Постанова

від 13.03.2024 по справі 904/1926/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1926/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники учасників провадження:

від ініціюючого кредитора: не з`явився;

від кредитора (ТОВ Агро-Комплект): Тютюник В.А. (в залі суду);

від скаржника: Хромченко О.С., адвокат (поза межами суду);

арбітражний керуючий: Шевченко В.Є. (в залі суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 (суддя Первушин Ю.Ю., повний текст якої підписаний 13.11.2023) у справі № 904/1926/23

за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" місто Дніпро

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" місто Дніпро

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 клопотання розпорядника майна Шевченко Віталія Євгеновича вих. №02-16/44 від 09.11.2023 про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів - задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення вимог кредиторів у справі №904/1926/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" шляхом:

1. Накладення арешту на фінансові інвестиції (частки у статутному капіталі господарських товариства та прості іменні бездокументарні акції), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Боріваж" (49006, місто Дніпро, проспект Лесі Українки 4, код ЄДРПОУ 32307678), а саме:

- частку, що складає 99,99996% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Агротермінал Логістик (ідентифікаційний код 39296647, місцезнаходження (адреса) 49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Яворницького Дмитра, будинок 12) у розмірі 224 129 428,00 гривень;

- частку, що складає 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Агротермінал (ідентифікаційний код 30485777, місцезнаходження (адреса): 49006, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Лесі Українки, будинок 4), у розмірі 16 647 287,23 гривень;

- прості іменні бездокументарні акції 4402543 штук відкритого акціонерного товариства Завод гірничого обладнання БУЛАТ (ідентифікаційний код 33102551, місцезнаходження (адреса): 01133, місто Київ, вулиця Щорса, 29);

- прості іменні бездокументарні акції 8561 штук Публічного акціонерного закритого недиверсифікаційного венчурного корпоративного інвестиційного фонду Стандарт Преміум, (ідентифікаційний код 36926999, місцезнаходження (адреса): 68001, Одеська область, місто Чорноморськ, вулиця Транспортна, будинок 12).

2. Встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Боріваж" (49006, місто Дніпро, проспект Лесі Українки 4) та будь-яким іншим особам вчиняти дії спрямовані на припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" (49006, місто Дніпро, проспект Лесі Українки 4) на фінансові інвестиції (частки у статутному капіталі господарських товариства та прості іменні бездокументарні акції), а саме:

- частку, що складає 99,99996% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Агротермінал Логістик (ідентифікаційний код 39296647, місцезнаходження (адреса) 49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Яворницького Дмитра, будинок 12) у розмірі 224 129 428,00 гривень;

- частку, що складає 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Агротермінал (ідентифікаційний код 30485777, місцезнаходження (адреса): 49006, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Лесі Українки, будинок 4), у розмірі 16 647 287,23 гривень;

- прості іменні бездокументарні акції 4402543 штук відкритого акціонерного товариства Завод гірничого обладнання БУЛАТ (ідентифікаційний код 33102551, місцезнаходження (адреса): 01133, місто Київ, вулиця Щорса, 29);

- прості іменні бездокументарні акції 8561 штук Публічного акціонерного закритого недиверсифікаційного венчурного корпоративного інвестиційного фонду Стандарт Преміум, (ідентифікаційний код 36926999, місцезнаходження (адреса): 68001, Одеська область, місто Чорноморськ, вулиця Транспортна, будинок 12).

3. Встановлення заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань спрямовані на припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" (ідентифікаційний код 32307678, місцезнаходження (адреса): 49006, місто Дніпро, проспект Лесі Українки, 4) на частки у статутному капіталі господарських товариства, а саме:

- частку, що складає 99,99996% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Агротермінал Логістик (ідентифікаційний код 39296647, місцезнаходження (адреса) 49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Яворницького Дмитра, будинок 12) у розмірі 224 129 428,00 гривень;

- частку, що складає 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Агротермінал (ідентифікаційний код 30485777, місцезнаходження (адреса): 49006, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Лесі Українки, будинок 4), у розмірі 16 647 287,23 гривень.

В іншій частині відмовлено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу від 13.11.2023 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання розпорядника майна ТОВ "Боріваж" арбітражного керуючого Шевченка В.Є. про застосування заходів про забезпечення вимог кредиторів.

При цьому заявник апеляційної скарги посилається на те, що господарським судом невірно застосовані норми статей 572, 575, 586, 589 ЦК України, статей 1, 4, 12, 19, 28 Закону України «Про заставу», внаслідок чого суд дійшов хибного висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення щодо майна, яке перебуває в заставі АТ КБ «ПриватБанк» - судом першої інстанції не враховано, що заставне майно не може бути реалізоване без згоди забезпеченого кредитора.

13.12.2016 між АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "БОРІВАЖ" укладено Кредитний договір № DNHSLON06941.

Пунктом А.5 Кредитного договору передбачено, що виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором забезпечуються Договором застави частки у статутному фонді № DNHSLOK271016/DZ від 27.10.2016, укладеним між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "БОРІВАЖ".

Пунктом 17.1 Договору застави передбачено, Заставодавець зобов`язується не передавати Предмет застави у заставу іншим особам, або в наступну заставу, у спільну діяльність, не здійснювати її відчуження або розпорядження без письмової згоди Заставодержателя.

04.11.2016 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Агротермінал» було укладено договір № DNHSLOK06924 про надання кредиту у вигляді відновлюваної кредитної лінії.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором-4 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Боріваж» укладено Договір застави частки в статутному фонді №DNHSLOK06924/DZ від 04.11.2016.

Пунктом 17.1 Договору застави передбачено, що Заставодавець зобов`язується не передавати Предмет застави у заставу іншим особам, або в наступну заставу, у спільну діяльність, не здійснювати її відчуження або розпорядження без письмової згоди Заставодержателя.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2023 визнані грошові вимоги АТ КБ «ПриватБанк» та окремо внесені до реєстру грошові вимоги АТ КБ «ПриватБанк» 4 429 813 536.15 грн., як забезпечені заставою майна ТОВ «Боріваж» для позачергового задоволення вимог.

Отже, як розпоряднику майна, так і суду першої інстанції було достеменно відомо про те, яке майно Боржника є предметом застави (кредитні договори, договори застави, відомості з Державного реєстру обтяжень наявні в матеріалах справи).

Таким чином, звертаючись до Господарського суду Дніпропетровської області із клопотанням про застосування заходів забезпечення вимог кредиторів щодо майна, де АТ КБ «ПриватБанк» є Заставодержателем, розпорядник майна свідомо діяв в порушення його прав, як забезпеченого кредитора.

Судом першої інстанції порушено норми статей 40, 41, 44 КУзПБ, статей 74, 77, 79, 136, 137 ГПК України внаслідок чого суд першої інстанції помилково застосував заходи забезпечення щодо майна, яке є предметом застави АТ КБ «ПриватБанк» - суд не врахував відсутність доказів, які б свідчили про необхідність арешту майна Банку.

Заявником до суду не представлено жодного належного доказу на підтвердження вчинення ТОВ «Боріваж» дій, спрямованих на відчуження майна Боржника, що в подальшому призведе до порушення прав кредиторів у справі про банкрутство.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість (проведення Боржником перемовин щодо попереднього визначення умов та порядку відчуження частини майна ТОВ «Боріваж») ухилення сторони від виконання вимог ст. 44 КУзПБ без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому, суд першої інстанції не врахував, що посилання Боржника щодо можливого продажу майна Частки в статутному капіталі ТОВ «Агротермінал Логістик» та Частки в статутному капіталі ТОВ «Агротермінал» є лише необґрунтованими припущеннями, які направлені лише на зловживання правами Боржника у справі про банкрутство, оскільки зазначене майно не може бути відчужене без письмової згоди АТ КБ «ПриватБанк», заборона відчуження зазначеного майна встановлена у договорах застави, ЦК України, Законі України «Про заставу», КУзПБ та інших нормативно-правових актах України, застереження про заборону відчуження наявне в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Зазначені дії, а саме: заява Боржника щодо надання згоди на продаж та проведення перемовин та заява розпорядника майна про застосування заходів забезпечення у справі № 904/1926/23 можна кваліфікувати як незаконні, узгоджені дії, що направлені лише на порушення прав одного кредитора - АТ КБ «ПриватБанк», вимоги якого є забезпеченими.

Захист прав забезпеченого кредитора - АТ КБ «ПриватБанк» вже встановлено в кредитних договорах, договорах застави, КУзПБ, ЦК України, Законі України «Про заставу» та ухвалах Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2023 та від 03.10.2023 у справі № 904/1926/23.

Відтак, вжиття інших додаткових заходів не є обов`язковим. Боржник без згоди АТ КБ «ПриватБанк» не зможе вчинити дії по відчуженню майна, яке є предметом застави.

Приватне акціонерне товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" та арбітражний керуючий у відзивах на апеляційну скаргу щодо її задоволення заперечили, зазначили, що у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відсутнє порушене право оскаржуваною ухвалою. Так, в своїй апеляційній скарзі АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначає, що порушено його права, як забезпеченого кредитора, але не зазначено, які саме права та всупереч яким нормам порушено. Винесення оскаржуваної ухвали, не позбавило прав АТ КБ «ПРИВАТБАНК», як заставного кредитора Боржника, у тому числі щодо визначення умови продажу за погодженням з забезпеченим кредитором щодо майна, яке є предметом забезпечення, у відповідності до ч. 1 ст. 75 КУПБ.

У АТ КБ «ПРИВАТБАНК» суперечлива поведінки, оскільки у справі № 904/1532/22 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» також заявив забезпечення (ухвала від 30.06.2022, що є в публічному доступі за посиланням - https://reyestr.court.gov.ua/Review/105067352) і там воно вважає, що запису про заставу йому недостатньо.

Оскаржувана ухвала про забезпечення жодним чином не обмежує прав АТ КБ «ПРИВАТБАНК» як заставного кредитора, оскільки звернення стягнення на предмет застави у банкрутстві здійснюється цим же складом суду, який і розглядає справу, тому при вирішення цього питання він може і вирішити питання про зняття обмежень та заборон.

У своїй апеляції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» посилається на нерелевантну судову практику, оскільки вона стосується позовного провадження, а не забезпечення в рамках справи про банкрутство.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.12.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

06.12.2023 матеріали справи № 904/1926/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), суддів Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 у справі №904/1926/23; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 28.02.2024.

В судовому засіданні 28.02.2024 оголошено перерву до 13.03.2024.

В судовому засіданні 13.03.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж". Визнано грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" в розмірі 26 840,00 грн. судового збору (1 черга задоволення), 603 00,00 грн. суми авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга задоволення), 46 032 384,44 грн суми основного боргу (4 черга задоволення). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, до 10.10.2023. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича.

03.10.2023 Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області визнано грошові вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «БОРІВАЖ» в розмірі 5 368,00 грн. (1 черга задоволення), 250 606 983,59 грн. (4 черга задоволення з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), 248 857 753,74 грн. (4 черга задоволення без права вирішального голосу на зборах та комітету кредиторів), 76 113 991,90 грн. (6 черга задоволення). Окремо внесені до реєстру грошові вимоги 4 429 813 536.15 грн., як забезпечені заставою майна. Грошові вимоги у загальному розмірі 803 035 838,47 грн. - відхилено.

03.10.2023 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області за підсумками попереднього судового засідання у справі про банкрутство внесено до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Боріваж» у справі № 904/1926/23 грошові вимоги кредиторів:

ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» в розмірі 5 151 634 401,08 грн., з яких 5 151 629 033,08 грн. (4 черга), 5 368,00 грн. (1 черга);

ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» в розмірі 148 475 253,52 грн. (4 черга); 92 368,00 грн. (1 черга);

АТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 5 368,00 грн. (1 черга задоволення), 250 606 983,59 грн. (4 черга задоволення з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), 248 857 753,74 грн. (4 черга задоволення без права вирішального голосу на зборах та комітету кредиторів), 76 113 991,90 грн. (6 черга задоволення).

Окремо внесені до реєстру грошові вимоги АТ КБ «ПриватБанк» 4 429 813 536,15 грн., як забезпечені заставою майна ТОВ «Боріваж» для позачергового задоволення вимог.

09.11.2023 до відділу канцелярії господарського суду розпорядник майна Шевченко Віталій Євгенович подав клопотання про застосування заходів про забезпечення вимог кредиторів, в порядку статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства.

В обґрунтування заявлених у клопотанні вимог розпорядник майна Шевченко Віталій Євгенович зазначає про те, що у керівника ТОВ «Боріваж» є можливість вчинити дії по відчуженню корпоративних прав (частки, акції) Боржника, не у спосіб визначений КУзПБ, Такі дії ставлять під ризик, задоволення вимог кредиторів у розмірі та порядку визначеному КУзПБ та реєстром вимог кредиторів.

Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду від 13.11.2023, якою вжито заходів забезпечення вимог кредиторів, мотивована тим, що суд вважав законними, доведеними та обґрунтованими сумніви розпорядника майна боржника, що дії керівника Боржника щодо наміру відчуження частини майна ТОВ «Боріваж» ставлять під ризик задоволення вимог кредиторів у розмірі та порядку, визначеному КУПБ та реєстром вимог кредиторів.

Наведені розпорядником майна боржника у клопотанні обставини дають право на сумніви, що після продажу вищевказаних часток у статутному капіталі ТОВ «Агротермінал Логістик», код ЄДРПОУ 39296647 та ТОВ «Агротермінал», код ЄДРПОУ 30485777, вилучені грошові кошти будуть направлені на погашення кредиторської заборгованості, згідно порядку та черговості, що визначена в Кодексі України з процедур банкрутства.

Невжиття таких заходів у вигляді накладення арешту та встановлення заборони на вчинення дій може призвести до відчуження корпоративних прав (частки, акції) боржника, що може в подальшому зашкодити кредиторам та призвести до нових судових спорів, на час розгляду яких затягнеться процедура банкрутства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Іншими словами ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відповідно до частини 3 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний: вживати заходів для захисту майна боржника.

Відповідно до статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно з частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, у пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень якого визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до його положень.

Правові засади забезпечення позову у господарському судочинстві врегульовано главою 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України, тоді як статтею 40 Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливі різновиди забезпечувальних заходів вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право застосування таких заходів як за клопотанням розпорядника майна чи кредитора, так і за ініціативою суду.

Частиною 1 статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Ухвала про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника та забезпечення вимог кредиторів (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме чи нерухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

У статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства законодавець визначив мету, задля якої такі заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядника майна своїх повноважень та захисту прав і законних інтересів боржника або кредиторів.

Слід зазначити, що Кодекс України з процедур банкрутства охоплює не всі процесуальні особливості та порядок вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Наведений висновок підтверджується тим, що у статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства законодавцем закріплено положення про те, що при розгляді справ про банкрутство суди, крім іншого, керуються положеннями ГПК України.

Так, як убачається з положень статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства, якою передбачено можливість вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, однак, при цьому, не унормовано порядок розгляду таких заяв.

Як вже зазначалось, главою 10 Господарського процесуального кодексу України врегульовано процедуру вжиття заходів забезпечення позову, а також унормовано порядок розгляду заяв про вжиття заходів забезпечення.

Поняття "заходи забезпечення вимог кредиторів" та поняття "заходи забезпечення позову" є спорідненими поняттями та направлені на досягнення однієї мети: забезпечення виконання судового рішення - в позовному провадженні та забезпечення можливості кредиторів реалізувати своє право отримати задоволення визнаних судом вимог - в процедурі банкрутства.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Колегія суддів зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Відповідно до частини 14 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 5 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:

- реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;

- створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;

- створення філій та представництв;

- виплату дивідендів;

- проведення боржником емісії цінних паперів;

- вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;

- відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;

- надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.

Частинами 7 та 8 статті 39 КУзПБ передбачено, що керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про:

- участь боржника в об`єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об`єднаннях юридичних осіб;

- передачу нерухомого майна в оренду;

- одержання позик (кредитів).

У процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено цим Кодексом.

У процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту обрання комітету кредиторів) здійснювати продаж істотних активів боржника.

Отже, відкриття провадження у справі про банкрутство має наслідком певне коло обмежень корпоративних прав засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Колегія суддів зауважує на тому, що відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2023 по справі №904/1926/23 було вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Боріваж» та власникам майна (органу, уповноваженому управляти майном) Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріваж» приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж".

Як вбачається з клопотання, розпорядник майна дійшов висновків про необхідність вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів на підставі наступних обставин.

В межах виконання повноважень розпорядника майна ТОВ «Боріваж» арбітражний керуючий Шевченко В.Є. направлений запит на адресу ТОВ «Боріваж» з вимогою надати інформацію та документи, щодо компаній корпоративні права (частки, акції) яких належать Боржнику, ТОВ «Агротермінал логістик», ТОВ «Агротермінал», ПАТ «ЗНВКІФ "Стандарт Преміум», ВАТ «Завод гірничого обладнання «БУЛАТ», а саме:

1) Розмір часток у відсотковому та гривневому вимірі (щодо акцій - кількість штук та номінальна вартість), які належать ТОВ «Боріваж»;

2) Останні (діючі) редакції статутів;

3) Форми 1 (Баланс), та Форми 2 (Звіт про фінансові результати) щоквартально за 2023 рік, та річну за 2022 рік, в т.ч. форму 5 (Примітки до річної фінансової звітності) за 2022 рік;

4) Пояснення щодо основних активів/пасивів (понад 5% від валюти балансу): природа виникнення, строки оплати/погашення;

5) Розшифровка основних дебіторів та кредиторів (понад 5% від відповідної статті): контрагент, підстава виникнення/вид операції і строк оплати;

6) Перелік майна (розшифровка основних фондів: найменування, дата вводу в експлуатацію, первісна вартість, остаточна вартість, місто розташування) з наданням інформації про цілісність та стан майна (в робочому/неробочому стані, пошкоджено, зруйновано);

7) Перелік основних засобів;

8) Перелік та копії правовстановлюючих документів на нерухомість, земельні ділянки (оренда, користування тощо).

Розпорядник майна зазначив, що зазначені документи від ТОВ «Боріваж» отримані не були. Натомість, від керівника ТОВ «Боріваж» отриманий лист від 30.10.2023 вих. № 20-10-2023/1, в якому зазначається:

«У відповідь на Вашу Вимогу про надання інформації №02-16/39 від 05.10.2023 повідомляємо, що на сьогоднішній день ТОВ «Боріваж» здійснює перемовини щодо попереднього визначення умов та порядку відчуження частини майна ТОВ «Боріваж», задля часткового погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство №904/1926/23, а саме щодо продажу за номінальною вартістю:

1) Частки в статутному капіталі ТОВ «Агротермінал Логістик», код ЄДРПОУ 39296647, розмір частки у статутному капіталі 224129428, 00 грн, що складає 99,99996% статутного капіталу ТОВ «Агротермінал Логістик»;

2) Частки в статутному капіталі ТОВ «Агротермінал», код ЄДРПОУ 30485777, розмір частки у статутному капіталі 16647287,23 грн, що складає 100% статутного капіталу ТОВ «Агротермінал».

ТОВ «Боріваж» запевняє, що після продажу вищевказаних часток у статутному капіталі ТОВ «Агротермінал Логістик», код ЄДРПОУ 39296647 та ТОВ «Агротермінал», код ЄДРПОУ 30485777, вилучені грошові кошти будуть направлені на погашення кредиторської заборгованості, згідно порядку на черговості, що визначена в Кодексі України з процедур банкрутства.»

В інвентаризаційній відомості від 31.08.2023 №9 «інвентаризація наявності фінансових інвестицій» зазначено, що ТОВ «Боріваж» є власником:

- ТОВ "Агротермінал Логістик" (код ЄДРПОУ 39296647) балансова вартість становить 224 129 428,00 грн;

- ТОВ "Агротермінал" (код ЄДРПОУ 30485777) балансова вартість становить 16 647 287,23 грн;

- ПАТ "ЗНВКІФ "Стандарт Преміум" (код ЄДРПОУ 36926999) балансова вартість становить 856 100,00 грн;

- ВАТ "Завод гірничого обладнання "Булат" (код ЄДРПОУ 33102551) балансова вартість становить 1 100 635,75 грн. Загальна балансова вартість становить 242 733 450, 98 грн.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до правил бухгалтерського обліку, фінансові інвестиції не є основними засобами.

Отже, у керівника ТОВ «Боріваж», не зважаючи на наявність ухвали господарського суду від 24.04.2023 у цій справі, якою вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони, зокрема, відчужувати основні засоби та предмети застави Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж", була можливість вчинити дії по відчуженню корпоративних прав (частки, акції) Боржника, не у спосіб визначений КУПБ.

Саме такі дії ставлять під ризик задоволення вимог кредиторів у розмірі та порядку визначеному КУзПБ та реєстром вимог кредиторів.

В свою чергу, розпорядником майна ТОВ «Боріваж» арбітражним керуючим Шевченко В.Є. на адресу ТОВ «Боріваж» направлено лист від 07.11.2023 вих. №02-16/43 з вимогою припинити будь-які дії спрямовані на відчуження часток в статутному капіталі ТОВ «Агротермінал Логістик», та ТОВ «Агротермінал». Не вчиняти інших дій щодо відчуження корпоративних прав Боржника.

Відповідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства основною метою банкрутства є задоволення вимог кредиторів та можливість відновлення платоспроможності боржника, а не ліквідація підприємства.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, який вважав законними, доведеними та обґрунтованими сумніви розпорядника майна Боржника, що дії керівника Боржника щодо наміру відчуження частини майна ТОВ «Боріваж» ставлять під ризик, задоволення вимог кредиторів у розмірі та порядку, визначеному КУзПБ та реєстром вимог кредиторів.

Наведені розпорядником майна боржника у клопотанні обставини давали право на сумніви, що після продажу вищевказаних часток у статутному капіталі ТОВ «Агротермінал Логістик», код ЄДРПОУ 39296647 та ТОВ «Агротермінал», код ЄДРПОУ 30485777, вилучені грошові кошти будуть направлені на погашення кредиторської заборгованості, згідно порядку на черговості, що визначена в Кодексі України з процедур банкрутства.

Як встановлено та зазначено вище, корпоративні права засновників під час процедури розпорядження майном обмежені в силу прямої вказівки Закону, а саме статті 44 КУзПБ.

Враховуючи пряму вказівку закону щодо обмежень прав засновників під час процедури розпорядження майном, колегія суддів вважає, що вжиття таких заходів не є втручанням в господарську діяльність товариства, а є гарантією стабільності, впевненості кредиторів у законності проведення процедури банкрутства та можливості отримати задоволення своїх вимог у визначені законом строки.

В апеляційній скарзі АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначає, що порушено його права, як забезпеченого кредитора, але не зазначено, які саме права та всупереч яким нормам порушено. Колегія суддів констатує, що чинним законодавством не встановлена пряма заборона на вжиття заходів забезпечення вимог кредитора щодо заставного майна.

Винесення оскаржуваної ухвали не позбавило прав АТ КБ «ПРИВАТБАНК», як заставного кредитора Боржника, у тому числі щодо визначення умови продажу за погодженням з забезпеченим кредитором щодо майна, яке є предметом забезпечення, у відповідності до ч. 1 ст. 75 КУПБ.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Таким чином, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, на підставі поданих заявником доказів, має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №916/2364/20).

З урахуванням специфіки провадження у справі про банкрутство, безпосередньою метою застосування передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову, як заходів забезпечення вимог кредиторів у такій справі, є збереження майна боржника та у такий спосіб охорона матеріально-правових інтересів кредиторів від можливих недобросовісних дій боржника чи інших осіб стосовно його активів задля попередження потенційних труднощів у досягненні основної мети процедур банкрутства як найповнішого задоволення вимог кредиторів.

Колегія суддів встановила, що загальна сума вимог кредиторів до ТОВ «Боріваж» згідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2023 по справі №904/1926/23 складає 10 305 599 795, 98 грн.

Ризик втрати активів ТОВ «Боріваж» корпоративних прав (часток, акцій) в інших юридичних особах та реалізація їх у спосіб, який суперечить КУзПБ складає 242 733 450, 98 грн. балансової вартості.

При цьому, оскаржувана ухвала про забезпечення вимог кредиторів захищає права не тільки АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а й інших кредиторів, оскільки в переліку зазначених вище застав, не всі заставні фінансові інвестиції.

Так, згідно Договору застави № DNHSLОК271016/DZ від 27.10.2016, предмет застави: Частка в ТОВ "АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТИК" 99,999955%, заставна вартість 5501636700,00 грн. Зареєстровано обтяження в Реєстрі обтяжень рухомого майна. Згідно Договору застави, серія та номер: DNHSLОК06924/DZ, виданий: 04.11.2016, в заставі Корпоративні права, ТОВ "Боріваж" у розмірі 100 % у статутному фонді в ТОВ Агротермінал, п. 7 передбачено вартість застави у розмірі 169187800.00 грн. Зареєстровано обтяження в Реєстрі обтяжень рухомого майна.

В той же час, згідно оскаржуваної ухвали від 13.11.2023 накладено арешт на фінансові інвестиції (прості іменні бездокументарні акції), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Боріваж" (49006, місто Дніпро, проспект Лесі Українки 4, код ЄДРПОУ 32307678), а саме:

- прості іменні бездокументарні акції 4402543 штук відкритого акціонерного товариства «Завод гірничого обладнання «БУЛАТ» (ідентифікаційний код 33102551, місцезнаходження (адреса): 01133, місто Київ, вулиця Щорса, 29);

- прості іменні бездокументарні акції 8561 штук Публічного акціонерного закритого недиверсифікаційного венчурного корпоративного інвестиційного фонду «Стандарт Преміум», (ідентифікаційний код 36926999, місцезнаходження (адреса): 68001, Одеська область, місто Чорноморськ, вулиця Транспортна, будинок 12),

які не охоплювалися Договорами застави, та у разі продажу в процедурі банкрутства яких, також можуть бути задоволені кредиторські вимоги ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ».

Також колегія суддів зазначає, що згідно Договору застави № DNHSLОК271016/DZ від 27.10.2016 предмет застави: Частка в ТОВ "АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТИК" 99.999955%, заставна вартість 5 501 636 700.00 грн. Згідно Договору застави, серія та номер: DNHSLОК06924/DZ, виданий: 04.11.2016, в заставі Корпоративні права ТОВ Боріваж у розмірі 100 % у статутному фонді в ТОВ Агротермінал, п. 7 передбачено вартість застави у розмірі 169 187 800.00 грн. Таким чином, заставка вартість часток була встановлена АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «БОРІВАЖ» у сумі 5 670 824 500.00 грн.

В той же час, загальна сума визнаних судом кредиторських вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» складає 5 005 397 633,38 грн., що на 655 426 866,62 грн менше вартості заставного майна.

Внаслідок чого ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ» та інші кредитори можуть розраховувати на погашення частково своїх кредиторських вимог від продажу вищевказаних часток.

Посилання АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в своїй апеляції на судову практику Верховного Суду є безпідставним, оскільки ця судова практика є нерелевантною, оскільки стосується позовного провадження, а не забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство.

До того ж, з метою збереження майна боржника суд має враховувати кожний конкретний випадок.

Отже, невжиття таких заходів у вигляді накладення арешту та встановлення заборони на вчинення дій може призвести до відчуження корпоративних прав (частки, акції) боржника, що може в подальшому зашкодити кредиторам та призвести до нових судових спорів, на час розгляду яких затягнеться процедура банкрутства.

Відтак, наразі у вказаній ситуації, є ризик позаконкурсного відчуження цінного майна Боржника, що грубо суперечить правам та законним інтересам кредиторів ТОВ «Боріваж» у справі про банкрутство.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції, розглядаючи заяву, дав оцінку наданим сторонами доказам, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 у справі №904/1926/23 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 у справі №904/1926/23 залишити без змін.

Судові витрати Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.255 Господарського процесуального кодексу України, ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.03.2024.

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков