Постанова

від 05.06.2024 по справі 921/584/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2024 р. Справа №921/584/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді:Плотніцького Б.Д.,

Суддів:Матущака О.І.,

Скрипчук О.С.

за участю секретаря судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства МДС Збаразький сирзавод

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2024 (суддя О.В. Руденко)

про повернення зустрічної позовної заяви

за зустрічним позовом: Приватного підприємства МДС Збаразький сирзавод, м. Збараж Тернопільської області

до відповідача: ОСОБА_1 , м. Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області

про

- визнання дійсним з моменту прийняття рішення засновника Приватного підприємства МДС Збаразький сирзавод, яке оформлене протоколом №18/1-4 від 27.04.2018;

- визнання дійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства МДС Збаразький сирзавод, яке оформлене протоколом №18-2 від 10.12.2018.

у справі №921/584/23

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача 1: ОСОБА_2

відповідача 2: Приватного підприємства "МДС Збаразький сирзавод"

про визнання, що розмір частки ОСОБА_2 у статутному капіталі Приватного підприємства "МДС Збаразький сирзавод" становить 0%; визнання, що розмір статутного капіталу Приватного підприємства "МДС Збаразький сирзавод" становить 50 000 грн - 100%; визнання, що розмір частки ОСОБА_1 у статутному капіталі Приватного підприємства "МДС Збаразький сирзавод" становить 100%

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Приватного підприємства "МДС Збаразький сирзавод" щодо поновлення строку на подання зустрічного позову. Зустрічну позовну заяву №б/н (вх. №197) від 18.03.2024 Приватного підприємства "МДС Збаразький сирзавод" разом із додатками повернуто заявнику.

При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність законних підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на пред`явлення зустрічного позову у справі №921/584/23 за заявою учасника справи. Одночасно, суд зазначає, що у відповідності до ч.3 ст.177 ГПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі та у виняткових випадках цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду. І власне ухвалою суду від 01.11.2023 за власною ініціативою було продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Отже, навіть за наявності підстав для повернення до розгляду справи зі стадії підготовчого провадження, у суду відсутня така можливість, оскільки встановлений ГПК України строк для розгляду справи на такій стадії судового процесу вже сплив. І, згідно з положеннями ч.6 ст.180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог ч.ч.1, 2 цієї статті, підлягає поверненню заявнику.

Не погоджуючись з ухвалою суду, Приватне підприємство МДС Збаразький сирзавод звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка надійшла до суду 08.04.2024.

У судове засідання 05.06.2024 представники сторін не з`явились, причин неявки суду не повідомили.

На адресу суду повернулись поштові конверти, які були направлені на адресу позивача ОСОБА_1 та відповідача 1 - ОСОБА_2 . Причиною повернення на довідці «Укрпошти» зазначено, «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою» відповідно.

Апелянт повідомлений через систему ЄСІТС, що підтверджується довідкою, наявною в матеріалах справи.

Під час розгляду справи відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст.35, 36, 37 ГПК України від учасників судового процесу не надходило.

Хід судового засідання фіксується в протоколі судового засідання, оскільки відповідно до ч.3 ст.222 ГПК України, у разі неявки представників сторін у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка представників сторін у справі в судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності сторін.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що повторне подання зустрічної позовної заяви можливе лише поза межами строку на її подання, з огляду на те, що після первісної подачі зустрічної позовної заяви, ухвала про її повернення була оскаржена в апеляційному та касаційному порядках. Відтак, повторне подання зустрічної позовної заяви має відбуватись у відповідності з нормами процесуального законодавства, зокрема, ст.174 ГПК України.

На думку апелянта, повторне подання зустрічної позовної заяви відбулось у строки, передбачені ГПК України та така мала бути прийнята судом до спільного провадження з первісним позовом.

Тому, апелянт просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2024 та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за зустрічним позовом та об`єднання вимог в одне провадження з первісним позовом у справі №921/584/23.

Обставини справи встановлені судами.

У зустрічній позовній заяві ПП "МДС Збаразький сирзавод" просить суд поновити пропущений процесуальний строк на пред`явлення зустрічного позову у справі №921/584/23, мотивуючи це тим, що фактично вказаний зустрічний позов подається повторно у зв`язку з залишенням його без розгляду ухвалою суду від 21.11.2023 та її подальшому оскарженні в апеляційній та касаційній інстанціях. При цьому, ПП "МДС Збаразький сирзавод" посилається на ч.8 ст.174 ГПК України, зазначаючи, що усунення недоліків після повернення позовної заяви надає право особі повторно подати такий позов.

Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ч.2 ст.46 та ч.1 ст.180 ГПК України відповідач, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Статтею 180 ГПК України передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

З аналізу даної норми вбачається, що в поняття зустрічного позову входять дві ознаки. По-перше, зустрічний позов є самостійним позовом, який так само може бути пред`явлений окремо від первинного позову, отже можна зробити висновок, що він повинен задовольняти всі умови, що ставляться до звичайних позовів. По-друге, зустрічний позов - один із засобів захисту відповідача проти вимог позивача, тому він повинен повністю або частково унеможливити задоволення первинного позову.

При цьому, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №910/2987/18.

Щодо заяви ПП МДС Збаразький сирзавод про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу зустрічної позовної заяви, суд зазначає наступне.

За приписами ч.ч.3, 4 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Нормами процесуального закону чітко визначено строки вчинення процесуальних дій, порядок обчислення, початок відліку та їх закінчення. Процесуальні строки є обов`язковими як для суду, так і учасників судового процесу, оскільки визначають, зокрема, час протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України.

Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13).

Можливість поновлення судом пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення із відповідним процесуальним документом, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Як вірно зазначив господарський суд - клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинні містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними, а також повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно визначив, що обставини, наведені у зустрічній позовній заяві ПП "МДС Збаразький сирзавод" в обґрунтування поновлення пропущеного строку, мають суб`єктивний характер та залежали виключно від волевиявлення заявника, а відтак, не вказують на існування об`єктивно непереборних причин неподання зустрічної позовної заяви у строк, передбачений ч.1 ст.180 ГПК України.

Одночасно суд звертає увагу на те, що в силу ст.119 ГПК України поновленню за заявою учасника справи підлягає не будь-який , а виключно процесуальний строк, який встановлений законом. Таким чином, на процесуальні строки, які встановлені судом, дана правова норма не поширюється.

З огляду на викладене, вірним є висновок господарського суду щодо відсутності законних підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на пред`явлення зустрічного позову у справі №921/584/23.

Відповідно до ч.1 ст.3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Белеш та інші проти Чеської Республіки").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Клінік дез Акація та інші проти Франції" вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь - які докази, необхідні для успіху скарги.

Положеннями Рекомендацій R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями "proprio motu", щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Також колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що у відповідності до ст.194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

Статтями 177, 182 ГПК України передбачено, що завданням підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів; вирішення питання про призначення експертизи; здійснення інших дій, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 31.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Вперше зустрічна позовна заява надійшла до суду 22.09.2023.

Ухвалою суду від 21.11.2023 вказану зустрічну позовну заяву разом із додатками повернуто заявнику у відповідності з ч.4 ст.174 ГПК України. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2024 вказану ухвалу господарського суду залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №921/584/23 за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Тернопільської області та постанову Західного апеляційного господарського суду.

Повторне звернення ПП "МДС Збаразький сирзавод" із зустрічною позовною заявою відбулось 19.03.2024. Також заявник просив суд поновити строк на подання такого позову.

Як вбачається з матеріалів справи, в ухвалі суду від 06.12.2023 про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті зазначено, що в ході підготовчого провадження судом надано учасникам справи можливість реалізувати їхні процесуальні права на даній стадії судового процесу та вчинені інші дії, що передбачені процесуальним законом.

Згідно з ч.3 ст.177 ГПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Ухвалою суду від 01.11.2023 господарський суд з власної ініціативи продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів

А, тому, навіть за наявності підстав для повернення до розгляду справи зі стадії підготовчого провадження, у суду відсутня така можливість, оскільки встановлений ГПК України строк для розгляду справи на такій стадії судового процесу вже сплив.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що господарський суд Тернопільської області правомірно відмовив ПП "МДС Збаразький сирзавод" у поновленні процесуального строку на подання зустрічного позову та дійшов обґрунтованого висновку щодо повернення зустрічної позовної заяви заявнику у відповідності до ч.6 ст.180 ГПК України, оскільки така подана з порушеннями вимог ч.ч.1 та 2 цієї статті.

Колегія суддів звертає увагу, що апелянт не позбавлений права на звернення до суду за захистом свого порушеного права шляхом подання позовної заяви на загальних підставах.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів звертає увагу, що стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту вказаної норми свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстав для її задоволення не має, оскаржувану ухвалу постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст.129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.86, 129, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства МДС Збаразький сирзавод залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2024 у справі №921/584/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст.ст.287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.06.2024.

Головуючий суддяПлотніцький Б.Д.

СуддяМатущак О.І.

СуддяСкрипчук О.С.