Рішення

від 13.03.2024 по справі 464/872/23

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/872/23

пр.№ 2/464/13/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2024 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Дулебка Н.І.,

за участі: секретаря судового засідання Андрушківа В.О.,

позивача, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,

представника позивача, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 ,

представника відповідача, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 ,

представника третьої особи ТОВ «Новий Львів» Лазора А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Львів», про поділ майна та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5 про визнання за ним права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 65,9 кв.м., житловою площею 31,1 кв.м. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 10.08.2019 між ним та ОСОБА_4 укладено шлюб, зареєстровано такий у Самбірському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області та прізвище відповідачки змінено на ОСОБА_6 . Упродовж двох років позивач періодично працював за кордоном та надсилав дружині кошти на утримання сім`ї, ремонт квартири, придбання меблів та побутових приладів, а також на інші потреби. 07.04.2022 відповідач телефоном повідомила про намір розірвати шлюб без будь-яких пояснень та висловилась про небажання у добровільному порядку здійснити поділ майна подружжя. За час сімейного життя за спільні кошти ними як подружжям придбано квартиру АДРЕСА_1 . Оскільки домовленості про порядок поділу майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, не досягнуто, відтак між сторонами виник спір, а тому бажає скористатись своїм правом на поділ майна та вважає, що його ідеальна частка у спільній власності становить 1/2 частини вищевказаної квартири.

Відповідач ОСОБА_4 звернулася до суду з зустрічним позовом про визнання за нею права особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 . Вказала, що всі кошти, сплачені за придбання вказаної квартири, були її особистими коштами. Майнові права на квартиру придбано та повністю сплачено 22.01.2019, тобто до реєстрації шлюбу з позивачем, що відбулось 10.08.2019. Жодних додаткових коштів на придбання квартири ні її, ні ОСОБА_1 після 22.01.2019 не використано. Право власності на квартиру зареєстроване 08.07.2020, що мало місце після завершення будівництва будинку АДРЕСА_2 . Таким чином, вказана квартира є її особистою приватною власністю, до такої не застосовується презумпція спільності майна подружжя. Також зазначила, що 23.10.2017 ОСОБА_7 уклала із ТОВ «Фінансова компанія «Новий Львів» договір №104/Є про участь у фонді фінансування будівництва, за умовами якого за нею закріплено об`єкт інвестування квартиру АДРЕСА_1 . До 27.10.2017 ОСОБА_7 внесла 100% вартості об`єкта інвестування в розмірі 642789 грн. 22.01.2019 між нею ( ОСОБА_4 ) та ОСОБА_7 укладено договір №1 уступки права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва №104/Є від 23.10.2017 та на виконання умов якого передала ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 44500 доларів США. На підтвердження повного розрахунку за вищевказаним договором ОСОБА_8 надала їй копію договору про участь у фонді фінансування будівництва від 23.10.2017 №104/Є та підписала акт прийому-передачі права вимоги (майнових прав) на об`єкт інвестування до договору №1 уступки права вимоги від 22.01.2019. В подальшому, на виконання договору №1 уступки вимоги, як новий довіритель, 22.01.2019 уклала з ТОВ «ФК «Новий Львів» договір про участь у фонді фінансування будівництва №104/Є від 23.10.2017 в новій редакції, що є додатковим підтвердженням факту передачі майнових прав та повної оплати за таку передачу. Вказала, що на момент підписання акту прийняття-передачі об`єкта інвестування №60 від 16.06.2020 та подальшої реєстрації права власності на квартиру, надала ТОВ «Фінансова компанія «Новий Львів» та забудовнику ПП «Львівдах» відомості про укладення 10.08.2019 шлюбу зі ОСОБА_1 та зміну її прізвища на « ОСОБА_6 », а тому підписала відповідні документи та отримала витяг про реєстрацію права власності на ім`я ОСОБА_9 . Вважає, що оскільки 08.07.2020 було лише зареєстроване її право власності на квартиру, проте майнові права набуті нею ще 22.01.2019, тобто до укладення шлюбу зі ОСОБА_1 , відтак вказане є підставою для задоволення зустрічного позову та відмови у задоволенні первісного.

У судовому засіданні представник позивача, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 первісний позов підтримала в повному обсязі, зустрічний позов не визнала. Пояснила, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 10.08.2019 до 17.02.2023. Відповідно до акту прийняття-передачі об`єкта інвестування майнові права на квартиру АДРЕСА_1 відповідачка прийняла 16.06.2020, тобто під час перебування у шлюбі з позивачем. Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державна реєстрація права власності на квартиру за відповідачкою відбулася 08.07.2022, відтак саме з цього моменту в останньої виникло право власності. За правилами застосування презумпції спільності сумісної власності майна подружжя позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна подружжя. При цьому, відповідачкою не доведено, що квартира придбана за її особисті кошти чи кошти її батьків. Також вказала, що в договорі №1 уступки права вимоги від 22.01.2019 відсутні відомості про обсяг права вимоги, що передається за таким договором. Окрім цього, немає доказів того, що ОСОБА_7 видано свідоцтво про участь у фонді фінансування будівництва та закріплено за нею об`єкт інвестування квартиру АДРЕСА_1 . Також не надано доказів того, що ОСОБА_7 на момент укладення договору №1 уступки права вимоги сплатила повністю вартість об`єкта інвестування. Просила суд визнати за позивачем право власності на 1/2 частину вказаної квартири та в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Позивач,відповідач зазустрічним позовом ОСОБА_1 ,будучи такождопитаним зайого згодоюяк свідок,первісний позовпідтримав зпідстав,що втакому викладені,зустрічний позов не визнав. Надав суду показання про те, що у 2018 році разом з дружиною розпочали пошук квартири для придбання. Квартиру АДРЕСА_1 , яка на той час була дворівневою, їм показувала ОСОБА_7 у 2018 році, але оскільки її вартість становила близько ста тисяч доларів США, змушені були відмовитися та шукати інші варіанти. Після весілля, а саме 31.08.2019, почали проживати у батьків дружини. 03.09.2019 батько дружини сказав, щоб вони займалися пошуками квартири у м. Львові. Проте, оскільки підшукати відповідний варіант їм не вдалось, тимчасово призупинили такі пошуки та 14.09.2019 він поїхав за кордон, а через короткий проміжок часу надіслав дружині кошти. Окрім цього, 15.09.2019 його батьки передали батькам дружини 10 тисяч доларів США на придбання квартири. Загальна сума, яку надав дружині на придбання квартири склала 26600 доларів США, з яких 10000 доларів США він позичив у батьків, решта це його особисті кошти. Тоді ж дружина йому повідомила, що квартиру АДРЕСА_1 , розділили на дві окремі квартири і є можливість придбати двокімнатну квартиру. Ствердив, що зазначену квартиру придбано у вересні 2019 року під час його перебування за кордоном, про підписання відповідачкою будь-яких договорів та оплату коштів за таку нерухомість у січні 2019 року йому відомо не було. У грудні 2019 року повернувся з-за кордону, після чого почали займатися ремонтом, на що він також надавав власні кошти. Вважає, що колишня дружина ввела його в оману та не повідомила про укладення у січні 2019 році договору уступки, а також про те, що їй належать будь-які майнові права на квартиру. У випадку такої обізнаності жодних коштів на придбання квартири не надав би. Просив суд позов про поділ майна подружжя задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 первісний позов не визнав, зустрічний позов підтримав з підстав, що викладені в такому. Додатково пояснив, що майнові права на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_4 набула саме 22.01.2019, що підтверджується відповідними договорами та актом прийому-передачі майнових прав на об`єкт інвестування. Сторонами в ході розгляду справи не спростовано того факту, що купувалася квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 65,9 кв.м., а тому питання того, що у 2017 році така квартира спочатку була дворівневою, а в подальшому розділена, не стосується суті справи. Вказав, що представник ТОВ ФК «Новий Львів» та допитані як свідки батьки позивачки ОСОБА_4 підтвердили те, що надавали дочці кошти на купівлю цієї квартири, і те, що будинок введено експлуатацію у 2020 році, а ОСОБА_7 , в свою чергу, підтвердила факт укладення договору уступки та проведення ОСОБА_4 в присутності батьків останньої повного розрахунку за квартиру. Вважає, що відсутні підстави для задоволення первісного позову з мотивів презумпції спільності майна подружжя, оскільки стороною відповідача таку спростовано. Просив суд у задоволенні первісного позову відмовити та зустрічний позов задовольнити.

У судовому засіданні від 05.02.2024 відповідач, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 підтримала позицію свого представника, первісний позов не визнала та зустрічний позов підтримала.

Представник третьої особи ТОВ ФК «Новий Львів» Лазор А.О. у судовому засіданні підтримав письмові пояснення від 15.09.2023 (т. 2 а.с. 18-19), відповідно до яких 23.10.2017 між ТОВ «Фінансова компанія «Новий Львів» та ОСОБА_7 укладено договір №104/Є про участь у фонді фінансування будівництва, за умовами якого остання придбала квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 65,9 кв.м. В подальшому, 22.01.2019 між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , за погодженням ТОВ ФК «Новий Львів», укладено договір №1 уступки права вимоги за договором №104/Є, акт прийому-передачі майнових прав на об`єкт інвестування та договір №104/Є в новій редакції. Вказав, що 28.02.2019 Інспекцією ДАБК у м. Львові видано сертифікат, яким засвідчено відповідність закінченого будівництва об`єкта по АДРЕСА_2 проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації. Ствердив, що ОСОБА_7 здійснила повну оплату вартості квартири. Також зазначив, що вищевказані документи підписані відповідними сторонами, однак при оформленні цих документів допущена помилка щодо дати складання таких. У зв`язку з цим ТОВ «Фінансова компанія «Новий Львів» проводиться службове розслідування, результати якого станом на час розгляду справи відсутні. При вирішенні спору покладався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно дост.60Сімейного кодексуУкраїни (СКУкраїни)майно,набуте подружжямза часшлюбу,належить дружиніта чоловіковіна правіспільної сумісноївласності незалежновід того,що одинз нихне мавз поважноїпричини (навчання,ведення домашньогогосподарства,догляд задітьми,хвороба тощо)самостійного заробітку(доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 368 ЦК України).

Згідно зі ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст.65СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

У статті 68 СК України зазначено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини, чоловіка закріплені у статті 57 СК України. За умовами пунктів 1 3 частини 1 цієї статті особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Судом встановлено, що 10.08.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб, зареєстрований Самбірським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №182. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 присвоєно прізвище « ОСОБА_6 » (т. 1 а.с. 26).

Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 17.01.2023 шлюб, укладений між сторонами, розірвано, змінено прізвище ОСОБА_9 на дошлюбне ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 101).

Предметом спору у цій справі про поділ майна подружжя є квартира АДРЕСА_1 .

Так, з інформаційної довідки від 29.11.2022 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.07.2020 встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 65,9 кв.м., зареєстровано за ОСОБА_9 08.07.2020 за реєстраційним №37262267 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пастернаком М.М. (т. 1 а.с. 8-9, 99).

Підставою для державної реєстрації слугували: договір про участь у фонді фінансування будівництва № 104/Є від 23.10.2017, договір уступки права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва від 22.01.2019, договір про участь у фонді фінансування будівництва в новій редакції від 22.01.2019, виписка з переліку осіб, які брали участь в інвестуванні будівництва житлового будинку по АДРЕСА_2 , акт прийняття-передачі об`єкта інвестування №60 від 16.06.2020, довідка про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування №104/Є від 15.06.2020.

Також встановлено, що 23.10.2017 між ТОВ «Фінансова компанія «Новий Львів» (управитель) та ОСОБА_7 (довіритель) укладено договір №104/Є про учать у фонді фінансування будівництва, за умовами п. 1.2 якого довіритель приймає на себе зобов`язання виконувати правила фонду та передати управителю в обсягах та на умовах цього договору кошти в управління з метою отримання у власністю об`єкта інвестування квартири АДРЕСА_1 (загальна площа 65,9 кв.м., кількість кімнат 2, 10 поверх, вартість об`єкта інвестування 642789 грн.). Об`єктом будівництва за цим договором є десятиповерховий багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_2 , будівництво якого організовує забудовник та фінансує управитель за рахунок отриманих в управління від довірителів коштів (п. 1.5). Для закріплення об`єкта інвестування довіритель до 27.10.2017 вносить на рахунок управителя кошти в розмірі 642789 грн., що становить 100 відсотків вартості об`єкта інвестування (п. 5.3) (т. 1 а.с. 73-81).

22.01.2019 між ОСОБА_7 (довіритель) та ОСОБА_4 (новий довіритель) укладено договір №1 уступки права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва, згідно з п. 2.1 якого за згодою управителя (ТОВ «Фінансова компанія «Новий Львів») довіритель, на умовах та в порядку, що визначені цим договором, уступає новому довірителю право вимоги, а новий довіритель сплачує за це довірителю 44500 доларів США шляхом перерахування (внесення) грошових коштів на поточний рахунок довірителя в установі банку чи у готівковій формі протягом трьох робочих днів з моменту укладення цього договору (п. 4.1) (т. 1 а.с. 82-86).

На підставі акту прийому-передачі майнових прав на об`єкт інвестування від 22.01.2019, ОСОБА_7 передала ОСОБА_4 майнові права на об`єкт інвестування, згідно з договором №1 уступки права вимоги від 22.01.2019 за договором про участь у фонді фінансування будівництва №104/Є від 23.10.2017 (т. 1 а.с. 87).

22.01.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Новий Львів» (управитель) та ОСОБА_4 (довіритель) укладено договір №104/Є від 23.10.2017 про учать у фонді фінансування будівництва в новій редакції згідно з договором №1 уступки права вимог за договором про участь у фонді фінансування будівництва, укладеного 22.01.2019 (т. 1 а.с. 88-96).

Згідно з випискою ТОВ «Фінансова компанія «Новий Львів», ОСОБА_9 брала участь в інвестуванні будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 згідно з договором про участь у фонді фінансування будівництва №104/Є від 23.10.2017 (т. 1 а.с. 166).

16.06.2020 між ПП «Львівдах» (забудовник) та ОСОБА_9 (довіритель) складено акт прийняття-передачі об`єкта інвестування №60 від 16.06.2020, за умовами якого забудовник передав довірителю об`єкт інвестування квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 65,9 кв.м. Сторони договору погодились, що об`єкт інвестування відповідає вимогам договору №104/Є від 23.10.2017 про участь у фонді фінансування будівництва, претензій стосовно якості, складу, оздоблення, площ та планування такого довіритель не має (т. 1 а.с. 98).

Як видно з довідки про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування від 15.06.2020, сума коштів, внесена довірителем до фонду фінансування будівництва у розмірі 642789 грн., сплачена в повному обсязі (т. 1 а.с. 169).

Свідок ОСОБА_11 , яка є матір`ю ОСОБА_1 , надала показання про те, що з 2018 року сторони, як майбутнє подружжя, мали намір спільно придбати квартиру. У квітні 2019 році знайшли квартиру на АДРЕСА_2 , за яку її син сплатив завдаток у розмірі 1000 доларів США. Проте через кілька днів батько ОСОБА_4 повернув кошти, оскільки не всі документи на таку квартиру були готові. Вказала, що 14.09.2019 син поїхав за кордон, а вже 15.09.2019 вона передала батькам ОСОБА_4 кошти для купівлі квартири у розмірі 10000 доларів США. Окрім цього, на придбання квартири її син надавав свої особисті кошти, зароблені до одруження, кошти, подаровані на весілля, а також кошти надавали батьки ОСОБА_4 . Про квартиру АДРЕСА_1 довідалася від ОСОБА_4 після того як надали гроші, проте у такій квартирі не була.

Допитаний як свідок батько позивача за первісним позовом ОСОБА_12 надав показання про те, що пошуками квартири сторони почали займатися у 2018 році. Вказав, що у грудні 2019 року разом з сином ходив оглядати придбану квартиру та у січні 2020 року почали там проводити ремонтні роботи, проте фактично участі в таких не брав через конфлікт з батьком ОСОБА_4 . З травня 2020 року відносини між сином та невісткою погіршилися, а з 2021 року, довідавшись про те, що квартира оформлена лише на ОСОБА_4 , хотіли повернути надані кошти на придання квартири, проте в позасудовому порядку досягнути згоди не вдалося.

Свідок ОСОБА_7 надала суду показання про те, що 22.01.2019 уклала з ОСОБА_4 договір уступки права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва, за яким остання сплатила готівкою повну вартість квартири у сумі, що відповідає 44500 доларів США, та набула майнові права на таку. Вказала, що квартиру АДРЕСА_1 показувала не вона, а маклер, послугами якої користувалася ОСОБА_4 . При підписанні такого договору та передачі коштів, окрім них, у приміщенні ТОВ «Фінансова компанія «Новий Львів» були присутні маклер та батьки ОСОБА_4 .Пояснила, що квартиру вона купувала дворівневу, однак потім роз`єднала таку на дві окремі квартири та в подальшому одну з них продала ОСОБА_4 . Усі кошти за об`єкт інвестування сплатила ТОВ «Фінансова компанія «Новий Львів» в повному обсязі в розмірі, передбаченому договором.

Свідок ОСОБА_13 , яка є матір`ю ОСОБА_4 надала показання про те, що квартиру АДРЕСА_1 вони з чоловіком придбали 22.01.2019 для дочок, які на той час були студентками. Вказала, що особисто познайомилися зі ОСОБА_14 у 2018 році та останньому не було відомо про купівлю цієї квартири. Ствердила, що в батьків ОСОБА_1 коштів на придбання квартири не позичали. Вказала, що вказана квартира на момент одруження була без ремонту, який в подальшому здійснювався за їхні кошти.

Допитаний в ході розгляду справи як свідок батько відповідачки ОСОБА_15 надав показання про те, що квартиру АДРЕСА_1 придбали для дочок, а ОСОБА_1 до придбання такої жодного відношення не має. Цю квартиру шукали протягом року, договір укладали від імені дочки ОСОБА_16 та сплатили повну вартість квартири. Ремонт у квартирі розпочали у 2020 році та участі у такому ОСОБА_1 не брав, коштів у його батьків не придбання квартири не позичали.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 12, частин 1, 6 статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 до укладення шлюбу сплатила ОСОБА_7 за відступлення права вимоги кошти в сумі 44500 доларів США, що передбачено п. 4.1 договору (т. 1 а.с. 171).

При цьому, загальну вартість об`єкта інвестування внесено ОСОБА_7 ще до укладення між нею та ОСОБА_4 договору уступки права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва, що також передбачено п. 5.1 договору про участь у фонді фінансування будівництва в новій редакції (т. 1 а.с. 161).

На момент укладення договору №1уступки прававимоги задоговором проучасть уфонді фінансуваннябудівництва від22.01.2019та договору №104/Є про учать у фонді фінансування будівництва в новій редакції шлюб між сторонами був розірваний.

Таким чином, на переконання суду, квартира АДРЕСА_1 придбана не за рахунок спільних коштів сторін, що спростовує презумпцію спільності права власності подружжя на таке майно.

Достатніх доказів існування помилки у вищевказаних договорах чи інших документах не встановлено, однак, на переконання суду, такі в будь-якому разі підписані відповідачкою до реєстрації шлюбу, оскільки її прізвище у відповідних документах зазначено дошлюбне ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 87, 157-165, 170-174). За таких обставин, можливий висновок службового розслідування, яке призначене у ТОВ «Фінансова компанія «Новий Львів», не матиме для суду визначального значення.

Доводи сторони позивача за первісним позовом про те, що така квартира придбана після укладення шлюбу, а саме у вересні 2019 року, за спільні кошти подружжя, є недостатньо обґрунтованими, оскільки відсутні належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження вказаних обставин, та такі не можуть підтверджуватися лише показаннями допитаних у справі свідків.

При цьому, державна реєстрація права власності на квартиру, що мала місце 20.07.2020, тобто під час перебування сторін у шлюбі, не є підставою набуття права власності, а є лише, в розумінні ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень», визнанням та підтвердженням державою вже набутого особою права на відповідне майно.

Таким чином, достатніх підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за права власності на 1/2 частину квартиру АДРЕСА_1 не встановлено.

Враховуючи вищевказані висновки суду щодо первісного позову, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання права особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , не можуть бути судом задоволені, оскільки право власності на зазначене майно вже зареєстроване за ОСОБА_4 , а тому відсутні підстави додатково визнавати за ОСОБА_4 право власності на таке майно. При цьому, відмова у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на вищевказане нерухоме майно є достатнім захистом прав ОСОБА_4 .

Керуючись статтями 2, 81, 89, 263 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ), за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Львів» (ЄДРПОУ 37964899, місцезнаходження: м. Львів, вул.Литвиненка, 3), про поділ майна відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22.03.2024.

Головуючий Дулебко Н.І.