Постанова

від 22.03.2024 по справі 808/400/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2024 року

м. Київ

справа № 808/400/17

адміністративне провадження № К/9901/41349/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А., Судді: Юрченко В.П., Бившева Л.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступник - Головне управління ДПС у Запорізькій області)

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.07.2017 ( Нестеренко Л.О. ),

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 (Судді: Чабаненко С.В., Баранник Н.П., Щербак А.А.),

у справі № 808/400/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нет-Ком Сервіс»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нет-Ком Сервіс" (далі - позивач, ТОВ "Нет-Ком Сервіс") звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 25 січня 2017 року № 0000431407, № 0000441407, № 0000421407 (т. 1 а.с. 4-13).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.07.2017 року залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 року адміністративний позов задоволено (т. 2 а.с. 149-153, 191-194).

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в доводах якої посилався на не підтвердження позивачем реальності господарських операцій з ТОВ «Будпром-інвест» (субпідрядник), внаслідок неможливості самостійного надання останнім послуг по обслуговуванню об`єктів мережі доступу фіксованого зв`язку ПрАТ «Київстар» відповідно до договорів від 29.04.2016 року № 1/29/04/16, № 2/29/ 04/16, а також від 16.05.2016 року № 3/16/05/16, № 4/16/05/16. Такі висновки контролюючого органу обґрунтовані відсутністю в актах виконаних робіт ТОВ «Будпром-інвест» за липень 2016 року місця складання, конкретизації робіт, а також використаних матеріалів, відсутності листування між ПрАТ «Київстар» та ТОВ «Нет-Ком Сервіс» щодо переліків працівників ТОВ «Будпром-інвест», якими виконувались роботи (засобів зв`язку з ними), а також відсутності документів на підтвердження надання доступу до об`єктів ПрАТ «Київстар». До того ж, скаржник посилався на наявну податкову інформацію з інформаційних систем та АРМів: ІС «Податковий блок», архіву електронної звітності, ЄРПН, щодо відсутності у ТОВ «Будпром-інвест» необхідних трудових ресурсів, технічного та кваліфікованого персоналу, а також придбання ТОВ «Будпром-інвест» в період з 01.07.2016 року по 31.08.2016 року лише ТМЦ (суміш ациклічна вуглеводнів стабілізована, продукти харчування (молоко, масло, сметана та інше), скло в асортименті, продукти харчування (курча бройлер, печінка, лапи курчат та інше), деетанпропанбутанізований конденсат), що свідчить про неможливість надання останнім послуг по обслуговуванню об`єктів мережі доступу фіксованого зв`язку. Також скаржником звернуто увагу на наявність кримінального провадження № 42016100000000291 від 24.03.2016 року за ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, в якому фігурує ТОВ «Будпром-інвест», що помилково не враховано судами попередніх інстанцій під час розгляду справи. Враховуючи викладене, посилаючись на зафіксовані актом перевірки порушення позивачем п. 198.1 статті 198, п. 200.1, 200.1 ПК України, а також порушення судами попередніх інстанцій вимог статті 86 КАС України, скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні позову (т. 2 а.с. 208-211).

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної відповідачем в період з 12.12.2016 року по 16.12.2016 року документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Нет-ком сервіс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування, сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Будпром-інвест» (ЄДРПОУ 40398780) за період з 01.01.2016 року по 31.08.2016 року, складено акт перевірки № 138/08-29-14-02/36097508 від 23.12.2016 року, з висновками про порушення позивачем:

- п. 44.1, 44.2. ст. 44 р. II, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 р. III Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 186 907 грн., у т.ч.: за 3 квартал 2016 р. на суму 186 907 грн.;

- п.п. 14.1.36, п.н.14.1.181, п.п.14.1.231, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.. 200, п. 201.1, п.201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до: завищення залишку від`ємного значення за серпень у сумі 36 246 грн; заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 171 424 грн. в т.ч. по періодах: липень 2016 р. - 118 620 грн., серпень 2016 р. - 52 804 грн (т.1 а.с. 14-40).

На підставі акту перевірки відповідачем 25.01.2016 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000431407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 280 360,50 грн., в тому числі 186 907,00 грн. за основним платежем та 93 453,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 43);

- № 0000441407, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 257 136,00 грн., в тому числі 171 424,00 грн. за основним платежем та 85 712,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 45);

- № 0000421407, яким ТОВ "Нет - Ком Сервіс" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 36 246,00 грн. за звітний податковий період серпень 2016 р (т. 1 а.с. 41).

Задовольняючи адміністративний позов та скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій, за результатами оцінки наданих позивачем первинних документів, посилаючись на індивідуальну юридичну відповідальність платника податків, дійшли висновку про документальне підтвердження позивачем реальності господарських операцій з ТОВ «Будпром-інвест» за перевіряємий період на виконання укладених договорів з позивачем. До того ж, суди дійшли висновку, що предметом податкової перевірки були господарські операції ТОВ «Нет-Ком Сервіс» з ТОВ «Будпром-інвест», а не господарські операції позивача з ПрАТ «Київстар», первинні документи відносно якого позивачем були подані лише з метою підтвердження подальшої реалізації отриманих послуг у субпідрядника ТОВ «Будпром-інвест», тому відхилили доводи контролюючого органу в частині недоліків таких документів та відсутності додаткових доказів листування позивача із ПрАТ «Київстар». Крім цього, судами відхилені посилання скаржника на наявність кримінального провадження № 32016220000000152 від 15.06.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 204, ч.3 ст.212 КК України, в якому фігурує ТОВ «Будпром-інвест», внаслідок відсутності доказів, що останнє стосується господарських операцій позивача з його контрагентом, а також з огляду на відсутність вироку, яким встановлено фіктивність ТОВ «Будпром-інвест».

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов`язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим підпунктом. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (підпункт 201.10. статті 201 ПК України).

До того ж, пунктом 44.1 статті Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем (виконавець) та ПрАТ «Київстар» (замовник) укладено договір № 135225 від 01.10.2014 року на будівництво і технологічне обслуговування широкосмугової мережі фіксованого зв`язку та підключення споживачів фіксованого зв`язку (т. 1 а.с.182-206, т.1). З метою виконання обов`язків за вищезазначеним договором, ТОВ "Нет - Ком Сервіс" (підрядник) укладено з ТОВ "БУДПРОМ - ІНВЕСТ" (субпідрядник): договір субпідряду від 29.04.2016 року № 1/29/04/16 (т. 1 а.с.75-105); договір про виконання робіт від 29.04.2016 року № 2/29/04/16 (т. 1 а.с.106-108); договір субпідряду від 16.05.2016 року № 3/16/05/16 (а.с.109-131, т.1). Відповідно до порядку та на умовах, вищезазначених договорів, ТОВ "БУДПРОМ - ІНВЕСТ" зобов`язується здійснити роботи по обслуговуванню об`єктів мережі доступу фіксованого зв`язку ПрАТ "Київстар" (надалі - Послуга), а ТОВ "Нет - Ком Сервіс" зобов`язується прийняти у відповідності до актів виконаних робіт та оплатити отримані послуги.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів ТОВ "БУДПРОМ - ІНВЕСТ" та ТОВ «Нет-Ком Сервіс» складені Акти виконаних робіт від 31.07.2016; від 31.07.2016; від 31.07.2016; від 25.07.2016; від 22.07.2016; від 25.07.2016; від 23.08.2016; від 23.08.2016; від 15.08.2016; від 31.08.2016; від 16.08.2016; від 31.08.2016; від 31.08.2016, на загальну суму 1246016,40 грн., в т.ч. ПДВ 207669,41 грн (а.с.133-158, т.1).

Також, ТОВ "БУДПРОМ - ІНВЕСТ" виписано податкові накладні від 31.07.2016 № 476; від 31.07.2016 № 474; від 31.07.2016 № 475; від 25.07.2016 № 317; від 22.07.2016 № 310; від 25.07.2016 № 318; від 23.08.2016 № 314; від 23.08.2016 № 315; від 15.08.2016 № 258; від 31.08.2016 № 723; від 16.08.2016 № 259; від 31.08.2016 № 722; від 31.08.2016 № 724, на загальну суму 1246016,40 грн., в т.ч. ПДВ 207669,41 грн. (а.с.160-172, т.1)

Судами встановлено, що розрахунки за отримані послуги здійснювалися з банківських рахунків позивача, що підтверджується платіжними дорученнями: від 05.08.2016р. № 7622; від 09.08.2016р. № 7629; від 15.08.2016р. № 7637; від 26.08.2016р. № 7672; від 29.08.2016р. № 7675; від 09.09.2016р. № 7720; від 09.09.2016р. № 7721; від 14.09.2016р. № 7728 (а.с.173-181, т.1).

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні акти приймання-передачі виконаних робіт, які прийняті ПАТ "Київстар"(на виконання умов договору № 135225 від 01.10.2014 року): від 22.07.2016 р., від 25.07.2016; від 31.07.2016; від 31.07.2016; від 31.07.2016; від 15.08.2016; від 23.08.2016р.; від 23.08.2016р.; від 31.08.2016р.; від 31.08.2016р.; від 31.08.2016р. (а.с.214-233, 235-250, т.1, 1-12, т.2), також, ТОВ "Нет - Ком Сервіс" видані ПАТ "Київстар" податкові накладні від 22.07.16 № 14; від 25.07.2016 № 16; від 31.07.2016 № 18; від 31.07.2016 № 20; від 31.07.2016 № 24; від 15.08.2016 № 3; від 16.08.2016 № 5; від 23.08.2016 № 8; від 23.08.2016 № 9; від 23.08.2016 № 10; від 31.08.2016 № 13; від 31.08.2016 № 18; від 31.08.2016 № 19 (а.с. 13-25, т.2).

Оцінивши вищенаведені документи в сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що останні підтверджують реальність здійснення отриманих послуг у субпідрядника ТОВ «Будпром-інвест», та їх подальше використання у власній в господарській діяльності, що свідчить про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Будпром-Інвест», тоді, як акт перевірки не містив висновків про недоліки первинних документів, або їх невідповідність чинному законодавству.

Доводи касаційної скарги про неможливість надання контрагентом позивачеві послуг, з огляду на відсутність у ТОВ «Будпром-інвест» основних засобів, трудових ресурсів, базуються на відомостях з інформаційних баз контролюючого органу, проте посилання відповідача лише на такі відомості, як критерій оцінки реальності господарських операцій без оцінки сукупності документів, наданих позивачем є безпідставними оскільки, оскільки фактично будь - які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні вимог процесуального Закону. Така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач, врахуючи документальне підтвердження господарських операцій первинними документами, оцінка яким в сукупності була надана судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, що не спростовано доводами касаційної скарги.

Окремі посилання скаржника в частині неповноти, а також недоліків первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та ПрАТ «Київстар» вірно відхилені судами попередніх інстанцій з посиланням на те, що предметом податкової перевірки, відповідно до наказу № 1086 від 12.12.2016 року були саме господарські операції ТОВ «Нет-Ком Сервіс» з ТОВ «Будпром-інвест», а не господарські операції позивача з ПрАТ «Київстар». До того ж, як вказувалось судом вище, в акті перевірки контролюючим органом не зафіксовані такі порушення.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 (провадження №11-200апп21) підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Доводи контролюючого органу щодо наявності кримінального провадження № 32016220000000152 від 15.06.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 204 , ч.3 ст.212 КК України, в якому фігурує ТОВ «Будпром-інвест», вірно відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки останнє не стосується господарських операцій позивача з його контрагентом. Тоді, як у відповідності до вимог статті 72 КАС України ( в ред. Закону № 245-VII від 16.05.2013), яка діяла станом на час прийняття судами попередніх інстанцій судових рішень, було встановлено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Також, доводи скаржника про наявність кримінального провадження № 42016100000000291 від 24.03.2016 року за ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, в якому фігурує ТОВ «Будпром-інвест», колегією суддів також не приймаються, оскільки під час розгляду справи скаржником не надано судам попередніх інстанцій вироку, яким встановлено фіктивність ТОВ «Будпром-інвест». До того ж, такі доводи контролюючого органу не були покладені в основу зафіксованих актом перевірки порушень. Тоді, як за приписами частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушили норми процесуального права. Посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій вимог статті 86 КАС України, скаржник фактично просить суд здійснити переоцінку доказів у справі, що відповідно до положень частини 2 статті 341 КАС України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області правонаступник - Головне управління ДПС у Запорізькій області) залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.07.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 у справі № 808/400/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: І.А. Васильєва

Судді: В.П. Юрченко

Л.І. Бившева