Постанова

від 19.03.2024 по справі 496/4624/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2158/24

Справа № 496/4624/21

Головуючий у першій інстанції Пасечник М.Л.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя Кострицький В.В. (суддя - доповідач),

судді Лозко Ю.П., Коновалова В.А.,

за участю секретаря судового засідання Пухи А.М.,

учасники справи:

позивачі ОСОБА_1 ,

відповідач Дочірне підприємство «Біляївський ринок» Одеської облспоживспілки

третя особа Біляївська міська рада Одеської області

розглянув в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 19 липня 2023 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Біляївський ринок» Одеської облспоживспілки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Біляївська міська рада Одеської області про визнання недійсними договорів оренди землі та додаткової угоди,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст клопотання

17.07.2023 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому він просить суд: витребувати у відповідача копії документів, на підставі яких було зареєстровано в реєстрі майнових прав відповідача з моменту державної реєстрації суб`єкта господарювання; накласти арешт на павільйон в 20 кв.м. на територію відповідача, заборонити його використання та здійснювати будь-які дії відносно його цілісності, який строїли та встановлювали ОСОБА_1 з батьками, де здійснює незаконну господарську діяльність в павільйоні на ринку ОСОБА_2 , яка незаконно збила замки та викрала майно більш ніж на 150 тис. грн. про що і порушено кримінальне провадження; договори у відповідача за три роки по цьому павільйоні, якій незаконно використовується та передано в оренду, бо здійснюється приховане його використання під виглядом оренди земельної ділянки 20 кв.м. відповідача яка знаходиться під павільйоном. Крім того, у своєму клопотанні позивач просив підтвердити його конституційне право громадянина України - правовий статус людини, тому розглядати клопотання як живої людини.

В обґрунтування клопотання позивач посилався на норми, які регулюють питання щодо застосування заходів забезпечення позову.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 19 липня 2023 року клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у відповідача та забезпечення позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Біляївський ринок» Одеської облспоживспілки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Біляївська міська рада Одеського району Одеської області про визнання недійсними договорів оренди землі та додаткової угоди - повернуто заявнику без розгляду. Також позивачу роз`яснено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючий також в інтересах ОСОБА_3 , просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким клопотання задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалою суду грубо порушені не тільки інтереси позивача та конституційні права і його брата інваліда 1-а групи, за яким останній здійснює догляд , і неможливістю здійснити лікування ОСОБА_4 згідно виписки лікарів, на що потрібно більше 50 тис. гривень. Вважали, що судом порушені не тільки норми процесуального і матеріального права , Закон України « Про правосуддя в Україні», порушено принципи об`єктивності, неупередженості при винесенні цього Рішення, грубо порушуючи процедуру його прийняття, які передують перед винесенням, а і норми міжнародного права Європейської конвенції прав людини та основних Свобод тощо.У зв`язку, що з боку Відповідача існує загроза незаконного відчуження (оформлення на іншіх осіб) захваченого належного майна позивача, яке ними законно поставлено на території центрального кооперативного ринку за адресою: вул. А. Головатого, м. Біляївка. Зазначали, що Відповідач не дає можливості у володінні, користування та використання належним їм з моменту втрати батьків. Вважли, єдиною підставою для забезпечення є вжиття відповідних заходів, бо суд має достатніх підтверджень про підтвердження законних підстав вимог Позивача та існує реальна загроза невиконання та утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідальність виду забезпечення позовних вимог. Враховуючи те , що повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи є однією з основних засад здійснення правосуддя та те , що дана справа викликала великий соціальний резонанс, тому згідно до п.п. 1,3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладанням арешту на майно. Такий стан речей є неприпустимим, і ми як члени територіальної громади змушені звернутися до суду з вимогами про визнання договору оренди земельної ділянки між Позивачем та третью особою-власником землі недійсними, на підставі приховання справжньої мети під час його укладення з боку орендаря.

Явка в судове засідання

За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п.1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції повертаючи клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у відповідача та забезпечення позовних вимог правильно виходив з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 7, п. 10 ч. 2 ст. 197 ЦПК України суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України).

Доводи апелянта про те, що з боку Відповідача існує загроза незаконного відчуження (оформлення на іншіх осіб) захваченого належного майна позивача, яке ними законно поставлено на території центрального кооперативного ринку за адресою: вул. А. Головатого, м. Біляївка не є слушними виходячи з наступних вимог закону та обставин справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України). Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування таких доказів судом. Частиною 2 ст. 84 ЦПК України передбачено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Разом з цим, позивачем не зазначено про вжиті ним заходи для отримання доказів самостійно, суду не надано доказів вжиття таких заходів та підтвердження, що йому було відмовлено в їх наданні. Крім того, позивачем не було мотивоване клопотання про витребування доказів, не зазначено обставини, які можуть підтвердити ці докази, або аргументи, які вони можуть спростувати, не наведено підстав, які свідчать про те, що відповідні докази перебувають саме у відповідача.

Окрім іншого, слід зазначити, що позивач в прохальній частині клопотання просить суд витребувати певні документи та забезпечити позов шляхом накладення арешту, а тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно зазначив, що вказана заява не відповідає вимогам ст.ст. 84, 151, 183 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищезазначене, виходячи з досліджених матеріалів заяви та системного аналізу наведених норм права, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення клопотання ОСОБА_1 ..

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.

Наведені в апеляційній скарзі доводи (фактично дублюють доводи заяви про забезпечення позову) були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті або впливають на законність прийнятого рішення.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Питання щодо клопотання вирішено судом першої інстанції по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 19 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її підписання, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 19 березня 2024року.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді Ю.П. Лозко

В.А. Коновалова