Рішення

від 19.12.2023 по справі 911/2018/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2018/23

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Муковоз В.І., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Перших Фантазій"

80300, Львівська область, Львівський район, місто Жовква, вулиця Вокзальна, будинок 32-Б, код ЄДРПОУ 40425866

адреса для листування: 79018, місто Львів, вулиця Сидора Голубовича, будинок 37, секція 3, офіс 1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріс Проджект"

07301, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шкільна, будинок 23, код ЄДРПОУ 43989869

про стягнення заборгованості

за участі представників сторін:

позивача: Огоновський О.Р., дані КЕП (ЕЦП) №3400409218 користувача, ордер серії ВС №1202634 від 29.06.2023, Чорненький В.І., посвідчення адвоката України №1955 від 08.09.2012, ордер серія ВС №1241117;

відповідача: не з`явився,

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №1748/23 від 03.07.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Перших Фантазій" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріс Проджект" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю заборгованості у відповідача перед позивачем за договором поставки №ПТ0501-2022/775 від 05.01.2022.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Крім цього, до позовної заяви додано клопотання позивача (вх. 12851/23 від 03.07.2023) про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.07.2023 позовну заяву (вх. №1748/23 від 03.07.2023) про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2018/23 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 03.08.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання (вх. №2497/23 від 01.08.2023) про відкладення (перенесення) розгляду справи.

У судове засідання 03.08.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений під час ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.08.2023 підготовче засідання відкладено на 29.08.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №2627/23 від 10.08.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. №2686/23 від 16.08.2023) про долучення доказів.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №2711/23 від 17.08.2023), разом з клопотанням про витребування доказів.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №2833/23 від 28.08.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №2868/23 від 30.08.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №3126/23 від 14.09.2023) та заява про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та надання електронної копії матеріалів на електронну адресу.

У судове засідання 29.08.2023 з`явились представники сторін.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.08.2023 клопотання позивача про витребування доказів, що міститься у відповіді на відзив (вх. №2711/23 від 17.08.2023) задоволено, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 26.09.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №18631/23 від 02.10.2023).

У судове засідання 26.09.2023 шляхом відеоконфернецзв`язку з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений.

Враховуючи обставини справи, з метою забезпечення дотримання принципу змагальності сторін господарського судочинства, суд дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні до 24.10.2023, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.10.2023 повідомлено сторін про судове засідання 24.10.2023 о 16:00 та задоволено клопотання позивача про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №3608/23 від 13.10.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника (вх. №3839/23 від 23.10.2023).

У судове засідання 24.10.2023 через проблеми з власними технічними засобами, відповідно до протоколу судового засідання від 24.10.2023, шляхом відеоконфернецзв`язку не зміг з`явитись представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений.

Враховуючи такі обставини, з метою забезпечення дотримання принципу змагальності сторін господарського судочинства, суд дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні до 05.12.2023, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.11.2023 сторін повідомлено, що засідання з розгляду справи по суті відбудеться 05.12.2023.

У судове засідання 05.12.2023 шляхом відеоконференції з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений через систему «Електронний суд».

Відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошена перерва до 19.12.2023 о 16:40.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом (вх. №5220/23 від 06.12.2023).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.12.2023 сторін повідомлено, що засідання з розгляду справи по суті відбудеться 19.12.2023.

У судове засідання 19.12.2023 з`явились представники позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений через систему «Електронний суд».

За результатами розгляду в судовому засіданні 19.12.2023 клопотання позивача про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом (вх. №5220/23 від 06.12.2023) суд постановив ухвалу в порядку частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України: без оформлення окремим документом, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання - про відмову в задоволенні цього клопотання у зв`язку із його невідповідністю вимогам статті 134 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявлено про вилучення відомостей з державного реєстру (Єдиного реєстру податкових накладних), що не відповідає поняттю "доказ" в розумінні статті 134 Господарського процесуального кодексу України, як носія (письмового, речового, електронного) відповідних відомостей, який може бути фактично тимчасово вилучений судом.

У судовому засіданні 19.12.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За результатами розгляду в судових засіданнях матеріалів справи, всебічного і повного з`ясування фактичних обставин спірних правовідносин сторін, оцінки наданих суду доказів, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика Перших Фантазій" як постачальником (далі позивач/постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бріс Проджект" як покупцем (далі відповідач/покупець) укладено договір поставки № ПТ0501-2022/775 від 05.01.2022 (з урахуванням погодженого Протоколу розбіжностей), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується систематично доставляти і передавати на умовах та в строки, узгоджені сторонами в замовленні покупця та (або) графіку поставок (додаток № 3 до цього договору) (з урахуванням пункту 2.15. договору), непродовольчу продукцію (далі - товар) у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах цього договору.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що за цим договором найменування товару, його асортимент та ціна визначається специфікацією (додаток № 1 до цього договору), що є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 1.6. договору (в редакції Протоколу розбіжностей) право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної або видаткової) накладної, яка засвідчує факт передачі товару постачальником та його отримання покупцем. Дата підписання сторонами видаткової накладної є датою прийому-передачі товару покупцю.

У пункті 2.1. договору (в редакції Протоколу розбіжностей) передбачено, що поставка товару покупцю здійснюється окремими партіями силами (в т. ч. транспортом) та за рахунок постачальника на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року) та на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця.

Відповідно до пункту 2.15. договору строк поставки товару погоджується сторонами в замовленні покупця. Сторони можуть також встановити графік поставок у редакції, погодженій сторонами в додатку № 3 до цього договору. У випадку розбіжності дати поставки, визначеної в замовленні покупця та графіка поставки, сторони беруть за основу дату поставки, яка узгоджена сторонами в замовленні покупця. Вантажно-розвантажувальні роботи здійснюються силами та засобами постачальника.

Ціна на товар встановлюється в гривнях та базується (визначається) на підставі специфікацій (додаток № 1 до договору). До змісту специфікації повинно входити таке: найменування товару, його асортимент (номенклатура) та ціна на товар. Специфікація (специфікації) є невід`ємною частиною цього договору. Дата підписання специфікації покупцем є датою узгодження цін (пункт 5.1. договору).

Згідно з пунктом 5.4. договору оплата поставленого товару здійснюється протягом 50 календарних днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару. Здійснення розрахунків проводиться в понеділок, середу та п`ятницю щотижня орієнтуючись на дату настання платежу.

У пункті 5.5. договору сторонами погоджено, що загальна сума цього договору обумовлюється сумами, зазначеними в накладних (товарно-транспортній або видатковій накладній) на кожну партію товару, що були поставлені протягом строку дії цього договору, з урахуванням коригувань вартості повернутих, неякісних, неналежних товарів згідно з вимогами цього договору.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріпленням печатками сторін і діє до 31.12.2022. Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не попередить письмово про свій намір розірвати або припинити дію цього договору, договір вважається пролонгованим на кожний календарний рік на тих же самих умовах (пункти 9.1., 9.2. договору).

Як стверджується позивачем і не заперечується відповідачем на виконання умов договору в період з 07.06.2022 по 15.02.2023 постачальником було здійснено декілька поставок товару, які прийняті покупцем, до 03.11.2022 покупець здійснював повну оплату товару, що погоджено сторонами у підписаному акті звірки взаєморозрахунків № УУ-112 від 09.12.2022 за січень - листопад 2022 року.

За твердженнями позивача, відповідач з 03.11.2022 порушив строки виконання своїх грошових зобов`язань за договором з оплати прийнятого товару і спірні у даній справі поставки товару за видатковими накладними: №УУ-1818 від 29.11.2022 на суму 256006,56 грн., №УУ-1819 від 29.11.2022 на суму 17068,50 грн., №УУ-1820 від 29.11.2022 на суму 71443,35 грн., №УУ-1821 від 29.11.2022 на суму 108937,68 грн., всього на суму 453456,24 грн., оплатив частково і з порушенням строків оплати, що встановлені договором, а саме: за платіжним дорученням від 26.01.2023 №35 на суму 60000,00 грн., за платіжним дорученням від 09.02.2023 №99 на суму 10000,00 грн., за платіжним дорученням від 15.02.2023 № 120 на суму 6200,00 грн., відтак, у відповідача наявна заборгованість за ці поставки товару в розмірі 377256,24 грн., яку позивач заявляє до стягнення, на яку також нараховує пеню за пунктом 8.4. договору та інфляційні втрати за частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

При цьому, у відповіді на відзив, позивач погодився з доводами відповідача, що вказані у відзиві, і визнав, що дійсно, при розрахунку пені в тексті позовної заяви ним помилково визначено період заборгованості у 211 днів, тоді як правильним є період у 163 дні, відтак, позовні вимоги про стягнення пені та інфляційних втрат позивач підтримує у розмірах: 101251,16 грн. - пені, 17004,61 грн. - інфляційних втрат.

Також протягом підготовчого засідання сторони погодили, що правильним періодом нарахування позовних вимог про стягнення пені та інфляційних втрат (у випадку висновків суду про наявність підстав для їх нарахування, зважаючи на заперечення позову відповідачем) буде період з 19.01.2023 протягом 163 календарних днів (до подання позову), також позивач визнає, що при розрахунку цих позовних вимог не врахував часткові оплати відповідача, оскільки при здійсненні цих оплат, відповідач не визначив у призначенні платежу за яку саме партію товару здійснюється оплата, відтак, врахування часткових оплат при визначенні суми заборгованості щодо якої здійснювати розрахунок пені та інфляційних втрат позивач залишає на розсуд суду.

На підтвердження оплат, що здійснені відповідачем позивачу за договором, і вищевказаних судом щодо спірних поставок товару, і тих, що здійснювались відповідачем за попередні поставки товару, обома сторонами надані належні докази: виписки з поточних банківських рахунків і факти цих оплат (їх розміри та дати) визнаються обома сторонами, відтак, не спірні в даній справі.

Відповідач визнає факт укладення договору між сторонами, здійснення поставок йому позивачем, як попередніх, так і спірних, проте, наявність у нього заборгованості за договором не визнає і позовні вимоги запезаперечує повністю, з огляду на таке.

Крім наданих позивачем стосовно спірних поставок товару, відповідач надає до матеріалів справи видаткові накладні щодо інших поставок товару за договором і за результатом аналізу кожної партії товару, що поставлений йому за договором, виділяє товар, який за: найменуванням, асортиментом, номенклатурою (штрих-кодом) або ціною, які вказані у видаткових накладних, не відповідає цим показникам, що вказані у специфікації, що підписана сторонами до договору та зазначає, що відповідно до пункту 5.1. договору ціна на товар встановлюється в гривнях та базується (визначається) на підставі специфікацій (додаток № 1 до договору). До змісту специфікації повинно входити таке: найменування товару, його асортимент (номенклатура) та ціна на товар. Специфікація (специфікації) є невід`ємною частиною цього договору. Дата підписання специфікації покупцем є датою узгодження цін.

Відтак, зважаючи на зміст Спеціфікації б/н, яка є додатком №1 до договору та підписана сторонами, відповідач вважає такий товар поставлений йому не за умовами договору, віднімає його повну вартість (або завищену ціну, у випадках різниці у цінах) та, зважаючи на усі його оплати протягом дії договору, вважає, що у нього навіть існує переплата, зважаючи на вартість того товару у видаткових накладних, що підписані сторонами, який відповідає умовам Специфікації, з огляду на що, заперечує також також позовні вимоги про стягнення пені та інфляційних втрат.

Зважаючи на вищевказані доводи сторін, за визначеним колом спірних правовідносин, з урахуванням встановленого порядку з`ясування обставин справи відповідно до пункту 15 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України (протокол підготовчого засідання 29.08.2023) судом встановлено таке.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Щодо строку дії договору, суд зазначає, що в пункті 9.4. договору сторонами погоджено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріпленням печатками сторін і діє до 31.12.2022, відтак, всі спірні поставки товару відбулись у межах строку дії договору.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На підставі укладеного між сторонами договору в позивача виник обов`язок здійснити поставку товару, а у відповідача прийняти такий товар у обсязі, погодженому сторонами та оплатити його вартість.

Поставка товару позивачем відповідачу та прийняття товару відповідачем підтверджується належними доказами, що долучені до матеріалів справи: видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками та скріплені відбитками печаток обох сторін, копіями товаро-транспортних накладних щодо доставки товару, що також підписані уповноваженими представниками та скріплені відбитками печаток обох сторін, актом звірки взаємних розрахунків за 1 квартал 2023 року, що підписаний уповноваженими представниками та скріплені відбитками печаток обох сторін, в якому погоджена спірна у справі заборгованість у розмірі 377256,24 грн., крім того, позивачем надані сформовані ним податкові накладні щодо поставок товару за договором, які, з огляду на усталену практику Верховного Суду, суд приймає як докази здійснення поставок товару у сукупності з іншими доказами (первинними та зведеними бухгалтерськими документами).

Судом береться до уваги, що вказані відповідачем різниці у найменуванні, асортименті, номенклатурі (штрих-коді) та ціні за видатковими накладними та Специфікацією - дійсно наявні та підтверджуються змістом видаткових накладних, а з огляду на статтю 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", про те, що зміст господарської операції визначається у первинному документі, що складений стосовно неї (для господарської операції з поставки товару - це видаткова накладна), то матеріалами справи також підтверджується, що фактично був поставлений товар саме за найменуванням, асортиментом, номенклатурою (штрих-кодом) та ціною, що вказані у видаткових накладних.

Судом враховано, що за пунктом 5.1. договору ціна на товар базується (визначається) на підставі специфікацій (додаток № 1 до договору), дата підписання специфікації покупцем є датою узгодження ціні та до змісту специфікації повинно входити таке: найменування товару, його асортимент (номенклатура) та ціна на товар, а також те, що Специфікація, що підписана сторонами до договору містить такі характеристики товару, однак, за вищевикладених висновків суду про те, що поставка товару позивачем і прийняття товару відповідачем підтверджується матеріалами справи, суд не вважає, що визначені відповідачем вищезазначені розбіжності в характеристиках окремих видів товару є підставою для звільнення відповідача від його оплати, більше того, оскільки підставою поставки товару у видаткових накладних визначений саме договір поставки №ПТ0501-2022/775, на підставі статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і того, що зміст господарської операції визначається у первинному бухгалтерському документі, що складений стосовно неї, зважаючи на підписання видаткових накладних обома сторонами, суд дійшов висновку, що поставки всього товару, що включений у такі видаткові накладні здійснені саме за договором поставки №ПТ0501-2022/775.

Також судом враховано, що всі видаткові накладні містять додатково до договору також замовлення (із зазначенням конкретного реквізиту такого замовлення - номеру щодо кожної партії поставки товару).

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, зокрема, зміст та обсяг господарської операції, а також залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити, зокрема, підстава для здійснення операції, відтак, включення сторонами справи додаткових реквізитів до видаткових накладних: підстави здійснення господарської операції - договору та замовлень є підставою для висновків суду, що господарська операція щодо всього товару, що поставлений/прийнятий за такими накладними вчинена сторонами у межах правовідносин сторін за договором і прийнята відповідачем як така, що здійснена за його конкретним замовленням.

До матеріалів справи надані замовлення покупця (відповідача) щодо партій поставок товару, за яким судом встановлено, що спірні найменування, асортимент, номенклатура (штрих-код), ціна товару у замовленнях ідентична тим, що вказані у видаткових накладних.

При цьому, зважаючи на встановлену статтями 6, 627 Цивільного кодексу України свободу договору, судом враховані положення пунктів 4.4., 4.8., 5.6. договору між сторонами.

За пунктом 4.4. договору підписання накладної та одержання всіх необхідних документів на товар не обмежує покупця у праві заявлення постачальнику претезій щодо невідповідності поставленого товару умовам договору.

Згідно з пунктом 4.5. договору при виявлені невідповідності товару за якістю, кількістю, комплектністю, маркуванням товару, що поставляється та/або тари, упакування, відповідним стандартам, технічним умовам, вимогам, передбаченим умовам цього договору та/або даним, зазначеним у супроводжувальних документах, зазначених у пунктах 2.11., 3.3. договору та умовам, визначеним пунктами 3.7., 3.8., 3.9. договору, при підготовці до реалізації чи у період реалізації товару, покупець припиняє реалізацію товару та викликає представника постачальника протягом доби з моменту виявлення відповідних недоліків, повідомленням про виявлені недолікі товару, повідомленням на e-mail постачальника, вказаний в додатку №2 до договору, для складання акту про виявлені недоліки.

Відповідно до пункту 4.8. договору у випадку, якщо постачальник поставив товар у кількості меншій аба більшій, ніж зазначено в замовлені та у товарній (товарно-транспортній або видатковій) накладній, або за ціною, що не відповідає тій, що погоджена сторонами у специфікації, покупець вправі прийняти товар і зробити відповідну відмітку "Підлягає заміні" в накладній, що засвідчується підписом представника постачальника. Заміна накладної у такому випадку здійснюється постачальником не пізніше 3 банківських днів з дати поставки. Сторони домовились, що для цілей цього договору документи (накладні, товаро-транспортні накладні тощо) з відміткою "Підлягає заміні" є належними доказами отримання товару (стосовно кількості та вартості отриманого товару).

Згідно з пунктом 5.6. договору для зручності розрахунків сторони щоквартально проводять звірку взаєморозрахунків...дані, підтверджені сторонами в акті звірки взаєморозрахунків, є підставою для проведення остаточних розрахунків або проведення взаємозаліку зустрічних вимог.

Як вказано судом вище, сторонами підписаний акт звірки взаємних розрахунків за 1 квартал 2023 року, в якому погоджена спірна у справі заборгованість у розмірі 377256,24 грн., спірні видаткові накладні не містять застережень покупця при прийнятті товару, матеріали справи не містять доказів за вищевказаними пунктами договору про наявність недоліків товару у спірних поставках та належних дій покупця про повідомлення постачальника про наявність підстав не оплачувати товар, поставки товару відповідають замовленням покупця і, зважаючи на те, що ці замовлення вказані у підписаних обома сторонами видаткових накладних, суд критично оцінює заперечення відповідача щодо ненаправлення таких замовлень, інших замовлень відповідач не надав, як і не спростував доводів позивача, що ним відображені спірні господарські операції у бухгалтерському обліку.

Також судом враховані положення статті 672 Цивільного кодексу України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін: якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір: 1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару; 2) відмовитися від усього товару; 3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором; 4) прийняти весь товар. Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього. Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Зважаючи на все вказане, суд дійшов висновку, що спірні поставки відбулись та були вчинені саме у межах правовідносин сторін за договором поставки №ПТ0501-2022/775 від 05.01.2022 та, з огляду на прийняття товару покупцем, увесь товар має бути оплачений покупцем, зважаючи на умови пунктів 4.4., 4.8., 5.6. договору та статті 672 Цивільного кодексу України.

Щодо нарахування пені та інфляційних втрат судом враховане, що їх нарахування відповідає пункту 8.4. договору та частині 2 статті 625 Цивільного кодексу України, з огляду на вищевказані висновки суду та умови оплати товару за договором (пункт 5.4. договору) строк оплати за спірний товар настав, відак, наявне прострочене грошове зобов`язання відповідача.

За результатами перевірки розрахунків пені та інфляційних втрат позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення цих вимог, зважаючи на необхідність врахування у розрахунках часткових оплат, що здійснені відповідачем і не враховані позивачем (зважаючи на визначення призначення платежів - договір, без конкретизації партії, суми враховані в оплату товару, що поставлений раніше за часом), періоду нарахування пені у межах 6 місяців та меж позовних вимог, у зв`язку з чим, за висновками суду ці позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 84399,81 грн. пені та 11427,87 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Інші доводи та докази сторін не спростовують вищевикладених висновків суду.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорціно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов (вх. №1748/23 від 03.07.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Перших Фантазій" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріс Проджект" про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріс Проджект" (07301, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шкільна, будинок 23, код ЄДРПОУ 43989869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Перших Фантазій" (80300, Львівська область, Львівський район, місто Жовква, вулиця Вокзальна, будинок 32-Б, код ЄДРПОУ 40425866, адреса для листування: 79018, місто Львів, вулиця Сидора Голубовича, будинок 37, секція 3, офіс 1) заборгованість за поставлений за Договором поставки №ПТ0501-2022/775 від 05.10.2022 товар: 377256,09 грн. (триста сімдесят сім тисяч двісті п`ятдесят шість гривень дев`ять копійок) основного боргу, 84399,81 грн. (вісімдесят чотири тисячі триста дев`яносто дев`ять гривень вісімдесят одна копійка) пені, 11427,87 грн. (одинадцять тисяч чотириста двадцять сім гривень вісімдесят сім копійок) інфляційних втрат та 7095,88 грн. (сім тисяч дев`яносто п`ять гривень вісімдесят вісім копійок) судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 25.03.2024.

Суддя С.О. Саванчук