Рішення

від 14.12.2023 по справі 911/1689/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1689/23

За заявою б/н б/д Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан Констракшн» про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1689/23

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан Констракшн»

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК Трейд»

прo стягнення 6 093 289,32 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: не з`явився

заявника (відповідача): Нестерова О.В.

третьої особи: не з`явився

Обставини справи:

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.11.2023 року у справі № 911/1689/23 у задоволенні позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан Констракшн», за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УЗТК Трейд» прo стягнення 6 093289,32 грн. відмовлено повністю.

До Господарського суду Київської області 14.11.2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан Констракшн» надійшла заява б/н б/д про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1689/23, у якій заявник просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як визначено ч.ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2023 року розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан Констракшн» б/н б/д про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1689/23 призначено в судовому засіданні на 14.12.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 30.11.2023 року від позивача надійшла заява про проведення засідання без участі позивача.

До канцелярії Господарського суду Київської області 04.12.2023 року від позивача надійшла заява щодо відмови у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення.

У судовому засіданні 14.12.2023 року представник відповідача вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення підтримав. Представники позивача та третьої особи у судове засідання 14.12.2023 року не з`явилися, що не перешкоджає розгляду заяви.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України ).

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Як визначено ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан Констракшн» у заяві просив суд стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» витрати на правничу допомогу у сумі 91 807,78 грн., згідно договору про надання правової допомоги б/н від 13.06.2023 року.

Рішення суду у справі № 911/1689/23 було ухвалено 09.11.2023 року, а отже п`ятиденний строк для подання до суду доказів, що підтверджують розмір та здійснення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, сплинув 14.11.2023 року.

Суд установив, що заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу надійшла до канцелярії суду 14.11.2023 року, що підтверджується штампом Господарського суду Київської області про отримання вхідної кореспонденції.

З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Натан Констракшн» вчасно та правомірно звернулося до господарського суду в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з заявою про відшкодування витрат на правову допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Натан Констракшн» та адвокатом Нестеровою Ольгою Валеріївною укладено договір про надання правової допомоги б/н від 13.06.2023 року.

Згідно з розділу 1 вказаного договору цей договір регулює порядок надання адвокатом клієнту юридичних послуг, всіх видів правової допомоги згідно з ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в тому числі але не обмежуючись складання та подання усіх процесуальних документів, відзив та інші процесуальні документи, а також представництво інтересів клієнта в суді першої, апеляційної, касаційної інстанції у справі № 911/1089/23.

1.2. Клієнт в цілях реалізації положень цього договору наділяє виконавця правом представляти його інтереси і вчиняти дії, що породжують юридичні наслідки.

1.3. Вартість надання послуг складає 2000,00 грн. (дві тисячі гривень) на годину надання послуги, партість представництна в судовому засіданні - 2000,00 грн. незалежно від тривалості судового засідання. Замовник відшкодовує адвокату транспортні витрати додатково до оплати послуг. Загальна тривалість надання послуги вказується в актах виконаних робіт. Остаточна вартість послуги встановлюється в актах виконаних робіт виходячи з тривалості надання послуги. Підписанням цього договору клієнт погоджується на зазначений в цьому пункті порядок остаточного визначення вартості послуги та приймає на себе обов`язок оплатити послугу в повному обсязі не пізніше п`яти днів з моменту виставлення рахунку та/або акту виконаних робіт за вибором адвоката.

1.4. Зміна розміру гонорару адвоката (вартості послуги) та його повернення не здійснюється.

1.5. Клієнт зобов`язаний підписати акт виконаних робіт протягом п`яти днів з моменту його отримання, або в такий же термін направити вмотивовані заперечення, в іншому випадку послуги вважаються прийнятими клієнтом в повному обсязі без заперечень щодо якості.

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 10.11.2023 року цим актом сторони підтверджують, що виконавець надав, а клієнт прийняв наступні послуги в повному обсязі, заперечень щодо якості послуг клієнт не має.

13.06.2023 року 29.06.2023 року ознайомлення із позовом, складання відзиву на позов, збирання доказів, організація подання відзиву на позов до суду (21 год. 30 хв. 43 000,00 грн.);

13.06.2023 року 29.06.2023 року складання заяви про залучення третьої особи, організація подання відзиву на позов до суду (2 год. 4 000,00 грн.);

06.09.2023 року збирання доказів у справі, складання та подання до суду заяви про приєднання додаткових доказів (5 год. 10 000,00 грн.);

27.09.2023 року складання та подання до суду заперечень у справі (12 год. 24 000,00 грн.);

29.06.2023 року 09.11.2023 року відшкодування поштових витрат на пересилання процесуальних документів (1 год. 807,78 грн.);

29.06.2023 року 09.11.2023 року представництво інтересів в судовому засіданні 29.06.2023 року, 07.09.2023 року, 28.09.2023 року, 26.10.2023 року, 09.11.2023 року (5 год. 10 000,00 грн.).

Всього надано послуг на суму 91 807,78 грн., без ПДВ.

Відповідно до ч. ч. 1 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України ).

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру» встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, понесені стороною у справі витрати на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для їх відшкодування судом в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З огляду на наведені в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України критерії, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони (в даному випадку позивача), відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, а також чи була їх сума обґрунтованою.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Положеннями господарського процесуального законодавства з урахуванням висновків наведених у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, передбачено право на відшкодування витрат на правову допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, чим спростовуються доводи відповідача про протилежне.

У постанові від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 Верховний Суд дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № 910/16322/18.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Так, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи має бути зменшений.

Щодо наведених в розрахунку витрат на ознайомлення із позовом, складання відзиву на позов, збирання доказів, організація подання відзиву на позов до суду (43 000,00 грн.), складання заяви про залучення третьої особи, організація подання відзиву на позов до суду (4 000,00 грн.), збирання доказів у справі, складання та подання до суду заяви про приєднання додаткових доказів (10 000,00 грн.), складання та подання до суду заперечень у справі (24 000,00 грн.), відшкодування поштових витрат на пересилання процесуальних документів (807,78 грн.) (разом 81 807,78 грн.) суд вважає заявлену до відшкодування вартість послуг адвоката неспівмірною та такою, що не відповідає обсягу необхідних та наданих адвокатських послуг з огляду на складність справи та обсяг правової допомоги, який дійсно був необхідним у даному спорі. З урахуванням фактичних обставин суд визначає належну та співмірну вартість наданих адвокатом послуг в сумі 32 000,00 грн., чого достатньо для покриття витраченого адвокатом часу та дійсно необхідного обсягу послуг.

Разом з цим, суд враховує, що за даними протоколів судових засідань, які проводились під час розгляду справи, тривалість судових засідань, в яких брав участь представник відповідача не перевищує 30-ти хвилин (29.06.2023 року - 3 хв., 07.09.2023 року - 5 хв., 26.10.2023 року - 26 хв., 09.11.2023 року - 12 хв.), в одному судовому засіданні (28.09.2023 року) представник відповідача взагалі не брав участі.

У зв`язку з чим, суд вважає заявлену до відшкодування вартість послуг адвоката за участь в судових засіданнях 10 000,00 грн., неспівмірною та такою, що не відповідає обсягу необхідних та наданих адвокатських послуг. З урахуванням фактичних обставин суд визначає належну та співмірну вартість наданих адвокатом послуг за участь у судових засіданнях в сумі 8 000,00 грн. (по 2 000,00 грн. за одне судове засідання, разом за 4 судових засідання), чого достатньо для покриття витраченого адвокатом часу та дійсно необхідного обсягу послуг.

Також, під час вирішення питання про розподіл витрат на послуги адвоката суд враховує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, до якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Як вбачається з матеріалів справи, остання за своєю суттю не відноситься до категорії складних та не викликає значного публічного інтересу, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним.

Таким чином, з огляду на складність справи, необхідний обсяг адвокатських послуг та витрат часу адвоката, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 91 807,78 грн., стосовно якої подано заяву про розподіл, не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а їх стягнення з позивача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат, з огляду на що суд дійшов висновку про покладення на позивача відшкодування відповідачу 40 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан Констракшн» б/н б/д про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/1689/23 підлягає частковому задоволенню, а саме в частині відшкодування за рахунок Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» 40 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Вимоги щодо відшкодування решти заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Натан Констракшн» 51 807,78 грн. витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Заяву б/н б/д Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан Констракшн» про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1689/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (06101, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 6, код ЄДРПОУ 40081221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан Констракшн» (08303, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 14, кабінет 405, код ЄДРПОУ 42255574) 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ.

4. Відмовити в задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан Констракшн» щодо стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» 51 807,78 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту додаткового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст додаткового рішення складено 22.03.2024 року