Ухвала

від 21.03.2024 по справі 699/503/24

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 699/503/24

Номер провадження № 1-кс/699/116/24

УХВАЛА

щодо скарги на бездіяльність поліції

21.03.2024 м. Корсунь-Шевченківський

Слідчий суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , її представника ОСОБА_4 ,

розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб органу досудового розслідування/ дізнання Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

УСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області порядку ст.303 КПК України 15.03.2024 найшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб органу досудового розслідування/ дізнання Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді скаргу передано на розгляд слідчому судді і ОСОБА_1 .

Зі змісту скарги вбачається, що оскаржується бездіяльність посадових осіб органу досудового розслідування/дізнання Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області.

Скаржник ОСОБА_3 зазначає, що 23.12.2023 вона надіслала заяву до Черкаської обласної прокуратури про вчинення стосовно неї низки злочинів керівниками Городищенського районного територіального медичного об`єднання. Стверджує, що до цієї заяви вона надала беззаперечні докази щодо:

- неповноти нарахування та виплати їй заробітної плати за період з 2002-2021 років;

- фальсифікації документів про її працевлаштування, чим їй завдано і завдається значних матеріальних збитків у зв`язку з некоректним нарахуванням страхового стажу і, як наслідок, пенсійного забезпечення;

- позбавлення її страхових виплат, які вона мала отримати у зв`язку з професійним захворюванням як молодша медична сестра-санітарка патанатомічного відділення Городищенського РТМО;

- невиплати доплат, передбачених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2020 року № 246 «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» із змінами та доповненнями (до завершення здійснення зазначених заходів встановлюється додаткова доплата у розмірі до 300 відсотків заробітної плати (посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням передбачених законодавством обов`язкових доплат та надбавок медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров`я державної та/або комунальної власності, які безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОУШ-19).

Проте, на думку скаржника, працівники прокуратури не дотрималися положень статті 214 КПК України щодо негайного відкриття кримінального провадження і внесення відомостей до ЄРДР, а заяву скерували до нижчестоящих структур, які також проявили бездіяльність.

У результаті перенаправлення і постійних передоручень її заява 04.01.2024 була скерована до відділення поліції № 1 Черкаського районного управління Національної поліції в Черкаській області для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України.

Проте, керівництвом відділення поліції № 1 Черкаського районного управління Національної поліції в Черкаській області вказівку першого заступника керівника Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_5 щодо внесення відомостей в ЄРДР проігноровано повністю та розглянуто її заяву відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Перевірку наведених у заяві відомостей про злочини було доручено дільничному офіцеру поліції, яка не має процесуальних прав щодо виконання необхідних слідчих дій.

У скарзі зазначено, що все це призвело до того, що через понад два місяці ОСОБА_3 надійшла довідка від 05.02.2024 року № 1880/57/01-2024 про результати перевірки наведених у заяві фактів злочинної діяльності керівників Городищенського РТМО, яка не має ніякої юридичної сили і не передбачена жодним нормативно-правовим актом.

За змістом прохальної частини скарги ОСОБА_3 просить:

- витребувати з відділення № 1 Черкаського районного управління Національної поліції в Черкаській області матеріали перевірки за її заявою від 23.12.2023, поданою відповідно до статті 214 КПК України;

- визнати бездіяльність працівників Черкаського районного управління Національної поліції в Черкаській області щодо неналежного розгляду зазначеного звернення;

- скасувати документ (довідку про перевірку від 03.02.2024), складений старшим ДОП СПД № і ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 , як такий, що не містить достатніх підстав для оцінки правомірності дій фігурантів заяви, а також не відповідає переліку документів, визначених чинним кримінальним законодавством;

- зобов`язати відповідальних працівників відділення № 1 Черкаського районного управління Національної поліції в Черкаській області (начальника слідчого відділення) внести до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомості, викладені в заяві від 23.12.2023, про зловживання керівників Городищенського РТМО та інші злочини.

Таким чином, зі змісту скарги вбачається, що оскаржується бездіяльність посадових осіб органу досудового розслідування/ дізнання Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області.

Ураховуючи, що положеннями ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.

Разом з тим, положення ст. 303 КПК України не надають права подавати заяву про скасування документа довідки про перевірку, складену дільничним офіцером поліції.

З огляду на вказане, на підставі ч. 4 ст. 304 КПК України, щодо зазначеної вимоги скаржниці ухвалою від 18.03.2024 відмовлено у відкритті провадження. В іншій частині провадження відкрито.

Розгляд скарги призначено на 21.03.2024 та зобов`язано начальника ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області надати суду до початку судового засідання всі наявні документи, які стосуються зазначеної скарги.

У встановлений слідчим суддею строк відділення поліції надало наявні документи.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

У судове засідання були викликані скаржник та представник відділення поліції.

Скаржник ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 у судовому засіданні скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представник ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив. Неявка представника не є перешкодою для розгляду скарги.

Перевіривши надані матеріали скарги слідчий суддя встановив такі обставини.

ОСОБА_3 звернулася до Черкаської обласної прокуратури із заявою про злочин від 23.12.2023, у якій зазначено, що вона працювала молодшою медичною сестрою (санітаркою- прибиральницею) патанатомічного відділення Городищенського районного територіального медичного об`єднання (упродовж її роботи назва медичного закладу могла змінюватись) з 01.07.2002 (наказ № 229-к від 25.06.2002), 01.08.2002 прийнята на постійну роботу в цьому відділенні (наказ № 282-к від 25.07.2002), а з 17.12.2003 прийнята на повний посадовий оклад молодшої медичної сестри цього відділення (наказ № 431-к від 15.12.2003).

Наказом директора Некомерційного комунального підприємства «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради ОСОБА_7 її було незаконно звільнено з роботи (наказ 181-К від 29.09.2021). Під час роботи ОСОБА_3 отримала професійне захворювання туберкульоз легень.

Згідно з довідкою Комунального Закладу «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер» Черкаської обласної лікарні від 22 серпня 2018 року № 830 ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом «ВДТБ (вперше діагностований туберкульоз) обох легень у фазі розсмоктування та ущільнення», у зв`язку з чим є інвалідом другої групи загального захворювання. Юридичний аналіз правомірності встановлення мені інвалідності з причини «загальне захворювання» показав, що МСЕК № І (м. Черкаси) умисно визначено причину інвалідності через «загальне захворювання», а не професійне захворювання.

Рішенням Городищенськогорайонного судуЧеркаської областіу цивільнійсправі №691/1062/21від 11липня 2022року,яке вступилов законнусилу, ОСОБА_3 поновлено нароботі напосаді молодшоїмедичної сестрипатанатомічного відділенняНекомерційного комунальногопідприємства «Городищенськемедичне об`єднання»Городищенської міськоїради звиплатою компенсаціїв розмірісередньомісячної заробітноїплати зачас вимушеного прогулу. Цим же рішенням суду визнано факт отримання ОСОБА_3 професійного захворювання.

Працюючи майже 20 років на посаді прибиральниці патанатомічного відділення лікарні заявник була перекопана, що працюючи в небезпечних для здоров`я умовах, вона заробляє страховий стаж, який нараховується відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Лише після незаконного звільнення з роботи, отримавши на руки трудову книжку, ОСОБА_3 дізналася, що її позбавили права на пільгову пенсію керівники установи, які, не повідомляючи її, видавали накази заднім числом про переміщення її на посаду, яка не підпадала під дію статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Постійно виконуючи роботу санітарки-прибиральниці патанатомічного відділення, заявниця де- ОСОБА_8 там не працювала, тобто рахувалася на інших посадах.

ОСОБА_3 зазначає, що за весь період роботи вона жодного дня не працювала на іншій ділянці роботи, а виконувала покладені на мене обов`язки в робочі, неробочі і святкові дні як працівниця патанатомічного відділення під керівництвом завідувача патанатомічним відділення - лікаря-патанатома ОСОБА_9 (до 2009 року, далі керівники відділення змінювались).

Також зазначено, що виконання ОСОБА_3 обов`язків прибиральниці патанатомічного відділення може бути підтверджене шляхом перевірки журналів реєстрації надходження трупів, які я заповнювала власноручно на підставі медичних документів, отриманих від родичів померлих, а також інших документів.

Заявниця стверджує, що з наказами про її переміщення на інші посади її не ознайомлювали, а підписи, що їй доведено їх зміст, і які вчинені від її імені, - підроблені. Без її відома працівниками відділу кадрів внесено виправлення заднім числом у її трудовій книжці про те, що вона працювала не в патанатомічному відділенні, а в патанатомічній лабораторії.

Після отримання 08.01.2019 пожиттєвої інвалідності II групи ОСОБА_3 вийшла на роботу на попереднє місце. Проте, працівник юридичної служби не роз`яснив їй, що вона маю право на отримання страхових виплат у зв`язку з отриманням професійного захворювання.

Довідавшись про право на отримання страхових виплат у зв`язку з набуттям професійного захворювання, у вересні місяці 2022 року ОСОБА_3 звернулась до органу соціального страхування в м. Городище. Однак, ознайомившись з вище вказаним судовим рішенням, вивчивши медичні документи (виписки з протитуберкульозного диспансеру, довідку МСЕК), працівник соцстраху відмовив їй в отриманні страхових виплат через те, що комісією МСЕК їй не встановлено відсоток втрати працездатності, а також те, що підстава призначення інвалідності «загальне захворювання», а не «професійне захворювання».

Заявник переконана, що і при призначенні їй інвалідності керівники медичного закладу вилинули на те, щоб її протиправно повністю позбавити не тільки заробленого трудового стажу, а й законних страхових виплат.

Як інвалідові по хворобі (загальне захворювання) їй нарахували мінімальну пенсію в розмірі 2300,00 грн. Проте, відповідно до розрахунку ОСОБА_3 їй не доплачено заробітну плату (виходячи з встановленого розміру розряд 5 тарифної сітки) у розмірі 531443,61 грн.

ОСОБА_3 своє звернення аргументує тим, що на рівні Черкаської області існує кругова порука, адже за участю керівників НКП «Городищенське медичне об`єднання» створено потужний корупційно-родинний клан, члени якого не дають скаржнику можливості отримати те, що вона заробила тяжкою працею в морзі.

Матеріали справи містять докази того, що скаржник працювала саме в патанатомічному відділенні, а не в патгісталогічній лабораторії.

Крім того, обґрунтовуючи корупційну складову в ставленні керівників до виконання ними покладених обов`язків, заявник повідомляє про факт розкрадання коштів з бюджету, який потребує перевірки.

Так, згідно з отриманими відомостями від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах з Черкаською обласною стоматологічною поліклінікою (ЄДРПОУ 02005616) в період з січня місяця 2004 року до березня місяця 2007 року (включно). Упродовж зазначеного періоду їй нараховувалася заробітна плата. Проте скаржниця стверджує, що цей факт їй не відомий та вона жодного разу нібито нарахованих їй коштів не отримувала.

Рішенням у цивільній справі № 691/1062/21 за позовом ОСОБА_3 до Комунального некомерційного підприємства «Городищенське медичне об`єднання» про поновлення на роботі та виплати коштів за період вимушеного прогулу керівництво некомерційного підприємства було зобов`язане негайно поновити її на посаді медичної сестри (санітарки - прибиральниці) патанатомічного відділення і виплатити їй зарплату за один місяць в розмірі 8176,98 грн.

Проте керівник підприємства ОСОБА_7 до роботи ОСОБА_3 не допустив.

Після звернення скаржника з цього приводу до відділення поліції в м. Городище було відкрито кримінальне провадження № 12022250380000216 від 05.08 2022, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України (невиконання судового рішення).

Скаржник вказує, що їй відомо, що окремим людям з числа близьких родичів керівника пораховано пенсійний стаж за роботу в морзі. Це відбувалося тоді, коли ОСОБА_3 реально виконувала обов`язки молодшої сестри-санітарки, а пільговий стаж зарахували іншим людям, які достроково вийшли на пенсію і незаконно отримують пільги за нібито роботу в небезпечних для здоров`я умовах.

На думку заявниці у діях колишнього керівника Городищенського районного територіального медичного об`єднання ОСОБА_10 та теперішнього очільника ОСОБА_7 можуть мати місце кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 191, 358, 364 КК України.

Водночас, відповідно до наданих відділенням поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області матеріалів, заява ОСОБА_3 надійшла до ВП 05.01.2024 та зареєстрована в ЖЄО за №111.

Після отримання заяви ОСОБА_3 заступник начальника відділення начальник СВ ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 та начальник СД ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12 установили відсутність даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, тому інформація до ЄРДР за вказаним повідомленням не вносилася.

Крім того, з наданих відділенням поліції документів вбачається, що під час перевірки за заявою ОСОБА_3 було опитано її, а також директора КНП «Городищенське МО» ОСОБА_7 , заступника головного бухгалтера ОСОБА_13 та старшого інспектора з кадрів ОСОБА_14 .

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, згідно з пунктом 2 глави 1 розділу ІІ «Порядок формування та ведення Реєстру» якого, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.

Зокрема, у вказаному порядку може бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Внесенню до ЄРДР підлягає не будь-яка заява, а лише заява, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, яка містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.

Приписи ст. 214, 303 КПК України свідчать про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 направлено до Черкаської обласної прокуратури заяву, яку пере направлено до ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області, про факти, які можуть бути кваліфіковані як кримінальні правопорушення, вчинені конкретними особами.

У даному випадку орган досудового розслідування/дізнання ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області зобов`язаний був здійснити перевірку повідомлення ОСОБА_3 та прийняти відповідне процесуальне рішення, що зроблено не було.

Перевірка заяви/звернення повинна проводитись в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. За відсутності ознак складу кримінального правопорушення, посадова особа органу досудового розслідування може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги.

Керуючись ст. 38, 303-307, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб органу досудового розслідування/ дізнання Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність працівників ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 23.12.2023.

Зобов`язати уповноважених осіб ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення стосовно обставин, зазначених у заяві ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 23.12.2023.

Копію ухвали після її складення невідкладно направити скаржнику та Відділенню поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1