Ухвала

від 19.10.2017 по справі 808/400/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2017 рокусправа № 808/400/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нет-Ком Сервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нет-Ком Сервіс" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 25 січня 2017 року:

- № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 280 360,50 грн., в тому числі 186 907,00 грн. за основним платежем та 93 453,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 257 136,00 грн., в тому числі 171 424,00 грн. за основним платежем та 85 712,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № НОМЕР_3, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 36 246,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення, прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Нет - Ком Сервіс» , а саме: № НОМЕР_1 від 25.01.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 280360,50 грн., в тому числі 186907,00 грн. за основним платежем та 93453,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 257136,00 грн., в тому числі 171424,00 грн. за основним платежем та 85712,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № НОМЕР_3, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 36246,00 грн. за звітний період серпень 2016 р. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, скаржник просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи апеляційної скарги та заперечення відповідно.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено письмовими доказами наявними в матеріалах справи, що на підставі наказу №1086 від 12.12.2016 року, виданого Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області та направлення № 652 від 12.12.2016 року, посадовими особами контролюючого органу в період з 12.12.2016 року по 16.12.2016 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Нет -ком сервіс з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування, сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ Будпром-інвест за період з 01.01.2016 року по 31.08.2016 року.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт № 138/08-29-14-02/36097508 від 23.12.2016 року, відповідно до висновків якого встановлено порушення:

- п. 44.1, 44.2. ст. 44 р. II, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 р. III Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 186 907 грн., у т.ч.: за 3 квартал 2016 р. на суму 186 907 грн.;

- п.п. 14.1.36, п.н.14.1.181, п.п.14.1.231, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.. 200, п. 201.1, п.201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до:

- завищення залишку від'ємного значення у сумі 36 246 грн. в т.ч. по періодах: серпень 2016 р. - 36 246 грн.;

- заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 171 424 грн. в т.ч. по періодах: липень 2016 р. - 118 620 грн., серпень 2016 р. - 52 804 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 25.01.2016 року винесені податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1, яким ТОВ „Нет -Ком Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 280 360,50 грн., в тому числі 186 907,00 грн. за основним платежем та 93 453,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № НОМЕР_2, яким ТОВ „Нет-Ком Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 257 136,00 грн., в тому числі 171 424,00 грн. за основним платежем та 85 712,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № НОМЕР_3, яким ТОВ "Нет - Ком Сервіс" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 36 246,00 грн. за звітний податковий період серпень 2016 р.

Вирішуючи спірні правовідносини та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Будпром-інвест» мають реальний характер, а тому, податкові повідомлення-рішення від 25.01.2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2. ст. 44 ПКУ встановлено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Як зазначено у п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Фінансовий результат від операційної діяльності (прибуток) зазначається у рядку 2190 Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) - Форми № 2.

Пунктом 3.14 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності передбачено, що Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат з урахуванням сум, які наведені у додаткових статтях.

Згідно до рядка 06 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897 зі змінами, внесеними Наказом Міністерства фінансів України від 8 липня 2016 року № 585, об'єкт оподаткування дорівнює: рядок 02 (Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -) + рядок 03РІ (Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -).

Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області у Акті перевірки зазначено про заниження задекларованих показників чистого доходу, але операції з отримання послуг від ТОВ «Будром-інвест» не можуть впливати на показники чистого доходу, оскільки відповідно до п. 3.3. Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених Наказом Міністерства фінансів України 28.03.2013 N 433 Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - це дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у т. ч. платежі від оренди об'єктів інвестиційної нерухомості) за вирахуванням наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. відображається дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у т. ч. платежі від оренди об'єктів інвестиційної нерухомості) за вирахуванням наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Крім того, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не є об'єктом оподаткування податком на прибуток.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України). Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Отже, колегія суддів зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, що складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, що кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судова практика вирішення податкових спорів виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, і достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (виконавець) та ПрАТ Київстар (замовник) укладено договір № 135225 від 01.10.2014 року на будівництво і технологічне обслуговування широкосмугової мережі фіксованого зв'язку та підключення споживачів фіксованого зв'язку (а.с.182-206, т.1).

З метою виконання обов'язків за вищезазначеним договором ТОВ «Нет - Ком Сервіс» укладено наступні договори з ТОВ «БУДПРОМ - ІНВЕСТ» :

- від 29.04.2016 року № 1/29/04/16 (а.с.75-105, т.1);

- від 29.04.2016 року № 2/29/04/16 (а.с.106-108, т.1);

- від 16.05.2016 року № 3/16/05/16 (а.с.109-131, т.1)

Відповідно до порядку та на умовах, вищезазначених договорів, Виконавець зобов'язується здійснити роботи по обслуговуванню об'єктів мережі доступу фіксованого зв'язку ПрАТ «Київстар» (надалі - Послуга), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надану йому послугу.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів ТОВ «БУДПРОМ - ІНВЕСТ» та ТОВ Нет-Ком Сервіс складені Акти виконаних робіт від 31.07.2016; від 31.07.2016; від 31.07.2016; від 25.07.2016; від 22.07.2016; від 25.07.2016; від 23.08.2016; від 23.08.2016; від 15.08.2016; від 31.08.2016; від 16.08.2016; від 31.08.2016; від 31.08.2016, на загальну суму 1246016,40 грн., в т.ч. ПДВ 207669,41 грн (а.с.133-158, т.1).

Також, ТОВ «БУДПРОМ - ІНВЕСТ» виписано податкові накладні від 31.07.2016 № 476; від 31.07.2016 № 474; від 31.07.2016 № 475; від 25.07.2016 № 317; від 22.07.2016 № 310; від 25.07.2016 № 318; від 23.08.2016 № 314; від 23.08.2016 № 315; від 15.08.2016 № 258; від 31.08.2016 № 723; від 16.08.2016 № 259; від 31.08.2016 № 722; від 31.08.2016 № 724, на загальну суму 1246016,40 грн., в т.ч. ПДВ 207669,41 грн. (а.с.160-172, т.1)

Розрахунку за отримані послуги здійснювалися з банківських рахунків позивача, що підтверджується платіжними дорученнями: від 05.08.2016р. № 7622; від 09.08.2016р. № 7629; від 15.08.2016р. № 7637; від 26.08.2016р. № 7672; від 29.08.2016р. № 7675; від 09.09.2016р. № 7720; від 09.09.2016р. № 7721; від 14.09.2016р. № 7728(а.с.173-181, т.1).

Крім того, в матеріалах справи наявні також докази того, що виконані роботи прийняті ПАТ «Київстар» за Актами: від 22.07.2016 р., від 25.07.2016; від 31.07.2016; від 31.07.2016; від 31.07.2016; від 15.08.2016; від 23.08.2016р.; від 23.08.2016р.; від 31.08.2016р.; від 31.08.2016р.; від 31.08.2016р. (а.с.214-233, 235-250, т.1, 1-12, т.2). ТОВ «Нет - Ком Сервіс» видані податкові накладні від 22.07.16 № 14; від 25.07.2016 № 16; від 31.07.2016 № 18; від 31.07.2016 № 20; від 31.07.2016 № 24; від 15.08.2016 № 3; від 16.08.2016 № 5; від 23.08.2016 № 8; від 23.08.2016 № 9; від 23.08.2016 № 10; від 31.08.2016 № 13; від 31.08.2016 № 18; від 31.08.2016 № 19 (а.с. 13-25, т.2)

Доводи апелянта стосовно відсутності в актах виконаних робіт за липень 2016 року місця складання, конкретизації об'єктів, на яких проведено роботи, відсутності листування між ПрАТ Київстар та ТОВ Нет-Ком Сервіс щодо переліків працівників ТОВ Будпром-інвест , якими виконувались роботи, номерів їх телефонів, а також відсутності документів на підтвердження надання доступу до об'єктів ПрАТ Київстар , колегія суддів розцінює критично з огляду на наступне.

Так, предметом податкової перевірки, відповідно до наказу № 1086 від 12.12.2016 року, є саме господарські операції ТОВ Нет-Ком Сервіс з ТОВ Будпром-інвест , а не господарські операції позивача з ПрАТ Київстар . Документи по господарським операціям позивача з ПрАТ Київстар надано з метою підтвердження подальшої реалізації отриманих послуг у ТОВ Будпром-інвест . Отже, аналіз документів по виконанню умов договору з ПрАТ Київстар не було предметом податкової перевірки.

Стосовно доводів контролюючого органу щодо наявності за даними реєстру судових рішень кримінального провадження № 32016220000000152 від 15.06.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 204 , ч.3 ст.212 КК України, в якому фігурує ТОВ Будпром-інвест , колегія суддів зазначає, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що зазначене кримінальне провадження порушено стосовно посадових осіб ТОВ Нет-Ком Сервіс та ТОВ Будпром-інвест , а також через те, що відсутній вирок суду у цій справі, який би встановлював певні факти фіктивності контрагентів позивача або безтоварність вчинених правочинів, відповідні доводи апелянта є неспроможними.

Крім того, контролюючий орган в апеляційній скарзі посилається на податкову інформацію, отриману з інформаційних систем та АРМів: ІС Податковий блок , архіву електронної звітності, ЄРПН, щодо відсутності у ТОВ "Будпром-інвест" необхідних трудових ресурсів , технічного та кваліфікованого персонал. Також податковий орган зазначає, що згідно баз даних ДФС України встановлено, що ТОВ Будпром-інвест за період з 01.07.2016 року по 31.08.2016 року придбавало ТМЦ, проте послуги по обслуговуванню об'єктів мережі доступу фіксованого зв'язку останнім не придбавались. Наведені обставини, на думку апелянта, спростовують факт придбання позивачем відповідних послуг у ТОВ "Будпром-інвест".

Колегія суддів щодо вищенаведених доводів апеляційної скарги зазначає, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено факт вчинення позивачем господарської операції без мети настання реальних правових наслідків, та порушенням публічного порядку.

З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У х в а л и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року по справі № 808/400/17- залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак