованню та утриманню малолітньої дитини. Стверджує, що представником апелянта у судовому засіданні під час розгляду справи по суті зазначено, що сторона відповідача не заперечує проти визначення місця проживання дитини разом з бабою. Звертає увагу, що ухвалою Окружного суду м. Праги встановлено, що відносно малолітньої дитини було порушено процедуру інституційного виховання, поміщення її до спеціального закладу «Коала Кбелі» у зв`язку з систематичним виявленням матері у стані алкогольного сп`яніння та залишення дитини без належного нагляду. Вказує, що відповідач під час засідання зазначила, що наміру повертатися до України не має. Стверджує, що якби ухвала Окружного суду м. Праги (судове рішення) не було офіційним, то навряд чи дитину могла офіційно супроводжувати бабуся через державні кордони Чеської Республіки та України. Заперечує щодо проживання позивача та батька дитини разом за однією тією ж адресою, оскільки останній фактично проживає у м. Ужгород, що стверджується довідкою від 03.10.2023 за №13, підписаною головою ЖБК «Пролісок». Вказує, що особа має право мати зареєстроване місце проживання та фактичне, яке не може співпадати із зареєстрованим. Звертає увагу, що наведена апелянтом в апеляційній скарзі судова практика не стосується аналогічних правовідносин. Заперечує щодо преюдиційності рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2022 у справі №308/2907/2 у даній справі, оскільки: 1) позивач не брала участі під час розгляду вказаної справи, тобто сторони у них не є тотожними; 2) з моменту прийняття рішення місцевого суду від 04.10.2022 змінились фактичні обставини, які реально наражали малолітню дитину на небезпеку. Так, з травня 2023 року дитина жодного разу не спілкувалася з мамою наживо, у зв`язку з тим, що мати не має наміру повертатися до України, не дивлячись на те, що бабуся жодним чином не перешкоджає спілкуванню дитини з матір`ю, натомість дитина не висловлює бажання спілкуватися з матір`ю, оскільки побоюється подібної ситуації «поміщення її у дитячий притулок невідомої їй держави та людей» у майбутньому; 3) факт явного неналежного виконання батьківських обов`язків відповідачем настав саме на території Чеської Республіки, що додатково обтяжив стрес для дитини; 4) позивач доклала чималих зусиль, щоб забрати дитину із закладу, у який малолітня дитина була поміщена у зв`язку з неналежним виконанням матір`ю своїх батьківських обов`язків; 5) ОСОБА_1 вже понад один рік не виконує батьківські обов`язки по вихованню та утриманню малолітньої ОСОБА_4 .

Відповідач ОСОБА_3 рішення суду не оскаржував.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, тому відповідно до ст. 367 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в цій частині в межах доводів апеляційної скарги, не роблячи висновків щодо позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, встановлення опіки над малолітньою дитиною, а також визначення її місця проживання.

Заслухавши суддю-доповідача, позицію представника апелянти, пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла таких висновків.

Фактичні обставини справи та застосовані норми права

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 20.11.2018 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) було укладено шлюб, зареєстрований Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області за актовим записом № 953.

Від даного шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.38, Т.1).

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2022 у справі № 308/2907/21 шлюб, укладений між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 розірвано. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 . У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним відмовлено (а.с.12-15, Т.1). Постановою Закарпатського апеляційного суду від 20.04.2023 вказане рішення залишено без змін (а.с.16-22, Т.1).

Відповідно до свідоцтва про народження від 14.06.1994 серії НОМЕР_5 вбачається, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 (а.с.41, Т.1). Таким чином, встановлено, що ОСОБА_2 є бабою малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно протоколу про передачу дитини із ЗДВОП «Коала Кбелі» бабусі від 05.05.2023 (текст протоколу чеською, засвідчений підписом посадової особи ЗДВОП «Коала Кбелі» ОСОБА_6 і відтиском квадратної печатки установи), переклад тексту протоколу українською, виконаний перекладачем ОСОБА_7 , справжність підпису якої засвідчений 10.05.2023 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Рак О.І., вбачається, що 05.05.2023 ОСОБА_2 на підставі виконавчої ухвали Окружного суду м. Праги 1 за №32Р9/2023-93 від 27.04.2023 забрала під свою опіку дитину ОСОБА_4 (а.с.26-27, Т.1).

Ухвалою Окружного суду м. Праги 1 від 27.04.2023 (текст ухвали суду чеською, засвідчений підписом посадової особи суду ОСОБА_8 і гербовою печаткою Окружного суду м. Праги 1), переклад тексту ухвали суду українською, виконаний перекладачем ОСОБА_7 , справжність підпису якої засвідчений 10.05.2023 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Рак О.І., встановлено, що:

- ухвалою суду від 30.01.2023 розпочато провадження щодо призначення інституційного виховання, і зробив це у зв`язку з тим, що не було відомо, хто б міг та хотів піклуватись про неповнолітню Марину. і було доручено оскільки не було відомо, хто б міг та хотів піклуватися про неповнолітню ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 );

- на той час суд не мав інформації про батька неповнолітньої ОСОБА_9 , дитину вилучено з-під опіки матері ухвалою місцевого суду від 27.12.2022 та було доручено під опіку закладу для дітей, які потребують негайної допомоги « ОСОБА_10 », оскільки її було виявлено вдруге в присутності матері в стані алкогольного сп`яніння, яка не могла про неї піклуватися. Запобіжний захід, на основі якого неповнолітня ОСОБА_9 була поміщена до закладу для дітей, які потребують невідкладної допомоги, було призначено строком на три місяці з моменту його застосування, тобто до 27.03.2023 р. Ухвалою місцевого суду № 33 Nc 501/2023-14 від 23.03.2023 р. цей запобіжний захід було продовжено до остаточного звершення провадження щодо призначення інституційного виховання, але не пізніше до 27.06.2023 р.;

- мати ( ОСОБА_1 ) не висловилася щодо питання інституційного виховання та не погоджувалася в будь-якій формі на передачу малолітньої ОСОБА_9 під опіку бабусі по батьковій лінії;

- з протоколу суду від 24.01.2023 було встановлено, що суд зв`язався по телефону з ЗДВОП «Коала Кбела», який повідомив, що мати відвідує неповнолітню ОСОБА_9 приблизно двічі на тиждень, завжди підвечір з приятелем, від якого пахне алкоголем. Візит триває максимум п`ятнадцять хвилин. Коли неповнолітня бачить трамвай, вона каже, що це її дім, тому, ймовірно, родина спала десь у трамвайному вагоні чи чомусь подібному;

- із звіту ЗДВОП «Коала Кбела» від 31.03.2023 встановлено, що мати відвідувала неповнолітню ОСОБА_9 , станом на 31.03.2023, шістнадцять разів, половину часу сама, половину з приятелем. Відвідини тривали від 15 хвилин до 2,5 годин. Мама приносить солодощі та маленьку іграшку. 22.02.2023 вона прийшла явно п`яна і весь п`ятнадцятихвилинний візит провела на телефоні, в іншому поводиться добре, ОСОБА_9 радіє візиту. Мама з приятелем телефонують ОСОБА_9 кілька разів на тиждень у вигляді відеодзвінка. Коли ОСОБА_9 побачила трамвай, вона показала на нього і крикнула, що це її дім. Вона сказала, що вони були там, і іноді було темно, а потім знову світало;

- із заяви матері та змісту справи випливає, що мати вже тривалий час не має постійного місця проживання, зараз вона вказує своє місце проживання в АДРЕСА_4 , але вона навіть не знає точно, кому належить квартира, не має договору оренди, проживає тут за усною домовленістю, має одну вільну кімнату (а.с.32-37, Т.1).

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що посилання на зазначене рішення іноземного суду не може бути взятим до уваги, оскільки процедура визнання рішення іноземного суду в України передбачає судовий порядок відповідно до Розділу ІХ ЦПК України.

Так, 27.04.2023 Окружний суд м. Праги 1 ухвалив, зокрема, скасувати попередні запобіжні заходи, призначені ухвалою Районного суду Праги 1 від 27.12.2022, строк дії якої було продовжено ухвалою Окружного суду Праги 1 від 23.03.2023 до остаточного рішення у справі інституційного виховання, та зобов`язав заклад для дітей, які потребують негайної допомоги «Коала Кбела» передати неповнолітню ОСОБА_9 її бабусі по батьковій лінії ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відразу після винесення цієї ухвали (а.с.32, зворот, т. 1).

Таке судове рішення стосувалось питання перебування дитини у відповідному закладі на території Чеської Республіки та передачі дитини її бабусі, і таке рішення підлягало виконанню на території Чеської Республіки.

В той же час, в Ухвалі Окружного суду м. Праги 1 від 27.04.2023 встановлено відповідні обставини та наявна інформація, які мають значення для вирішення даної справи - щодо малолітньої дитини ОСОБА_12 , поведінки відповідачки щодо дитини та наведено підстави її передачі саме бабусі по батьковій лінії.

Відповідні обставини, викладені в ухвалі Окружного суду м. Праги 1 від 27.04.2023 представником апелянти не спростовані.

Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.03.2023 вбачається, що ОСОБА_3 звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом самоправних дій з боку ОСОБА_1 (а.с.43, Т.1).

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/5398/22 від 09.06.2022 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП. Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_1 27.04.2022 о 11:35 год. знаходилась за адресою проживання в сильному алкогольному сп`янінні та поводилась неадекватно, не виконувала свої батьківські обов`язки щодо виховання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.68, Т.1).

Листом № 127 від 29.09.2023 за підписом директора Закладу дошкільної освіти № 19 зазначено кількість днів відвідування закладу дошкільної освіти ОСОБА_4 . За 2021 рік відвідування було загалом: 43 дні. За 2022 рік відвідування було загалом: 41 день (а.с.212, Т.1).

Довідкою від 03.10.2023 № 62 за підписом Директора Пацканівської гімназії Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області Н. Гедьо зазначається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно відвідує дошкільний підрозділ Пацканівської гімназії Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області з серпня місяця 2023 року. Заява на поступлення дитини в садочок була написана бабусею ОСОБА_2 у травні місяці 2023 року (а.с.227,Т.1).

Згідно висновку Служби у справах дітей Середнянської селищної ради від 04.05.2023 за №01-29/П-198 про позбавлення батьківських прав вбачається, що під час обстеження умов проживання сім`ї гр. ОСОБА_3 , яке проводилося з метою з`ясування обставин щодо факту залишення малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без батьківського піклування матір`ю ОСОБА_1 , з`ясовано, що бабуся ОСОБА_2 перебувала в Чеській Республіці з метою повернення онучки на територію України, так як дитина, на час здійснення перевірки, перебувала у притулку для дітей, які потребують негайної допомоги, а батько перебував вдома через заборону виїзду військовозобов`язаних чоловіків за кордон та надав нотаріальну згоду своїй матері ОСОБА_2 , на повернення доньки з Чеської Республіки до України. Також зазначено, що згідно довідки Пацканівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «ГРОНО» від 12.07.2021 №01-30/40, за період відвідування дитиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закладу дошкільної освіти, мама ОСОБА_1 у закладі не з`являлася жодного разу, участі у вихованні дитини та у співпраці із закладом не приймала. Враховуючи наведене, орган опіки та піклування Середнянської селищної ради вважав за доцільне позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав щодо її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.23-25, Т.1).

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, чергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Висновки апеляційного суду

Задовольняючи позовну вимогу про позбавлення батьківських прав, зокрема, ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що встановлені обставини справи щодо поведінки матері дитини, подані докази, висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав надають підстави для застосування, зокрема, до ОСОБА_1 , крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення їх батьківських прав.

Колегія суддів погоджується з указаним висновком суду, враховуючи наступне.

Встановлено та не спростовано апелянтом, що малолітню ОСОБА_12 ухвалою суду Чеської Республіки від 27 грудня 2022 року було вилучено з-під опіки матері та було доручено під опіку закладу для дітей, які потребують негайної допомоги «Коала Кбела», оскільки її було виявлено вдруге в присутності матері в стані алкогольного сп`яніння, яка не могла про неї піклуватися. Дитина у цьому закладі перебувала до 05.05.2023 та за ухвалою суду Чеської Республіки була передана бабусі ОСОБА_2 позивачці у даній справі, з якою в подальшому прибула в Україну та з якою проживає на даний час.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач, ОСОБА_1 з травня по листопад 2023 року (на час ухвалення оскаржуваного рішення) так і не повернулась до України. ОСОБА_1 продовжує перебувати за кордоном і на час розгляду справи апеляційним судом.

Колегія суддів враховує, що дитина з травня 2023 року жодного разу не спілкувалася з матір`ю наживо, оскільки така не повертається на територію України, водночас жодних перешкод у спілкуванні з боку ОСОБА_2 не здійснюється.

Зі змісту наданого позивачем відзиву вбачається, що дитина внаслідок пережитого психологічного стресу не висловлює бажання спілкуватися з матір`ю, оскільки побоюється повторення подібної ситуації.

Судова колегія зазначає, що під час перебування дитини під опікою компетентних органів Чеської Республіки відповідач відвідувала дитину як зі своїм співмешканцем, від якого було чутно запах алкоголю, так і самостійно, одного разу теж, за свідченням працівників даного закладу, в явно нетверезому стані, що свідчить про те, що ОСОБА_1 продовжила легковажно ставитися до своїх батьківських обов`язків та не змінила своє ставлення до них.

Більше того, апеляційний суд звертає увагу, що подаючи апеляційну скаргу та не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, відповідач ОСОБА_1 свої доводи з цього приводу зводить виключно до порушень місцевим судом, на її думку, вимог процесуального закону та положень матеріального права, частина яких не стосується визначеного нею предмету апеляційного оскарження, а інша зводиться виключно до цитування правових висновків Верховного Суду щодо вирішення спору про позбавлення батьківських прав. При цьому не зазначає, зокрема, про вчинення нею дій щодо зміни способу життя, можливості та бажання здійснювати опіку над дитиною, натомість категорично заперечує лише щодо проживання дитини з батьком. Апелянтом не надано жодних доказів, які би спростували обставини, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог зокрема, неможливість піклування про дитину не території іноземної держави (Чеської Республіки), у зв`язку з вживанням алкогольних напоїв, що стало підставою для вилучення дитини від відповідачки та поміщення дитини під опіку закладу для дітей, у якому малолітня ОСОБА_12 перебувала з 27.12.2022 до 05.05.2023 до дня іі передачі позивачці ОСОБА_2 , а тому покликання в апеляційній скарзі на необхідність допиту ряду свідків, які можуть надати суду характеризуючи ознаки ОСОБА_13 під час її проживання в Україні є безпідставними.

Сам лише факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення її батьківських прав, враховуючи неявку ОСОБА_1 у судові засідання, як у суді першої інстанції, так і апеляційного суду особисто або шляхом відеоконференцзв`язку, не свідчить, на думку колегії суддів, про її інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку.

Посилання відповідачем на правові висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 16.06.2021 у справі №595/1638/19, від 29.04.2020 у справі №522/10703/18, від 17.06.2021 у справі №466/9380/17, від 06.10.2021 у справі №320/5094/19, від 29.04.2020 у справі №522/10703/18, від 23.04.2020 у справі №420/1075/17, від 15.04.2021 у справі №243/13192/19-ц, від 09.11.2020 у справі №753/9433/17 не заслуговують на увагу, оскільки правовідносини у зазначених справах стосуються інших фактичних обставин та не є релевантними до обставин даної справи.

Таким чином, оцінюючи вищевказані докази в їх сукупності, колегія суддів з урахуванням якнайкращих інтересів дитини та беручи до уваги те, що факт неналежного виховання матір`ю малолітньої дитини (внаслідок надмірного вживання алкоголю) є непоодиноким як на території України, так і поза її межами, що призвело у певний період часу до перебування малолітньої ОСОБА_4 під опікою компетентних органів Чеської Республіки та ухвалою Окружного суду м. Праги 1 була передана під опіку бабусі ОСОБА_2 для забезпечення її повернення на територію України, а також висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, приходить до висновку щодо необхідності у позбавленні батьківських прав відповідача ОСОБА_1 .

Апеляційний суд зазначає, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги, що стосуються місця проживання ОСОБА_3 , оскільки вони не стосуються предмету апеляційної перегляду, а апелянтом не спростовано наявні у справі докази щодо фактичного проживання ОСОБА_3 у АДРЕСА_5 (а.с.213 т. 1).

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують. Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - залишити без змін.

Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ракущинець Андрій Андрашович залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 листопада 2023 року в частині позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 березня 2024 року.

Головуюча:

Судді: