Рішення

від 14.03.2024 по справі 910/3748/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.03.2024Справа № 910/3748/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Олексюк О. В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит"

2) Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

3) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої І. В.

4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мотор-Ділер»

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача

1) Приватне акціонерне товариство «Українська міжбанківська валютна біржа»

2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

3) Приватне акціонерне товариство «Фондова біржа «Перспектива»

про визнання протиправним, недійсним, нікчемним правочину, переведення прав та обов`язків покупця, визнання права власності, витребування акцій та зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від відповідача-3: не з`явився

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

від третьої особи-3: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року до Господарського суду міста Києва з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" (далі - ТОВ "ФК "Фаворит", відповідач) про визнання протиправним, недійсним, нікчемним правочину, переведення прав та обов`язків покупця, визнання права власності, витребування акцій та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що 21.08.2019 на відкритих торгах (аукціоні), організованих в порядку Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", позивач придбав у ПАТ "КБ "Надра" (яке перебувало у процедурі ліквідації) прості іменні акції ПрАТ "УМВБ" у кількості 9 000 штук, власником яких був банк. Проте 06.12.2019 інший акціонер ПрАТ "УМВБ" - ТОВ "ФК "Фаворит" незаконно, поза фондовою біржою, на підставі договору купівлі-продажу набув вказані акції у свою власність за відсутності у нього переважного права на придбання усіх зазначених цінних паперів. Так, позивач вважає, що вказаний правочин був вчинений з порушенням строків дії відповідного переважного права акціонерів приватного акціонерного товариства та без застосування принципу пропорційності у випадку, якщо тільки один акціонер такого товариства заявив про використання його переважного права на купівлю акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, що прямо суперечить вимогам частини третьої статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства" та порушує конституційні прав і свободи ОСОБА_1 .

У позові ОСОБА_1 просив:

- визнати протиправним, недійсним та нікчемним правочин купівлі-продажу простих іменних акцій емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) НОМЕР_1 у кількості 9 000,00 штук, укладеного 06.12.2019 між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" поза фондовою біржою;

- перевести на ОСОБА_1 права та обов`язків покупця вказаних простих іменних акцій за результатами відкритих торгів (аукціону), що відбулися 21.08.2019 на фондовій біржі ПрАТ "Фондова біржа "Перспектива", за ціною 2 304,00 грн та визнати право власності ОСОБА_1 на зазначені акції у кількості 9000 шт. з 21.08.2019;

- витребувати вищевказані акції , які станом на 21.08.2019 належали ПАТ "КБ "Надра", з володіння у особи або осіб, встановлених судом за результатами розгляду справи, та зобов`язати таких осіб здійснити зарахування вказаних акцій на рахунок позивача, відкритий в цінних паперах в АТ "БТА Банк".

Ухвалами Господарського суду міста Києва, скасованими судом апеляційної інстанції, позов ОСОБА_1 неодноразово повертався заявнику без розгляду на підставі ст. 174 ГПК України у зв`язку з неусуненням позивачем недоліків позову щодо сплати судового збору. Востаннє позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто позивачу без розгляду з тих же підстав ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2022, проте, постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 зазначену ухвалу скасовано, а справу було передано до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 за вказаним позовом було відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам наданий строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 суд розглянув заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Фондова Біржа "Перспектива" здійснювати відчуження спірних цінних паперів, які є предметом позову у справі № 910/3748/20, а саме: простих іменних акцій емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" ((ISIN UA4000062632) у кількості 9000 штук (власником яких був ПАТ "КБ "НАДРА"), до набрання рішенням суду у справі № 910/3748/20 законної сили.

За результатами розгляду вказаної заяви у її задоволенні судом було відмовлено з підстав, зазначених у цій ухвалі.

У підготовчому засіданні, призначеному на 11.05.2023, позивач заявив клопотання про витребування доказів у ПрАТ "ФБ "Перспектива", ТОВ "ФК "Фаворит", ПАТ "КБ "Надра", АТ "Державний ощадний банк України", Уповноваженої особи ФГВФО Білої І.В., ТОВ "Фірма "Мотор-Ділер", ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", ПАТ "Національний депозитарій України", Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (клопотання було подане разом з позовом).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 зазначене клопотання позивача суд задовольнив частково, витребував у ПрАТ "ФБ "Перспектива", ТОВ "ФК "Фаворит", ПАТ "КБ "Надра", АТ "Державний ощадний банк України", Уповноваженої особи ФГВФО Білої І.В., ТОВ "Фірма "Мотор-Ділер", ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку вказані позивачем докази, за виключенням тих, які безпосередньо не входили до предмета доказування та які не були конкретизовані позивачем. Зазначена ухвала була направлена усім особам, яких вона стосувалася, для виконання у визначений судом строк.

На виконання вищевказаної ухвали суду від 11.05.2023 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, ТОВ «Фондова компанія «Фаворит», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, АТ "Державний ощадний банк України", ПрАТ «ФБ «Перспектива», ТОВ «Фірма «Мотор-Ділер» надали суду витребувані від них докази.

У зв`язку з надходження до суду витребуваних доказів позивач, у ході підготовчого провадження, подав заяву про зміну предмету позову (надійшла до суду 06.07.2023), у якій, не змінюючи підстав позову, заявник просить:

- визнати протиправним, недійсним та нікчемним договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-25/11/02;275БВ від 25.11.2019, що був укладений між ПАТ "КБ "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої І.В., від імені якого повіреним діяло ТОВ "Фірма "Мотор-Ділер", з однієї сторони, та ТОВ "Фондова компанія "Фаворит", з другої сторони, щодо купівлі-продажу поза фондовою біржою простих іменних акцій емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) UA4000062632, у кількості 9000 штук;

- перевести на ОСОБА_1 права та обов`язки покупця простих іменних акцій емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) UA4000062632, у кількості 9000 штук, за результатами відкритих торгів (аукціону), що відбулися 21.08.2019 на фондовій біржі ПрАТ "ФБ "Перспектива", за ціною 2 304,00 грн. та визнати право власності ОСОБА_1 на ці акції з 21.08.2019;

- витребувати у ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" прості іменні акції емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) UА4000062632, у кількості 9000 штук, та зобов`язати ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" протягом трьох робочих днів після набрання рішенням суду у господарській справі № 910/3748/20 законної сили здійснити у встановленому порядку переказ простих іменних акцій емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) UА4000062632, у кількості 9000 штук, на рахунок в цінних паперах ОСОБА_1 , відкритий в АТ "БТА Банк", за наступними реквізитами: депозитарний код рахунку в цінних паперах № 301432-UА10050633, МДО 301432.

Заява позивача про зміну предмету позову була подана з додержанням вимог ст. 46 ГПК України, а тому прийнята судом до розгляду.

Також у підготовчому засіданні позивач заявив клопотання про залучення до розгляду справи співвідповідачів: 1) Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", 2) Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ" Надра" Білу Ірину Володимирівну , 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мотор-Ділер"; а також клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", 2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 3) Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, 4) ПрАТ «Фондову біржу «Перспектива».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідачів та третіх осіб задоволено частково, залучено до розгляду справи в якості співвідповідачів: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра", відповідач-2), Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білу Ірину Володимирівну (далі - уповноважена особа Фонду Біла І.В., відповідач-3), Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мотор-Ділер" (далі - ТОВ "Фірма "Мотор-Ділер", відповідач-4). Цією ж ухвалою до участі у справі залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватне акціонерне товариство "Українська міжбанківська валютна біржа" (далі - ПрАТ "УМВБ", третя особа-1), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, третя особа-2), Приватне акціонерне товариство "Фондова біржа "Перспектива" (далі - ПрАТ "Фондова біржа "Перспектива", третя особа-3); у залученні до розгляду справи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача позивачу відмовлено з підстав, указаних у цій ухвалі.

Оскільки відповідно до ч. 4 ст. 48 ГПК України за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 за клопотанням відповідача-2 (ПАТ «КБ «Надра») розгляд справи було розпочато заново у зв`язку із залученням цього відповідача.

Крім того у підготовчому засіданні (07.07.2023) позивач подав заяву про постановлення судом окремої ухвали з приводу порушень Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку вимог ч. 1 статті 2 Закону України "Про інформацію", допущених при наданні роз`яснень ОСОБА_1 положень ч. 3 статті 7 Закону України «Про акціонерні товариства» в листі № 26/07/15337 від 24.09.2020.

А також, у зв`язку з невиконанням ПрАТ «УМВБ» та ПрАТ «Фондова біржа «Перспектива» вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 11.05.2023 про витребування доказів, позивач 01.09.2023 подав заяву про застосування заходів процесуального примусу до вказаних осіб.

Зазначені вище заяви суд вважав передчасними, а тому вирішив розглянути їх за результатами розгляду спору по суті.

Відповідач-1 (ТОВ «Фондова компанія «Фаворит»), належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, зазначив, що він, як акціонер ПрАТ «УМВБ», скористався своїм переважним правом на покупку акцій, що належали ПАТ "КБ "Надра", у кількості 9000 шт., про що повідомив ПрАТ «УМВБ» листом № 30/08-04 від 30.08.2019. Вважав, що обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , який не є акціонером, щодо наявності у нього, як третьої особи, права на придбання акцій товариства, що продаються іншими акціонерами (ПАТ «КБ «Надра»), за ціною та на умовах, запропонованих акціонером, є безпідставними та такими, що суперечать статті 7 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній на час продажу акцій ПрАТ «УМВБ»).

Відповідач-2 (ПАТ "КБ "Надра") та відповідач-3 (Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Біла І.В.) належним чином повідомлені про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надали. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Отже, враховуючи, що відповідач-2 та відповідач-3 не скористалися наданим їм правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву віповідачів-2, 3.

Відповідач-4 (ТОВ «Фірма «Мотор-Ділер») подав до суду відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив з тих підстав, що ОСОБА_1 та брокерська компанія АТ «Айбокс Банк», яка діяла в його інтересах під час проведення аукціону, мали достатньо часу для ознайомлення з Регламентом проведення відкритих торгів (аукціону) щодо реалізації на фондовій біржі акцій ПрАТ «УМВБ», зокрема, з етапом 8, яким передбачено, що в разі реалізації акціонером/акціонерами ПрАТ «УМВБ» їх переважного права на купівлю акцій, банк укладає договір купівлі-продажу акцій з таким акціонером на позабіржовому ринку. Також зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 не відповідають положенням статті 7 Закону України «Про акціонерні товариства», статуту ПрАТ «УМВБ» та Регламенту проведення відкритих торгів (аукціону), якими визначено порядок реалізації переважного права акціонера на купівлю акцій товариства, що продаються іншими акціонерами (ПАТ «КБ «Надра»), за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі ( ОСОБА_1 ).

Третьою особою-2 (Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) подано до суду пояснення по суті позову, у вона зазначила, що до спірних правовідносин потрібно застосовувати спеціальний закон «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», адже у спорах, пов`язаних з виконанням зобов`язань банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, норми вказаного закону є спеціальними, а закон - пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. Також Фонд вважав, що спори щодо оскарження договорів купівлі-продажу, укладених за результатами реалізації майна, не є належним способом захисту порушеного права, оскільки підлягають дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливають на правомірність та дійсність договору. Крім того ОСОБА_1 , який не є стороною спірного договору, не довів, яким чином порушено його права цим договором на момент його укладення, а також наявність порушеного права позивача.

Третя особа-3 (ПрАТ "Фондова біржа "Перспектива") надала суду письмові пояснення, в яких зазначила, що в межах своєї професійної діяльності біржа здійснила організацію торгів спірних цінних паперів відповідно до Регламенту проведення відкритих торгів (аукціону), за результатами яких був складений протокол щодо продажу акцій ПрАТ «УМВБ», які належали ПАТ "КБ "Надра", у кількості 9000 шт. на користь ТОВ «Фондова компанія «Фаворит», яке скористалось своїм переважним правом акціонера. По суті позову просила суд прийняти об`єктивне рішення, оскільки біржа не володіє інформацією про обставини спірних відносин сторін.

У судовому засіданні, призначеному для розгляду справи по суті, позивач свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідачів-1,3,4 та третіх осіб-1,3 у судове засідання не з`явилися, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача-2 (ПАТ "КБ "Надра") та третьої особи-2 (Фонду гарантування) в минулих засіданнях позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи-3 (ПрАТ «ФБ «Перспектива») подав клопотання (28.08.2023) про розгляд справи без його участі. Інші учасники процесу клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без їх участі до суду не подали.

Отже, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення позивача в судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 05 лютого 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року № 83 Публiчне акцiонерне товариство "Комерцiйний банк "Надра" віднесено до категорії неплатоспроможних, у зв?язку з чим розпочато з 06 лютого 2015 року процедуру виведення ПАТ "Комерцiйний банк "Надра" з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації.

04 червня 2015 року постановою Правління Національного банку України від 04 червня 2015 року № 356 відкликано банківську ліцензію ПАТ "КБ "НАДРА" та прийнято Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 05.06.2015 №113 «Про початок процедури ліквідації «ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».

17 грудня 2018 року Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 грудня 2018 року № 3383 призначено з 18 грудня 2018 року уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" посадову особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білу Ірину Володимирівну.

04 липня 2019 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04 липня 2019 року № 1657 "Про затвердження умов продажу цінних паперів", яким затверджено умови продажу цінних паперів, в тому числі цінних паперів, які належать ПАТ "КБ "Надра".

Пунктом 8 частини другої статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції, зокрема: здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Частиною десятою статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що Фонд організовує продаж цінних паперів (у тому числі похідних цінних паперів) через професійного учасника фондового ринку в порядку, визначеному законодавством, згідно з договором, укладеним між Фондом і торгівцем цінними паперами.

Частиною одинадцятою статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що продаж акцій приватного акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, що належать банку, здійснюється з урахуванням законів України "Про акціонерні товариства" та "Про господарські товариства".

Так, судом встановлено, що 21 серпня 2019 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білою І.В. через повіреного ТОВ «Фірма «Мотор-Ділер», у зв`язку з ліквідацією ПАТ "КБ "Надра", на відкритих торгах (аукціоні), проведених на майданчику ПрАТ "Фондова Біржа "Перспектива" на підставі договору № 19/06/13-01Ф від 13.06.2019, укладеного біржою та ТОВ «Фірма «Мотор-Ділер», було здійснено реалізацію майна ПАТ "КБ "Надра" (цінні папери), а саме: простих іменних акцій емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" у кількості 9000 штук, ISIN НОМЕР_1 .

Процедура торгів відбувалася відповідно до Регламенту проведення відкритих торгів (аукціону) щодо реалізації на фондовій біржі (ПрАТ "Фондова Біржа "Перспектива") акцій ПрАТ "УМВБ", що є додатком до договору № 19/06/13-01Ф від 13.06.2019.

Відповідно до протоколу відкритих торгів (аукціону) від 21.08.2019 № 19/08/21-02 переможцем торгів визнано АТ "Айбокс Банк", яке діяло від імені ОСОБА_1., на підставі договору на брокерське обслуговування № БО-19-7 від 16.08.2019.

Таким чином продаж простих іменних акцій емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", ISIN UA4000062632, у кількості 9000 штук, здійснювався на фондовій біржі ПрАТ "Фондова Біржа "Перспектива" 21 серпня 2019 року у встановленому законом порядку на відкритих торгах (аукціоні) та відповідно до встановленого Регламенту.

Як свідчать матеріали справи, після торгів - 22.08.2019 ПАТ "КБ "Надра", як акціонер ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", що продає акції, звернулося до ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" відповідно до ч. 4 статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства" з пропозицією щодо використання акціонерами ПрАТ "УМВБ" їх переважного права на купівлю належних ПАТ "КБ "Надра" акцій, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі (ОСОБА_1.) в ході відкритих торгів.

17.09.2019 банк отримав від ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» лист № 1/145 від 16.09.2019, в якому товариство повідомило, що до ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» надійшло дві заяви акціонерів про використання їх переважного права на купівлю належних ПАТ "КБ "Надра" акцій ПрАТ УМВБ", а саме:

- письмова заява ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» від 30.08.2019 № 30/08-04;

- письмова заява ТОВ «І-Нвест» від 27.08.2019 № 27.08.2019.

31.10.2019 ПАТ "КБ "Надра", як акціонер, що продає акції, надіслало керівнику ТОВ «Мотор-Ділер» листа № 05-12845, яким повідомив останнього, що згідно з відповіддю ПрАТ «УМВБ» від 10.10.2019 АТ "Айбокс Банк" не є акціонером ПрАТ «УМВБ», а ТОВ «І-Нвест» листом від 22.10.2019 вирішило відмовитися від переважного права придбати акції ПрАТ «УМВБ», у зв`язку з чим переважне право на купівлю акції за запропонованою ціною має один акціонер - ТОВ «Фондова компанія «Фаворит».

У свою чергу ТОВ «Мотор-Ділер» листом № 236 від 08.11.2019 повідомило ПрАТ «Фондова біржа «Перспектива», що відповідно до Регламенту проведення відкритих торгів (аукціону) у зв`язку з реалізацією ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» свого переважного права на придбання акцій ПрАТ «УМВБ» у кількості 9 000 шт. за ціною 2 304,00 грн. з останнім буде укладено договір купівлі-продажу акцій на позабіржовому ринку та просив ПрАТ «Фондова біржа «Перспектива» в протоколі відкритих торгів (аукціону) зазначити факт реалізації переважного права акціонером і зробити відмітку про те, що біржовий контракт не укладався.

Також листом № 237 від 08.11.2019 ТОВ «Мотор-Ділер» повідомило переможця торгів - АТ «Айбокс Банк» про реалізацію ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» свого переважного права, як акціонера, на придбання акцій ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа».

25.11.2019 між ПАТ "КБ "Надра" (в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої І.В.), від імені якого на підставі договору доручення № 199/БД на продаж цінних паперів від 01.07.2019 діяла ТОВ «Фірма «Мотор-Ділер», з однієї сторони, та ТОВ «Фондова компанія «Фаворит», з другої сторони, був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів, за яким предметом договору є цінні папери, а саме - акція проста, іменна бездокументарна ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» у кількості 9 000 шт. (ISIN UA4000062632). Місце укладення договору на виконання: у відповідності до Регламенту проведення відкритих торгів (аукціону) щодо реалізації на фондовій біржі акцій ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа», договір укладається поза фондовою біржою (далі- спірний договір).

Позивач (ОСОБА_1), звертаючись до суду з даним позовом, вважає що вказаний договір купівлі-продажу цінних паперів від 25.11.2019 порушує його конституційні права, оскільки він був укладений з порушенням принципу пропорційності, передбаченого ч. 3 статті 7 Закону України «Про акціонерні товариства», а також з порушенням строків дії відповідного переважного права акціонерів приватного акціонерного товариства на купівлю акцій, які запропоновані третій особі.

Вирішуючи спір по суті та перевіряючи доводи сторін, суд виходив з наступного.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 роз`яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (ч. 5 п. 5 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009).

За змістом ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та ст. 4 ГПК України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 76 ГПК України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими; позивач зобов`язаний відповідно до ст. 74 ГПК України довести (підтвердити) в установленому законом порядку наявність факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Отже, виходячи із наведених приписів закону, позивач, звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД-25/1102;275БВ від 25.11.2019, не будучи його стороною, зобов`язаний довести, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, в свою чергу, повинен перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

У якості підстави для визнання недійсним спірного правочину (договору купівлі-продажу № ДД-25/1102;275БВ від 25.11.2019) позивач зазначає, що зміст укладеного відповідачами договору суперечить положенням цивільного законодавства (ч. ст. 7 Закону України «Про акціонерні товариства»), а саме - вказаний договір вчинений з порушенням строків дії відповідного переважного права акціонера приватного акціонерного товариства на купівлю акцій, а також з порушенням принципу пропорційності щодо кількості куплених акціонером акцій, що передбачено ч. 3 статті 7 Закону України «Про акціонерні товариства».

Перевіряючи такі доводи позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства" (тут і далі - в редакції, чинній на час укладення договору) переважне право акціонерів приватного акціонерного товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до відчуження третій особі, може бути передбачено статутом акціонерного товариства, якщо станом на дату прийняття такого рішення кількість акціонерів не перевищує 100 осіб.

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, діє протягом двох місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства.

Строк переважного права, передбачений статутом товариства, не може бути меншим ніж 20 днів з дня отримання товариством відповідного повідомлення. Строк переважного права припиняється у разі, якщо до його спливу від усіх акціонерів товариства отримані письмові заяви про використання або про відмову від використання переважного права на купівлю акцій.

Як встановлено ч. 4 статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонер приватного акціонерного товариства, який має намір продати свої акції третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це решту акціонерів товариства із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. Повідомлення акціонерів товариства здійснюється через товариство. Після отримання письмового повідомлення від акціонера, який має намір продати свої акції третій особі, товариство зобов`язане протягом двох робочих днів направити копії повідомлення всім іншим акціонерам товариства. Якщо акціонери товариства не скористаються переважним правом на придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу протягом визначеного строку, акції можуть бути продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені акціонерам товариства.

Також згідно з етапом 8 Регламенту проведення відкритих торгів (аукціону) щодо реалізації на фондовій біржі акцій ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» акціонери ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» можуть скористатися переважним правом на придбання акцій, пропорційно кількості акцій, що належить кожному з них.

Для реалізації переважного права на придбання акцій, акціонер протягом 2-ох місяців з дня отримання ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» повідомлення банку про намір продати пакет акцій, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства, подає ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» заяву про використання переважного права на придбання акцій «Українська міжбанківська валютна біржа».

У випадку, якщо акціонер/акціонери ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" заявили про використання переважного права на придбання акцій, банк укладає з таким акціонером договір купівлі-продажу акцій на позабіржовому ринку.

Судом встановлено, що 22.08.2019 ПАТ "КБ "Надра", як акціонер, що продає акції, повідомило ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" (товариство) про те, що банк має намір продати свій пакет акцій цього товариства та запропонувало акціонерам ПрАТ Українська міжбанківська валютна біржа" використати їх переважне право на купівлю належних ПАТ "КБ "Надра" акцій за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі (ОСОБА_1.), як це передбачено частиною четвертою статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства".

Користуючись своїм правом, ТОВ «Фондова компанія «Фаворит», як акціонер ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", листом від 30.08.2019 № 30/08-04 повідомило товариство (ПрАТ «УМВБ») про використання переважного права на купівлю належних ПАТ "КБ "НАДРА" акцій за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі (ОСОБА_1.).

Отже, враховуючи встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку, що ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» в передбачений законом та Регламентом строк (30.08.2019, враховуючи, що строк переважного права, передбачений статутом товариства, не може бути меншим ніж 20 днів з дня отримання товариством відповідного повідомлення), реалізувало своє переважне право як акціонера на купівлю акцій товариства, що продаються іншим акціонером (ПАТ «КБ «Надра»), за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі (ОСОБА_1.). У результаті використання переважного права ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» у визначений законом строк був укладений спірний договір купівлі-продажу акцій на позабіржовому ринку у порядку, встановленому етапом 8 Регламенту проведення відкритих торгів (аукціону) щодо реалізації на фондовій біржі акцій ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа».

За вказаних обставин суд відхиляє твердження позивача про те, що спірний договір був укладений з порушенням строків дії відповідного переважного права ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» на купівлю акцій, адже 30.08.2019 останнім було повідомлено товариство про намір реалізувати своє переважне право як акціонера на купівлю акцій, в той час, як діючим законодавством не встановлено порядку та обмежень у строках щодо самого оформлення такого права (зокрема шляхом підписання договору купівлі-продажу, з яким позивач необґрунтовано пов`язує факт реалізації переважного права).

Суд наголошує на тому, що строк реалізації переважного права фіксується саме повідомленням про намір скористатися переважним правом, а не фактом підписання відповідного договору.

Щодо дотримання принципу пропорційності при купівлі акцій, суд зазначає, що корпоративним законодавством (ч. 3 статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на час укладення договору) визначено, що акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них.

Тобто засадою здіи?снення переважного права учасника товариства на придбання всіх акцій (частини акцій) іншого учасника є пропорціи?ність до кількості акцій, яка належить кожному учаснику.

Виходячи з указаних положень закону, суд вважає, що ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» при реалізації свого переважного права на купівлю 9000 акцій за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі (ОСОБА_1.), необхідно було дотримуватися принципу пропорційного продажу акцій відповідно до кількості наявних у нього акцій, адже Закон України "Про акціонерні товариства" не передбачає заборону застосування даного принципу, якщо тільки один акціонер реалізував своє переважне право на купівлю акцій, що запропоновані третій особі.

Так, з аналізу положень чинного законодавства про корпоративні права акціонерів приватного акціонерного товариства судом не встановлено підстав для незастосування правил ч. 3 статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо дотримання принципу пропорційності у випадку наявності лише одного акціонера, який виявив бажання реалізувати своє переважне право на купівлю акцій.

Також суд зазначає, що Національною комісію з цінних паперів та фондового ринку, як органом, до компетенції якого віднесено роз`яснення порядку застосування чинного законодавства про цінні папери та акціонерні товариства, при наданні роз`яснень позивачу від 24.09.2020 № 26/07/15337 щодо застосування ч. 3 статті 7 Закону України «Про акціонерні товариства» не зазначено норм чинного законодавства, посилань на логічні зв`язки з іншими правовими нормами, якими би передбачалась можливість незастосування принципу пропорційності у випадку наявності лише одного такого акціонера. При цьому відповідні положення ст. 7 вказаного Закону не розмежовують правило застосування пропорційності в залежності від одного чи кількох акціонерів, які виявили бажання реалізувати своє переважне право на купівлю акцій, а також не містять будь-яких умов щодо вибіркового застосування такого правила.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач-1 (ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» володів акціями ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" у кількості 1 456 шт, що підтверджується листом ТОВ «Фондової компанії «Фаворит» від 30.09.2019 № 30/09-01 та виписками про стан рахунків станом на 31.07.2017, 12.08.2019, 13.08.2019, 27.08.2019, 20.08.2019 та 30.09.2019, наявними в матеріалах справи.

Також матеріали справи свідчать, що у період спірних правовідносин з серпня 2019 по грудень 2019 ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" було емітентом 360000 акцій, що підтверджується відповідною фінансовою звітністю ПрАТ "УМВБ", яка наявна в матеріалах справи (подана позивачем в якості електронного доказу).

Таким чином, враховуючи, що ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» володіло 1456 акціями емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", то відповідно пропорційна кількість акцій відповідача-1 становить - 0,4044 % від загальної кількості емітованих ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" акцій (1456 / 360000*100).

Отже у період серпня-жовтня 2019 року (тобто протягом дії строку переважного права) ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" мало переважне право на придбання 36 акцій з числа 9000 акцій (9000*0,4044 %), про що вказує позивач.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» мало реалізувати своє переважне право акціонера з дотриманням принципу пропорційності, відповідно - відчуження акції повинно було відбутись саме в цьому розмірі (пропорційному до кількості наявних у акціонера акцій).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Водночас судом встановлено, що при відчуженні всіх прості іменних акцій ПрАТ "УМВБ" у кількості 9000 шт., належних ПАТ «КБ «Надра», на користь ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» було здійснено продаж таких акцій без застосування принципу пропорційності щодо розміру наявної в нього частки акцій, відтак, спірний договір був укладений з порушенням вимог ч. 3 ст. 7 Закону України "Про акціонерні товариства".

На підставі викладеного суд вважає, що договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-25/1102;275БВ від 25.11.2019, що був укладений між ПАТ «КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої І.В., від імені якого повіреним діяло ТОВ «Фірма «Мотор-Ділер», з однієї сторони, та ТОВ «Фондова компанія «Фаворит», з другої сторони, щодо купівлі-продажу поза фондовою біржою простих іменних акцій емітента ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа», міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) UA4000062632 у кількості 9 000 штук підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України.

При цьому суд відхиляє твердження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відсутності у позивача порушеного права з огляду на наступне.

Порушене в результаті укладення договору право третьої особи, яка не є стороною договору і позбавлена законної можливості впливати на його умови, підлягає захисту в належний спосіб за загальним правилом статей 15, 16 ЦК України.

У силу положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право на захист свого права (охоронюваного законом інтересу) у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі в судовому порядку.

У даному випадку до суду звернулась особа (позивач), яка стала переможцем торгів з продажу акцій та вважає себе власником майна (цінних паперів), права якої були порушені укладенням договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД-25/1102;275БВ від 25.11.2019, що суперечить статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства". За таких обставин, у разі визнання вказаного договору недійсним, факт порушення прав позивача, як учасника спірних відносин, є доведеним.

Про вказаний висновок також свідчать положення Регламенту проведення відкритих торгів (аукціону) щодо реалізації на фондовій біржі акцій ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» (етап 8), якими передбачено, що у випадку, якщо акціонер/акціонери ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» заявили про використання переважного права на придбання частини акцій ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа», тоді торговець повідомляє переможця відкритих торгів (аукціону) про набуття ним статусу покупця частки цінних паперів, що залишилась.

Переможець відкритих торгів (аукціону), який набув статусу покупця частки акцій, що залишилась після реалізації акціонером/акціонерами переважного права на придбання акцій, зобов`язаний з`явитися для підписання біржового контракту.

Тож, враховуючи, що ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» реалізувало своє переважне право акціонера на купівлю акцій не у розмірі, пропорційному кількості акцій, що належать йому, внаслідок чого переможець торгів (позивач) був позбавлений права на укладення договору купівлі-продажу відповідної частки акцій на свою користь, суд прийшов до висновку що такі обставини призвели до порушення прав та інтересів позивача.

Указане також свідчить про те, що позивачем було обрано належний спосіб захисту його порушеного права в частині вимоги про визнання договору купівлі-продажу недійсним, оскільки наслідком визнання цього договору недійсним є відновлення становища, яке існувало до його порушення.

Окрім вказаної вимоги ОСОБА_1 заявив вимогу про визнання за ним права власності на прості іменні акції емітента ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» у кількості 9000 шт., витребування вказаних акцій у ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» та переведення на ОСОБА_1 прав та обов`язків покупця цінних паперів.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Главою 29 Цивільного кодексу України передбачено наступні способи захисту права власності: право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387), на витребування майна від добросовісного набувача (ст. 388), витребування грошей та цінних паперів (ст. 389), захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння (ст. 391), визнання права власності (ст. 392), тощо.

Разом з тим особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

З приводу вимоги позивача про визнання за ним права власності, що є наслідком визнання спірного договору недійсним, суд зазначає наступне.

За змістом чинного цивільного законодавства України у випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Так, згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У розумінні наведених положень закону позов про визнання права власності у порядку, передбаченому статтею 392 Цивільного кодексу України, пред`являється на захист вже існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами. Об`єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності є оспорення або невизнання наявного права, а не намір набути таке право за рішенням суду.

Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином, яке може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони.

Реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише у разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним, чи який визнано недійсним.

Отже, наслідком визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД-25/1102;275БВ від 25.11.2019 є відновлення між сторонами такого собі status quo у фактичному та правовому становищі, що існував до вчинення правочину, шляхом, так би мовити, абсолютного знищення юридичного значення будь-яких дій, що вчинялися суб`єктами - учасниками недійсного правочину, тобто повернення у становище, яке існувало до укладення спірного договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД-25/1102;275БВ від 25.11.2019, тобто на стадію визнання позивача переможцем відкритих торгів, що відбулися 21.08.2019, із яким договір купівлі-продажу акцій не укладався та право власності до нього не переходило.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 не набув права власності на акції емітента ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» у кількості 9000 шт. за результатом проведених торгів (докази зворотнього в матеріалах справи відсутні), а лише був визнаний переможцем торгів (з урахуванням наслідків визнання спірного правочину недійсним), суд вважає, що заявлена позивачем вимога є передчасною та фактично направлена на набуття права власності за рішенням суду, а отже, не підлягає задоволенню у зв`язку з неправильним обранням позивачем способу захисту порушеного права.

Щодо вимоги позивача про витребування у ТОВ «Фондова компанія «Фаворит» акцій емітента ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» у кількості 9000 шт. суд зазначає, що однією з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову також є встановлення тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який вказує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, і який на момент подання позову не є власником цього майна, однак вважає себе таким (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц).

З урахування викладеного вище суд не вбачає підстав для задоволення цієї вимоги, оскільки незалежно від обставин укладення договору № ДД-25/1102;275БВ від 25.11.2019 (який судом визнано недійсним), позивач не набував права власності на спірне майно (акції), тому спосіб захисту позивачем обрано неправильно.

Стосовно вимоги позивача про переведення на нього прав і обов`язків покупця простих іменних акцій емітента ПрАТ «УМВБ» у кількості 9000 шт. за результатами відкритих торгів (аукціону), що відбувся 21.08.2019, суд зазначає, що за змістом ч. 5 статті 7 Закону України «Про акціонерні товариства» у разі порушення переважного права на придбання акцій право вимагати в судовому порядку переведення прав та обов`язків покупця акцій має право виключно акціонер товариства (протягом трьох місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення).

Водночас, враховуючи, що ОСОБА_1 не реалізував своє право у порядку, визначеному Регламентом проведення відкритих торгів (аукціону) щодо реалізації на фондовій біржі акцій ПрАТ «УМВБ», на купівлю акцій як переможець торгів (зокрема після визнання спірного договору недійсним), при цьому позивач не власником таких акцій і, відповідно, не є акціонером ПрАТ «УМВБ», то вимога в цій частині позову також є безпідставною, відтак, суд приходить до висновку, що і в цій частині позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Схожий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

У даному випадку, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу судом не досліджувались, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД-25/1102;275БВ від 25 листопада 2019, в іншій частині - заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат заявлених позивачем суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн.

Як вбачається із позову, ОСОБА_1 заявив 1 вимогу майнового характеру та 3 вимоги немайнового характеру

Отже за поданий позов заявник мав сплатити судовий збір у сумі 39 278,40 грн., з яких: за 1 майнову вимогу - 32 972,40 грн (1,5 % від ціни позову (вартість простих іменних акцій, щодо яких заявлена вимога) та за три вимоги немайнового характеру - 6 306,00 грн (3 * 2102,00 грн.).

Водночас позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", про що зазначив апеляційний суд в постанові від 05.07.2021, скасовуючи ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.02.2021. Так, Північний апеляційний господарський суд не погодився з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви, скасував ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.02.2021 та передав справу на розгляд до Господарського суду міста Києва.

За таких обставин, враховуючи, що вимога позивача про визнання договору недійсним була задоволена судом, до Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір за вказану вимогу в сумі 2 102,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд не здійснює розподіл витрат зі стягнення судового збору за розгляд позовних вимог, у яких було відмовлено позивачу, оскільки, як вже зазначалось, ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позову (1 вимога немайнового характеру) сума стягнення судового збору в дохід бюджету, яка складає 2 102,00 грн, підлягає стягненню з відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог у солідарному порядку (2102,00грн./4 відповідача), тобто по 525, 50 грн. з кожного.

Також позивачем була подана до суду заява про розподіл судових витрат у справі, відповідно до якої ним понесені: витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду від 16.03.2020 у розмірі 2 102,00 грн.; витрати на оплату послуг поштового зв`язку з направлення іншим учасникам справи копій процесуальних документів та доданих до них матеріалів у сумі 3205,26 грн.; а також витрати на виготовлення копій процесуальних документів та доданих до них матеріалів для їх направлення іншим учасникам справи у сумі 20728,59 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У даному випадку позивач долучив до матеріалів справи докази понесення таких витрат (заява від 07.03.2023), дослідивши які, суд вважає, що надані ним докази є належними, достовірними та такими, що підтверджують факт понесення позивачем витрат, пов`язаних з вчиненням процесуальних дій, у визначеному ним розмірі.

Отже, враховуючи процесуальну необхідність здійснення таких витрат позивачем для розгляду даної справи, наявність у її матеріалах доказів понесення цих витрат, а також зважаючи на відсутність заперечень інших учасників справи щодо таких витрат, суд дійшов висновку про те, що на відповідачів слід покласти витрати позивача зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду від 16.03.2020 в сумі 2 102,00 грн., витрати на оплату послуг поштового зв`язку з направлення іншим учасникам справи копій процесуальних документів з додатками в сумі 3205,26 грн. та витрати на виготовлення копій процесуальних документів з додатками для їх направлення іншим учасникам справи в сумі 20728,59 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог.

Так, з урахуванням часткового задоволення позову, сума стягнення з відповідачів на користь позивача складає:

- судові витрати за подачу апеляційної скарги в сумі 525,50 грн;

- витрати, пов`язані з розглядом справи (на оплату послуг поштового зв`язку в сумі 801,31 грн. та витрати на виготовлення копій процесуальних документів у сумі 5182,15 грн) на загальну суму 5 983,46 грн.

Таким чином на користь позивача підлягають солідарному стягненню з кожного з відповідачів:

- судові витрати за подачу апеляційної скарги в сумі 131,37 грн. (525,50/4);

- витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 1495,87 грн. (5 983,46/4).

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит", Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої І. В., Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мотор-Ділер», треті особи, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Українська міжбанківська валютна біржа», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Приватне товариство «Фондова біржа «Перспектива» про визнання протиправним, недійсним, нікчемним правочину, переведення прав та обов`язків покупця, визнання права власності, витребування акцій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-25/1102;275БВ від 25.11.2019, що був укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 17, ідентифікаційний код 20025456) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни, від імені якого повіреним діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мотор-Ділер» (69068, м. Запоріжжя вул. Омельченка, 21, ідентифікаційний код 24513000), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Фаворит» (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 6, ідентифікаційний код 23730178), з другої сторони, щодо купівлі-продажу поза фондовою біржою простих іменних акцій емітента Приватного акціонерного товариства «Українська міжбанківська валютна біржа», міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) UA4000062632 у кількості 9 000 (дев`ять тисяч) штук.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 6, ідентифікаційний код 23730178) в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 525 (п`ятсот двадцять п`ять) грн. 50 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 17, ідентифікаційний код 20025456) в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 525 (п`ятсот двадцять п`ять) грн. 50 коп.

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 17) в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 525 (п`ятсот двадцять п`ять) грн. 50 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мотор-Ділер» (69068, м. Запоріжжя вул. Омельченка, 21, ідентифікаційний код 24513000) в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 525 (п`ятсот двадцять п`ять) грн. 50 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 6, ідентифікаційний код 23730178) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 131 (сто тридцять одна) грн. 37 коп. та витрати, пов`язані з розглядом справи, в сумі 1495 (одна тисяча чотириста дев`яносто п`ять) грн. 87 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 17, ідентифікаційний код 20025456) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 131 (сто тридцять одна) грн. 37 коп. та витрати, пов`язані з розглядом справи, в сумі 1495 (одна тисяча чотириста дев`яносто п`ять) грн. 87 грн.

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 131 (сто тридцять одна) грн. 37 коп. та витрати, пов`язані з розглядом справи, в сумі 1495 (одна тисяча чотириста дев`яносто п`ять) грн. 87 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мотор-Ділер» (69068, м. Запоріжжя вул. Омельченка, 21, ідентифікаційний код 24513000) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 131 (сто тридцять одна) грн. 37 коп. та витрати, пов`язані з розглядом справи, в сумі 1495 (одна тисяча чотириста дев`яносто п`ять) грн. 87 грн.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні у присутності позивача 14 березня 2024 року.

Повний текст рішення складений 25 березня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.