Ухвала

від 19.03.2024 по справі 952/265/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

19.03.2024м. ДніпроСправа № 952/265/21

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРІМПЕКС", м. Харків

до відповідача-1 ОСОБА_1 , м. Дніпро

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина", м. Дніпро

третя особа приватний нотаріус Суслов Максим Євгенійович, м. Дніпро

про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

у справі:

за первісним позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до відповідач-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Руновщина», м. Дніпро

відповідач-2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, м. Дніпро

відповідач-3: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРІМПЕКС», м. Харків

третя особа-1: приватний виконавець Родін Геннадій Вікторович, м. Харків

третя особа-2: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), м. Харків

про звільнення майна з-під арешту

Суддя Бєлік В.Г.

Секретар судового засідання Голігорова Т.І.

Представники (за зустрічним позовом):

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Зачепилівського районного суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина" (далі - ТОВ "Руновщина"), Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області), Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРІМПЕКС" (далі - ТОВ "ХАРІМПЕКС"), треті особи: приватний виконавець Родін Г. В., Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харкова (далі - МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харкова), в якому просила суд припинити публічні обтяження - арешт рухомого майна та податкову заставу в ДРОРМ, зобов`язати сервісний центр МВС України здійснити перереєстрацію транспортних засобів.

У квітні 2021 року ТОВ "ХАРІМПЕКС" подало зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , ТОВ "Руновщина", третя особа - приватний нотаріус Суслов М. Є., про визнання договору купівлі-продажу № 297 від 01 березня 2016 року недійсним.

Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 22 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Припинено публічне обтяження - арешт рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 27062943, накладене приватним виконавцем Родіним Г. В. на підставі постанови про арешт майна боржника ТОВ "Руновщина" № 60207713 від 30 жовтня 2019 року; припинено публічне обтяження - арешт рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 16438445, накладене на підставі постанови про арешт майна боржника ТОВ "Руновщина" від 29 серпня 2017 року, ВП НОМЕР_1 МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області; припинено публічне обтяження - податкову заставу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 26712399, накладене на підставі статей 88, 89 розділу II Податкового кодексу України, згідно акту опису майна боржника ТОВ "Руновщина" № 168/30385932/53-61 від 13 червня 2019 року ГУДФС у Дніпропетровській області в частині обтяження майна, яке належить ОСОБА_1 на праві власності. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРІМПЕКС" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина", третя особа: приватний нотаріус Суслов Максим Євгенійович, про визнання договору купівлі-продажу недійсним залишено без задоволення.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 26 липня 2022 року апеляційні скарги ТОВ "ХАРІМПЕКС" та ГУ ДПС у Дніпропетровській області залишено без задоволення, рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 22 вересня 2021 року залишено без змін.

02 вересня 2022 року на адресу Верховного Суду через засоби поштового зв`язку від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла касаційна скарга на рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 22 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 липня 2022 року

З урахуванням уточненої касаційної скарги від 17 жовтня 2022 року заявник просив суд скасувати оскаржені судові рішення в частині задоволених позовних вимог щодо скасування податкової застави та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині скасування податкової застави.

Постановою Верховного Суду від 17 травня 2023 року касаційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області задоволено частково. Рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 22 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 липня 2022 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Руновщина", ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ТОВ "ХАРІМПЕКС", треті особи: приватний виконавець Родін Г. В., МВ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харкова, про звільнення майна з-під арешту, та за зустрічним позовом ТОВ "ХАРІМПЕКС" до ОСОБА_1 , ТОВ "Руновщина", третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Суслов М. Є., про визнання договору купівлі-продажу недійсним закрито. Повідомлено ОСОБА_1 та ТОВ "ХАРІМПЕКС", що розгляд справи за їх позовами віднесено до юрисдикції господарських судів.

08 червня 2023 року до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "ХАРІМПЕКС" про направлення справи за встановленою юрисдикцією, а саме - до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Верховного Суду від 09.08.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРІМПЕКС" про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено частково. Справу № 952/265/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина", Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРІМПЕКС", треті особи: приватний виконавець Родін Геннадій Вікторович, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харкова, про звільнення майна з-під арешту, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРІМПЕКС" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина", третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Суслов Максим Євгенійович, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, передано для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Абзацом 2 частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

При надходженні матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області судом перевірено дотримання вимог процесуального закону шляхом поставлення ухвали від 04.09.2023, якою запропоновано позивачеві за первісним позовом надати докази сплати (доплати) судового збору у встановлених порядку і розмірі 5 448,00 грн, а також запропоновано учасникам справи подати до суду документи (докази), які раніше подавалися до матеріалів справи №952/265/21 (належної якості та належним чином завірені).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 первісний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

У зв`язку залишенням первісного позову ОСОБА_1 без розгляду, залишається не розглянутим зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРІМПЕКС".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 прийнято справу № 952/265/21 в частині зустрічних позовних вимог до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.01.2024 о 11:30 год.

Представники сторін у судове засіданні 16.01.2024 не з`явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, однак доказів повідомлення сторін у суду відсутні.

Згідно з ч.1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи (рішення ЄСПЛ у справі "Созонов та інші проти України" від 08.11.18).

Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008).

Суд вважає за необхідне повідомити сторін про дату, час та місце судового засідання шляхом надіслання копії ухвали рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2024 підготовче судове засідання відкладено на 13.02.2024 о 12:00 год.

Представники сторін у судове засіданні 13.02.2024 не з`явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, однак доказів повідомлення відповідачів у суду відсутні.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 20.03.2024 включно та підготовче судове засідання відкладено на 19.03.2024 о 11:30 год.

Представники сторін своїх повноважних представників для участі в підготовче судове засідання 19.03.2024 не забезпечили.

Процесуальні документи по даній справі направлялися сторонам поштовим зв`язком на адреси. які були вказані у зустрічні позовній заяві та які згідно з відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є офіційними.

Господарський суд наголошує на тому, що ухвали суду направлялася позивачеві поштовим зв`язком, що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на належне повідомлення позивача за зустрічним позовом про дату, час і місце розгляду справи, останній явку свого повноважного представника у судове засідання, призначене на 19.03.2024, не забезпечив, будь-яких заяв із зазначенням причин такої неявки, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності на адресу суду не направив.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення позивача за зустрічним позовом про розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов у даній справі підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Учасники справи мають право, зокрема подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п. 2, 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України).

Учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (ч. 2 ст. 42 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу. Сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України).

За приписами частин 1-3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 1-3 ст. 120 ГПК України).

За змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Частина 1 статті 202 ГПК передбачає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження (ч.2 ст.202 ГПК України).

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою (ч.3 ст.202 ГПК України).

У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч.4 ст.202 ГПК).

Пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, статті 202, 226 ГПК передбачають подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №910/15226/19, від 09.11.2022 у справі №925/1376/21).

Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21, якою обґрунтована підстава касаційного оскарження.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача за зустрічним позовом, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у справі, проте не повідомив суд про причини своєї неявки та не надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, є негативним правовим наслідком для позивача.

Обставини справи свідчать про відсутність у позивача наміру брати участь у її розгляді.

Суд звертає особливу увагу на те, що позивач за зустрічним позовом не забезпечило явку свого повноваженого представника у жодне з призначених засідань у цій справі.

Станом на 19.03.2024 від позивача за зустрічним позовом не надходило будь-яких клопотань та заяв про розгляд справи за його відсутності, що вочевидь унеможливлює подальший всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи.

У даному випадку, як зазначено вище, позивач за зустрічним позовом у справі був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, однак у призначені судові засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, на час проведення судового засідання повітряна тривога не оголошувалась.

Згідно з ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.2 ст.185, ч. 4 ст. 202, п.4 ч.1 ст.226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРІМПЕКС" до ОСОБА_1 ,Товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина", третя особа приватний нотаріус Суслов Максим Євгенійович, про визнання договору купівлі-продажу недійсним - залишити без розгляду.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (19.03.2024) та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано - 25.03.2023.

Суддя В.Г. Бєлік