Рішення

від 07.03.2024 по справі 908/2916/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/234/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2024 Справа № 908/2916/23

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРА АГРО ЛТД», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРДА-АГРО», м. Запоріжжя

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «ПРОВІДНА», м. Київ

про стягнення суми 927 485,18 грн збитків

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Литвиновій О.Ю.

За участю представників:

від позивача: Свирид М.В.;

від відповідача: Корнієнко М.О.;

від третьої особи: Лукашенко М.П.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРА АГРО ЛТД» про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРДА-АГРО» завданих збитків.

Ухвалою суду від 19.10.2023 позовну заяву в уточненій редакції, поданій 09.10.2023 на усунення недоліків позовної заяви (ухвала від 26.09.2023), прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2916/23, присвоєний номер провадження 9/234/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 15.11.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 12.12.2023. Ухвалою суду від 12.12.2023 залучено до участі у справі № 908/2916/23 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «ПРОВІДНА», підготовче засідання відкладено. Ухвалою суду від 16.01.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 06.02.2024; в судове засідання викликано експерта Київської торгово-промислової палати Тутик С.В. для надання усних пояснень щодо його висновку. В судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошувалась перерва до 29.02.2024, потім - до 07.03.3024.

07.03.2024 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є підтримані позивачем позовні вимоги, викладені в уточненій позовній заяві (поданій на усунення недоліків позовної заяви (ухвала від 26.09.2023)), про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРДА-АГРО» завданих збитків у сумі 927 485,18 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що між сторонами був укладений договір-заявка про надання транспортних послуг № 9 від 27.03.2023 щодо перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом м. Анталія (Туреччина) - м.Харків (Україна), відповідно до якого перевізник (відповідач) взяв на себе зобов`язання доставити вантаж у м. Харків. З вини перевізника, через недотримання ним температурного режиму та термінів доставки, вантаж (овочі) зіпсувався у зв`язку із чим контрагент позивача відмовився приймати товар через встановлення його невідповідності стандартам якості за ознаками недотримання температурного режиму. За заявкою ТОВ «ОРА АГРПО ЛТД» було проведено експертизу щодо перевірки якості товару (акт експертизи № 1-352 від 12.04.2023). З огляду на експертизу та відповідно до бухгалтерської довідки № 1 від 30.04.2023, окрім фактичної втрати вантажу, в даному випадку - овочів, відшкодуванню також підлягають інші платежі, пов`язані з перевезенням вантажу. Просив стягнути з відповідача загальну суму 927485,18 грн збитків, які складаються з: суми 874717,00 грн фактичної вартості втрачених овочів, суми 27 240,00 грн - вартості експертизи якості; суми 10 500,12 грн - вивезення та утилізація відходів; суми 11728,06 грн - відрядження керівника ТОВ «ОРА АГРО ЛТД»; суми 1300,00 грн - переклад листування із турецькою стороною, здійснений для судового процесу; суми 2000,00 грн - правничої допомоги по написанню претензії. Позов обґрунтовано ст.ст.22, 909, 924 ЦК України, ст.ст. 224, 225, 307,308, 314 ГК України.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, зокрема, про наступне. Відповідач погоджується із зазначеними у позові обставинами щодо наявності договору - заявки від 27.03.2023 року, міжнародної товаро-транспортної накладної CMR від 30.03.2023. З рахуванням статей Інкотермс 2010 позивач набув право власності на товар, зазначений в інвойсі та CMR накладній від 30.03.2023, з моменту передачі його перевізнику. Транспортний засіб перевізника прибув у місце завантаження у строки передбачені заявкою, а саме: 27.03.2023, що підтверджується даними GPRS -трекеру. авантаження відбулося лише 30.03.2023 через відсутність товару на складі вантажовідправника. Таким чином порушення строків доставки сталося не з вини перевізника. У позові не повідомляється за якими критеріями та на підставі яких документів, що підтверджують якість, а також ДСТУ проводилось приймання товару за якістю, яка кількість товару була перевірена, за якими показниками товар не відповідає документам, що підтверджують його якість тощо. У п. 2.9. Договору заявки вказаний температурний режим: +4 - +5 ° С. Разом з тим в CMR у рядку 13 вказаний температурний режим + 6 ° С. Відповідач самостійно ініціював проведення експертизи доставленого ним вантажу з метою встановлення причини його псування. Інститут овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України на запит перевізника листом вих. № 17-01/115 від 17.04.2023 надав рекомендації щодо умов транспортування свіжих перцю солодкого, плодів баклажану, плодів кабачка, плодів помідору. Зокрема вказано, що : «Загальні умови успішного транспортування це: овочева продукція повинна бути попередньо охолоджена, оптимальні умови для транспортування плодів помідора залежить від ступеня стиглості плодів, по мірі достигання плодів температура транспортування повинна знижуватися, а температура знаходиться у межах від +6 до +14 °С; для перцю солодкого від +5 до +8.5 °С; для баклажану від +7 до +10 ° С; для кабачку від +4 до +6 °С. Разом з тим, у рекомендації зазначається, що не можна транспортувати плоди кабачків разом з плодами пасльонових культур (помідора, перцю солодкого, баклажана), нехтування цими правилами як правило призводить до погіршення якості продукції. З висновку експертизи № 01-06/23/686М за результатами проведення комісійної товарознавчої експертизи по замовленню від 20.06.2023, вбачається, що експерти прийшли до висновку, що при транспортуванні швидкопсувних досліджуваних овочів (помідорів, баклажан), відповідно до міжнародної товаро-транспортної накладної від 30.03.2023 різного виду та сортності, з різним ступенем зрілості на велику відстань було порушено товарне сусідство овочів та не були враховані різні фізико-хімічні властивості різних сортів овочів та їхній взаємний вплив один на одного, що прискорило процес дозрівання одних плодів або переохолодження інших, та призвелодо втрати товарної якості овочів.Таким чином, об`єднавши в однієї партії різні за умовами транспортування овочі Замовник створив обставини які призвели до псування товару, а отже відповідачем доведено, що втрата товару відбулася не з його вини, а саме з вини позивача. Посилаючись на начебто дані логеру, як докази порушення температурного режиму, Замовник не надав достовірної інформації, що підтверджує сертифікацію та повірку логеру. На Адвокатський запит №1 від 31.07.2023 року, відповідачу надано роздруківку з інформацією про температурний режим холодильного обладнання THERMO KING SLXe 300 max 50 (SN:5001254844), що було встановлено на рефрижератор ТОВ «БЕРДА - АГРО», а саме: автотягач MAN (д.н.з НОМЕР_1 ) та напівпричіп SCHMITZ (д.н.з. НОМЕР_2 ) за період з 29.03.2023 по 18.04.2023, з якої вбачається, що з 29.03.2023 по 18.04.2023 температура нижче 0 градусів за Цельсієм у напівпричіп SCHMITZ (д.н.з. НОМЕР_2 ) не опускалася, що свідчить про безпідставність тверджень позивача, що товар зіпсувався через його замороження через недотримання температурного режиму при перевезенні. Позивач посилаєтеся як на доказ на бухгалтерську довідку № 2, у який зазначає, що для здачі товару Замовнику ТОВ «УКР-ТРЕЙД» було відправлено у відрядження директора ТОВ «ОРА АГРО ЛТД» Дусенюка А.А., наказ №0704-1 від 07.04.2023 терміном на 2 дні, тобто представник позивача підприємства знаходився у місці доставці товару, а отже мав змогу закінчити приймання товару за якістю 09.04.2023. Доданий до позову висновок експертизи якості Київської торгово-промислової палати І - 352 від 12.04.2023 викликає сумніви щодо правомірності проведення експертизи якості товару з огляду на місце поставки товару - м. Харків та своєчасність такої експертизи лише 12.04.2023, оскільки товар є таким, що швидко псується та підлягає прийманню протягом 24 годин. Такі дії суперечать п.20 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, якою передбачено, що перевірка якості проводиться експертом відповідного бюро експертиз, в даному випадку це має бути експерт ТПП з м. Харків. Проведення експертизи пізніше 09.04.2023 є порушенням нормативних документів, а отже є неналежним доказом. Крім того, з листування між сторонами, вбачається, що відповідач (перевізник) два рази звертався до позивача (Замовника) письмово, щодо прийняття товару, однак позивач на вказані звернення адекватно не реагував та всіляко зволікав з цим, у зв`язку з чим водій автомобіля навіть звертався до поліції, через затримку та небажання позивача видати йому примірник товаро-транспортних документів. Не встановлено ані протиправної поведінки відповідача, ані його вини у втраті вантажу, який він перевозив. Втрата вантажу відбулась внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути, а саме - через допущення позивачем перевезення груп товарів, що несумісні для спільного перевезення та вчинення дій щодо затримки прийняття товару, що швидко псується більш ніж на 24години. Отже відсутній повний юридичний склад для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, тому й відсутні підстави для застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків у сумі заявленої позивачем. Поданими доказами позивачем не доведено наявність вини відповідача у пошкодженні вантажу. Відповідачем доведено, що псування товару сталось не з його вини та у зв`язку із цим відповідач не має відповідати за втрату, псування прийнятих до перевезення овочів у розмірі фактичної шкоди. Як вбачається з електронного рахунку фактури від 30.03.2023 загальна вартість овочів складає 16299,50 доларів США, що за курсом НБУ на 30.03.2023 (36,5686 грн. за 1 долар США) дорівнює 596049,90 грн. Тому шкода у сумі 874717,00 грн. є необґрунтованою, так як розрахована позивачем з порушенням принципів закріплених статтею 23 Конвенції. Крім того, обсяги товару у Інвойсі, CMR та подальших актах приймання товару, укладених між позивачем та покупцями товару, не співпадають. Зважаючи на наявність у відповідача договору добровільного страхування відповідальності міжнародного автомобільного перевізника №12/1327814/2504/22 від 10.08.2022, позивач повинен спершу задовольнити свою вимогу щодо відшкодування завданої шкоди саме за рахунок страхового ліміту, а вже у разі недостатності його для покриття шкоди та збитків, у частині різниці між сумою страхового відшкодування та розміром завданої шкоди вже звернутися до відповідача. Позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування збитків лише 30.05.2023. Тобто в межах строків, визначених ч.2 ст. 30 Конвенції (протягом 7 днів від дня перевірки) позивач з відповідною заявою до відповідача не звертався, тому така претензія в розумінні ч. 3 ст. 30 Конвенції не може вважатися доказом повідомлення перевізника про невідповідність вантажу. На підставі викладеного відповідач зазначив, що позов не визнає через відсутність його вини як перевізника та відсутності належних доказів, які підтверджують псування усієї партії товару, у позові просив відмовити повністю. У відзиві відповідачем були наведені питання до позивача в порядку ст. 90 ГПК України.

У відзиві відповідачем також було викладено клопотання про допит у якості свідків співробітників ТПП міста Києва, що проводили огляд товару, та експертів, що виконували експертизу № 01-06/23/686М за результатами проведення комісійної товарознавчої експертизи по замовленню від 20.06.2023, та надавали рекомендації від імені інститут овочівництва і баштанництва Національного академії аграрних наук України на запит перевізника листом вих. № 17-01/115 від 17.04.2023. Вказане клопотання судом розглянуто (ухвала суду від 16.01.2024).

23.11.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду. Разом із відповіддю на відзив від позивача 23.11.2023 також надійшла заява свідка, в якій викладені відповіді директора ТОВ «ОРА АГРО ЛТД» Дусенюк А.А. на запитання відповідача, поставлені в порядку ст. 90 ГПК України.

23.11.2023 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та 27.11.2023 засобами поштового зв`язку від позивача надійшло клопотання про виклик свідка, у задоволенні якого судом було відмовлено, що відображено в ухвалі суду від 16.01.2024.

04.12.2023 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, яке прийняте судом до розгляду.

Третя особа - ПрАТ «СК «Провідна» в судовому засіданні надала наступні пояснення, які також викладені в письмовій формі (подані до суду 15.01.2024). 10.08.2022 між ПрАТ «СК «Провідна» та ТОВ «БЕРДА-АГРО» було укладено договір добровільного страхування відповідальності міжнародного автомобільного перевізника №12/1327814/2504/22. 26 квітня 2023 Страхувальник надав страховику заяву № 2300390878 про псування вантажу, що сталося 09.04.2023 року. У заяві про подію від 26.04.2023 зазначено, що під час розвантаження вантажу 09.04.2023 у м. Харкові та м. Києві було виявлено, що вантаж зіпсовано. 01.05.2023 до страхової компанії були надані додаткові пояснення про обставини події. Як вбачається із заяви про настання події від 26.04.2023 та письмових пояснень від 01.05.2023, псування вантажу було виявлено 09.04.2023 в м.Харкові, натомість страховик був письмово повідомлений страхувальником про настання події лише 26.04.2023, що є порушенням встановлених п. 13.1.4 Договору страхування строків. Страховик відповідно до умов Договору страхування листом за вих. № 17-10/2622 від 21.07.2023 року відмовив ТОВ «БЕРДА-АГРО» у виплаті страхового відшкодування за подією, що сталася 09.04.2023, з підстав несвоєчасного повідомлення Страхувальником Страховика у строки, визначені у розділі 13 Договору, про настання події. Також в пояснені третьої особи зазначено, що відповідно наданих документів порушень температурного режиму не встановлено; факт несвоєчасної подачі вантажу впливає на строки доставки товару, перевізник не може нести відповідальність за дії/бездіяльність інших осіб. Крім того, відповідно до листа Інституту овочівництва і баштанництва Національної Академії аграрних наук України №17-01/115 від 17.04.2023, сумісне транспортування плодів різних видів овочів чи навіть одного виду овочів різної стиглості недопустиме. Таким чином обставин внаслідок яких настає відповідальність перевізника щодо відшкодування збитків не встановлено, відповідно заявлена подія не може бути кваліфікована як страховий випадок.

21.02.2024 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме - Свідоцтва СПС та його переклад, копії яких подані разом із клопотанням.

28.02.2024 до суду надійшло заперечення позивача на вказане клопотання відповідача про долучення доказів.

У судовому засіданні 29.02.2024 представник відповідача підтримав вищевказане клопотання, подане до суду 21.02.2024; представник позивача заперечив проти вказаного клопотання з підстав, викладених у письмовому запереченні на клопотання відповідача.

Суд, розглянувши вказане клопотання відповідача, залишив без розгляду надані відповідачем докази, що відображено у протоколі судового засідання 29.02.2024.

Так, з положень ст. 118 ГПК України слідує, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 80 ГПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В частині 1 ст. 194 ГПК України, зокрема, визначено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

Ухвалою суду від 16.01.2024 підготовче провадження у справі № 908/2816/23 було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.02.2024.

У судовому засіданні 06.02.2024, до початку вступних слів, на підставі ст. 207 ГПК України суд з`ясовував наявність у учасників справи заяв, клопотань не поданих з поважних причин в підготовчому провадженні. Так, позивач просив долучити документи, подані до суду 5 та 6 лютого 2024 (копії відповіді відповідача з документами відповідача на адвокатський запит); учасники справи не заперечили щодо долучення вищевказаних доказів до справи; докази були прийняті судом до розгляду. Після, учасники справи виступили із вступними словами; судом надано можливість учасникам справи поставити питання один одному; експертом надані відповіді на питання учасників справи.

За наслідками проведеного судового засідання 06.02.2024 судом було оголошено перерву до 29.02.2024.

Враховуючи, що клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи доказів надійшло до суду 21.02.2024, тобто після першого судового засідання з розгляду справи по суті, яке відбулось 06.02.2024 та в якому суд з`ясовував питання щодо наявності у сторін заяв/клопотань пов`язаних з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні, а також те, що відповідач відповідно до приписів ч. 4 ст. 80 ГПК України не зазначав про докази, які не можуть бути подані ним у встановлений законом строк з об`єктивних причин, судом залишено без розгляду подані відповідачем 21.02.2024 докази на підставі ст. 118 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, суд

УСТАНОВИВ:

27 березня 2023 року між позивачем - ТОВ «ОРА АГРО ЛТД» (Замовник) та відповідачем - ТОВ «БЕРДА-АГРО» (Перевізник) було укладено договір-заявку про надання транспортних послуг № 9, за яким Перевізник зобов`язався перевезти автомобільним транспортом та доставити переданий йому вантаж до пункту призначення і видати його вантажоодержувачеві, а Замовник - оплатити виконані перевезення і порядку та на умовах цього Договору-заявки.

У пунктах 2.1 - 2.7 розділу 2 Договору-заявки визначені, зокрема, наступні умови перевезення: Маршрут: м. Анталія (Туреччина) - м. Харків (Україна). Дата завантаження: 27-28.03.2023 та дата розвантаження: 03.04.2023. Адреса завантаження: м. Анталія (Туреччина). Митне оформлення: на місці завантаження; митне очищення: м.Чернівці (Україна). Адреса розвантаження: м. Харків (Україна).

Транспортний засіб: MAN TGX 18.480 АР 7643 IT/ SCHMITZ SKO 24 АР 0837 ХМ, водій Сташко Олександр (п.2.8).

В п. 2.9 Договору-заявки сторони погодили: «Температурний режим: +4 - +5 С!!! Обов`язково дотримуватись температурного режиму!!! За недотримання температурного режиму та пошкодження товару повну відповідальність несе перевізник!».

Згідно з п. 5.5. Договору-заявки визначено умову щодо обов`язкового страхування вантажу з боку перевізника.

Факт перевезення вантажу згідно з вищевказаним договором-заявкою здійснювалось перевізником - ТОВ «БЕРДА-АГРО» за міжнародною товарно-транспортною накладною СМR від 30.03.2023, дата та місце завантаження: Анталія - Туреччина 30.03.2023 та згідно з рахунком-фактурою (інвойс) GRE2023000000077 від 30.03.2023.

У вказаних міжнародній товарно-транспортній накладній СМR від 30.03.2023 та рахунку-фактурі GRE2023000000077 від 30.03.2023 міститься найменування та опис вантажу, що перевозився, його кількість (вага), рід пакування, а саме: свіжий помідор (кілька видів), свіжий кабачок, свіжий баклажан, свіжий перець (кілька видів), запаковані у пластикові ящики та картонні коробки (26 палет), всього - загальною вагою 18 889 кг.

Матеріали справи свідчать, що 09.04.2023 у м. Харків представниками ТОВ «Укр-Трейд» (покупець за договором № 123С009/1 від 30.01.2023 (копія міститься в матеріалах справи: т. 1, а.с. 93-97)) та постачальника ТОВ «ОРА АГРО ЛТД» було складено Акт невідповідності при прийманні товару (т. 1, а.с. 101) за накладною № 154 від 04.04.2023, а саме товару: перець свіжий, помідор свіжий, кабачок, баклажан, доставленого машиною НОМЕР_3 / НОМЕР_2 . В акті вказано, що товар не відповідає стандартам якості.

На запит ТОВ «ОРА АГРО ЛТД» № 09/04-1 від 09.04.2023 (т. 1, а.с. 98) про надання обґрунтованих пояснень з приводу причин відмови в прийомці товару, який був доставлений перевізником ТОВ «БЕРДА-АГРО», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-Трейд» в листі від 12.04.2023 (т. 1, а.с. 99) повідомило, що під час прийомки товару 09.04.2023 за органолептичною оцінкою продукції було встановлено невідповідність стандартам якості по товарним позиціям, перелік яких наведено у Акті невідповідності при прийомці товару від 09.04.2023; недотримання температурного режиму під час транспортування товару, що призвело до його псування (ознаки гнилі, поява конденсату та водянки) та унеможливило його прийомку. Також в листі ТОВ «Укр-Трейд» вказано, що в прийомці товару представник перевізника ТОВ «Берда-Агро» - водій Сташко Олександр від підпису відмовився.

Як зазначив позивач у позовній заяві, намагаючись здійснити збут товару, ТОВ «ОРА АГРО ЛТД» здійснило перевезення товару в м. Київ, де також ТОВ «Торговий дім Еко Фрут» від прийому товару відмовилось.

Позивачем надано в матеріали справи копію акту приймання-передачі товару від 12.04.2023 (м. Київ), відповідно до якого покупець - ТОВ «Торговий дім Еко Фрут» відмовляється, в повному об`ємі, від купівлі товару загальною вартістю 874717,00 грн з ПДВ, що поставлений за видатковою накладною № 160 від 11.04.2023, в зв`язку з тим, що овочі пошкоджені та з явними ознаками гнилі та хвороб у великій кількості, що унеможливлює їх подальшу реалізацію.

ТОВ «ОРА АГРО ЛТД» звернулося до Київської торгово-промислової палати із заявкою від 12.04.2023 на проведення експертизи з визначення відповідності вимогам якості, зовнішнього вигляду овочів: помідор, баклажан, перець чілі.

Експертом Київської торгово-промислової палати С.В. Тутик за вказаною заявкою ТОВ «ОРА АГРО ЛТД» був складений Акт експертизи № І-352 від 12.04.2023 з перевірки якості пред`явленої до експертизи плодовоовочевої продукції (т. 1, а.с. 60-85).

Позивач направив на адресу відповідача претензію №1 від 30.05.2023 (т. 1, а.с. 141-143) з вимогою сплатити на користь ТОВ «ОРА АГРО ЛТД» шкоду, яка завдана останньому з вини ТОВ «БЕРДА-АГРО», яка складається з суми 874171,00 грн товару невідповідного стану, що виник через недотримання перевізником температурного режиму та відшкодування інших витрат у зв`язку із псуванням товару, в т.ч. 27240,00 грн вартості експертизи якості, 10500,12 грн - вивезення та утилізації відходів, а також додаткових витрат на відрядження директора ТОВ «ОРА АГРО ЛТД» у сумі 11728,06 грн та відшкодування вартості правової допомоги, наданої ТОВ «ОРА АГРО ЛТД» в сумі 2000,00 грн. Зазначено, що у випадку залишення цієї претензії без задоволення позивач буде вимушений звернутись до господарського суду за захистом своїх прав та законних інтересів. Направлення вказаної претензії із зазначеними у ній додатками відповідачу підтверджується копією опису вкладення (т. 1, а.с. 150).

ТОВ «БЕРДА-АГРО» у відповіді № 23/06/23 від 23.06.2023 на вищевказану претензію позивача № 1 від 30.05.2023 зазначив, що претензію не визнає через відсутність вини перевізника та відсутність належних доказів, що підтверджують псування усієї партії товару. До відповіді на претензію відповідач додав дані GPRS трекеру, копію листа № 17-01/115 від 17.04.2023 Інституту овочівництва і баштанництва, дослідження щодо сумісництва перевезення овочів.

В матеріалах справи також міститься копія договору добровільного страхування відповідальності міжнародного автомобільного перевізника № 12/1327814/2504/22 від 10 серпня 2022 року, укладеного між ПАТ «СК «ПРОВІДНА» (Страховик) та ТОВ «БЕРДА-АГРО» (Страхувальник), предметом якого, зокрема, є майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з відшкодуванням Страхувальником заподіяної ним шкоди життю та здоров`ю фізичної особи або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі під час надання Страхувальником третім особам транспортних послуг з міжнародного перевезення вантажів відповідно до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів КПДВ (CMR) 1956 року (зі змінами та доповненнями).

26.04.2023 ТОВ «БЕРДА-АГРО» звернулось до Страховика із заявою № 2300390878 (т. 2, а.с. 229), якою було повідомлено про подію - зіпсування вантажу, яка відбулась 09.04.2023. 01.05.2023 були подані додаткові пояснення до цієї заяви (т. 2, а.с. 238).

Листом від 21.07.2023 № 17-10/2622 щодо прийнятого рішення по справі №2300390878 (т.2, а.с 13; т. 2, а.с. 240) ПрАТ «СК «Провідна» повідомлено ТОВ «БЕРДА-АГРО» про відсутність підстав для здійснення виплати страхового відшкодування.

Оскільки ТОВ «БЕРДА-АГРО» відмовилось від задоволення претензії ТОВ «ОРА АГРО ЛТД», останнє звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача збитків в сумі 927 485,18 грн, за яким відкрито провадження у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено право юридичних осіб на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, яка встановлює поняття зобов`язання та підстави його виникнення, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, договору.

За загальним правилом щодо виконання господарських зобов`язань, згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк (ч. 1 ст. 919 ЦК України).

Згідно зі ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 924 ЦК України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до моменту видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення (ч. 2 ст. 308 ГК України).

Частиною 1 статті 314 ГК України визначено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

З положень ст. 610, ст. 611 ЦК України слідує, що відшкодування збитків є одним із встановлених договором або законом правових наслідків порушення зобов`язання, мірою відповідальності. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ст. 614 ЦК України).

Умови відшкодування збитків визначені статтею 226 ГК України, з якої в т.ч. слідує, що головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин.

Тобто відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. Відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв`язку з правопорушенням. Причинний зв`язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявності винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками.

Протиправною є поведінка особи з порушенням норм законодавства. Якщо зобов`язання виникає з договору, то протиправною визнається поведінка боржника, що порушує умови договору та закону.

На кредитора покладений обов`язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов`язання, прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника - відсутність вини (ст.ст.614, 623 ЦК України).

В силу положень статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та статті 11 Господарського процесуального кодексу України міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства та підлягають переважному застосуванню господарським судом при вирішенні спорів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчинена 19 травня 1956 в м.Женева (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналася (із застереженням) згідно з Законом України від 01.08.2006 № 57-V, застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником (ст.ст. 4, 9 Конвенції).

Статтею 3 Конвенції визначено, що для цілей цієї Конвенції, перевізник відповідає за дії і недогляди своїх агентів, службовців та всіх інших осіб, до послуг яких він звертається для виконання перевезення, коли такі агенти,службовці чи інші особи виконують покладені на них обов`язки, як за власні дії і недогляди.

Згідно з пунктами 1 та 2 ст. 17 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Відповідно до п. 1 ст.18 Конвенції тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.

Враховуючи вищенаведені приписи законодавства України та Конвенції при вирішення спорів щодо застосування відповідальності до перевізника діє презумпція винуватості останнього і саме на перевізника покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини у спричиненні шкоди вантажоодержувачу або наявність дії обставин, що звільняють його від відповідальності.

Стосовно посиланням відповідача у відзиві на положення статей «Інкотермс 2010», суд зазначає, що вони не мають обов`язкового (нормативного) характеру для суб`єктів господарювання в Україні, не є частиною національного українського законодавства. Застосування правил «Інкотермс 2010» можливе на добровільних засадах, у разі якщо сторони зазначили про це у своєму договорі. Відповідних умов щодо застосування правил «Інкотермс 2010» договір-заявка про надання транспортних послуг № 9 від 27.03.2023 не містить.

Як встановлено судом, відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору-заявки про надання транспортних послуг № 9 від 27.03.2023 ТОВ «БЕРДА-АГРО» (Перевізник) зобов`язався перевезти вантаж автомобільним транспортом MAN TGX 18.480 АР7643IT/ SCHMITZ SKO 24 АР0837ХМ, водій Сташко Олександр за маршрутом: м. Анталія (Туреччина) - м. Харків (Україна). Дата завантаження: 27-28.03.2023 та дата розвантаження: 03.04.2023.

В п. 2.9 Договору-заявки сторони погодили: «Температурний режим: +4 - +5 С!!! Обов`язково дотримуватись температурного режиму!!! За недотримання температурного режиму та пошкодження товару повну відповідальність несе перевізник!».

Згідно з п. 3.1 Договору-заявки перевізник надає для перевезення транспортний засіб, дані про який зазначені в Заявці, у належному стані, що задовольняє вимоги для перевезення зазначеного даною Заявкою вантажу.

Відповідно до п. 5.1 сторони домовились, що допустимий простій транспортного засобу складає 48 годин під завантаженням і митним оформленням, а також 48 годин - під митним очищенням і розвантаженням, включаючи вихідні й святкові дні.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, зокрема, зазначив, що погоджується із зазначеними у позові обставинами щодо наявності Договору-заявки від 27.03.2023 року, Міжнародної товарно-транспортної накладної CMR від 30.03.2023.

На підтвердження якості продукції, яка надавалась до перевезення, позивач надав в матеріали справи копії наступних документів із нотаріально посвідченим перекладом (т. 2, а.с. 137-145): фітосанітарний сертифікат № EC/TR A 5288380 від 30.03.2023 та додаток до фітосанітарного сертифікату, сертифікат якості до рахунку фактури: GRE 2023000000075 від 30.03.2023, сертифікат походження № Y0650836 від 30.03.2023, гігієнічний сертифікат (сертифікат здоров`я) від 30.03.2023.

Статтею 8 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, зокрема, визначено, що приймаючи вантаж, перевізник перевіряє: a) вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць; b) зовнішній стан вантажу і його упаковки. Якщо перевізник не має достатньої можливості перевірити вірність записів, зазначених у підпункті a) пункту 1 цієї статті, він повинен зробити обґрунтовані застереження у вантажній накладній.

Відповідно до ст. 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній.

В наявній в матеріалах справи копії міжнародної товарно-транспортної накладної СМR від 30.03.2023 (переклад - т. 2, а.с.25) , зазначено наступні відомості: відправник Grand Еmtialar Dis Disticared Limited Sirkety, Turkeyi, одержувач: ТОВ «ОРА АГРО ЛТД»; перевізник: ТОВ «Берда-Агро» (АР7643IT, НОМЕР_2 ). Документи які додаються: рахунок-фактура GRE2023000000077 від 30.03.2023 (пункт 5). Дата та місце завантаження: Анталія - Туреччина, 30.03.2023 (пункт 4).

Зауваження та застереження перевізника при прийманні вантажу до перевезення в пункті 18 СМR відсутні.

В матеріалах справи міститься також копія листа компанії Grand Еmtialar Dis Disticared Limited Sirkety (вантажовідправник) з перекладом на українську мову (т. 1, а.с. 42, 43), яким повідомлялося, що в автомобіль MAN АР7643IT/ НОМЕР_2 , який перевозить продукцію за інвойсом GRE2023000000077 від 30.03.2023 для ТОВ «ОРА АГРО ЛТД», встановлено логер компанії FRIGGA для визначення та контролю температури, при якій перевозиться продукція у реальному часі. Логер встановлено у піддон з коктейльним помідором (зелені ящики) у сьомому ряду палет, у третьому ящику зверху, тобто в середні холодильника. Серійний номер пристрою: B9Z(2G-60),ІD: ВZ5E6189, додатковий код: DROQM6HW.

Згідно Сертифікату перевірки № VBZ230205001, виданого 05.02.2023, з перекладом на українську мову (т. 1, а.с. 44-45), засвідчено тестування та перевірку вказаного логера на дотримання сертифікованої системи забезпечення якості ISO9001:2015 і відповідність сертифікаціям точності роботи в зазначених діапазонах - від -20 до 40 оС.

До позовної заяви позивачем, зокрема, додані скріншоти повідомлень у месенджері WhatsApp, що направлялись водію, який здійснював перевезення вантажу та номер телефону якого вказаний у Договорі-заявці (097)8804884 (водій Сташко О.), а також з менеджером ТОВ «Берда-Агро» стосовно недопустимих показників температури при транспортуванні вантажу.

На підтвердження факту порушення відповідачем (перевізником) умов договору перевезення щодо додержання температурного режиму у визначеному в Договорі-заявці діапазоні +4 - +5 С, позивач надав в матеріали справи копію статистичного звіту даних логера ІD: ВZ5E6189, B9Z з показниками температури, зафіксованими пристроєм в період з 30.03.2023 по 11.04.2023, з перекладом з англійської на українську мову (т. 1, а.с.46-53), з якого слідує, що мав місце факт перевищення вказаних вище показників температурного режиму.

ТОВ «ОРА АГРО ЛТД» зверталась до ТОВ « БЕРДА-АГРО» із листами № 10/04-1 від 10.04.2023 та № 14/04-1 від 14.04.2023 (копії додані до позовної заяви), щодо надання відповідачем роздруківки температурного режиму при перевезенні вантажу, однак, як зазначив позивач, відповіді на вказані листи отримано не було.

Належних та допустимих доказів, які б безпосередньо підтверджували додержання вищезазначеного температурного режиму протягом всього часу перевезення ТОВ «БЕРДА-АГРО» вантажу та які б спростовували докази, які зі свого боку надані позивачем, відповідач суду також не надав.

Надана ж відповідачем у матеріали справи роздруківка з інформацією про температурний режим холодильного обладнання, яке було встановлено на рефрижератор автотягача MAN (д.н.з АР7643IT) та напівпричіп SCHMITZ (д.н.з НОМЕР_2 ), за період з 29.03.2023 по 18.04.2023, що додавалась до листа ТОВ «Термо Кінг Україна» за вих. №310723 від 21.07.2023 у відповідь на адвокатський запит представника ТОВ «БЕРДА АГРО» № 1 від 31.07.2023 (т. 2, а.с. 14, 54-86), також свідчить про те, що в період перевезення вантажу (з 31.03.2023 по 09.04.2023) коливання температури перевищувало допустимі показники, яких мав додержуватись перевізник.

З огляду на вищевикладене порушення ТОВ «БЕРДА-АГРО» температурного режиму при перевезенні вантажу підтверджується матеріалами справи та є доведеним.

Надана ж відповідачем копія Свідоцтва СПС (т. 3, а.с 39) не спростовує наведені вище висновки.

Крім того, зважаючи на визначені у п. 2.2. Договору дати завантаження (27-28.03.2023) та розвантаження товару (03.04.2023), сторонами фактично було обумовлено, що перевізник мав доставити товар до місця розвантаження на шостий/сьомий день з дати його завантаження.

Та обставина, що фактичне завантаження товару відбулось 30.03.2023, а не 27-28.03.2023, як то визначено у Договорі-заявці, на чому наголошував відповідач, не впливає на загальну тривалість часу встановлену для перевезення вантажу. Щодо посилання відповідача на 5.1 Договору щодо допустимого простою транспортного засобу, в т.ч., під митним очищенням - 48 годин, то фактична наявність такого простою відповідачем документально не підтверджена.

Згідно з відмітками у міжнародній товарно-транспортній накладній СМR та рахунку-фактурі (інвойс), а також відповідно до митної декларації ІМ 40 ДЕ (т. 1, а.с. 17-22; т. 2, а.с. 23) станом на 07.04.2023 автомобіль із вантажем проходив митний контроль на Чернівецькій митниці ДФС. Фактично товар був доставлений перевізником до м. Харків 09.04.2023, що не заперечно сторонами та підтверджується матеріалами справи, тобто вантаж був доставлений з порушенням строку. 09.04.2023 при розвантаженні у м. Харкові було виявлено, що частина вантажу зіпсована.

У міжнародній товарно-транспортній накладній СМR від 30.03.2023 (т. 2, а.с. 23, 25) в графі 24 про отримання вантажу одержувачем ТОВ «ОРА АГРО ЛТД» зроблена відмітка: «Товар доставлений з ознаками пошкодженням та гнилі, згідно даними логеру ІD: вz5е6189 недотримано температурний режим».

Таким чином, зазначеними вище документами підтверджується факт порушення ТОВ «БЕРДА-АГРО» умов договору як щодо додержання температурного режиму при перевезенні вантажу, так і строків його доставки одержувачу, що з урахуванням властивостей товару, який швидко псується є недопустимим, та в свою чергу вказує на наявність вини відповідача у порушенні зобов`язання.

За недотримання температурного режиму та пошкодження товару повну відповідальність несе перевізник, як то визначено в п. 2.9 укладеного сторонами Договору-заявки про надання транспортних послуг № 9 від 27.03.2023.

Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управненасторонаодержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Згідно з розрахунком, наведеним в уточненій позовній заяві, заявлений до стягнення розмір збитків складається, зокрема, з суми 874 717,00 грн фактичної вартості втрачених овочів, що, як зазначено позивачем, підтверджується наступними документами (копії додані до позовної заяви та уточненої позовної заяви): бухгалтерською довідкою № 1 від 30.04.2023, актом приймання-передачі від 12.04.2023, видатковою накладною № 160 від 11.04.2023, відповіддю ТОВ «Укр-Трейд» від 12.04.2023 разом з актом невідповідності товару від 09.04.2023, Актом експертизи № І-352 від 12.04.2023. Додатково позивачем в уточненій позовній заяві вказано, що ця сума включає в себе митні платежі за зіпсований товар, що розраховувались пропорційно від загальної кількості товару (довідка № 3 та митна декларація).

Під час розгляду справи позивачем (його представником) неодноразово зазначалося, що не вся партія товару (овочів), який перевозився відповідачем, була пошкоджена, а тільки частина овочів і на експертизу до Київської торгово-промислової палати було надано частину товару, який був вказаний у міжнародній товарно-транспортній накладній СМR 795866 від 30.03.2023 та рахунку-фактурі GRE2023000000077 від 30.03.2023, а саме: товар згідно з видатковою накладною № 160 від 11.04.2023 на суму 874 717,00 грн, який був перевезений до м. Київ з метою його продажу ТОВ «Торговий дім Еко Фрут», тобто частини того товару, від прийняття якого відмовилось ТОВ «Укр-Трейд» згідно з актом невідповідності товару від 09.04.2023.

Так, в Акті експертизи № І-352 від 12.04.2023, що складений експертом Київської торгово-промислової палати С.В. Тутик за заявкою ТОВ «Ора Агро ЛТД» щодо перевірки якості пред`явленої до експертизи плодовоовочевої продукції (т. 1, а.с. 60-85), зокрема, вказано наступне. Експерту в присутності замовника - директора Дусенюка А.А., а також представника ТОВ «Торговий дім Еко Фрут» та водія ТОВ «Берда-Агро» Сташко О.К. було пред`явлено напівпричіп рефрижераторний № АР0837ХМ без пломб, доставлений сідельним тягачем № АР7643ІТ, в якому знаходилось 13 транспортних пакетів - 1301 ящик-лоток з плодоовочевою продукцією в асортименті, згідно з документами постачальника загальною масою нето 7507 кг. При зовнішньому огляді плодовоовочевої продукції, а саме: баклажани свіжі, перець стручковий зелений свіжий, томати свіжі (в т.ч. сорт: томати червоні, томати коктейльні, томати кумато), по кожній позиції виду плодоовочевої продукції в Акті експертизи (у додатку до акту) зазначено, що до кожного ящика приклеєні паперові етикетки, в яких зазначено, зокрема: назва відповідної продукції (баклажан, перець, помідор), постачальник: GRAND ЕMTIALAR DIS TICAREТ LIMITED SIRKETY, країна походження: Туреччина; вантажоодержувач: ТОВ «Ора Агро ЛТД», дата виробництва: березень 2023, вжити до: травень 2023; умови зберігання: при температурі +5 оС та відносній вологості 85%, номер партії та інш.

Висновок експерта наведений на 2 сторінці Акта експертизи (пункт 14), згідно з яким при перевірці якості плодовоочевої продукції встановлено:

- щодо партії баклажанів свіжих - 40 ящиків масою нето 295 кг відповідно до вимог ДСТУ 2660-94 «Баклажани свіжі. Технічні умови» характеризується наступними показниками якості: плодів м`ятих - 7,9% , плодів в`ялих з наявністю точкового гниття - 14,8 %, плодів запарених - 50,2%, плодів загнилих та гнилих - 27,1%, всього 100%, що не відповідає вимогам ДСТУ 2660-94;

- щодо партії перцю стручкового зеленого «Чілі» - 32 ящика масою нето 96 кг відповідно до вимог ДСТУ 7981:2015 «Перець стручковий гострий свіжий. Технічні умови» характеризується наступними показниками якості із загальної кількості 100%: плодів, що відповідають вимогам ДСТУ 7981:2015 - 61,3%; плодів в`ялих - не допустимо - 13,4%; плодів, що мають наявність 1-2 плями з водянистою консистенцією - не допустимо - 12,2%; плодів загнилих - не допустимо - 13,1%.

- щодо томатів свіжих різних ботанічних сортів - 1229 ящиків масою нето 7114 кг відповідно до вимог ДСТУ 3246-95 «Томати свіжі. Технічні умови» характеризується показниками якості, які вказані в таблиці № 2 що додається до акту експертизи, згідно з якою 11,2% з 2581 кг томатів червоних та 12,4% з 1422 кг томатів коктейльних відповідають вимогам ДСТУ 3246-95, інша частина томатів мають пошкодження, які не допускаються.

Додатками до акту експертизи є також фото матеріали з наглядною фіксацією характеру пошкоджень овочів, які були наданні на дослідження.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Оцінивши докази, які надані позивачем на обґрунтування своїх вимог, у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позивач підтвердив факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання, прямий причинний зв`язок між порушенням зобов`язанням і завданими збитками. Отже позовні вимоги, в цілому, є обґрунтованими. Разом з тим, з урахуванням принципів справедливості, розумності та пропорційності, обставин даної конкретної справи, зважаючи на те, що відповідно до Акту експертизи ТПП № І-352 від 12.04.2023 не весь наданий на експертизу товар був зіпсований, суд дійшов до висновку, що обґрунтованим є розмір збитків пропорційно до кількості зіпсованого товару - овочів, які стали непридатними для подальшої реалізації відповідно до вказаного Акту експертизи та з урахуванням цін встановлених для продажу відповідного товару згідно акту приймання-передачі від 12.04.2023, видаткової накладної № 160 від 11.04.2023, бухгалтерської довідки № 1 від 30.04.2023, а саме:

- партія баклажанів свіжих - маса нетто 295 кг (100%), які не відповідають вимогам ДСТУ, вартістю 41300,00 грн;

- партія перцю стручкового зеленого сорту «Чілі» у кількості, що не відповідає ДСТУ - 38,7% з 98 кг, що дорівнює 6637,05 грн (17150, 00 грн (загальна вартість з ПДВ за 98 кг) х 38,7 % (зіпсованої продукції) / 100 %);

- томати свіжі різних сортів:

томати червоні у кількості, що не відповідає ДСТУ - 88,8% з 2581 кг, що дорівнює 187938,10 грн (211642,00 грн (загальна вартість з ПДВ за 2581 кг) х 88,8 % (зіпсованої продукції) / 100 %);

томати коктельні у кількості, що не відповідає ДСТУ - 87,6% з 1422 кг, що дорівнює 153217,66 грн (174906,00 грн (загальна вартість з ПДВ за 1422 кг) х 87,6 % (зіпсованої продукції) / 100 %);

томати коктельні розфасовані у кількості 2711 кг (100%), які не відповідають вимогам ДСТУ, вартістю 349719,00 грн;

томати «Кумато» - у кількості 400 кг (100%), які не відповідають вимогам ДСТУ, вартістю 80 000,00 грн.

Всього: 818 811,81 грн (41300,00 грн + 6637,05 грн +187938,10 грн + 153217,66 грн + 349719,00 грн + 80 000,00 грн).

Позивачем у складі збитків також заявлено до відшкодування інші витрати, а саме: 27 240,00 грн - вартість експертизи якості; 10 500,12 грн - вивезення та утилізація відходів; 11 728,06 грн - відрядження керівника ТОВ «ОРА АГРО ЛТД»; 1300,00 грн - переклади листування із турецькою стороною, здійсненні для судового процесу; 2000,00грн - правнича допомога по написанню претензії.

На підтвердження розміру вказаних витрат позивачем надані в матеріали справи наступні документи:

- копія акту надання послуг від 24.04.2023 з проведення експертизи якості (акт І-352 від 12.04.2023) на суму 27240,00 грн з ПДВ (т.1, а.с. 86), копія платіжної інструкції № 99 від 24.04.2023 про перерахування ТОВ «ОРА АГРО ЛТД» на рахунок Київської торгово-промислової палати суми 27240,00 грн за експертизу якості (т. 1, а.с. 137);

- копія наказу № 0704-1 від 07.04.2023 про відрядження директора ТОВ «Ора Агро ЛТД» Дусенюка А.А. до м. Харків для відвантаження товару, копія наказу № 0904-1 від 09.04.2023 про продовження відрядження, копія звіту № 1 від 14.04.2023 про використання коштів, виданих на відрядження в сумі 11 728,06 грн з підтверджуючими документами витрат (т.1, а.с. 89-92), копія бухгалтерської довідки № 2 від 30.04.2023 (т.1, а.с. 112);

- копія акту надання послуг № 3623 від 30.04.2023 щодо вивезення відходів та їх утилізації на суму 10500,12 грн (т. 1, а.с. 108), копія платіжної інструкції № 111 від 28.04.2023 про перерахування позивачем виконавцю послуг з вивезення відходів суми 10500,12 грн (т. 1, а.с. 138);

- копія акту наданих послуг № 12/ПД від 26.05.2023 (правовий аналіз договорів та складання претензії) на загальну суму 2000,00 грн (т. 1, а.с. 109), копія платіжної інструкції № 144 від 30.05.2023 про перерахування на рахунок адвокатського бюро суми 2000,00 грн (т.1, а.с. 139).

При цьому, відповідно до вказаного акту наданих послуг № 12/ПД від 26.05.2023, останній складений на підставі договору № 12/ПД від 22.05.2023, тоді як представництво інтересів позивача здійснювалось адвокатом на підставі договору № 23/ПД від 03.11.2023, як то слідує з Ордеру (т. 2, а.с 112). Отже витрати пов`язані зі складенням претензії не входять до судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у даній справі, оскільки надавались за іншим договором.

- копія акту № 0000279 про надання послуг перекладу документів з англійської та російської мов та послуг з оформлення на загальну суму 1315,00 грн (т. 1, а.с. 110), копія платіжної інструкції № 195 від 14.08.2023 про оплату позивачем послуг на рахунок ПП «ТЛВ» на вказану суму згідно виставленого рахунку (т. 1, а.с.140).

Позовні вимоги у вищенаведеній частині про стягнення додаткових фактичних витрат, здійснених ТОВ «ОРА АГРО ЛТД» для відновлення свого порушеного права, які знаходяться у причинному зв`язку із протиправною поведінкою відповідача, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач свого контррозрахунку заявленої до стягнення суми збитків суду не надав.

З огляду на все вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків підлягають задоволенню частково - в загальному розмірі 871579 грн 99 коп.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві, спростовуються вищенаведеними висновками суду, а також наступним.

Європейський суд з прав людини (Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року), практику якого, згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ як джерело права, вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь накожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 «Докази та доказування» ГПК України.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») наголошено, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри». Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі № 904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суд зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі «DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS»).

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак і наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

Наданий відповідачем в матеріали справи в копії Висновок експертів № 01-6/23/686М за результатами проведення комісійної товарознавчої експертизи по замовленню від 20.06.2023, який складено 29.06.2023 (т. 2, а.с. 31-53), замовлений ТОВ «БЕРДА АГРО» у суб`єкта оціночної діяльності ФОП Любченко І.П. згідно з заявкою на проведення експертизи (т. 2, а.с. 27 - на звороті аркуша), судом відхиляється з огляду на наступне.

Відповідно до висновку за результатами вищезазначеної експертизи зазначено наступне: «При транспортуванні швидкопсувних досліджуваних овочів (помідорів, баклажан…), відповідно до міжнародної товаро-транспортної накладної від 30.03.2023 різного виду та сортності, з різним ступенем зрілості на велику відстань було порушене товарне сусідство овочів та не були враховані різні фізичко-хімічні властивості різних сортів овочів та їхній взаємний вплив один на одного, що прискорило процес дозрівання одних плодів або переохолодження інших, та призвело до втрати товарної якості овочів».

Як слідує зі змісту вказаного висновку експертів (його вступної та описової частини дослідження) експертне дослідження проводилось по замовленню ТОВ «БЕРДА АГРО» виключно на підставі наданих ним документів, тобто експертами не здійснювався натурний огляд вантажу, що перевозився (овочів) за вказаними документами та без урахування відповідних фактичних умов транспортування, в тому числі, але не виключно, без надання оцінки характеру тари (пакування) в якій перевозився вантаж, а також його безпосередньому розташуванню всередині транспортного засобу, що перевозив товар, інших чинників. З огляду на це посилання у висновку на ступінь зрілості овочів (які не оглядались), порушення товарного сусідства при перевезенні та ствердження у висновку про причини втрати товарної якості овочів, є такими, що основані на припущеннях стосовно спірних правовідносин сторін та узагальнюючих висновках щодо широкого спектру продуктів рослинного походження, а не конкретного товару, пошкодження (псування) якого стало підставою виникнення спірних правовідносин сторін. Крім того, експерт при здійсненні експертного дослідження приймав до уваги температурний режим при перевезенні +6 °С виключно на підставі даних міжнародної товаро-транспортної накладної від 30.03.2023 (стор. 2 Висновку), а не фактичний температурний режим, який мав місце при перевезенні.

Те ж саме стосується і наданих відповідачем у матеріали справи рекомендацій Інституту овочівництва і баштанництва, які були додані до листа № 17-01/11 від 17.04.2023 на запит ТОВ «БЕРДА АГРО» (т. 2, а.с. 20-21), які носять рекомендаційний характер. Крім того, зазначені у вказаних рекомендаціях показники щодо допустимих температурних діапазонів транспортування овочів певного виду (томатів, перцю, баклажан) у будь-якому випадку не можуть прийматись до уваги, оскільки відповідні температурні умови, при яких повинен був транспортуватись товар, були узгоджені сторонами в договорі перевезення і саме такі умови були обов`язковими для забезпечення їх перевізником.

Щодо посилання відповідача на порушення строків приймання товарної продукції по якості, яка швидко псується, та на порушення щодо місця проведення експертизи Київською торгово-промисловою палатою, а не у визначеному у договорі місці розвантаження у м.Харків, слід зазначити, що як слідує із наданих позивачем документів у дату доставлення продукції 09.04.2023 директор ТОВ «ОРА АРГО ЛТД» прибув у м.Харків з метою приймання товару, у міжнародній товарно-транспортній накладній СМR від 30.03.2023 (графа 24) одержувачем - ТОВ «ОРА АГРО ЛТД» було зафіксовано, що товар доставлений з ознаками пошкодження та гнилі.

Отже після перевірки стану вантажу одержувач зі свого боку засвідчив факт його пошкодження. У водія ж, який здійснював перевезення, як зазначав сам відповідач, повноваження щодо складання документів щодо якості товару були відсутні.

Переміщення ж товару з м.Харків до м. Київ, як вже зазначалось вище, було обумовлене відмовою 09.04.2023 ТОВ «Укр-Трейд» у його прийнятті (у зв`язку з невідповідністю товару стандартам якості, його псуванням), до продажу якому первісно був призначений товар, з метою його збуту іншому покупцю - ТОВ «Торговий дім Еко Фрут», який, в свою чергу, 12.04.2023 від приймання товару також відмовився, після чого товар, який весь час залишався нерозвантаженим у транспортному засобі, за ініціативою замовника - ТОВ «ОРА АГРО ЛТД» був переданий на експертизу.

Умови щодо необхідності звернення одержувача вантажу до перевізника з письмовою заявою у строк, визначений п. 2 ст. 30 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року (протягом 7 днів від дня перевірки стану вантажу), на чому наполягав відповідач у відзиві, в даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки фактичні обставини були відмінні від тих, які зазначені у вказаному пункті ст. 30 Конвенції.

Стосовно посилання відповідача у відзиві на обов`язок позивача спершу звернутися з вимогою до страхової компанії для відшкодування завданої шкоди, та у разі недостатності страхового ліміту для покриття шкоди та збитків, у частині різниці між сумою страхового відшкодування та розміром завданої шкоди вже звернутися до відповідача, то суд зазначає, що законом не передбачено такої обов`язкової умови, позивач здійснює захист своїх прав та законних інтересів на свій розсуд, що є його правом.

Крім того, договір добровільного страхування відповідальності міжнародного автомобільного перевізника № 12/1327814/2504/22 від 10 серпня 2022 року був укладений ПАТ «СК «ПРОВІДНА» (Страховик) саме з відповідачем - ТОВ «БЕРДА-АГРО» (Страхувальник), а не з позивачем.

Таким чином відповідач позовні вимоги не спростував: доказів забезпечення належного виконання зобов`язання по перевезенню вищезазначеного вантажу (товару) з додержанням умов договору суду не надав. Відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання та спричиненні у зв`язку із цим позивачу збитків відповідачем не доведена.

З огляду на все вищевикладене, позов задовольняється судом частково - на суму 871 579,99 грн, з підстав наведених у мотивувальній частині рішення.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРДА-АГРО», код ЄДРПОУ 22144656 (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 8, кв. 57) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРА АГРО ЛТД», код ЄДРПОУ 44658108 (03150, м. Київ, вул. В.Тютюнника, буд. 58/1, офіс 10) завдані збитки в сумі 871 579 грн. 99 коп.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРДА-АГРО», код ЄДРПОУ 22144656 (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 8, кв. 57) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРА АГРО ЛТД», код ЄДРПОУ 44658108 (03150, м. Київ, вул. В.Тютюнника, буд. 58/1, офіс 10) суму 13073 грн 70 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 25.03.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва