Окрема думка

від 13.03.2024 по справі 757/35506/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Окрема думка

судді Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Пророка В. В.

справа № 757/35506/16-ц (провадження № 61-15617 св 23)

13 березня 2024 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Златобанк» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Ніксервіс груп», треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантік», публічне акціонерне товариство «Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Унібудінвест», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України, про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового виконання зобов`язань за кредитним договором, і постановою від 13 березня 2024 року касаційну скаргу залишив без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.

1. У липні 2016 року публічне акціонерне товариство «Златобанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Ніксервіс груп», треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантік», публічне акціонерне товариство «Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Унібудінвест», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України, про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового виконання зобов`язань за кредитним договором.

2. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2023 року провадження у справі закрито. Роз`яснено позивачу його право звернення до суду в порядку господарського судочинства.

3. Постановою Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4. Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, зокрема, на вказану постанову Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року, якою була перегляну ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі і ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2023 року було відкрите касаційне провадження, а постановою Верховного Суду від 13 березня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

5. Водночас, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

6. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України судоустрій та судочинство визначаються виключно законами України.

7. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства прямо визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

8. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

9. Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, ЦПК України, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

10. Згідно із частиною другою статті 382 ЦПК України постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.

11. Оскільки відповідно до основних засад судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення здійснюється у визначених законом випадках, виключно Законом, зокрема ЦПК України, встановлені випадки зазначеного оскарження.

12. Частиною першою статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

13. Отже, касаційному оскарженню підлягають постанови суду апеляційної інстанції, постановлені за результатами апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, а також в інших випадках, прямо передбачених ЦПК України.

14. Пунктом 15 частини першої статті 353 ЦПК України встановлено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі.

15. Крім цього частинами другою та третьою статті 258 ЦПК України встановлено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

16. Таким чином, враховуючи приписи частини першої статті 389 та частин другої і третьої статті 258 ЦПК України та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі оскаржує не ухвалу суду першої інстанції після її перегляду в апеляційному порядку, а саме постанову суду апеляційної інстанції, прийняту за результатами перегляду такої ухвали, а також те, що ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі скасована апеляційним судом слід констатувати, що ЦПК України не передбачає можливості оскарження постанови суду апеляційної інстанції в касаційному порядку, прийнятої за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі, якою така ухвала скасована.

17. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

18. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

19. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

20. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.

21. Вважаю, що Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкриваючи касаційне провадження у справі помилково дійшов висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає касаційному оскарженню.

22. Надмірний судовий контроль суду касаційної інстанції за процесуальними питаннями, які не перешкоджають подальшому провадженню по справі і не впливають на перегляд справи по суті, не відповідає завданням Верховного Суду, спричиняє необґрунтоване затягування строків розгляду справи і створює зайвий тягар на судову систему в цілому.

Отже, оскільки оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, вважаю що касаційне провадження у цій справі було відкрите помилково та належним процесуальним рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду було б закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , як помилково відкритого, а не розгляд справи по суті.

На моє переконання, касаційний перегляд Верховним Судом судових рішень, які набрали законної сили і касаційному оскарженню не підлягають, не відповідає завданню Верховного Суду і може йти всупереч з принципом правової визначеності.

Суддя В. В. Пророк