Постанова
від 13.03.2024 по справі 909/789/23
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2024 р. м. Львів Справа №909/789/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІ.Б. Малех

суддівВ.М.Гриців

О.В.Зварич

секретар судового засіданняД.Т.Залуцький

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Еко Лімниця, б/н від 08.01.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/186/24 від 15.01.2024)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2023 (суддя Скапровська І.М., повний текст рішення складено 20.12.2023, м. Івано-Франківськ)

у справі №909/789/23

за позовом АТ "Оріана", м. Калуш, Івано-Франківська область

до відповідача ТОВ "Еко Лімниця", с. Вістова, Калуський район, Івано-Франківська область

про визнання права власності на будівельні матеріали, що є частиною об`єкту не завершеного будівництвом профілакторію "Світанок" а саме: плити перекриття ПК 63.12.8 (розміром 6280х1190х220) у кількості 56 штук, фундаментні блоки ФБС 24-4-6 (розміром 2380х580х400) у кількості 72 штуки, що знаходяться на земельній ділянці, кадастровий номер 2622881201:01:003:0121, за адресою: Івано-Франківська область, Калуський район, с. Вістова та стягнення судових витрат

за участю представників учасників справи:

від позивача: не зявились;

від відповідача (скаржника) в режимі відеоконференції: Шевченко К.Т.- адвокат (ордер АТ №1049244 від 12.09.2023);

ВСТАНОВИВ:

24.08.2023 АТ "Оріана" подала до Господарського суду Івано-Франківської області позовну заяву до ТОВ "Еко Лімниця" про визнання права власності на будівельні матеріали, що є частиною об`єкту не завершеного будівництвом профілакторію "Світанок", а саме: плит перекриття ПК 63.12.8 (розміром 6280х1190х220) у кількості 56 штук, фундаментних блоків ФБС 24-4-6 (розміром 2380х580х400) у кількості 72 штуки, що знаходяться на земельній ділянці, кадастровий номер 2622881201:01:003:0121, за адресою: Івано-Франківська область, Калуський район, с. Вістова та стягнення судових витрат.

Дані позовні вимоги мотивовано тим, що вказані будівельні матеріали є елементами не завершеного будівництвом профілакторію "Світанок", будівництво якого здійснювалось АТ "Оріана" і право власності на яке, всупереч вимогам Конституції України, Цивільного кодексу України не визнається ТОВ "Еко Лімниця", тобто товариством, на земельній ділянці якого перебувають будівельні матеріали, що є предметом даного позову.

Відповідач, в свою чергу заперечив позовні вимоги вказавши на те, що право на спірні будівельні матеріали набув на підставі чинних правочинів. Зокрема, вказав на те, що плити перекриття та фундаментні блоки увійшли в ЦМК бази відпочинку "Вістова", який переданий ВАТ "Оріана" з державної власності територіальній громаді с. Вістова 19.03.2004 року і, як наслідок, Вістівська сільська рада зареєструвала право комунальної власності на передане майно, відчужила ПП "ІСТ-ВЕСТ" 01.07.2005, а в подальшому, майно набуте відповідачем на підставі рішення учасника товариства №2/12/2021 від 09.12.2021 про внесення в статутний капітал ТОВ "Еко Лімниця". Крім цього вказав, що право позивача на будівельні матеріали не підтверджено жодними доказами, обраний спосіб захисту є неефективним і таким, що суперечить позиції ВП ВС викладених у постановах, що винесені у справах №19/028-10/13 від 30.06.2020 та №925/642/19 від 02.02.2021. Будівельні матеріали знаходяться на земельній ділянці, яка є у власності відповідача, а, відповідно, твердження позивача про те, що спірні будівельні матеріали є його власністю, є безпідставними.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06 грудня 2023 року у справі №909/789/23 позовні вимоги задоволено; визнано за АТ "Оріана" (код ЄДРПОУ 05743160) право власності на будівельні матеріали, що є частиною об`єкту не завершеного будівництвом профілакторію "Світанок", а саме: плити перекриття ПК 63.12.8 (розміром 6280х1190х220) у кількості 56 штук, фундаментні блоки ФБС 24-4-6 (розміром 2380х580х400) у кількості 72 штуки, що знаходяться на земельній ділянці, кадастровий номер 2622881201:01:003:0121, за адресою: Івано-Франківська область, Калуський район, с. Вістова; стягнуто з ТОВ "Еко Лімниця" (код ЄДРПОУ 44593863, вул. Санаторна, буд. 3 А, с. Вістова, Калуський район, Івано-Франківська область,77351) на користь АТ "Оріана" (код ЄДРПОУ 05743160, вул. Євшана, буд. 9, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77304) - 2 684 грн. - судового збору.

Дане рішення мотивоване відсутністю у відповідача доказів набуття права на предмет спору, а відповідно, не доведення підставності заперечень, щодо прав позивача на плити перекриття і фундаментні блоки, які є саме частиною об`єкту незавершеного будівництвом профілакторію «Світанок», що розташований у с. Вістова Калуського району і яке не визнається і оспорюється відповідачем, а тому вирішено позов - задоволити.

Відповідач ТОВ «Еко Лімниця», не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що таке прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

-скаржник зауважує, що суд першої інстанції не мав підстав задовольняти позовні вимоги АТ «Оріана», оскільки останні не надали до суду жодного доказу , що такі будівельні матеріали їм дійсно належать, а тим більше, що вони є частиною незавершеного будівництвом профілакторію «Світанок»;

-судом першої інстанції, як вказує скаржник упущено те, що представником відповідача у заяві про відмову у задоволенні позовних вимог поданого до суду 12.09.2023 у справі №909/584/23 ТОВ «Еко Лімниця», спираючись на ст. 392 Цивільного кодексу України, пред`явило негаторний позов до АТ «Оріана», оскільки спірне майно знаходиться у володінні ТОВ «Еко Лімниця» і воно є титульним власником;

-також скаржник вказує, що суд першої інстанції не погодився із твердженням відповідача, що АТ «Оріана», вважаючи себе власником спірного майна, що знаходиться на земельній ділянці відповідача ТОВ «Еко Лімниця» , застосував неналежний спосіб захисту своїх прав, що згідно сталої практики Верховного Суду є самостійною підставою для відмови в позові.

Відповідно до цього, просить, скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2023 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Поряд з цим просить стягнути з АТ «Оріана» судові витрати по справі, вказуючи що попередня (орієнтовна) сума судових витрат, які заявник поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції становить 24026,00 грн., з яких: судовий збір за подання апеляційної скарги 4026,00 грн.; вартість послуг професійної правничої допомоги 20000,00 грн. Повний пакет документів, які стосуються понесених витрат в даній справі буде подано, як вказує скаржник, у порядку, встановленому ч.8 ст. 129 ГПК України.

Позивач АТ «Оріана» у відзиві , б/н від 28.02.2024 заперечила доводи апеляційної скарги, вказавши на те, що після передачі бази відпочинку «Вістова» у власність територіальної громади с. Вістова 19.03.2004, АТ «Оріана» 02.04.2004 зверталась до голови Вістівської сільської ради із листом про те, що на території переданої бази відпочинку «Вістова» знаходяться незавершені будівництвом об`єкти (фундаменти) , які споруджувалися за кошти ВАТ «Оріана» та являються її власністю, а також запропоновано викупити ці споруди. В довідці №219 від 15.06.2004 міститься повний перелік будівельних матеріалів, з яких складається незавершене будівництво профілакторію «Світанок». АТ «Оріана» проводило оцінку вартості майна 01.06.2004 та 06.06.2006. Крім цього, зауважує, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.2018 у справі №Б-7-11/283-13/143-23/19 було припинено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Оріана». Після цього, як вказує останній, 02.10.2018 був складений акт огляду об`єкта незавершеного будівництва профілакторію «Світанок» , який складався в тому числі із спірного майна , а також був складений інвентаризаційний опис незавершеного будівництва станом на 30.09.2020. Згідно довідки АТ «Оріана» від 24.07.2023 №934 за даними бухгалтерського обліку підприємства на рахунку 15 «капітальні інвестиції» рахуються об`єкти: профілакторію «Світанок» с. Вістова (технічна документація) балансовою вартістю 4 837,64 грн. та профілакторій «Світанок» с. Вістова (промислове будівництво) балансовою вартістю 1 335 998,53 грн. В свою чергу вказує, що відповідачем не подано до суду жодних доказів отримання, володіння та використання спірних будівельних матеріалів , що спростовує твердження скаржника про набуття ним у власність спірного майна. Щодо не належного способу захисту то вказує, що звернення до суду із позовом про визнання права власності на будівельні матеріали , право на яке не визнається відповідачем є належним та ефективним способом захисту порушеного права. Відповідно до цього просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2023 у даній справі залишити без змін.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23 січня 2024 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді Гриців В.М., Зварич О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Еко Лімниця, б/н від 08.01.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/186/24 від 15.01.2024) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2023 у справі №909/789/23. Витребувано матеріали справи №909/789/23 в Господарського суду Івано-Франківської області.

02.02.2024 в канцелярію суду поступили матеріали справи №909/789/23.

В подальшому, ухвалою суду від 05.02.2024 призначено розгляд справи №909/789/23 в судове засідання на 14 лютого 2024 року.

14.02.2024 судове засідання у справі №909/789/23 не відбулось у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Зварич О.В.

Ухвалою від 19.02.2024 розгляд справи №909/789/23 призначено в судове засідання на 06 березня 2024 року

06.03.2024 розгляд справи №909/789/23 відкладено в судове засідання 13 березня 2024 року.

В судове засідання 13 березня 2024 року в режимі відео конференції з`явився представник скаржника, який підтримав доводи апеляційної скарг з мотивів, наведених в такій.

Позивач участі уповноваженого представника в судове засідання 13.03.2024 не забезпечив причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 06.03.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали про відкладення розгляду справи від 06.03.2024) до електронного кабінету, яка підписана відповідальним працівником суду.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника скаржника, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про не відповідність рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2023 року у справі №909/789/23 нормам матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Предметом спору в даній справі є визнання права на будівельні матеріали, а підставою такого позову є невизнання вказаного права відповідачем і його оспорення в судовому порядку (справа №909/584/23)

У відповідності до вимог ст. 387 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконного , без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно вимог ст. 388 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач) , власник має право витребувати це майно він набувача лише у разі, якщо майно: 1). було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2). було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3). вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку , встановленому для виконання судових рішень . Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати , власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається , що цілісний майновий комплекс база відпочинку «Вістова» з усім нерухомим та рухомим майном , що розташоване на одній земельній ділянці ( в тому числі зі спірними будівельними матеріалами) неодноразово змінював свого власника як в наслідок проведення аукціону так і за рішенням суду.

Суд апеляційної інстанції вказує, що захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене , можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна, з підстав передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України .

Отже, власник, з дотриманням вимог статтей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того , скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потратило у володіння останнього набувача. Для витребування майна, зокрема, оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів, щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту. Дане відображено в п.10.7-10.10 постанови ВП ВС від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13, провадження №12-158гс19).

Відтак в даному випадку АТ «Оріана», з метою захисту прав власника рухомого майна - будівельних матеріалів, яке на їхню думку було порушене, мало законодавчо визначену можливість звернутися до суду лише із віндикаційним позовом про витребування майно , а не з негаторним.

Відтак, обґрунтованими є доводи апеляційної скарги , щодо того, що АТ «Оріана» звернувшись з позовом про визнання права власності на будівельні матеріали обрав спосіб захисту своїх прав, що не передбачений законом, тобто обрав неефективний спосіб захисту.

Обрання неефективного способу захисту своїх прав є самостійно підставою для відмови у позові.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/624/19 вказано, про те, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (п.57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (п.40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (п.89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (п.7.23). Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1). з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2). чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3). чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4). чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку , що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у п.6.6., 6.7. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст. ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відтак ,з врахуванням наведеного рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2023 в даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові в зв`язку з неефективним способом захисту.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до пп. б, в, п. 4 ч. 1 ст. 282 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених, у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281, 282, 283, 284 ГПК України,Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Еко Лімниця, б/н від 08.01.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/186/24 від 15.01.2024) задоволити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2023 у справі №909/789/23 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

3. Судові витрати по розгляду справи в суді першої інстанції покласти на позивача.

4. Стягнути з АТ «Оріана» (77304, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул.. Євшана, 9, код ЄДРПОУ 05743160) на користь ТОВ «Еко Лімниця» (77351, Івано-Франківська область, Калуський район, с. Вістова, вул. Санаторна, 3А) 4026,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

7. Матеріали справи №909/789/23 повернути Господарському суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено та підписано 26.03.2024.

Головуючий суддяІ.Б. Малех

СуддяВ.М. Гриців

СуддяО.В. Зварич

СудЗахідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення13.03.2024
Оприлюднено28.03.2024
Номер документу117909103
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань

Судовий реєстр по справі —909/789/23

Ухвала від 30.05.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 01.05.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Повістка від 27.03.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Малех Ірина Богданівна

Постанова від 13.03.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Малех Ірина Богданівна

Ухвала від 20.03.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Малех Ірина Богданівна

Ухвала від 06.03.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Малех Ірина Богданівна

Ухвала від 20.02.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Малех Ірина Богданівна

Ухвала від 19.02.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Малех Ірина Богданівна

Ухвала від 05.02.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Малех Ірина Богданівна

Ухвала від 23.01.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Малех Ірина Богданівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні