Рішення

від 14.03.2024 по справі 902/1355/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2024 р. Cправа №902/1355/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю представників:

позивача: Кравчука М.О. (ордер серії АВ №1061483 від 30.10.2023),

відповідача: Грабік О.А. (ордер серії АВ №1104593 від 27.11.2023),

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд", м. Вінниця

до Комунальної установи "Обласний пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку", м. Вінниця

про стягнення 20000,00 грн збитків

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.

До Господарського суду Вінницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" з позовом про стягнення з Комунальної установи "Обласний пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку" 20000,00 грн збитків, що понесені позивачем в зв`язку з поданням чотирьох скарг до Антимонопольного комітету України через допущені відповідачем порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Ухвалою суду від 13.11.2023 відкрито провадження у справі №902/1355/23, розгляд якої вирішено здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 21.12.2023.

За наслідками розгляду справи, 21.12.2023, за клопотанням відповідача судом прийнята ухвала (занесена до протоколу судового засідання) про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні до 01.02.2024.

31.01.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву №01 від 31.01.2024 (а.с.57-64), в якому Комунальна установа "Обласний пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку" проти позову заперечила з посиланням на відсутність прямого причинного зв`язку між "...встановленням відповідачем дискримінаційних умов в тендерній документації та сплатою позивачем 5000,00 грн за подання скарг до Антимонопольного комітету України". Додатково відповідач просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності, обчислення якої починається від дати прийняття рішень Антимонопольним комітетом України.

В судовому засіданні, 02.02.2024, представник відповідача адвокат Грабік О.А. заявила усне клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву №01 від 31.01.2024, просила суд прийняти його до розгляду. Обґрунтовуючи своє клопотання представник зазначила, що несвоєчасне подання відзиву зумовлено виникненням технічних проблем в електронному кабінеті в підсистемі ЄСІТС.

З огляду на поважність причин пропуску відповідачем встановленого ухвалою суду від 13.11.2023 процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про його поновлення та прийняття до розгляду відзиву на позовну заяву №01 від 31.01.2024 з доданими до нього доказами. За наслідками судового засідання, 02.02.2024, судом постановлена протокольна ухвала про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні до 12.02.2024.

Ухвалою суду від 12.02.2024 (занесеною до протоколу судового засідання) закрито підготовче провадження, справу №902/1355/23 призначено до судового розгляду по суті на 14.03.2024.

На визначену судом дату, 12.02.2024, з`явились представники обох сторін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, в свою чергу представник відповідача - позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. Також, до закінчення судових дебатів, представник відповідача заявив усне клопотання про призначення судового засідання для вирішення питання про понесені судові витрати.

Після закінчення судових дебатів суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по суті позовних вимог та орієнтовний час повернення.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Відомостями веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель підтверджується, що:

- 03.02.2020 відповідачем було опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-02-03-001494-с "ДК 021:2015:15530000-2-Вершкове масло" на суму 650000,00 грн;

- 24.02.2020 відповідачем було опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-02-24-000841-b "ДК 021-2015:15110000-2-М`ясо" на суму 1000000,00 грн;

- 28.02.2020 відповідачем було опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-02-28-000936-b "ДК 021:2015: 15220000-6-Риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожені" на суму 380000,00 грн.

Для участі в означених закупівлях тендерну пропозицію було подано також позивачем, водночас відповідно до рішень відповідача переможцем по закупівлі UA-2020-02-03-001494-с визнано ФОП Домбровську Т.А., а по закупівлям UA-2020-02-28-000936-b та UA-2020-02-24-000841-b - ФОП Дзісько Я.С.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача, позивач звернувся до постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель із скаргами про порушення законодавства у сфері публічних закупівель:

- №55 від 27.02.2020 (а.с.27-28) на закупівлю UA-2020-02-03-001494-с. За подання вказаної скарги №55 від 27.02.2020 відповідно до ст.18 Закону України "Про публічні закупівлі" та постанови Кабінету Міністрів України №291 від 23.03.2016, позивач сплатив 5000,00 грн, що стверджується платіжним дорученням №2544 від 20.03.2020 (а.с.30);

- №122 від 03.04.2020 (а.с.11-12) на закупівлю UA-2020-02-28-000936-b. За подання вказаної скарги №55 від 27.02.2020 відповідно до ст.18 Закону України "Про публічні закупівлі" та постанови Кабінету Міністрів України №291 від 23.03.2016, позивач сплатив 5000,00 грн, що стверджується платіжним дорученням №2543 від 20.02.2020 (а.с.14);

- б/н від 20.03.2020 (а.с.18-20) на закупівлю UA-2020-02-24-000841-b. За подання вказаної скарги б/н від 20.03.2020 відповідно до ст.18 Закону України "Про публічні закупівлі" та постанови Кабінету Міністрів України №291 від 23.03.2016, позивач сплатив 5000,00 грн, що стверджується платіжним дорученням №2502 від 13.02.2020 (а.с.22).

Рішенням постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель із скаргами про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №5613-р/пк-пз від 24.03.2020 (а.с.31-33) задоволено скаргу позивача №55 від 27.02.2020 та зобов`язано відповідача скасувати рішення про відхиленні тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпротрейд" та рішення про визначення фізичної особи-підприємця Домбровської Тетяни Антонівни переможцем процедури закупівлі "ДК 021:2015:15530000-2-Вершкове масло", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2020102-03-001494-c.

У вказаному рішенні зазначено, що: "Неправомірно відхиливши Пропозицію Скаржника з підстав, наведених у витягу з протоколу засідання тендерного комітету від 26.02.2020, Замовник порушив вимоги статті 30 Закону, та, як наслідок, неправомірно визначивши Переможця Процедури закупівлі, Замовник порушив право Скаржника на об`єктивний та неупереджений розгляд його тендерної пропозиції, що є порушенням вимог статті 3 Закону."

Згідно з рішенням постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель із скаргами про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №7930-р/пк-пз від 24.04.2020 (а.с.15-17) задоволено скаргу позивача №122 від 03.04.2020 та зобов`язано відповідача скасувати рішення про визначення фізичної особи-підприємця Дзіська Артема Валерійовича переможцем процедури закупівлі "ДК 021:2015:15220000-6-Риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожені", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2020-02-28-000936-b.

Цим рішенням було встановлено, що: "...пропозиція ФОП Дзіська A.B. не відповідала умовам Документації та мала бути відхилена відповідно до вимог статті 30 Закону. Не відхиливши Пропозицію Переможця, Замовник порушив вимоги частини першої статті 30 Закону, згідно з якою замовник відхиляє тендерну пропозицію, зокрема, у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації."

Відповідно до рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель із скаргами про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №6832-р/пк-пз від 09.04.2020 (а.с.23-26) задоволено скаргу позивача б/н від 20.03.2020 та зобов`язано відповідача скасувати рішення про визначення фізичної особи-підприємця Дзіська Артема Валерійовича переможцем процедури закупівлі "ДК 021-2015:15110000-2-М`ясо", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2020-02-24-000841-b.

У вказаному рішенні зазначено, що: "...Пропозиція Переможця не відповідала умовам Документації та мала бути відхилена Замовником на підставі вимог статті 30 Закону. Не відхиливши Пропозицію Переможця, Замовник порушив вимоги частини першої статті 30 Закону, згідно з якою замовник відхиляє тендерну пропозицію, зокрема, у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації."

Надалі за публічною закупівлею UA-2020-02-03-001494-с рішенням відповідача від 02.04.2020 визнано переможцем такої закупівлі ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза".

Не погоджуючись із рішеннями відповідача, позивач звернувся до постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель із скаргою про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №170 від 10.04.2020 (а.с.6-7). За подання вказаної скарги №170 від 10.04.2020 відповідно до ст.18 Закону України "Про публічні закупівлі" та постанови Кабінету Міністрів України №291 від 23.03.2016, позивач сплатив 5000,00 грн, що стверджується платіжним дорученням №2670 від 06.03.2020 (а.с.8).

Рішенням постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель із скаргами про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №8353-р/пк-пз від 30.04.2020 (а.с.9-10) задоволено скаргу позивача та зобов`язано відповідача скасувати рішення про визначення Приватного акціонерного товариства "Хмельницька маслосирбаза" переможцем процедури закупівлі "ДК 021:2015:15530000-2-Вершкове масло", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2020-02-03-001494-с.

Цим рішенням встановлено, що: "...у складі Пропозиції переможця відсутній експертний висновок, що підтверджує відсутність у товарі токсичних елементів і мікотоксинів, антибіотиків, пестицидів і радіонуклідів, що не відповідає умовам Документації в цій частині."

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п.8 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди за наявності правопорушення, що потягло її виникнення.

За приписами ч.2 ст.22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У відповідності до ч.2 ст.224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 ГК України передбачає, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (такі висновки наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21).

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як роз`яснено у п.2 постанови пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" №6 від 27.03.1992 збитки, заподіяні особі внаслідок порушення її цивільного права підлягають відшкодуванню в повному обсязі особою, яка їх заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Обов`язковою передумовою задоволення вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: протиправність поведінки винної особи як заподіювача збитків (дії чи бездіяльності особи); причинний зв`язок між діями винної особи та заподіянням збитків (зв`язок протиправної поведінки і збитків, що настали, при якому протиправність є причиною, а збитки - наслідком); розмір збитків (їх наявності та розміру); вина. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків (такі висновки стосовно застосування норм права наведено у постанові Касаційного господарського суду від 05.04.2018 у справі №927/544/17).

Отже кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема протиправна поведінка заподіювача шкоди, розмір збитків, причинний зв`язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Закон України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015 (в редакції, чинній на час проведення публічних закупівель відповідачем) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до ч.1, 2 ст.12 Закон України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015, закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі. Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.

Згідно зі ст.20 Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015, відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

У відповідності до ч.1 ст.28 Закон України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015, оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом. Критеріями оцінки у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок є ціна.

Частиною 4 ст.28 Закон України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015 передбачено, що після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель.

У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.

Статтею 30 Закон України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015 встановлено, що інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель. У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов`язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п`ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015, скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб`єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. До скарги додаються документи та матеріали в електронній формі (у тому числі у вигляді pdf формату файла), що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника, та документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження. Відразу після внесення до реєстру скарг скарга з супровідними документами та її реєстраційна картка автоматично надсилаються органу оскарження та замовнику. За подання скарги до органу оскарження справляється плата. Розмір плати визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №291 від 23.03.2016 визначено, що за подання скарги до органу оскарження відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" справляється плата у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг в розмірі 5000,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що позивач для відновлення свого порушеного права чотири рази звертався зі скаргами до постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України про порушення відповідачем законодавства у сфері публічних закупівель, сплативши при цьому за подання вказаних скарг - 20000,00 грн.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема із рішень постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, відповідач неправомірно відхилив пропозицію позивача по закупівлі UA-2020102-03-001494-c, а також не відхилив пропозиції ФОП Домбровської Т.А., ФОП Дзіська Я.С. та ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" по закупівлям UA-2020-02-24-000841-b, UA-2020-02-28-000936-b та UA-2020102-03-001494-c, які не відповідали умовам тендерної документації, чим порушив вимоги ст.30 Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015.

За вказаних обставин, рішеннями постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України встановлено прийняття відповідачем рішень з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Отже, наявні у справі матеріали свідчать про те, що внаслідок прийняття відповідачем неправомірних рішень, позивач поніс витрати у сумі 20000,00 грн за подання відповідних скарг з метою відновлення своїх прав. За наслідками розгляду поданих позивачем скарг відповідача зобов`язано скасувати прийняті рішення.

Отже, допущені відповідачем порушення законодавства у сфері публічних закупівель стали підставою звернення позивача до органу оскарження та спричинили відповідні витрати за подання скарг, а тому сплачені останнім 20000,00 грн за оскарження протиправних дій до органу оскарження є витратами, які позивач мусив зробити для відновлення свого порушеного права.

Таким чином, оскільки вина заподіювача шкоди презюмується, судом встановлена наявність та розмір збитків (що підтверджується платіжними дорученнями: №2544 від 20.03.2020 (а.с.30), №2543 від 20.02.2020 (а.с.14), №2502 від 13.02.2020 (а.с.22) та №2670 від 06.03.2020 (а.с.8)); наявність протиправної поведінки; причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача, яка виражена у прийнятті рішень відповідачем з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель та збитками позивача у вигляді понесених ним витрат, пов`язаних із розглядом його скарг для усунення його порушеного права, що є передумовою для відшкодування збитків, а тому спростовуються доводи відповідача про відсутність складових цивільного правопорушення та відповідно відсутність передумов для відшкодування збитків.

Посилання відповідача на те, що позивач з власної ініціативи оскаржив рішення відповідача, оскільки такий обов`язок не встановлено законом, а тому сплачені позивачем кошти у сумі 20000,00 грн не є збитками, відхиляються судом з огляду на те, що право на оскарження рішення у процедурі закупівель прямо передбачено Законом України "Про публічні закупівлі".

Крім того, за результатами подання позивачем скарг, Антимонопольним комітетом України скасовані рішення відповідача та встановлено, що вони прийняті з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, а тому кошти, сплачені позивачем для відновлення його порушеного права, є збитками у розумінні ст.22 ЦК України.

Водночас, доводи відповідача про те, що звернення позивача зі скаргою є його правом, а не обов`язком, не приймаються судом, як обґрунтовані, оскільки кожна особа має право на захист свого порушеного права чи інтересу у спосіб, визначений законом, що і вчинено позивачем шляхом звернення до відповідного державного органу.

Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення 20000,00 грн є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Стосовно заяви відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності, викладеної у відзиві на позовну заяву №01 від 31.01.2024, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Суд зауважує, що до правовідносин сторін підлягають застосуванню положення ст.257 ЦК України, відповідно до яких загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Вирішуючи питання відносно початку перебігу строку позовної давності, суд зазначає, що за правилами ч.1 ст.261 ЦК України: перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивачем подано позовну заяву б/н від 30.10.2023 до Господарського суду Вінницької області 31.10.2023, про що свідчить відтиск штемпелю вхідної кореспонденції суду (а.с.1).

З огляду на положення ч.21 ст.18 Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015: протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб`єкту оскарження та замовнику.

Отже, суд доходить висновку, що перебіг позовної давності по рішенню постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель із скаргами про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №5613-р/пк-пз від 24.03.2020 розпочався 25.03.2020; по рішенню №7930-р/пк-пз від 24.04.2020 - 25.04.2020; по рішенню №6832-р/пк-пз від 09.04.2020 - 10.04.2020; по рішенню №8353-р/пк-пз від 30.04.2020 - 01.05.2020, що також визнано представником позивача в судовому засіданні 14.03.2024.

Водночас суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину." Закон України №540-IX від 30.03.2020 набув чинності 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №211 від 11.03.2020 з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року установлено на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 установлено з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №211 від 11 березня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 1 серпня до 19 грудня 2020 року на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 року до 1 жовтня 2021 року на території України карантин, продовживши дію карантину.

Надалі, шляхом внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 карантин на території України неодноразово продовжувався, останній раз постановою Кабінету Міністрів України №383 від 25 квітня 2023 року карантин продовжено до 30.06.2023.

Додатково Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-IX від 15.03.2022, який набув чинності 17.03.2022, доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України п.19 такого змісту: "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24 лютого 2022 року, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану."

Враховуючи наведені вище обставини, суд доходить висновку, що позивачем не було пропущено строк позовної давності при зверненні до суду із цим позовом, а тому в задоволені заяви відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності слід відмовити.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Також суд зазначає, що згідно із ч. 1-3 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст.30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Право на зайняття адвокатською діяльністю представником позивача підтверджується відомостями Єдиного реєстру адвокатів України.

28.10.2023 між позивачем (надалі також - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Адвокатська компанія "Якименко та партнери" (надалі також - Адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги №58 (а.с.37), за умовами п.1.1 якого Адвокатське об`єднання Адвокатське об`єднання приймає на себе доручення від Клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу, на умовах, визначених цим Договором, а саме представництво у судовій справі про стягнення збитків з Комунальної установи "Обласний пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку" у сумі 20000грн за розгляд скарг постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до п.2.1 Договору про надання правової допомоги №58 від 28.10.2023 вартість правової допомоги (гонорар) за цим договором становить фіксований розмір - 12 000 грн (дванадцять тисяч гривень). Клієнт зобов`язується здійснити відшкодування Адвокатському об`єднанню понесених ним фактичних витрат, пов`язаних з виконанням даного доручення, на підставі відповідних фінансових документів (п.2.3. Договору про надання правової допомоги №58 від 28.10.2023).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024 (п.3.1 Договору про надання правової допомоги №58 від 28.10.2023).

Платіжною інструкцією №2192 від 30.10.2023 (а.с.38) підтверджується сплата Клієнтом на користь Адвокатського об`єднання винагороди в сумі 12000,00 грн.

З огляду на наведене суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн підтверджуються та встановлені поданими позивачем доказами.

Частиною 4, 5 ст.126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України №2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.5 та 6 ст.126 ГПК України).

Суд зауважує, що відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу.

Водночас суд звертається до правової позиції, висвітленої у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №922/2417/22, за якою під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч.4 ст.126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

З огляду на наведене, керуючись критеріями, що визначені в ч.5 ст.129 ГПК України, зокрема пропорційністю витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, суд доходить висновку, що у відшкодуванні 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу позивачу слід відмовити.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Також представник відповідача в судовому засіданні, 14.03.2024, заявив усне клопотання про призначення судового засідання для вирішення питання про понесені судові витрати.

Так, відповідно до ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п.5 ч.6 ст.238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Таким чином, суд вважає за доцільне задовольнити заяву представника відповідача та призначити окреме судове засідання для вирішення питання стосовно розподілу понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунальної установи "Обласний пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку" (Хмельницьке шосе, буд.94, м.Вінниця, Вінницька обл., 21029, ідентифікаційний код: 02770067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" (вул.Волошкова, буд.51А, м.Вінниця, Вінницька обл., 21034, ідентифікаційний код: 34886897) 20000,00 грн збитків; 2684,00 грн відшкодування витрат на сплату судового збору та 6000,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Призначити судове засідання для вирішення питання про понесені відповідачем судові витрати у справі №902/1355/23 на 17 квітня 2024 року на 10 год. 30 хв. у приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул.Пирогова, 29, м.Вінниця, 21018, 3-й поверх, зала судових засідань №2), про що повідомити сторони.

5. Повний текст судового рішення направити згідно переліку.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).

7. Повне рішення складено 25 березня 2024 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. ухвали:

1 - до справи;

2, 3 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (v-p-t@ukr.net);

4, 5 - представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" адвокату Кравчуку М.О. - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

6,7 - Комунальній установі "Обласний пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку" (ky23041986@gmail.com ; vinbigp@ukr.net);

8 - представнику КУ "Обласний пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку" адвокату ГрабікО.А. (ІНФОРМАЦІЯ_2)