Постанова

від 26.03.2024 по справі 950/695/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року м.Суми

Справа №950/695/22

Номер провадження 22-ц/816/251/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.

з участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М.,

у присутності :

представника позивача адвоката Бондаря Валерія Миколайовича,

представника відповідача адвоката Костюк Ірини Петрівни,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника адвоката Бондаря Валерія Миколайовича

на ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 16 жовтня 2023 року у складі судді Косолапа В.М., постановленої у м. Лебедин Сумської області, повний текст якої виготовлено 16 жовтня 2023 року,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Курганського старостинського округу Лебединської міської територіальної громади с. Курган, третя особа: нотаріус Лебединської районної державної нотаріальної контори Сумської області Лисенко Валентина Федорівна, про визнання заповіту недійсним, скасування запису про реєстрацію заповіту,

в с т а н о в и в :

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати недійсним заповіт від 23 грудня 2021, номер в реєстрі нотаріальних дій № 7, № 8, складений спадкодавцем ОСОБА_3 на ОСОБА_2 , посвідчений старостою с. Курган, Курганського старостинського округу Лебединської міської територіальної громади Бондаренко Ю.Г.; скасувати запис про реєстрацію заповіту від 23 грудня 2021, номер в реєстрі нотаріальних дій № 7, № 8, складений спадкодавцем ОСОБА_3 на громадянку ОСОБА_2 в Єдиному реєстрі заповітів та спадкових справ.

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 16 жовтня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач ОСОБА_1 та її адвокат Бондар В.М. подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просяться скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу мотивують тим, що позивач своєчасно та в повному обсязі повідомив суд про тривалість лікування представника, надано всі медичні документи та були подані заяви про відкладення судових засідань із зазначенням причин неявки. Проте, судом першої інстанції, при призначенні розгляду цієї справи, не було враховано неможливість представника позивача взяти участь у розгляді справи через тривале лікування.

Звертають увагу на те, що розгляд цієї справи розпочато по суті, були витребувані докази. Звернення до суду з повторним позовом потребує нових часових, майнових та моральних затрат, що не відповідає завданням та основним засобам цивільного судочинства і не є ефективним способом захисту прав позивача.

У визначений апеляційним судом строк, відзиву на апеляційну скаргу відповідачем подано не було.

Від нотаріуса Лебединської районної державної нотаріальної контори Сумської області Лисенко В.Ф., надійшов до апеляційного суду лист, в якому просить розгляд справи провести за відсутності представника нотаріальної контори.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача , який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги представника відповідача, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлені позивач та її представник, повторно не з`явились в судове засідання, заяв про проведення розгляду справи за їїхвідсутності до суду не надходило. Такі висновки суду узгоджується з матеріалами справи та відповідають вимогам закону.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, в редакції, чинній на час постановлення ухвали).

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.

Згідно з частиною першою статті 130 ЦПК України у разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

З матеріалів справи вбачається, що з 17 червня 2022 року у провадженні суду перебуває вищевказана справа. Ухвалою від 21 березня 2023 року закрито підготовче провадження, призначено судовий розгляд справи.

Судові засідання для розгляду справи по суті призначалися на:

13 квітня 2023 року позивач та його представник не з`явились. Адвокат Бондар В.М. просив розгляд справи відкласти, посилаючись на лікування (т. 1 а.с. 248);

02 травня 2023 року позивач та його представник не з`явились. Адвокат Бондар В.М. просив розгляд справи відкласти, посилаючись на зайнятість у кримінальному провадженні, яке розглядається Конотопським міськрайонним судом Сумської області (т. 1 а.с. 251);

23 травня 2023 року позивач та його представник не з`явились. Адвокат Бондар В.М. просив розгляд справи відкласти, посилаючись на участь у церемонії поховання колеги (т. 2 а.с. 2);

09 червня 2023 року представник позивача прибув, доповів позицію по справі, прийняв участь у дослідженні доказів допиті свідків;

30 червня 2023 року позивач та його представник не з`явились. Адвокат Бондар В.М. просив розгляд справи відкласти, посилаючись на зайнятість в іншій справі, яка розглядається Зарічним районним судом м. Суми (т. 2 а.с. 16);

25 серпня 2023 року позивач та його представник не з`явились. Адвокат Бондар В.М. просив розгляд справи відкласти, посилаючись на зайнятість у кримінальному провадженні, яке розглядається Ковпаківським районним судом м. Суми (т. 2 а.с. 21);

19 вересня 2023 року позивач та його представник не з`явились. Адвокат Бондар В.М. просив розгляд справи відкласти, посилаючись на лікування в післяопераційний період (т. 2 а.с. 29);

16 жовтня 2023 року позивач та його представник вкотре не з`явились. Адвокат Бондар В.М. просив розгляд справи відкласти, посилаючись на лікування в післяопераційний період.

З огляду на вказане, залишивши позов без розгляду, суд першої інстанції з урахуванням правил статті 130 ЦПК України та відомостей щодо вручення повістки обґрунтовано виходив з того, що позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Бондар В.М. були належним чином повідомленими продату, час і місце судових засідань, проте, починаючись з червня 2023 року в жодне із судових засідань представник позивача не з`явився, посилаючись на зайнятість в розгляді інших судових справ та перебуванні на лікуванні, заяв про розгляд справи за відсутності сторони позивача не подали.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги клопотання представника позивача про тривале перебування його на лікуванні, колегія суддів звертає увагу на те, що норми чинного процесуального законодавства не зобов`язують суд враховувати поважності причин повторної неявки позивача до суду.

Крім того, адвокат є представником особи - учасника справи - на підставі відповідного договору, а тому саме такий учасник справи як замовник певних правових послуг несе ризик обрання неналежного контрагента, а так само ризик неможливості надання певних послуг.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права,здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06).

У рішенні від 06 вересня 2007 року у справі «Цихановський проти України», заява № 3572/03, ЄСПЛ зазначив, щосаме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Залишення позову без розгляду не перешкоджає особі після усунення умов, що були підставою залишення позову без розгляду, звернутися до суду повторно.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції встановивши, що позивач та її представник, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи в суді першої інстанції не з`явилася у судові засідання, призначені на 30 червня 2023 року, 25 серпня 2023 року, 19 вересня 2023 року, 16 жовтня 2023 року, і не надіслали заяв до суду про розгляд справи за відсутності сторони позивача, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, правильно застосувавши положення статей223,257 ЦПК України.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Установивши, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника адвоката Бондаря Валерія Миколайовича залишити без задоволення.

Ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 16 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанованабирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складене 26 березня 2024 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: Ю. О. Філонова

В. Ю. Рунов