Постанова

від 13.03.2024 по справі 753/23213/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/2835/2024

Справа № 753/23213/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 березня 2024 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Діденка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна компанія «Бізнес Секюріті» на рішення Дарницького районного суду м. Києва, ухвалене у складі судді Колесника О.М. в м. Київ 23 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна компанія «Бізнес Секюріті», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід Фінанс», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайлова Наталія Олександрівна про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на нежилі приміщення, визнання договору купівлі-продажу недійсним,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

В грудні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, просила витребувати майно - нежитлові приміщення з № 11 по № 15, № 15а, з № 16 по № 31, з № 71 по № 83, з № 85 по № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640 кв.м., які розташовані на 6 поверсі за адресою АДРЕСА_1 з володіння ТОВ «Охоронна компанія «Бізнес Секюріті», визнати право власності ОСОБА_1 на вказані приміщення, визнати недійсним договір купівлі-продажу від 28 листопада 2016 року, укладений ТОВ «Охоронна компанія «Бізнес Секюріті» щодо вказаних приміщень, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Михайловою Н.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2296.

Позов мотивувала тим, що на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва в справі № 2-4900/10 від 13 серпня 2010 року та додаткового рішення від 19 листопада 2010 року, ухвали від 03 березня 2011 року позивач була власником нежитлових приміщень з № 11 по № 15, № 15а, з № 16 по № 31, з № 71 по № 83, з № 85 по № 92 (частини групи приміщень № 1а) загальною площею 640 кв.м. на 6 поверсі за адресою АДРЕСА_1 .

18 березня 2011 року ПАТ «ВТБ Банк» та ПП «Будспецпроект» був укладений кредитний договір № 100.2.3-13/52к-11, в рахунок забезпечення виконання зобов`язань за яким між ПАТ «ВТБ Банк» та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір від 18 березня 2011 року про передачу в іпотеку нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Масюком І.Є. за реєстровим № 517, 518; договір поруки від 18 березня 2011 року № 100.2.3-13/53п-11.

В зв`язку з невиконанням ПП «Будспецпроект» своїх зобов`язань перед ПАТ «ВТБ Банк» за кредитним договором виникла заборгованість в розмірі 1 478 191,37 грн. 26 лютого 2014 року Апеляційним судом м. Києва прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 як майнового поручителя на користь банку заборгованість за кредитним договором в зазначеному розмірі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. На виконання рішення апеляційного суду Дарницьким районним судом було видано виконавчий лист № 2/753/4773/13 від 11 липня 2014 року та відкрите виконавче провадження № НОМЕР_9. В свою чергу, 18 листопада 2015 року платіжними дорученнями № 163-165 ТОВ «ТД «Чайка» за договорами про надання зворотної фінансової допомоги з ПП «Будспецпроект» здійснено оплату (погашення боргу) на загальну суму 1 478 891,62 грн. в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_9, 10 травня 2016 року згідно розпорядження державного виконавця від 28 квітня 2016 року грошові кошти були розподілені наступним чином: 1 343 986,18 грн. перераховано на користь ПАТ «ВТБ Банк»; 134 398,62 грн. перераховано виконавчого збору; 506,82 грн. витрат на проведення виконавчих дій. Таким чином, залишок заборгованості за кредитним договором перед ПАТ «ВТБ Банк» становить лише 134 205,19 грн.

03 листопада 2016 року позивачу стало відомо, що на 11 листопада 2016 року на замовлення державної виконавчої служби призначено проведення електронних торгів через систему «СЕТАМ» в рамках вказаного виконавчого провадження, виставлено на продаж лот № 175941 - спірні нежитлові приміщення. Оскільки основним боржником ПП «Будспецпроект» за кредитним договором, поручителем по якому виступала позивач, було перераховано всю суму заборгованості перед стягувачем в розмірі 1 478 191,37 грн., а постанова державного виконавця від 28 квітня 2016 року про стягнення з позивача виконавчого збору перебувала на оскарженні в суді, для позивача було несподіванкою дізнатися про призначення прилюдних торгів. Результати торгів були оформлені протоколом № 211520 від 13 листопада 2016 року, сформованим ДП «СЕТАМ».

Оскільки передача на реалізацію майна та продаж майна на електронних торгах здійснені з порушенням норм чинного законодавства, позивачем було подано позов про визнання електронних торгів недійсними. Крім того, на момент проведення торгів у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ перебувала справа № 753/11370/16-ц за заявою ТОВ «Схід Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження ВП № НОМЕР_9 за виконавчим листом Дарницького районного суду м. Києва № 7/753/4773/13 від 11 липня 2014 року. На підтвердження заміни сторони виконавчого провадження ТОВ «Схід Фінанс» було надано договір від 08 червня 2016 року про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором та договорами забезпечення. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2016 року провадження в справі було зупинено до вирішення справи по суті виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованості за кредитним договором. Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2016 року разом з заявою про зупинення виконавчого провадження була подана позивачем особисто 17 листопада 2016 року через канцелярію Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві. Відповідно з даної дати будь-які дії по виконавчому провадженню № НОМЕР_9 мали бути зупинені, а отже й дії щодо оформлення результатів електронних торгів, проведених ДП «СЕТАМ» з 11 по 13 листопада 2016 року по лоту № 175941.

Після проведення електронних торгів відбулася заміна стягувача за ВП НОМЕР_10 на підставі копії начебто ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 28 жовтня 2016 року. Внаслідок заміни стягувача переможцем електронних торгів та стягувачем за виконавчими провадженнями щодо боржника ОСОБА_1 стала одна і та ж юридична особа. 06 грудня 2016 року з Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що 28 листопада 2016 року приватним нотаріусом Михайловою Н.О. було зареєстровано право власності ТОВ «Охоронна компанія «Бізнес Секюріті» на спірні нежитлові приміщення на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 2296 від 28 листопада 2016 року, зареєстрованим приватним нотаріусом Михайловою Н.О.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 23 жовтня 2023 року позов задоволено, визнано договір купівлі-продажу від 28 листопада 2016 року, укладений ТОВ «Охоронна компанія «Бізнес Секюріті» щодо вказаних приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайловою Н.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2296, недійсним, витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ «Охоронна компанія «Бізнес Секюріті» нежитлові приміщення з 11 по № 15, № 15а, з № 16 по № 31, з № 71 по № 83, з № 85 по № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640 кв.м., які розташовані на 6 поверсі за адресою АДРЕСА_1 , визнано право власності ОСОБА_1 на спірні нежитлові приміщення, стягнуто з відповідача на користь позивача 6890 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ТОВ «Охоронна компанія «Бізнес Секюріті» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 жовтня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що ОСОБА_1 була боржником відповідно до судових рішень у двох справах, загальна сума боргу 27 441 731,21 грн. На виконання цих рішень було відкрито виконавчі провадження, в межах яких вчинялись виконавчі дії по примусовому виконанню рішення суду. В листопаді 2016 року під час примусового виконання рішень суду нежитлові приміщення були арештовані та реалізовані (продані) з прилюдних торгів на електронному аукціоні, і 28 листопада 2016 року між ТОВ «Схід Фінанс» та ТОВ «Охоронна компанія «Бізнес Секюріті» було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень.

Вказував, що в листопаді 2016 року ОСОБА_1 зверталася до суду з позовом про визнання недійсними електронних торгів, акту про проведені електронні торги, свідоцтва про придбання майна з електронних торгів. Рішення в цій справі № 753/21282/16 набрало законної сили 22 червня 2020 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Зазначав, що судом першої інстанції при розгляді даної справи було порушено принцип правової визначеності та прийнято суперечливе рішення, коли всі фактичні обставини справи були встановлені судом під час розгляду іншої справи № 753/21282/16-ц за участю тих самих осіб, щодо яких встановлено ці обставини. Так, судом встановлено, що не було зведеного виконавчого провадження, що ТОВ «Схід Фінанс» набув право вимоги лише на суму ціни відступлення в розмірі 1 647 873 грн., що не була виконана ухвала ВССУ від 11 листопада 2016 року в справі № 753/11370/16-ц про зупинення електронних торгів; що ТОВ ТД «Чайка» сплатила 1 478 891,62 грн., отже заборгованість ОСОБА_1 за виконавчим провадженням, яке було забезпечено іпотекою на спірну нерухомість, мала бути повністю погашена 18 листопада 2015 року за рахунок коштів, які надійшли. Проте дані встановлені судом обставини суперечать обставинам, встановленим в справі № 753/21282/16.

Крім того, в справі № 753/17953/18 за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, встановлено, що оскільки кошти на виконання виконавчого листа надійшли на адресу державної виконавчої служби після закінчення строку добровільного виконання виконавчого листа, державний виконавець виніс постанову про стягнення виконавчого збору.

Як встановлено рішенням в справі № 753/21282/16-ц ОСОБА_1 знала про існування постанови державного виконавця та звернулася до адміністративного суду з позовом про її скасування, у відкритті провадження за цим позовом було відмовлено, в подальшому рішення державного виконавця про стягнення виконавчого збору позивач не оскаржувала. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2020 року в справі № 640/7648/19, на яке посилається ОСОБА_1 у цій справі, також суперечить принципу правової визначеності та остаточності судових рішень.

Вказував, що ОСОБА_1 звернулась з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, посилаючись на ст. 387, 388, 392 ЦК України, які мають різний предмет та різні підстави позову. Позивач могла скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, і вона скористалася таким правом, подавши в листопаді 2016 року позов про визнання недійсними електронних торгів, проте в позові їй було відмовлено.

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 не зазначає визначених законом підстав для визнання недійсним правочину та наслідків недійсності для визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладеного 28 листопада 2016 року. Серед підстав позову ОСОБА_1 зазначає, що продаж майна позивача на електронних торгах здійснено з порушенням чинного законодавства, проте судовим рішенням встановлено, що електронні торги проведені відповідно до вимог закону. Також позивачем зазначалось, що ухвалою ВССУ від 11 листопада 2016 року було зупинено проведення електронних торгів, а ухвала була подана до виконавчої служби особисто позивачем 17 листопада 2016 року. Проте рішенням в справі № 753/21822/16 встановлено, що копія ухвали надійшла до відділу після завершення процедури оформлення електронних торгів. Також позивачем зазначено про підроблення ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 28 жовтня 2016 року, і ці доводи також були відхилені під час розгляду справи № 753/21822/16.

Інших доводів та підстав позову ОСОБА_1 в даному позові зазначено не було. Таким чином, всі доводи ОСОБА_1 вже розглядалися раніше судом, їм була надана оцінка та встановлені фактичні обставини під час розгляді іншої справи.

Повідомляв про орієнтовний попередній розрахунок суми судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3300 грн. за одну годину праці адвоката, і що докази розміру судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Від позивача ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Посилалась на те, що доводи апелянта суперечать доказам, з яких сформовані матеріали справи, закону та актуальній судовій практиці. Апелянт не оскаржує встановлений постановою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 753/11184/18, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року в справі № 826/3349/17 факт безоплатності відчуження майна ОСОБА_1

Вказувала, що апелянт обґрунтовує відсутність істотних порушень виконавців (використання неіснуючої підробленої ухвали суду), реалізацію спірного майна за штучно створеним боргом у межах неіснуючого зведеного виконавчого провадження та невиконання ухвали ВССУ постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року в справі № 753/21282/16-ц, де такі обставини предметом судового контролю не були. Апелянт намагається переглянути на свою користь в межах апеляційного перегляду рішення, яким підтверджено незаконність вибуття майна ОСОБА_1 з її володіння, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2020 року в справі № 640/7648/19, яке відповідач не оскаржив у встановленому законом порядку.

Наводила розгорнутий виклад своїх позицій щодо доводів апеляційної скарги, в якому викладено їх спростування.

Наголошувала, що безоплатність вибуття спірного майна з володіння ОСОБА_1 встановлена двома рішеннями судів, які набрали законної сили, а також встановлену рішенням суду протиправність постанови про обчислення виконавчого збору, внаслідок чого утворилася штучна заборгованість, яка запустила ланцюжок протиправних дій, які призвели до безоплатного відчуження спірного майна.

В судове засідання 13 березня 2024 року третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайлова Н.О. не з`явилася, направила заяву про розгляд справи у її відсутності, просила прийняти рішення на розсуд суду.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 набула у власність нежитлові приміщення з № 11 по № 15, № 15а, з № 16 по № 31, з № 71 по № 83, з № 85 по № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640 кв.м., які розташовані на 6 поверсі за адресою АДРЕСА_1 на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 серпня 2010 року в справі № 2-4900/10, додаткового рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 листопада 2010 року в справі № 2-4900/10 та ухвали від 03 березня 2011 року (а. с. 8 - 16 т. 5).

18 березня 2011 року ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 уклали іпотечний договір з метою забезпечення виконання зобов`язань ПП «Будспецпроект», що виникають з кредитного договору № 100.2.3-13/52к-1 від 18 березня 2011 року, а також договорів про внесення змін (доповнень) та додатків до нього, що є невід`ємними його частинами, відповідно до умов цього договору іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, яким є нежитлові приміщення з № 11 по № 15, № 15а, з № 16 по № 31 , з № 71 по № 83 , з № 85 по № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640 кв.м., які розташовані на 6 поверсі за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 214 - 216 т. 1).

28 вересня 2012 року ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 уклали договір № 2 про внесення змін до іпотечного договору, яким виклали п. 1.2 розділу 1, п.2.2. розділу 2 в іншій редакції (а. с. 37 - 38 т. 2).

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року в справі № 22-ц/796/2062/2014 за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 , третя особа ПП «Будспецпроект» про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки позов задоволено, звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення з № 11 по № 15, № 15а, з № 16 по № 31, з № 71 по № 83, з № 85 по № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640 кв.м., які розташовані на 6 поверсі за адресою АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 на праві власності шляхом продажу майна на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження за початковою ціною предмету іпотеки в розмірі 4 757 333 грн. на користь ПАТ «ВТБ Банк» (а. с. 8 - 11 т. 1).

Додатковим рішенням Апеляційного суду м. Києва від 21 травня 2014 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ «ВТБ Банк» судовий збір 3441 грн. (а. с. 78 т. 2).

Ухвалою від 27 січня 2016 року за зверненням виконавчої служби Апеляційний суд м. Києва роз`яснив, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року звернуто стягнення на предмет іпотеки на погашення заборгованості у розмірі 1 478 191,37 грн. (а. с. 66 - 68 т. 5).

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 18 травня 2015 року, залишеними без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 серпня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2016 року, у справі № 753/21777/14 з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Альянс» стягнена заборгованість за кредитним договором від 04 листопада 2004 року № 028-04/ЮК, укладеним між ПАТ «Банк Альянс» та ТОВ «Консоль Плюс», в сумі 27 437 977,21 грн.

На виконання цих рішень Дарницьким районним судом міста Києва видано виконавчі листи, а саме: № 753/8443/13, № 2/753/4773/13 від 11 липня 2014 року, про звернення стягнення на предмет іпотеки; № 753/21777/14 від 09 вересня 2015 про стягнення заборгованості за кредитним договором, які пред`явлені стягувачами до примусового виконання.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ від 25 липня 2014 року відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_9 на виконання виконавчого листа № 2/753/4773/13, виданого 11 липня 2014 року Дарницьким районним судом м. Києва, запропоновано боржнику добровільно виконати рішення в семиденний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, проте у зазначений строк рішення суду боржником не виконано (а. с. 12 - 14 т. 1).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ від 25 вересня 2015 року відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_10 на виконання виконавчого листа № 753/21777/14, виданого 09 вересня 2015 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення на користь ПрАТ «Банк Альянс» з ОСОБА_1 27 437 977,21 грн. та 3754,97 грн. судових витрат (а. с. 16 - 17 т. 1).

18 листопада 2015 року платіжними дорученнями № 163, 164, 165 ТОВ ТД «Чайка» сплатило заборгованість за ВП № НОМЕР_9 на користь ПАТ «ВТБ Банк» за виконавчим листом від 11 липня 2014 року Дарницького районного суду м. Києва: 485 800 грн., 499 691,62 грн., 493 400 грн. (а. с. 23 - 25 т. 1).

28 квітня 2016 року державний виконавець виніс постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 147 819,13 грн. та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 506,82 грн. Розпорядженням начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві від 26 квітня 2016 року грошові кошти у сумі 1 478 891,63 грн., що надійшли 18 листопада 2015 року на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/753/4773/13 про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 , перераховано 1 343 986,18 грн. на користь ПАТ «ВТБ Банк», 134 398,62 грн. виконавчого збору та 506,892 грн. витрат на проведення виконавчих дій - на рахунку в УДКСУ у Печерському районі в м. Києва (а. с. 26 т. 1)

10 травня 2016 року платіжними дорученнями № 533, 534, 535 вказані кошти було перераховано згідно розпорядження від 26 квітня 2016 року (а. с. 27 - 29 т. 1).

13 червня 2016 року ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва в справі № 826/8627/16 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві про визнання протиправними дій щодо винесення постанови від 28 квітня 2016 року ВП № НОМЕР_9, визнання постанови протиправною та її скасування відмовлено у відкритті провадження; ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду ухвалу залишено без змін (а. с. 124 - 125, 126 - 127 т. 2).

В подальшому рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2020 року в справі № 640/7648/19 в справі за позовом ПП «Будспецпроект» до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанови та розпорядження, копія якого знаходиться на а. с. 159 - 164 т. 4, визнано протиправною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Подпоріна Р.О. про стягнення виконавчого збору від 28 квітня 2016 року за ВП № НОМЕР_9 в частині обчислення суми виконавчого збору, визнано протиправним розпорядження № НОМЕР_9/8 від 28 квітня 2016 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Подпоріна Р.О. в частині перерахування коштів у сумі 134 398,62 грн. на сплату виконавчого збору.

Одночасно з виконавчим провадженням № НОМЕР_9 державними виконавцями відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснювалось примусове виконання виконавчого листа № 753/21777/14, виданого 09 вересня 2015 року Дарницьким районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Альянс» заборгованості за кредитним договором в сумі 27 437 977,21 грн. та судових витрат в сумі 3 754,97 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 25 вересня 2015 року ВП № НОМЕР_10).

У листопаді 2015 року представник стягувача ПАТ «Банк Альянс» звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою, у якій просив об`єднати виконавче провадження № НОМЕР_9 та виконавче провадження № НОМЕР_10 у зведене виконавче провадження.

Постановою Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 24 травня 2016 року утворено при відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України виконавчу групу для проведення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню про стягнення з ОСОБА_1 . Виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 покладено на відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України. Виконавчі провадження, боржником за яким є ОСОБА_1 , та які перебувають на виконанні у Дніпровському РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, Дарницькому РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, та відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у м. Києві, для подальшого виконання, підлягають

об`єднанню у зведене виконавче провадження (а. с. 18 - 20 т. 1).

25 травня 2016 року керівник виконавчої групи Нідченко Д.Є. направив до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у місті Києві доручення про приєднання виконавчих проваджень, боржником за якими є ОСОБА_1 , до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_11, погодження з нею здійснення виконавчих дій та винесення процесуальних документів по зведеному виконавчому провадженню, надання їй копій виконавчих документів, інформації про рух виконавчих проваджень тощо.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 25 травня 2016 року об`єднано у зведене виконавчі провадження по примусовому виконанню виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_1 на користь юридичних осіб суми боргу з метою подальшого накладення арешту на майно боржника у межах суми стягнення виконавчого збору та можливих витрат на виконавче провадження, а також вчинення інших виконавчих дій та заходів примусового виконання, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (а. с. 12 т. 2).

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві від 30 травня 2016 року у ВП № НОМЕР_9 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/753/4773/13, виданого 11 липня 2014 року Дарницьким районним судом м. Києва, приєднано виконавче провадження до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_11, яке веде Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України (а. с. 21 - 22 т. 1).

Постановою головного державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києва від 02 червня 2016 року у ВП № НОМЕР_13 при примусовому виконанні виконавчого листа № 753/8443/13 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» грошових коштів приєднано виконавче провадження № НОМЕР_12 до зведеного виконавчого провадження ЗВП № НОМЕР_11 (а. с. 18 т. 2).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у ВП № НОМЕР_10 від 07 червня 2016 року зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 753/21777/14, виданого 09 вересня 2015 року Дарницьким районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Альянс» 27 437 977,21 грн. та 3754,97 грн. судових витрат, до закінчення касаційного розгляду (а. с. 32 - 33 т. 2).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у ВП № НОМЕР_10 від 10 листопада 2016 року поновлено виконавче провадження, оскільки ухвалою ВССУ від 28 вересня 2016 року касаційна скарга ОСОБА_1 була відхилена (а. с. 48 - 49 т. 2).

08 червня 2016 року ТОВ «Схід Фінанс» та ПАТ «ВТБ Банк» уклали договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором та прав вимоги за договорами забезпечення, за умовами якого на користь ТОВ «Схід Фінанс» відступлено право вимоги за кредитним договором від 18 березня 2011 року № 100.2.3-13/52к-11 за змінами та доповненнями (а. с. 92 - 94 т. 2), також ТОВ «Схід Фінанс» та ПАТ «ВТБ Банк» уклали договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, за умовами якого на користь ТОВ «Схід Фінанс» відступлено право вимоги за іпотечними договорами, в тому числі укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_1 , зі змінами до нього (а. с. 97 - 98 т. 2).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 липня 2016 року в справі № 753/11370/16-ц, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16 серпня 2016 року, замінено сторону стягувача з ПАТ «ВТБ Банк» на ТОВ «Схід Фінанс» у виконавчому провадженні по виконанню рішення Апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року про стягнення заборгованості за кредитним договором (а. с. 84 - 86 т. 2).

27 липня 2016 року ПАТ «Банк Альянс» та ТОВ «Фінансова компанія-ФС» уклали договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором № 028-04/ЮК та прав вимоги за договорами забезпечення. Цього ж дня ТОВ «Фінансова компанія-ФС» відступила права вимоги за кредитним договором та за договорами забезпечення ТОВ «Схід Фінанс». Відповідно до умов договорів відступлення права вимоги розмір заборгованості, яка відступалась новим кредиторам, становив 16 056 597,62 грн.

20 жовтня 2016 року ТОВ «Схід Фінанс» було подано до суду заяву про заміну сторони стягувача у вищевказаному виконавчому провадженні.

28 вересня 2016 року державний виконавець Подпорін Р. О. виніс постанову про заміну ПАТ «ВТБ Банк» його правонаступником ТОВ «Схід Фінанс».

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2016 року в справі № 753/11370/16-ц за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16 серпня 2016 року у справі за заявою ТОВ «Схід Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи ПАТ «ВТБ Банк», ОСОБА_1 , ПП «Будспецпроект», Відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ зупинено виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2016 року до розгляду касаційної скарги (а. с. 37 - 38 т. 1).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 листопада 2016 року виправлено в тексті ухвали від 11 листопада 2016 року допущені описки, замість «рішення апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2016 року» зазначено «рішення апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року» (а. с. 44 т. 1).

Протоколом № 211520 проведення електронних торгів, які розпочалися 11 листопада 2016 року та завершились 13 листопада 2016 року, сформованим ДП «СЕТАМ» 13 листопада 2016 року, за лотом № 175941 - нежитлові приміщення з № 11 по № 15, № 15а, з № 16 по № 31, з № 71 по № 83, з № 85 по № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640 кв.м., які розташовані на 6 поверсі за адресою АДРЕСА_1 , визначено переможця торгів з найвищою ціновою пропозицією (а. с. 30 - 36 т. 1).

21 листопада 2016 року керівник виконавчої групи Нідченко Д.Є. у виконавчому провадженні № НОМЕР_10 виніс постанову про заміну стягувача ПАТ «Банк Альянс» його правонаступником ТОВ «Схід Фінанс», яка обґрунтована тим, що ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2016 року замінено сторону виконавчого провадження (а. с. 50 - 51, 53 - 54 т. 1).

23 листопада 2016 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві складено акт про реалізацію предмета іпотеки, згідно якого стягувачем (іпотекодержателем) та переможцем електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмету іпотеки) є ТОВ «Схід Фінанс» (а. с. 124 - 125 т. 1).

25 листопада 2016 року приватним нотаріусом КМНО Бадаховим Ю.Н. видано свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення з № 11 по № 15, № 15а, з № 16 по № 31 , з № 71 по № 83 , з № 85 по № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640 кв.м., які розташовані на 6 поверсі за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровано в реєстрі за № 1582 (а. с. 143 т. 3).

Листами Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року та від 12 грудня 2016 року повідомлено ОСОБА_1 на її заяву про видачу копії ухвали від 28 жовтня 2016 року в справі № 753/19244/16-ц, що відповідно до АСДС судове засідання призначено на 21 грудня 2016 року та станом на день надання відповіді заява про заміну сторони виконавчого провадження судом по суті не розглянута (а. с. 56, 131 т. 1).

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві від 25 листопада 2016 року у ВП № НОМЕР_9 звільнено з-під арешту майно, а саме нежитлові приміщення з № 11 по № 15, № 15а, з № 16 по № 31, з № 71 по № 83, з № 85 по № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640 кв.м., які розташовані на 6 поверсі за адресою АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 (а. с. 45 - 46 т. 1).

28 листопада 2016 року ТОВ «Схід Фінанс» та ТОВ «Охоронна компанія «Бізнес Секюріті» уклали договір купівлі-продажу, за умовами якого ТОВ «Охоронна компанія «Бізнес Секюріті» зобов`язалося прийняти та оплатити відповідно до вимог цього договору нежитлові приміщення з № 11 по № 15, № 15а, з № 16 по № 31, з № 71 по № 83, з № 85 по № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640 кв.м., які розташовані на 6 поверсі за адресою АДРЕСА_1 , які належать продавцю на праві власності на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом КМНО Бадаховим Ю.Н. 25 листопада 2016 року за реєстровим № 1582; продаж вчинено за 2 527 760,30 грн. (а. с. 140 - 142 т. 3).

На а. с. 134 - 139 т. 3 знаходяться копії платіжних доручень про переказ грошових сум в розмірі 330000 грн., 390000 грн., 750000 грн., 720000 грн., 50000 грн., 287760,30 грн. з призначенням «Оплата за нежитлові приміщення згідно договору купівлі-продажу від 28 листопада 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2296 без ПДВ».

Згідно звіту про оцінку майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності ПП «Актив Інвест» за заявою ОСОБА_1 , ринкова вартість нежитлового приміщення, нежилих приміщень з № 11 по № 15, № 15а, з № 16 по № 31, з № 71 по № 83, з № 85 по № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640 кв.м., які розташовані на 6 поверсі за адресою АДРЕСА_1 , станом на 17 липня 2017 року складає 21 946 414 грн. (а. с. 155 - 250а т. 2, 1 - 7 т. 3).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 28 листопада 2016 року зареєстровано право власності ТОВ «Охоронна компанія «Бізнес Секюріті» на нежитлове приміщення, нежилі приміщення з № 11 по № 15, № 15а, з № 16 по № 31, з № 71 по № 83, з № 85 по № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640 кв.м., які розташовані на 6 поверсі за адресою АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 2296, виданий 28 листопада 2016 року, видавник приватний нотаріус КМНО Михайлова Н.О. (а. с. 58 т. 1).

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві від 05 грудня 2016 року зупинено виконавче провадження на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2016 року із врахуванням ухвали від 24 листопада 2016 року, до розгляду справи по суті (а. с. 47 - 48 т. 1).

16 січня 2017 року ТОВ «Схід Фінанс» подав до Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України заяву щодо повернення виконавчого документу - виконавчого листа № 753/21777/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Альянс» 27 437 977,21 грн. (а. с. 58 т. 2).

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 30 січня 2017 року виконавчий лист № 753/21777/14 повернуто стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а. с. 60 т. 2).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 травня 2017 року в справі № 753/6744/17 за заявою ТОВ «Схід Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи ПАТ «Банк Альянс», ОСОБА_1 , Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України заяву ТОВ «Схід Фінанс» про заміну сторони стягувача виконавчого провадження задоволено, замінено сторону стягувача виконавчого провадження по виконанню рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2015 року в справі за позовом ПАТ «Банк Альянс» до ОСОБА_1 , третя особа ТОВ «Консоль Плюс» про стягнення заборгованості за кредитним договором, з ПАТ «Банк Альянс» на його правонаступника ТОВ «Схід Фінанс» (а. с. 128 - 129 т. 2).

Провадження в даній справі зупинялось судом до розгляду справи № 753/21282/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ДП «Сетам», ТОВ «Схід Фінанс» про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акту про проведені електронні торги та свідоцтва про придбання майна з електронних торгів.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 жовтня 2019 року, яким ОСОБА_1 в позові відмовлено, за наслідками апеляційного та касаційного перегляду набрало законної сили (а. с. 7 - 74 т. 4).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що грубо порушуючи право власності позивача, проти її волі, з порушенням норм законодавства щодо порядку реалізації арештованого майна та процедури проведення прилюдних торгів з продажу арештованого майна, ігноруючи ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2016 року, якою було зупинено до вирішення справи по суті виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року, було змінено власника/володільця майна, а саме нежитлових приміщень з № 11 по № 15, № 15а, з № 16 по № 31, з № 71 по № 83, з № 85 по № 92 (частини групи приміщень № 1а), загальною площею 640,0 кв.м., які розташовані на шостому поверсі за адресою АДРЕСА_1 , та зареєстровано право власності.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 317, 386 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ч. 1, 2 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 про витребування майна та визнання права власності, суд першої інстанції застосував ст. 387, 388, 1212 ЦК України та виходив із того, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт вибуття спірного майна з володіння поза її волею у виконавчому провадженні № НОМЕР_9, де борг було погашено 18 листопада 2015 року, до створення зведеного виконавчого провадження і до проведення електронних торгів; позовна вимога про визнання права власності на майно підлягає задоволенню, оскільки відповідач ставить під сумнів статус ОСОБА_1 як власника майна, тому суд застосовує до спірних правовідносин ст. 392 ЦК України.

Також суд вказав, що позовна вимога про визнання договору купівлі-продажу від 28 листопада 2016 року підлягає задоволенню, оскільки позивач довела належними та допустимими доказами недійсність такого правочину та недобросовісність відповідача, тому суд застосовує до спірних правовідносин ст. 203, 215, 216, 234 ЦК України.

Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками, виходячи з наступного.

Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була боржником у виконавчих провадженнях відповідно до судових рішень про стягнення заборгованості за кредитними договорами у справі № 22-ц/796/2062/2014, в якій стягувачем є ПАТ «ВТБ Банк», сума заборгованості складала 1 478 191,37 грн. (1 478 191,37 грн. основного боргу та 3441 грн. судових витрат), та в справі № 753/21774/14, в якій стягувачем є ПАТ «Банк Альянс», сума заборгованості 27 441 731,21 (27 437 977,21 грн. основного боргу та 3754 грн. судових витрат), на виконання цих рішень були відкриті виконавчі провадження, в межах яких вчинялись виконавчі дії по примусовому виконанню судових рішень.

В листопаді 2016 року в межах примусового виконання спірні нежитлові приміщення, належні ОСОБА_1 , були арештовані та реалізовані (продані) з прилюдних торгів на електронному аукціоні ТОВ «Схід Фінанс» (а. с. 143 т. 3), а в подальшому на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28 листопада 2016 року відчужено на користь відповідача ТОВ «Бізнес Секюріті».

До пред`явлення даного позову, в листопаді 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася ще з одним позовом (справа № 753/21282/16) про визнання недійсними електронних торгів арештованого майна (нежитлових приміщень), проведених ДП «СЕТАМ», оформлених протоколом № 211520 за лотом № 175941, які відбулися з 11 листопада по 13 листопада 2016 року, відповідно до яких були продані нежитлові приміщення, які належали на праві власності позивачу ОСОБА_1 , протоколу проведення електронних торгів № 211520 за лотом № 175941 від 13 листопада 2016 року, акту про проведені електронні торги, складеного на підставі вказаного протоколу, свідоцтва про придбання майна з електронних торгів, виданого 25 листопада 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. ТОВ «Схід Фінанс».

У справі, що переглядається, ухвалою суду першої інстанції від 18 травня 2018 року було зупинено провадження в справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 753/21282/16, дійшовши висновку, що результат її вирішення взаємопов`язаний та впливає на наслідки розгляду даної цивільної справи, а відтак унеможливлює продовження розгляду справи до розгляду справи № 753/21282/16 та набрання судовим рішенням законної сили.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва в справі № 753/21282/16 від 07 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 червня 2020 року та постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року, ОСОБА_1 відмовлено в позові (а. с. 7 - 74 т. 4).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) вказано, що «преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», від 28 жовтня 1999 року в справі за заявою № 28342/95 «Brumarescu v. Romania» (Брумареску проти Румунії) констатовано існування усталеної практики щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії», пункт 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Зокрема, судом у справі № 753/21282/16 було встановлено обставини, які є преюдиціальними для суду при розгляді даної справи № 753/23213/16-ц, а саме, що постановою про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_9 з примусового виконання виконавчих листів № 753/8443/13, № 2/753/4773/13 від 11.07.2014 боржнику ОСОБА_1 було надано семиденний строк для добровільного виконання рішення суду, проте у зазначений строк рішення суду боржник не виконав;

18 листопада 2015 року в рамках даного виконавчого провадження ТОВ «ТД «Чайка» на погашення боргу ПП «Будспецпроект» перед ПАТ «ВТБ Банк» перерахувало на депозитний рахунок державної виконавчої служби грошову суму в розмірі 1 478 891,62 грн.;

22 квітня 2016 року стягувач ПАТ «ВТБ Банк» звернувся до державного виконавця з клопотанням про звернення стягнення на предмет іпотеки вказуючи, зокрема, що перерахованих ТОВ «ТД «Чайка» коштів не вистачає для закриття виконавчого провадження, оскільки непогашеною залишається сума виконавчого збору в розмірі 147 811,09 грн.;

на підставі розпорядження державного виконавця від 28 квітня 2016 року № НОМЕР_9/8 з грошових коштів в розмірі 1 478 891,62 грн., які надійшли 18 листопада 2015 року на рахунок з обліку депозитних сум від ТОВ «ТД «Чайка», 1 343 986,18 грн. було перераховано ПАТ «ВТБ Банк», а кошти в розмірі 134 398,62 грн. та 506,82 грн. були зараховані на відповідні рахунки Головного територіального управління юстиції у м. Києві;

одночасно з виконавчим провадженням № НОМЕР_9 державними виконавцями відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснювалось примусове виконання виконавчого листа Дарницького районного суду м. Києва № 753/21777/14 від 09 вересня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Альянс» заборгованості за кредитним договором в сумі 27 437 977,21 грн. та судових витрат в сумі 3 754,97 грн. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 25 вересня 2015 року ВП № НОМЕР_10;

24 травня 2016 року директор Департаменту ДВС Міністерства юстиції України виніс постанову про об`єднання у зведене виконавче провадження виконавчих проваджень, боржником у яких є ОСОБА_1 , що перебувають на виконанні у Дніпровському і Дарницькому районних відділах ДВС м. Києва та відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у м. Києві, утворення при відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України виконавчої групи для проведення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню та затвердження її складу;

Керівником виконавчої групи для проведення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню було призначено головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Д.Є. (далі - керівник виконавчої групи Нідченко Д.Є. );

25 травня 2016 року керівник виконавчої групи Нідченко Д.Є. направив до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві доручення про приєднання виконавчих проваджень, боржником за якими є ОСОБА_1 , до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_11, погодження з ним здійснення виконавчих дій та винесення процесуальних документів по зведеному виконавчому провадженню, надання йому копій виконавчих документів, інформації про хід виконавчих проваджень тощо;

08 червня 2016 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Схід Фінанс» було укладено договір про відступлення права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором та за договорами забезпечення;

Відповідно до протоколу № 211520 електронні торги з реалізації лоту № 175941 почалися 11 листопада 2016 року та завершилися 13 листопада 2016 року, переможцем торгів стало ТОВ «Схід Фінанс» з найвищою ціновою пропозицією в розмірі 5 542 293,61 грн.;

21 листопада 2016 року керівник виконавчої групи Нідченко Д.Є. у виконавчому провадженні № НОМЕР_10 виніс постанову про заміну стягувача ПАТ «Банк Альянс» його правонаступником ТОВ «Схід Фінанс», яка обґрунтована тим, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28.10.2016 замінено сторону виконавчого провадження;

22 листопада 2016 року ТОВ «Схід Фінанс» сплатило ДП «Сетам» додаткову винагороду організатора в сумі 158 181,35 грн.;

23 листопада 2016 року представник ТОВ «Схід Фінанс» звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ із заявою про оформлення акту про реалізацію об`єкта нерухомості, надавши протокол про проведення електронних торгів;

23 листопада 2016 року державний виконавець Подпорін Р.О. склав акт про реалізацію предмета іпотеки переможцю електронних торгів ТОВ «Схід Фінанс», який був затверджений начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції;

Відповідно до акту ТОВ «Схід Фінанс» є іпотекодержателем придбаного майна, а сума зобов`язання перед ним ОСОБА_1 за зведеним виконавчим провадженням, до складу якого входить виконавче провадження № НОМЕР_9, становить 27 441 732,18 грн., у зв`язку з чим кошти за придбаний лот покупцем не сплачувались;

Згідно супровідного листа від 24 листопада 2016 року № 26/8 копія акту про реалізацію предмета іпотеки направлена ОСОБА_1 та ТОВ «Схід Фінанс»;

Відповідно до пояснень позивача 25 листопада 2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Ю.Н. видав ТОВ «Схід Фінанс» свідоцтво про придбання майна з електронних торгів, зареєстроване у реєстрі за № 1582;

На підставі договору купівлі-продажу від 28 листопада 2016 року ТОВ «Схід Фінанс» відчужило нежитлове приміщення (нежилі приміщення з № 11 по № 15, № 15А, з № 16 по № 31, з № 71 по № 83, з № 85 по № 92 (частини групи приміщень № 1 А) загальною площею 640 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Бізнес Секюріті».

Натомість, у рішенні суду першої інстанції від 23 жовтня 2023 року в справі, що переглядається, суд першої інстанції, всупереч власній ухвалі від 18 травня 2018 року про зупинення провадження до набрання судовим рішенням законної сили по справі № 753/21282/16, всупереч обставин, встановлених цим судовим рішенням, яке набрало законної сили, у порушенні принципу остаточності рішення суду, принципу юридичної визначеності та в порушення ч. 4 ст. 82 ЦПК України, встановив:

відсутність зведеного виконавчого провадження;

що несвоєчасне виконання ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2016 року про зупинення електронних торгів спричинило несвоєчасне зупинення виконавчого провадження НОМЕР_9, в результаті чого майно вибуло з володіння позивача, незважаючи на встановлені у справі № 753/21282/16 обставини, що допущена в ухвалі суду касаційної інстанції описка була виправлена лише ухвалою від 24 листопада 2016 року, копія якої надійшла до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 13 грудня 2016 року, тобто уже після завершення процедури оформлення результатів електронних торгів;

що заборгованість ОСОБА_1 за виконавчим провадження НОМЕР_9, яке було забезпечено іпотекою на спірну нерухомість, мала бути повністю погашена 18 листопада 2015 року за рахунок коштів, які надійшли від ТОВ «ТД «ЧАЙКА», незважаючи на встановлені у справі № 753/21282/16 обставини, що на підставі розпорядження державного виконавця від 28 квітня 2016 року № НОМЕР_9/8 з грошових коштів в розмірі 1 478 891,62 грн., які надійшли 18 листопада 2015 року на рахунок з обліку депозитних сум від ТОВ «ТД «Чайка», 1 343 986,18 грн. було перераховано ПАТ «ВТБ Банк», а кошти в розмірі 134 398,62 грн. та 506,82 грн. були зараховані на відповідні рахунки Головного територіального управління юстиції у м. Києві; що позивач знала про існування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, про що свідчить не лише направлення її копії за зазначеною у заяві її представника адресою, а й факт звернення її до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом (скаргою) про її скасування.

Крім того, судом першої інстанції залишено поза увагою, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, заявляючи позовні вимоги на підставі ст. 387, 388, 392 ЦК України, які мають різний предмет та різні підстави позову.

Апеляційний суд звертає увагу, що правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акту проведення прилюдних торгів, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, тобто є правочином.

Прилюдні торги у межах здійснення виконавчого провадження мають виступати найбезпечнішим способом набуття майна, публічна процедура реалізації якого гарантує невідворотність результатів торгів та «юридичне очищення» майна, придбаного у такий спосіб (пункти 6.52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, провадження № 12-35гс21).

Таким чином, під час проведення прилюдних торгів, за дійсним правочином у листопаді 2016 року до ТОВ «Схід Фінанс» перейшло право власності на спірне майно - нежитлові приміщення загальною площею 640 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , а позивач ОСОБА_3 втратила право власності на оспорюване майно.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зважаючи на встановлену ст. 204 ЦК України і не спростовану під час оскарження в судовому порядку в межах справи № 753/21282/16 презумпцію правомірності укладеного договору купівлі-продажу майна (нежитлових приміщень) на публічних торгах стосовно реалізації арештованого майна, такий договір у розумінні ст. 11, 509 ЦК України є належною підставою для виникнення та існування обумовлених цим договором прав і обов`язків сторін та зміни власника спірних нежитлових приміщень.

Відповідно до ст. 203, 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судом першої інстанції залишено поза увагою, що в межах даного позову ОСОБА_1 не зазначає будь-якої з передбачених законом підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладеного 28 листопада 2016 року ТОВ «Схід Фінанс» та ТОВ «Охоронна компанія «Бізнес Секюріті», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайловою Н.О., реєстровий № 2296.

Натомість, суд першої інстанції самостійно визначив підстави позову в даній частині вимог та застосував ст. 203, 215 - 216, 234 ЦК України, дійшовши передчасного та помилкового висновку, що позивач довела належними та допустимими доказами недійсність правочину та недобросовісність відповідача, незважаючи на те, що такі підстави ОСОБА_1 взагалі не заявлялись.

Також судом першої інстанції не враховано правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) про те, що захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України, оскільки задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Велика Палата Верховного Суду вважала, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (близький за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року в справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20) зроблено правовий висновок про те, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов.

Отже, оскільки позивачем ОСОБА_1 не обґрунтовано і не доведено наявності підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на спірне нерухоме майно, і оскільки заявлені нею вимоги не є ефективним способом захисту прав власника, що є самостійною підставою для відмови в позові, суд першої інстанції задовольнив її вимоги в цій частині безпідставно.

У постанові Верховного Суду від 11 березня 2024 року в справі № 178/1138/22 викладено правовий висновок, що предметом доказування за віндикаційним позовом є факти, які підтверджують правомірність вимог про витребування власником майна з чужого незаконного володіння, зокрема факти, що підтверджують суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно; незаконність вибуття цього майна з володіння позивача; відсутність у відповідача юридичних підстав для збереження і володіння таким майном; наявність витребуваного майна в натурі у незаконному володінні відповідача.

Серед підстав віндикаційного позову ОСОБА_1 зазначала, що спірне нерухоме майно вибуло з її володіння поза її волею, з порушенням норм чинного законодавства щодо порядку реалізації арештованого майна та процедури проведення прилюдних торгів з продажу арештованого майна, ігноруючи ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2016 року.

Разом із тим, дані обставини були предметом дослідження в справі № 753/21282/16, у якій судом встановлено правомірність оскаржуваної ОСОБА_1 процедури прилюдних торгів, а відтак обставини, на які позивач посилалася на підтвердження своїх вимог у даній справі, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, і суд першої інстанції задовольнив їх безпідставно, у порушення принципів юридичної визначеності та обов`язковості судових рішень, вдавшись до повторного встановлення преюдиціально встановлених фактів, піддавши сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу.

Інших доводів та підстав позову ОСОБА_1 у даній справі зазначено не було, підстави позову в порядку, передбаченому ЦПК України, не уточнювались.

Крім того, судом першої інстанції залишено поза увагою, що відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, і що в даному випадку відповідач ТОВ «Охоронна компанія «Бізнес Секюріті» набув право власності на спірне майно, яке належало ОСОБА_1 , яке було до цього продане ТОВ «Схід Фінанс» на прилюдних торгах саме у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Задовольнивши позов про витребування такого майна на користь ОСОБА_1 , суд першої інстанції припустився неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції ухвалене в результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не може вважатися законним і обґрунтованим, не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду позов ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження, апеляційний суд відмовляє у його задоволенні як у недоведеному та необґрунтованому.

Доводи позивача у відзиві на апеляційну скаргу, в якому позивач підтримує помилкові висновки суду першої інстанції, відхиляються апеляційним судом як безпідставні.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування із прийняттям нової постанови про відмову в позові.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України апеляційний суд здійснює перерозподіл судових витрат та стягує з позивача на користь відповідача понесені ним судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 11161,80 грн.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна компанія «Бізнес Секюріті» задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 жовтня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову.

Відмовити ОСОБА_1 в позові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна компанія «Бізнес Секюріті», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід Фінанс», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайлова Наталія Олександрівна про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на нежилі приміщення, визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна компанія «Бізнес Секюріті» (м. Київ вул. Стеценка 19/91 оф. 18 код ЄДРПОУ 40596043) судові витрати в розмірі 11161,80 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 15 березня 2024 року.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.