Ухвала

від 07.05.2024 по справі 751/34/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 травня 2024 року

м. Київ

справа № 751/34/21

провадження № 61-5864к24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із спільної часткової власності,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому, остаточно сформулювавши позовні вимоги, просила:

- виділити їй у власність 1/2 частку із спільного майна сторін і як окрему річ квартиру АДРЕСА_1 , яка складається із веранди І, площею 7,0 кв. м.; кухні 2-1, площею 10,9 кв. м; котельні 2-2, площею 2,0 м. кв; коридору 2-3, площею 5,0 кв. м. кв; кімната 2-4, площею 8,8 кв. м; кімната 2-5, площею 15,9 кв. м; кімната 2-6, площею 12,3 кв. м, передпокій 2-7, площею 4,4 кв. м; кімната 2-8,площею 10,3 кв. м. Всього площа 76,6 кв. м, вартістю 312 523 грн;

- виділити ОСОБА_2 у власність 1/2 частку із спільного майна сторін, а саме: присадибну земельну ділянку площею 0,2022 га, кадастровий номер 7410100000:01:003:0133, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , вартістю 324 875 грн;

- стягнути з відповідачки різницю у вартості фактичних часток в сумі6176 грн.

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 31 серпня 2023 року позов задоволено частково.

Виділено у власність в натурі ОСОБА_1 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 відповідно до варіанту № 1 (Додаток №1) висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи

№ 243-246/23-24, позначену на плані синім кольором, а саме: кухня 2-1 площею 10,9 кв. м, кімната 2-5 площею 15,9 кв. м, кімната 2-6 площею 12,3 кв. м;

Виділено у власність в натурі ОСОБА_2 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 відповідно до варіанту №1 (Додаток №1) висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи

№ 243-246/23-24, позначену на плані білим кольором, а саме: веранда І площею 7 кв. м, котельня 2-2 площею 2,0 кв. м, коридор 2-3 площею 5,0 кв. м, кімната

2-4 площею 8,8 кв. м, передпокій 2-7 площею 4,4 кв. м, кімната 10,3 кв. м.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 компенсацію в розмірі 4 397 грн.

Припинено право спільної часткової власності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 .

Виділено у власність в натурі ОСОБА_1 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,2022 га, кадастровий номер 7410100000:01:003:0133, відповідно до варіанту №1 (Додаток №5) висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи

№ 243-246/23-24, графічно зображену як багатокутник заштрихований лініями сірого кольору, площею 1 011 кв. м;

виділено у власність в натурі ОСОБА_2 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,2022 га, кадастровий номер 7410100000:01:003:0133, відповідно до варіанту №1 (Додаток №5) висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи

№ 243-246/23-24, графічно зображену як багатокутник білого кольору, площею 1 011 кв. м.

Припинено право спільної часткової власності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,2022 га, кадастровий номер 7410100000:01:003:0133.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 25 березня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 31 серпня 2023 року скасовано та ухвалене нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

18 квітня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 березня 2024 року у справі № 751/34/21.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року

(справа Zubac v.Croatia, № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення ЄСПЛ у справах «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», «Шамоян проти Вірменії»).

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК Українимістить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

За змістом частини дев`ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга.

У позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР).

У розглядуваній справі заявлені вимоги про виділ зі спільної власності - квартири АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,2022 га, кадастровий номер 7410100000:01:003:0133, по

АДРЕСА_2 , а також стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різниці у вартості майна в сумі 6 176 грн.

Апеляційним судом встановлено, що відповідно до висновку експерта

від 19 травня 2023 року ринкова вартість квартири

АДРЕСА_1 становить 421 070 грн, а ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 7410100000:01:003:0133 становить 241 831 грн.

Позивачка у касаційній скарзі визначає вартість спірного майна, як 312 523 грн щодо квартири та 324 875 грн щодо земельної ділянки.

Таким чином ціна позову у справі № 751/34/21 не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 250 = 757 000 грн, де 3 028 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року).

Касаційна скарга не містить обґрунтування наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.

Незгода заявниці із оскаржуваним судовим рішенням не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у справі із ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_1 мала можливість доводити свої вимоги в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 березня 2024 року в справі № 751/34/21.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

О. М. Осіян

Є. В. Синельников