Ухвала

від 03.06.2024 по справі 751/34/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 червня 2024 року

м. Київ

справа № 751/34/21

провадження № 61-7982ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кульгейко Лесі Юріївни, на додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділення частки із спільної часткової власності,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила:

виділити їй у власність 1/2 частку із спільного майна сторін і як окрему річ квартиру АДРЕСА_1 , яка складається із веранди І, площею 7,0 кв. м.; кухні 2-1, площею 10,9 кв. м; котельні 2-2, площею 2,0 м. кв; коридору 2-3, площею 5,0 кв. м. кв; кімната 2-4, площею 8,8 кв. м; кімната 2-5, площею 15,9 кв. м; кімната 2-6, площею 12,3 кв. м, передпокій 2-7, площею 4,4 кв. м; кімната 2-8,площею 10,3 кв. м. Всього площа 76,6 кв. м, вартістю 312 523 грн;

виділити ОСОБА_1 у власність 1/2 частку із спільного майна сторін, а саме: присадибну земельну ділянку площею 0,2022 га, кадастровий номер 7410100000:01:003:0133, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , вартістю 324 875 грн;

стягнути з відповідачки різницю у вартості фактичних часток в сумі 6 176,00 грн.

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 31 серпня 2023 року позов задоволено частково.

Виділено у власність в натурі ОСОБА_2 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 відповідно до варіанту № 1 висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 243-246/23-24.

Виділено у власність в натурі ОСОБА_1 1/2 частину вказаної квартири відповідно до варіанту №1 висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 243-246/23-24.

Стягнено з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 4 397,00 грн.

Припинено право спільної часткової власності між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на спірну квартиру.

Виділено у власність в натурі ОСОБА_2 1/2 частку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,2022 га, кадастровий номер 7410100000:01:003:0133, відповідно до варіанту № 1 висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 243-246/23-24, графічно зображену як багатокутник заштрихований лініями сірого кольору, площею 1 011 кв. м;

виділено у власність в натурі ОСОБА_1 1/2 частку спірної земельної ділянки, відповідно до варіанту №1 висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 243-246/23-24, графічно зображену як багатокутник білого кольору, площею 1 011 кв. м.

Припинено право спільної часткової власності між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 25 березня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 31 серпня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

18 квітня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 березня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 березня 2024 року на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України (провадження № 61-5864ск24).

Додатковою постановою Чернігівського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з апеляційним розглядом справи, в розмірі 29 042,15 грн.

У травні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Кульгейко Л. Ю., на додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування понесених судових витрат 58 083,78 грн.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Верховний Суд у цій справі (провадження № 61-5864ск24) вже вказав, що ціна позову, з урахуванням відомостей вартості квартири - 312 523,00 грн та земельної ділянки - 324 875,00 грн, станом на 01 січня 2024 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 250 = 757 000,00 грн).

Враховуючи зазначене вище, додаткова постанова Чернігівського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року, яка є невід`ємною частиною рішення, яким спір вирішено по суті, що узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 01 листопада 2023 року у справі № 753/18459/15-ц, не підлягає касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

З урахуванням наведеного, оскільки заявниця подала касаційну скаргу на судове рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яке не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктами 1, 3 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кульгейко Лесі Юріївни, на додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділення частки із спільної часткової власності.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявниці.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян