Ухвала

від 26.03.2024 по справі 922/4420/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

26 березня 2024 року м. Харків Справа № 922/4420/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є.

розглянувши без повідомлення учасників справи клопотання Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову від 18.03.2024 в межах провадження з розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№554Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.01.2024

у справі №922/4420/23 (суддя Жигалкін І.П., повний текст рішення підписано 01.02.2024)

позовної заяви Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова

в інтересах держави, в особі:

1. Харківської міської ради, м. Харків;

2. Північно-Східного офісу Держаудитслужби, м. Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

до 1. Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м.Харків,

2. Фізичної особи-підприємця Бойко Галини Сергіївни, м. Харків

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернувся Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова з позовом про: - витребування в Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (3-тя особа) рішення від 30.06.2020 №70/58-р/к у справі №3/01-112-19 та документів, що стали підставою для його прийняття; визнання недійсним рішення тендерного комітету Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" (1-й Відповідач), оформлене протоколом його засідання від 09.11.2018 №23/3, який вирішено визнати переможцем і акцептувати пропозиції Фізичної особи-підприємця Бойко Галини Сергіївни (2-й Відповідач); визнати недійсним Договір про закупівлю товару від 21.11.2018 №В18221, укладеного між 1-м Відповідачем та 2-м Відповідачем; стягнути з 2-го Відповідача на користь 1-го Відповідача суму у розмірі 4.265.695,00 грн; стягнути з 1-го Відповідача в дохід держави суму у розмірі 4.265.695,00 грн, покласти на Відповідачів судові витрати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.01.2024 у справі №922/4420/23 в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 18.01.2024 у справі №922/4420/23 скасувати повністю, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, судові витрати відшкодувати прокуратурі за рахунок відповідачів. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор посилається на те, що оскаржене рішення прийняте з порушенням і неправильним застосуванням матеріального та процесуального права, а також з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправомірної відмови в задоволенні позову прокурора.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.02.2024 Господарського процесуального кодексу України головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду цієї апеляційної скарги визначено суддю Істоміна О.А., тоді як іншими членами колегії є Радіонова О.О., Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 у справі №922/4420/23, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури; встановлено строк до 26.03.2024 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України; запропоновано учасникам справи до 26.03.2024 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України. Призначено справу до розгляду 23.04.2024. Повідомлено, що участь сторін та третіх осіб у судовому засіданні не є обов`язковою. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/4420/23.

На вимоги ухвали суду від 04.03.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/4420/23.

18.03.2024 від КП "Міський інформаційний центр" через підсистему Електронний суду на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому перший відповідач просить апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 18.01.2024 у справі №922/4420/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Також 18.03.2024 до Східного апеляційного господарського суду від керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова надійшло клопотання про забезпечення позову у справі №922/4420/23, за змістом якого останній просив:

- задовольнити заяву про забезпечення позову;

- вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення фізичній особі-підприємцю Бойко Галині Сергіївні (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборони на відчуження нерухомого майна: нежитлової будівлі літ. «Э-1» загальною площею 961,0 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2554573863120) та квартири загальною площею 72,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1348688263101).

Застосування забезпечення позову Прокурор обґрунтовує необхідністю збереження даного майна та запобігання його відчуження, оскільки відповідачем ФОП Бойко Г.С. можуть вчинятися дії щодо відчуження нерухомого майна, що унеможливить в подальшому стягнення коштів в дохід держави. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 (ідентифікацій код НОМЕР_1 ) на праві приватної власності належить нежитлова будівля літ. «Э-1» загальною площею 961,0 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2554573863120) вартістю 1.326.577,00 грн та квартира загальною площею 72,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 а вартістю, згідно з умовами договору дарування №1921 від 12.09.2017, 100.000,00 грн (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1348688263101). Отже, майно, на яке прокурор просить накласти арешт, не лише повністю відповідає обсягу позовної вимоги про стягнення грошових коштів в розмірі 4.265.695,00 грн, а навіть є суттєво меншими за вартість нежитлової будівлі та квартири зазначеної в Державному реєстрі. Крім того, заборона відчужувати нежитлову будівлю та квартиру жодним чином не вплине ані на господарську діяльність відповідача ФОП Бойко Г.С., ані на право користування, в тому числі проживання, у квартирі і відповідачу, і іншим особам, оскільки сама лише заборона відчужувати нерухоме майно жодним чином не вплине на можливість використання цього майна в господарській діяльності або іншої експлуатації, а тому права ФОП Бойко Г.С. даним забезпеченням позову порушені не будуть.

При розгляді поданої заяви про забезпечення позову судова колегія виходить з наступного.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Як свідчать матеріали оскарження, предметом позову у даній справі є вимога майнового характеру, а саме стягнення з ФОП Бойко Г.С. на користь комунального підприємства «Міський інформаційний центр» 4.265.695, 00 грн, а з комунального підприємства «Міський інформаційний центр» одержані ним за рішенням суду 4.265.695,00 грн стягнути в дохід держави.

Отже, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі (у разі задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

В той же час, прокурор просить застосувати заходи забезпечення позову, зокрема, шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача - а саме на нежитлової будівлі літ. «Э-1» загальною площею 961,0 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2554573863120) та квартири загальною площею 72,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1348688263101).

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що по суті подана прокурором заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення. При цьому прокурором не надано належних та допустимих доказів в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, з якими чинне законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову, та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Так, за приписами частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що прокурором не надано суду усіх належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність обставин, передбачених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, необхідних для забезпечення позову, а саме, яким чином невжиття заходів забезпечення позову в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Прокурором в заяві не наведено жодних обставин на підтвердження вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, в тому числі і дій, спрямованих на реалізацію належного йому майна. Докази того, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, станом на час розгляду справи є об`єктом купівлі-продажу, міни, тощо, до заяви про забезпечення позову не надані.

Посилання Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова у заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи зменшення майна, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Водночас, значна ціна позову не може слугувати самостійною та достатньою підставою для вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову.

В силу приписів частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також при розгляді даної справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду враховує правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №915/870/18, від 05.09.2019 у справі №911/527/19, від 10.10.2019 у справі №904/1478/19, згідно якої, під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору.

Разом з тим, колегія суддів встановила, що нерухоме майно відповідача, стосовно якого заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, не є предметом позову у даній справі.

Таким чином, оскільки предметом позовних вимог у даній справі є стягнення грошових коштів, то зв`язок між обраним прокурором заходом забезпечення позову і предметом позову у даній справі відсутній. Вимоги заявника, що наведені у заяві про забезпечення позову про необхідність накладення арешту на майно 2-го відповідача Фізичної особи-підприємця Бойко Галини Сергіївни, не є співмірними із позовними вимогами Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова шляхом накладення арешту.

Керуючись статтями 110-112, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову у справі №922/4420/21 (вх.№4271).

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова

Суддя О.Є. Медуниця