Ухвала

від 20.03.2024 по справі 400/9303/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/9303/21

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідачаЯковлєва О.В.,

суддівКоваля М.П., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження питання про прийняття звіту про виконання судового рішення та питання про накладення штрафу на керівника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про стягнення недоплаченої суддівської винагороди за вересень 2021 року, у сумі 5 391,75 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2023 року частково задоволено апеляційну скаргу, скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року, з ухваленням у справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме:

- визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у вересні 2021 року суддівської винагороди, використовуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн;

- зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок виплаченої ОСОБА_1 суддівської винагороди у вересні 2021 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн, та виплатити нараховану суму суддівської винагороди, з урахуванням вже проведених виплат.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року встановлено судовий контроль за виконанням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2023 року та зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області протягом 30 днів, з дня отримання копії даної ухвали, подати до П`ятого апеляційного адміністративного суду звіт про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2023 року.

В свою чергу, відповідачем 29 грудня 2023 року отримано копію ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року та не подано у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року повторно зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області протягом 15 днів, з дня отримання копії даної ухвали, подати до П`ятого апеляційного адміністративного суду звіт про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2023 року.

Копію зазначеної ухвали отримано Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Миколаївській області 08 лютого 2024 року.

В свою чергу, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Миколаївській області 21 лютого 2024 року подано звіт про виконання судового рішення, який обґрунтовано тим, що у суб`єкта владних повноважень відсутні кошторисні призначення та відкриті асигнування для виконання відповідного рішення суду.

З іншого боку, позивачем 22 лютого 2024 року подано клопотання «про виконання ухвали суду щодо стягнення штрафу», яким позивач просить не приймати звіт суб`єкта владних повноважень, так як відповідачем не вчиняється жодних дій для отримання додаткового фінансування та виконання рішення суду у даній справі.

Крім того, суб`єктом владних повноважень 01 березня 2024 року подано додаткові пояснення про виконання судового рішення, в яких зазначається, що ним перераховано розмір суддівської винагороди на виконання рішення суду та вживаються дії по отриманню додаткового фінансування для виконання судового рішення у даній справі.

В свою чергу, позивачем 03 березня 2024 року подано клопотання про залишення без розгляду заяви Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 01 березня 2024 року, так як така подана з порушенням процесуального строку, встановленого ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року.

Між тим, вирішуючи питання про прийняття звіту Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про виконання судового рішення та вирішуючи питання про накладення штрафу на керівника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ч. 3 ст. 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 4 ст. 382 КАС України, питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Так, з аналізу зазначених норм процесуального права вбачається, що законодавцем регламентовано право суду на застосування судового контролю для забезпечення належного виконання ухваленого ним судового рішення.

При цьому, судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі його неподання - встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Між тим, як зазначено вище, право суду на встановлення судового контролю у даній справі реалізовано в ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року та ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року.

В свою чергу, з наданих до суду у межах процедури судового контролю пояснень та доказів вбачається, що Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Миколаївській області проведено перерахунок виплаченої ОСОБА_1 суддівської винагороди за вересень 2021 року, що підтверджується відповідним розрахунком (а.с. 121).

При цьому, колегія суддів зазначає, що правомірність проведеного перерахунку не заперечується позивачем у межах процедури судового контролю.

З іншого боку, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Миколаївській області не заперечується того, що ним не виконано судового рішення, в частині покладеного на нього зобов`язання щодо виплати позивачу перерахованого розміру суддівської винагороди.

Проте, на переконання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, невиконання судового рішення у відповідній частині, станом на початок 2024 року, обумовлюється незалежними від суб`єкта владних повноважень причинами, а саме відсутністю відповідних бюджетних асигнувань за КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 109).

Крім того, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Миколаївській області у лютому 2024 року повідомлено ДСА України, як основного розпорядника бюджетних коштів, про наявність потреби у видатках для виконання рішень суду, прийнятих на користь суддів, працівників апарату суду та працівників органів і установ системи правосуддя (а.с. 122 - 123).

В свою чергу, враховуючи зазначені докази інформування Державної судової адміністрації України про наявність потреби у додаткових коштах, колегія суддів не приймає доводів позивача про те, що відповідачем не вчиняється жодних дій щодо отримання додаткового фінансування для виконання рішення суду у даній справі.

Між тим, Верховний Суд неодноразово зазначав (постанова від 24 січня 2018 року, у справі № 405/3663/13-а, постанова від 07 листопада 2018 року, у справі №818/159/18, постанова від 07 листопада 2019 року, у справі №560/523/19, постанова від 23 квітня 2020 року, у справі №560/523/19), що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами суб`єкта владних повноважень про те, що невиконання судового рішення, в частині виплати перерахованої суддівської винагороди, обумовлено незалежними від нього причинами, а саме відсутністю відповідних бюджетних асигнувань.

Вказаний висновок колегії суддів узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена ухвалі від 13 березня 2024 року (справа № 280/729/19), постановленій в аналогічних правовідносинах.

З іншого боку, колегія суддів враховує, що рішення суду у частині виплати перерахованої суддівської винагороди наразі залишається невиконаним, а тому суд має право на вжиття заходів судового контролю, шляхом встановлення нового строку для подачі звіту.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Миколаївській області у прийнятті звіту про виконання постанови суду та встановити новий строк для подання звіту, в частині виплати утвореної заборгованості, тривалістю 60 днів.

Вказаний висновок колегії суддів узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в ухвалі від 13 березня 2024 року (справа № 280/729/19), постановленій у схожих правовідносинах.

Між тим, щодо накладення штрафу на керівника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, а також клопотання позивача від 03 березня 2024 року, якими він просить залишити без розгляду частину поданих суб`єктом владних повноважень 01 березня 2024 року додаткових пояснень та доказів про виконання судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

В даному випадку, звіт про виконання судового рішення у даній справі подано у межах встановленого ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року 15-денного строку.

При цьому, варто зазначити, що згідно п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

В даному випадку, колегія суддів вважає, що подання суб`єктом владних повноважень додаткових пояснень та доказів, якими він розкриває додаткові обставини виконання судового рішення у даній справі, після закінчення зазначеного 15-денного процесуального строку, не суперечить вищевикладеним нормам процесуального права, так як вони подані суду до розгляду питання про прийняття звіту суб`єкта владних повноважень.

З іншого боку, варто наголосити, що специфіка застосування штрафної санкції, передбаченої ст. 382 КАС України полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.

При цьому, можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту.

Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.

З іншого боку, як вже зазначено вище, судом не встановлено безпосередньої вини керівника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області у невиконанні судового рішення у даній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у межах спірних правовідносин відсутні правові підстави для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу, передбаченого ч. 2 ст. 382 КАС України.

Керуючись ст.ст. 14, 311, 321, 325, 328, 370, 382 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Відмовити у прийнятті звіту Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2023 року.

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 03 березня 2024 року про залишення без розгляду заяви Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 01 березня 2024 року та клопотання від 22 лютого 2024 року про стягнення штрафу.

Встановити новий строк для подачі звіту про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2023 року та зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області протягом 60 днів, з дня отримання копії даної ухвали, подати до П`ятого апеляційного адміністративного суду звіт про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2023 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді М.П. Коваль А.В. Крусян