Ухвала

від 20.03.2024 по справі 921/584/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

20 березня 2024 року м. Тернопільсправа № 921/584/23 Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденко О.В.

розглянувши зустрічну позовну заяву №б/н (вх. №197) від 18.03.2024

за позовом Приватного підприємства "МДС Збаразький сирзавод"

до відповідача ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2

про: визнання дійсним з моменту прийняття рішення засновника ПП "МДС Збаразький сирзавод", яке оформлене протоколом №18/1-4 від 27.04.2018; визнання дійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників ПП "МДС Збаразький сирзавод", яке оформлене протоколом №18-2 від 10.12.2018.

за участі представника позивача за позовом: ОСОБА_3 - адвокат

ВСТАНОВИВ:

У Господарському суді Тернопільської області на розгляді перебуває позовна заява ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2 , Приватного підприємства "МДС Збаразький сирзавод" про визначення розміру статутного капіталу підприємства та розмірів часток його учасників.

Ухвалою суду від 31.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

До Господарського суду Тернопільської області 22.09.2023 поступила зустрічна позовна заява Приватного підприємства "МДС Збаразький сирзавод" до ОСОБА_1 про визнання дійсним з моменту прийняття рішення засновника ПП "МДС Збаразький сирзавод", яке оформлене протоколом №18/1-4 від 27.04.2018; визнання дійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників ПП "МДС Збаразький сирзавод", яке оформлене протоколом №18-2 від 10.12.2018.

Ухвалою суду від 21.11.2023 цю зустрічну позовну заяву разом із додатками повернуто заявнику відповідно до із ч. 4 ст. 174 ГПК України. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2024 цю судову ухвалу залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №921/584/23 за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Тернопільської області та постанову Західного апеляційного господарського суду.

В подальшому, 19.03.2024, ПП "МДС Збаразький сирзавод" повторно звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання дійсним з моменту прийняття рішення засновника ПП "МДС Збаразький сирзавод", яке оформлене протоколом №18/1-4 від 27.04.2018; визнання дійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників ПП "МДС Збаразький сирзавод", яке оформлене протоколом №18-2 від 10.12.2018. Також у поданому зустрічному позові, приватне підприємство просить суд поновити строк на подання такого позову.

Разом з тим, в підготовчому засіданні 06.12.2023, на підставі ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, судом закрито підготовче провадження у справі №921/584/23 та призначено її до судового розгляду по суті на 10.01.2024.

Розглянувши подану зустрічну позовну заяву, заслухавши думку позивача у справі, дослідивши матеріали справи №921/584/23 та матеріали зустрічного позову, суд дійшов наступного висновку.

У зустрічній позовній заяві ПП "МДС Збаразький сирзавод" просить суд поновити пропущений процесуальний строк на пред`явлення зустрічного позову у справі №921/584/23, мотивуючи це тим, що фактично вказаний зустрічний позов подається повторно у зв`язку із залишенням його ухвалою суду від 21.11.2023 без розгляду та її подальшому оскарженні в апеляційній та касаційній інстанціях. При цьому, відповідач у справі посилається на ч.8 ст.174 ГПК України, зазначаючи, що усунення недоліків після повернення позовної заяви надає право особі повторно подати такий позов.

За змістом ч. 2 ст. 46 та ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

За приписами ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

З аналізу даної норми вбачається, що в поняття зустрічного позову входять дві ознаки. По-перше, зустрічний позов є самостійним позовом, який так само може бути пред`явлений окремо від первинного позову, отже можна зробити висновок, що він повинен задовольняти всі умови, що ставляться до звичайних позовів. По-друге, зустрічний позов - один із засобів захисту відповідача проти вимог позивача, тому він повинен повністю або частково унеможливити задоволення первинного позову.

При цьому, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18.

За приписами частин 3, 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Нормами процесуального закону чітко визначено строки вчинення процесуальних дій, порядок обчислення, початок відліку та їх закінчення. Процесуальні строки є обов`язковими як для суду, так і учасників судового процесу, оскільки визначають, зокрема, час протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України.

Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13).

Можливість поновлення судом пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення із відповідним процесуальним документом, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Суд зауважує, що клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинні містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними, а також повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Натомість, наведені у зустрічній позовній заяві ПП "МДС Збаразький сирзавод" обставини для поновлення пропущеного строку мають суб`єктивний характер та залежали виключно від волевиявлення заявника, а відтак не вказують на існування об`єктивно непереборних причин неподання зустрічної позовної заяви у встановлений ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України строк.

До того ж суд зауважує, що в силу статті 119 ГПК України поновленню за заявою учасника справи підлягає не будь-який , а виключно процесуальний трок, який встановлений законом. Таким чином, на процесуальні строки, котрі встановлені судом дана правова норма не поширюється.

Варто також вказати на процесуальну норму, що закріплена у статті 235 ГПК України, яка регламентує порядок набрання ухвалою законної сили. Зважаючи на її приписи, в ухвалі про повернення позовної заяви від 21 листопада 2023 року було зазначено про те , що остання цього ж числа набрала законної сили.

З наведеного в сукупності, у суду відсутні законні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на пред`явлення зустрічного позову у справі №921/584/23 за заявою учасника справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Белеш та інші проти Чеської Республіки").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Клінік дез Акація та інші проти Франції" вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь - які докази, необхідні для успіху скарги.

У Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями "proprio motu", щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

За ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

За приписами ст. 177, 182 ГПК України завданням підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів; вирішення питання про призначення експертизи; здійснення інших дій, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

В ухвалі суду від 06.12.2023 про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті зазначено, що в ході підготовчого провадження судом надано учасникам справи можливість реалізувати їхні процесуальні права на даній стадії судового процесу та вчинені інші дії, що передбачені процесуальним законом.

Крім того, суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 177 ГПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Ухвалою від 01.11.2023 господарський суд з власної ініціативи продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів

Отже, навіть за наявності підстав для повернення до розгляду справи зі стадії підготовчого провадження, у суду відсутня така можливість, оскільки встановлений ГПК України строк для розгляду справи на такій стадії судового процесу вже сплив.

Відповідно до ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

При цьому, суд звертає увагу, що ПП "МДС Збаразький сирзавод" не позбавлене права на звернення до суду за захистом свого порушеного права шляхом подання позовної заяви на загальних підставах.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статями 46, 118, 119, 180, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Приватного підприємства "МДС Збаразький сирзавод" про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову відмовити.

2. Зустрічну позовну заяву №б/н (вх. №197) від 18.03.2024 Приватного підприємства "МДС Збаразький сирзавод" разом із додатками повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у відповідності до ст.ст. 255, 257 ГПК України. Повний текст виготовлений 25.03.2024.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко