Постанова

від 13.03.2024 по справі 932/4119/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2065/24 Справа № 932/4119/22 Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В. І. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Лопатіної М.Ю.,

при секретарі - Шавкун Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційноюскаргоюадвоката Чередник Ірини Олександрівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Артвей"

на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2023 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Артвей" до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, треті особи: Приватне підприємство "Лотос", Товариство з обмеженою відповідальністю "УЄК", ОСОБА_1 про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2021 року ТОВ "ТК Артвей" звернулося до суду із вищевказаним позовом посилаючись на те, що 12 грудня 2020 року о 10 годині 30 хвилин на об`єкті будівництва холодильного складу, розташованого за межами населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 стався нещасний випадок зі смертельним наслідком із водієм ПП «ЛОТОС» ОСОБА_2 .

Для розслідування обставин та причин нещасного випадку зі смертельним наслідком наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 14 грудня 2020 № 513-Р була призначена комісія із спеціального розслідування. До складу членів комісії входив представник ТОВ «ТК Артвей» - директор Бугер С.М., який приймав особисту участь під час проведення спеціального розслідування даного нещасного випадку.

За результатом проведеного спеціального розслідування комісією був складений акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П, затверджений начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Бондаренко О.В. 29 липня 2021 року.

Позивач зазначає, що незгодні зі складеним актом спеціального розслідування нещасного випадку, оскільки в оскаржуваному акті перекручено висновки експертної комісії від 20 січня 2021 року, членами комісії не проведено жодного дослідження чи експертизи, в акті вказано багато припущень.

Разом з цим, не враховано акт ПрАТ «ДАК-СЕРВІС» у якому відображено лабораторні дослідження кільцевого вимикача, що був розташований на баштовому крані, а відтак вважає розслідування нещасного випадку було неповним та необ`єктивним.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2023 року у задоволенні позову ТОВ "ТК Артвей" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем суду не надано доказів, які можуть вплинути на висновки комісії, що і є підставою для призначення повторного розслідування згідно приписів п.58 Порядку №337. Під час розслідування нещасного випадку, комісія досліджувала питання справності обмежника вантажопідіймальності та робочих рухів (кінцеві вимикачі) та дійшла висновку про їх робочий стан, при цьому при їх несправності не працював би механізм підіймання, комісія встановила, що зважаючи на ступінь захисту обладнання існуючі на момент настання нещасного випадку погодні умови не змогли вплинути на нормальну роботу крану, відтак необхідності призначення додаткових експертиз чи досліджень не було. Судом враховано, що позивач не звертався із заявами про проведення повторного розслідування нещасного випадку.

Не погодившись з таким рішенням суду, представник ТОВ "ТК Артвей" звернулася з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "ТК Артвей" задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що було ухвалено внаслідок неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що висновки зазначені в акті ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені дослідженнями або експертизами, на що суд першої інстанції уваги не звернув. Вказує, що членами комісії проігноровані надані позивачем пояснення та експертні висновки щодо дослідження елементів конструкції крану, а тому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 12 грудня 2020 року о 10 годині 30 хвилин на об`єкті будівництва холодильного складу, розташованого за межами населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 стався нещасний випадок зі смертельним наслідком із водієм ПП «ЛОТОС» ОСОБА_2 .

Для розслідування обставин та причин нещасного випадку зі смертельним наслідком наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 14 грудня 2020 року № 513-Р була призначена комісія із спеціального розслідування. До складу членів комісії входив представник ТОВ «ТК Артвей» - директор Бугер С.М., який приймав особисту участь під час проведення спеціального розслідування даного нещасного випадку.

За результатом проведеного спеціального розслідування комісією був складений акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П, затверджений начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Бондаренко О.В. 29 липня 2021 року. Комісія дійшла до висновку про те, що нещасний випадок є пов`язаним із виробництвом.

У розділі 8 акту членами комісії було визначено осіб, які на їх думку допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці, якими є: ОСОБА_3 , виконавець робіт ТОВ «УЄК», ОСОБА_4 , директор ТОВ «УЄК», ОСОБА_5 , машиніст крана ТОВ «ТК Артвей», ОСОБА_6 , директор ТОВ «ТК АРТВЕЙ».

Висновки акту ґрунтуються на висновках експертної комісії, за якими ймовірною причиною падіння крана є комплекс причин, зокрема в електричній системі крана відсутнє температурне реле; монтаж крана проведений невідомою організацією, відсутній акт про проведення монтажних робіт; кран був встановлений із відступом від вимог інструкції, кран був відхилений від будівлі, що будується; відсутність на будівельному майданчику тарованого вантажу, необхідного для випробування обмежувачів моменту і вантажопідйомності; оператор крану не проконтролював навантаження бункера, а бункер не мав розмітки його ємності; вимикачі обмежувача були налаштовані невірно.

Також вказано, що обмерзання не могло вплинути на механізми, прилади безпеки і вузли. Обмежники робочих рухів крана знаходяться у справному стані.

ПП «Лотос» надано до суду сторінки 1, 2, 52-60 висновку експерта, проведеного в межах кримінального провадження №12020040000000996 за фактом нещасного випадку із ОСОБА_7 .

За вказаним висновком причиною падіння крана стали дії директорів ТОВ «ТК Артвей», ТОВ «УЄК», виконавця робіт ТОВ «УЄК», машиніст крана ТОВ «ТК Артвей».

Відповідно до статті 43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Управління Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (підпункт 5 пункту 4 Положення № 84).

Згідно із частиною 1 статті 22 Закону України «Про охорону праці» №2694-XII від 14 жовтня 1992 (далі - Закон №2694-XII) роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

Кабінетом Міністрів України постановою від 17 квітня 2019 року №337 затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі - Порядок № 337).

Згідно з пунктами 1, 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337, цей порядок визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Вимоги цього Порядку поширюються на всіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та осіб, зазначених у пункті 1 цього Порядку.

За визначенням, наведеним у пункті 3 Порядку № 337, нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

Згідно п.41 Порядку №337, за рішенням комісії (спеціальної комісії) у разі необхідності проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків та експертизи для встановлення обставин і причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та розроблення плану заходів щодо запобігання виникненню подібних нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) наказом роботодавця або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), може утворюватися експертна комісія за погодженням з органами, організаціями, установами тощо, представники яких залучаються до її роботи.

До складу експертної комісії можуть включатися компетентні в сфері спеціальних знань фахівці та спеціалісти провідних (базових) науково-дослідних, проектно-конструкторських, експертних та інших організацій, органів виконавчої влади, а також незалежні експерти відповідних напрямів.

За результатами роботи експертна комісія зобов`язана скласти висновок, в якому повинна надати обґрунтовані та об`єктивні відповіді на поставлені комісією (спеціальною комісією) питання.

Зазначений висновок використовується комісією (спеціальною комісією) під час складання акта за формою Н-1 і є невід`ємною частиною матеріалів розслідування.

За висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2023 року у справі № 686/8863/21, положення Порядку № 337 дають підстави дійти висновку, що вимоги про визнання гострого професійного захворювання таким, що пов`язане з виробництвом, відноситься до компетенції комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання. Саме спеціальна комісія встановлює факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання з виробництвом, тобто спеціальна комісія є спеціальним суб`єктом щодо встановлення вказаного факту, рішення якого може бути оскаржено до суду.

У пунктах 52 Порядку № 337 передбачено обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, зокрема такою обставиною є виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений) (пункт 1).

За пунктом 53 Порядку № 337 нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Пунктом 57 Порядку №337, передбачено, що рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

Згідно з пунктом 58 Порядку №337 протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім`ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1.

За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

За висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 14 березня 2014 року у справі № 953/761/20, у справі, яка переглядається, судами встановлено, що керівник ПСП «Деметра» не звертався до відповідача з вимогою призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі. За таких обставин колегія суддів погодилася з висновком судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог керівника ПСП «Деметра» до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправним та скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку.

Слід звернути увагу, що у даній справі позивач не звертався до відповідача з вимогою призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, що є підставою для відмови у позові про визнання протиправним та скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку, що узгоджується з правовими висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 14 березня 2014 року у справі № 953/761/20.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично позивач не погоджується із змістом акту спеціального розслідування, а саме із висновками експертної комісії, при цьому не надає документи, які можуть суттєво вплинути на висновки комісії, що якраз і є підставою для призначення повторного розслідування згідно приписів п.58 Порядку №337 й відтак позивач не наводить мотивів та не надає доказів, які б могли бути визначені підставами для проведення повторного розслідування.

Проаналізувавши зміст рішення суду першої інстанції з точки зору застосування норм права, які стали підставою для позову по суті, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалене рішення відповідно до встановлених ним обставин на підставі наданих доказів, які мають індивідуальний характер. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить із того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність достатніх підстав для задоволення позову, оскільки ТОВ "ТК Артвей" не зверталося до відповідача з вимогою призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, а тому поданий позов є передчасним та задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів звертає увагу, що завданням цивільного судочинства у контексті статті 2 Цивільного процесуального кодексу України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про не врахування комісією акту ПрАТ «ДАК-СЕРВІС» у якому відображено лабораторні дослідження кільцевого вимикача, що був розташований на баштовому крані, а відтак розслідування нещасного випадку було неповним та необ`єктивним, на що суд першої інстанції уваги не звернув, є необґрунтованими, оскільки акт лабораторного випробування ПрАТ «ДАК-СЕРВІС» не спростовує висновки експертної комісії й позивачем не надано вказаний акт лабораторного випробування ПрАТ «ДАК-СЕРВІС» ні суду першої інстанції, ні апеляційної інстанції, а лише є посилання на нього у позовні заяві та апеляційні скарзі.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що висновки спеціальної комісії не відповідають вимогам діючого законодавства та помилково покладені у висновки акту й суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження не відповідності висновків комісії вимогам діючого законодавства, а доказування не може ґрунтуватися та припущеннях.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову та не звернув уваги, що спеціальна комісія не дослідила всі обставини справи в порушення діючого законодавства, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для скаржника, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка.

Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із статею 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Чередник Ірини Олександрівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Артвей" залишити без задоволення.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

М.Ю. Лопатіна