Постанова

від 25.03.2024 по справі 751/34/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 березня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/34/21

Головуючий у першій інстанції Овсієнко Ю. К.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/519/24

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої-судді: Шарапової О.Л.

суддів: Євстафіїва О.К., Скрипки А.А.,

з участю секретаря: Шапко В.М.

Учасники справи:

позивачка: ОСОБА_1 ,

відповідачка: ОСОБА_2 .

Особи, які подали апеляційні скарги: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Оскаржується рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 31 серпня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просила:

виділити їй у власність 1/2 частку із спільного майна сторін і як окрему річ квартиру АДРЕСА_1 , яка складається із веранди І, площею 7,0 м.кв.; кухні 2-1, площею 10,9 кв.м.; котельні 2-2, площею 2,0 м.кв.; коридору 2-3, площею 5,0 кв. м.кв.; кімната 2-4, площею 8,8 кв.м.; кімната 2-5, площею 15,9 кв.м.; кімната 2-6, площею 12,3 кв.м.; передпокій 2-7, площею 4,4 кв.м.; кімната 2-8,площею 10,3 кв.м. Всього площа 76,6 кв.м., вартістю 312523 грн.;

виділити відповідачці ОСОБА_2 у власність 1/2 частку із спільного майна сторін, а саме: присадибну земельну ділянку площею 0,2022 га, кадастровий номер 7410100000:01:003:0133, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , вартістю 324875 грн.;

стягнути з відповідачки на її користь різницю у вартості фактичних часток: 324875 грн. (вартість земельної ділянки) - 318699 грн. (вартість половини спірного майна) = 6176 грн. та понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 травня 2008 року, вона є власником 1/2 частини чотирикімнатної квартири АДРЕСА_3 .

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 вересня 2020 року, вона є власником 1/2 частини будинку та господарських споруд в АДРЕСА_2 .

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 вересня 2020 року вона також є власником 1/2 частини земельної ділянки площею 0,2022 га, кадастровий номер 7410100000:01:003:0133, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідачка ОСОБА_2 на підставі зазначених свідоцтв про право на спадщину є власником іншої 1/2 частини спадкового майна.

Позивачка стверджує, що з часу смерті їхньої матері, а саме 01 жовтня 2004 року вона з відповідачкою не можуть вирішити питання щодо користування або продажу майна. Сторони забезпечені своїм житлом і не користуються спадковим майном. Окрім цього відповідачка не допускає її до користування майном по АДРЕСА_2 , вважаючи, що все це майно належить їй.

Отриманню сторонами свідоцтв про право на зазначену спадщину передував судовій спір в 2005 році між сторонами за її позовом про усунення відповідачки від спадщини з причин відмови від надання допомоги їхній матері ОСОБА_3 , яка перед смертю знаходилась в безпорадному стані. Відповідачка відмовила компенсувати позивачці витрати на поховання та обладнання пам`ятника для їхніх батьків.

Згідно свідоцтв про право на спадщину, спірне майно є спільною частковою власністю сторін.

Позивачка зазначає, що зі своїм чоловіком більше опікувалась квартирою АДРЕСА_3 . Оскільки квартира та прибудинкова земельна ділянка були в занедбаному стані, вони з чоловіком зробили деякий ремонт в квартирі, встановили огорожу до входу в квартиру, сплачували всі необхідні комунальні послуги по квартирі та утримували собаку батьків.

За взаємною згодою продати майно в інтересах сторін, або поділити його реально неможливо, оскільки немає згоди на припинення часткової власності шляхом сплати грошової компенсації за частку учаснику власності.

У заяві про зменшення позовних вимог позивачка вказує, що внаслідок бойових дій за період 04-29 березня 2022 року будинок, за адресою: АДРЕСА_2 повністю знищений і не може розцінюватись як будівля. Оскільки сторони у справі є власниками зазначеного будинку вони отримують відповідну компенсацію за знищене майно поза даним судовим розглядом.

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 31 серпня 2023 року позов задоволено частково; здійснено поділ у натурі квартири АДРЕСА_1 :

виділено у власність в натурі ОСОБА_1 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 відповідно до варіанту №1 (Додаток №1) висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №243-246/23-24, позначену на плані синім кольором, а саме: кухня 2-1 площею 10,9 кв.м., кімната 2-5 площею 15,9 кв.м., кімната 2-6 площею 12,3 кв.м.;

виділено у власність в натурі ОСОБА_2 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 відповідно до варіанту №1 (Додаток №1) висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №243-246/23-24, позначену на плані білим кольором, а саме: веранда І площею 7 кв.м., котельня 2-2 площею 2,0 кв.м., коридор 2-3 площею 5,0 кв.м.,кімната 2-4 площею 8,8 кв.м., передпокій 2-7 площею 4,4 кв.м., кімната 10,3 кв.м.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 компенсацію в розмірі 4397,00 грн.

Припинено право спільної часткової власності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 .

Виділено у власність в натурі ОСОБА_1 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,2022 га, кадастровий номер 7410100000:01:003:0133, відповідно до варіанту №1 (Додаток №5) висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №243-246/23-24, графічно зображену як багатокутник заштрихований лініями сірого кольору, площею 1011,00 кв.м.;

виділено у власність в натурі ОСОБА_2 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,2022 га, кадастровий номер 7410100000:01:003:0133, відповідно до варіанту №1 (Додаток №5) висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №243-246/23-24, графічно зображену як багатокутник білого кольору, площею 1011,00 кв.м.

Припинено право спільної часткової власності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,2022 га, кадастровий номер 7410100000:01:003:0133.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 31 серпня 2023 року та постановити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки вона заявляла вимоги про визнання права особистої власності на окремі об`єкти у спільній власності, які є неподільні.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує на те, що у неї з відповідачкою виникли непорозуміннями, щодо користування спільним майном, а тому, варіант поділу судом нерухомого майна ускладнює відносини між ними, крім того, змінилось цільове призначення кожного поділеного об`єкта власності.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що квартира є житловим приміщенням для однієї сім`ї, оскільки прибудови та добудови, які є обов`язковими у разі її поділу, неможливі з причин заборони таких забудов на землі, що належить «Укрзалізниці».

Особа, яка подала апеляційну скаргу, вважає, що висновок експерта №243-246/23-24 від 19.05.2023 не відповідає встановленим правилам, оскільки загальна площа спірної квартири становить 76,6 кв.м., а у разі поділу за варіантом, який пропонує експерт, площа виділених частин квартири становить 37,5 кв.м. та 39,1 кв.м., що є меншим від вимог ДБН, де площа кожної частини виділених приміщень повинна становити не менше 44,0 кв.м.

Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що експерт у зазначеному вище висновку пропонує поділити спірну квартиру шляхом закриття проходу між приміщеннями 2-1 та 2-3, проте стіна між цими приміщеннями не є капітальною, а являє собою перегородку, яка не має належної звукоізоляції. Крім того, для обладнання окремого виходу із кімнати 2-1 та проходу між кімнатами 2-1 і 2-5 необхідно улаштувати вихід через несучу капітальну стіну.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що переобладнання і перепланування житлового будинку, провадяться тільки з дозволу виконавчого комітету місцевої ради, а спорудження забудови зі згоди власника земельної ділянки, тобто Укрзалізниці, на якій знаходиться будинок залізничного транспорту. Крім того, експертиза не визначає варіанту поділу горища та користування приналежностями квартири.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує на те, що земельна ділянка по АДРЕСА_4 , входить до території сформованої земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні АТ «Українська залізниця». Зазначає, що згідно діючого законодавства, власники квартири не мають можливості на отримання земельної ділянки для будівництва додаткових приміщень, оскільки квартира знаходиться поряд з залізничною колією. Тому, будь-яка прибудова, в тому числі і запропонована експертом, буде вважатися самовільним будівництвом на незаконно захопленій земельній ділянці.

Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що у оскаржуваному рішенні не зазначено за рахунок якої сторони повинні бути зроблені перебудова та прибудова приміщень, оскільки жодна із сторін такої вимоги не заявляла.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що експерт зробив не вірну оцінку об`єкта дослідження, зменшивши його вартість. Також, не вірно зазначив наявність в квартирі водопостачання, якого насправді не має, на відстані 18 метрів від будинку є лише колодязь.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що при вирішенні даного спору, суду необхідно взяти до уваги висновки експерта №С-20027 та №С-20029 від 09.11.2020, у яких правильно визначена вартість садиби та квартири, а також можливість поділу спірного майна за окремими об`єктами власності.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що у тексті оскаржуваного рішення є помилки, та незрозуміла сума у розмірі 4397 грн, яку необхідно стягнути з сторін як компенсацію.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 31 серпня 2023 року та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позивачкою позовних вимог, та здійснив поділ спільного майна сторін в натурі, за правилами ст. 367 ЦК України, лише частини спільного майна сторін, що не тільки не вирішує спір по суті, а й призводить до юридичної невизначеності у спірних правовідносинах та правовому статусі сторін.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не врахував висновків, зроблених Верховним Судом у аналогічних справах. Крім того, не взяв до уваги, що ОСОБА_1 заявила вимоги саме про виділ належної їй частки в праві спільної часткової власності за правилами ст. 364 ЦК України відповідно до часток співвласників у спірному майні. Проте, оскільки спірне майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, тому належному способу захисту прав позивачки відповідає вимога про поділ спільного майна в натурі між сторонами в порядку ст. 367 ЦК України.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує на те, що право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_2 не зареєстровано, оскільки на даний час вона позбавлена можливості отримати Свідоцтво про право на спадщину за законом на свою 1/2 частку житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначає, що згідно Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, сторони у справі набувають право на отримання відповідної компенсації за свої 1/2 частки у праві власності за знищений будинок в наслідок бойових дій.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує на те, що рішення суду першої інстанції в частині виділення у власність ОСОБА_2 1/2 частина спірної земельної ділянки, неможливо виконати без необхідності звернення ОСОБА_2 до суду з позовом про визнання за нею права власності на утворену в результаті поділу земельну ділянку.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що у оскаржуваному рішенні суду міститься незрозуміле формування в частині стягнення компенсації в розмірі 4397,00 грн, з якого незрозуміло з кого саме та на чию користь стягнути цю компенсацію. Крім того, суд першої інстанції непропорційно розподілив судові витрати по справі.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на її користь понесені судові витрати за проведення судової інженерно-технічної експертизи в розмірі 20552,28 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції у розмірі 24500 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 адвокат Кульгейко Л.Ю. просить апеляційну скаргу відхилити. Вирішити питання судових витрат.

Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 не надійшло.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 09.02.2005 року ОСОБА_2 звернулась до Другої чернігівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_3 (том 2 а.с. 2).

25.02.2005 року ОСОБА_1 звернулась до Другої чернігівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_3 (том 2 а.с. 2 на звороті).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 травня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №1-1606, виданого державним нотаріусом Кравченко А.Г., ОСОБА_1 є власником 1/2 частини чотирикімнатної квартири АДРЕСА_3 (том 1 а.с. 9, 11).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.09.2006, зареєстрованого в реєстрі за №1-3319, виданого державним нотаріусом Кравченко А.Г., ОСОБА_2 є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 171).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.09.2020, зареєстрованого в реєстрі за №1-442, виданого державним нотаріусом Кравченко А.Г., ОСОБА_2 є власником 1/2 частини будинку та господарських споруд в АДРЕСА_2 (том №1 а.с. 12, 13).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.09.2020, зареєстрованого в реєстрі за №1-443, виданого державним нотаріусом Кравченко А.Г., ОСОБА_2 є власником 1/2 частини земельної ділянки площею 0,2022 га, кадастровий номер 7410100000:01:003:0133, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (том 1 а.с. 14, 15).

Зі змісту свідоцтв про право на спадщину за законом від 21.09.2020, зареєстрованого в реєстрі за №1-442, та від 21.09.2020, зареєстрованого в реєстрі за №1-443, вбачається, що свідоцтва про право власності на 1/2 частки будинку та господарських споруд в АДРЕСА_2 , та земельної ділянки за вказаною адресою ще не видано.

Відповідно до копії спадкової справи №89/2005 вбачається, що інші спадкоємці до майна померлої ОСОБА_3 , які заявили про прийняття спадщини, крім ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відсутні. Жоден із спадкоємців не заявив про відмову від спадщини (том 2 а.с. 2-48).

З відповіді ГУ ДСНС у Чернігівській області від 18.04.2022 року №13-06/908 та Акту про пожежу від 18.04.2022 року вбачається, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 , знищено внаслідок вибуху, потрапляння боєприпасів, під час бойових дій (том 2 а.с. 113- 114).

Як вбачається з листа управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 06.02.2024 №5/2-08/24, земельна ділянка по АДРЕСА_4 , входить до території сформованої земельної ділянки, площею 88.5042 га (кадастровий номер 7410100000:01:045:0060), яка знаходиться у постійному користуванні Акціонерного товариства «Українська залізниця», відповідно до державного акту на право постійного користування (серія ЯЯ № 370697, виданого 17 листопада 2005 року) (том 3 а.с. 20).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 19.05.2023 року ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становиить421070 грн; ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 7410100000:01:003:0133, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , становить241831 грн. (том 2 а.с. 182-201).

Апеляційний суд вважає, що саме вказаний висновок визначає ринкову вартість майна на час розгляду справи. Посилання позивачки та її представника-адвоката Полубня С.В. на те, що зазначений висновок експерта є необґрунтованим, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки такі посилання не підтверджені належними доказами.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що сторона позивача наполягає на повному задоволенні позовних вимог, зокрема на виділі позивачу у натурі як окрему річ квартиру АДРЕСА_1 , сторона відповідача просить повністю відмовити у задоволенні позову, не запропонувавши будь-яких варіантів щодо розподілу спірного майна, тому, враховуючи інтереси обох співвласників, розмір їх часток у приватній власності, з урахуванням принципів рівності та справедливості, зокрема рівнозначності та рівності виділених кожному із співвласників житлових та нежитлових приміщень частин будинку, земельної ділянки, їх функціонального призначення та розташування, суд здійснив поділ у натурі квартири АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:003:0133, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , відповідно до варіантів №1 розподілу квартири та земельної ділянки, запропонованих у висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №243-246/23-24, припинивши право спільної сумісної власності на вищезгадані об`єкти нерухомості.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

В ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 було запропоновано внести на депозитний рахунок суду 89 619 грн. 50 коп. ( 421070 грн. + 241831 грн. = 662 901 грн. 662901 грн. /2 = 331 450 грн. 50 коп. 331 450.5 грн. 241831 грн. = 89 619.5 грн.), але позивачка відмовилась.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 31 серпня 2023 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частка майна, що є у спільній власності, - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний тест постанови складений 26 березня 2024 року.

Головуюча: Судді: