Ухвала

від 20.03.2024 по справі 904/6017/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

20.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6017/23

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" з грошовими вимогами в загальній сумі 34 076 328,52

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС - ВЕСТ" (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 32232765)

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Сулима Д.В.

Представники:

від ПАТ "ДНІПРОПОЛІМЕРМАШ", ТОВ "КОМПАНІЯ "АЛЬБІОН", ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "АГРОСПЕЙС", ТОВ "АГРОТЕК-ІНВЕСТ", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АРМАДА ЛТД", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОАЛЬЯНС", ТОВ "АГРОПРАЙМ 21": Губаренко О.А., довіреність б/н від 01.02.2024

від боржника: не з`явився

арбітражний керуючий: Пархоменко Т.В., посвідчення №387 від 28.02.2013

від ТОВ "Серединецьке": Муравський В.В., ордер №7/24 від 02.02.2024

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОПРАЙМ 21" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС - ВЕСТ" (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 32232765).

Ухвалою суду від 17.11.2023 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРАЙМ 21" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС - ВЕСТ" (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 32232765) до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 30.11.2023 відкрито провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРАЙМ 21" у справі №904/6017/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС-ВЕСТ" (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 32232765). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ АГРОКЕМІКАЛ" в сумі 87 140,00 грн (судовий збір за подання заяви, авансування винагороди арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 11 169 588,30 грн (11 086 440, 00 грн (8 929 680,00 грн + 2 156 760, 00 грн) + судовий збір у розмірі 83 148,30 грн) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію, згідно зі ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 20.05.2024. Призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС-ВЕСТ" (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 32232765) арбітражного керуючого Пархоменко Тетяну Вікторівну (свідоцтво №387 від 28.02.2013) (49044, м. Дніпро, бул. Катеринославський, 2, офіс 610). Призначено попереднє засідання суду на 18.01.2024 о 10:00 год.

На виконання ухвали суду від 30.11.2023, господарський суд 04.12.2023 опублікував оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за №72026 від 07.12.2023 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС-ВЕСТ" (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 32232765).

04.01.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" надійшла заява б/н від 04.01.2024 з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС-ВЕСТ" (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 32232765) в загальній сумі 34 076 328,52 грн, з яких: 34 070 272,52 грн - основна заборгованість, 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовим вимогами до боржника.

Ухвалою суду від 09.01.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" б/н від 04.01.2024 з грошовими вимогами до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС-ВЕСТ" (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 32232765) в загальній сумі 34 076 328,52 грн, з яких: 34 070 272,52 грн - основна заборгованість, 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовим вимогами до боржника залишено без руху. Запропоновано заявнику протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, а саме:

- надати докази сплати (доплати) судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника у розмірі 1 211,20 грн.

11.01.2024 від заявника надійшла заява вих.№10/01-24 від 10.01.2024 про усунення недоліків, додатком до якої є квитанція №9282-9119-4638-1935 від 10.01.2024 про сплату (доплату) судового збору у розмірі 1 211,20 грн.

Ухвалою суду від 15.01.2024 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС-ВЕСТ" (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 32232765) в загальній сумі 34 076 328,52 грн, з яких: 34 070 272,52 грн - основна заборгованість, 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовим вимогами до боржника в попередньому засіданні.

02.02.2024 розпорядником майна подано повідомлення вих.№01-32/02-02 від 01.02.2024 про розгляд заяви ТОВ "Серединецьке" з грошовими вимогами до боржника, в якому розпорядник майна не визнає вимоги кредитора в повному обсязі.

У попереднє засідання, призначене на 20.03.2024, представник кредиторів ТОВ "АГРОПРАЙМ 21", ТОВ "АГРОТЕК-ІНВЕСТ", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АРМАДА ЛТД", ПрАТ "ДНІПРОПОЛІМЕРМАШ", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОАЛЬЯНС", ТОВ "КОМПАНІЯ "АЛЬБІОН", ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "АГРОСПЕЙС", представник кредитора ТОВ "Серединецьке" та розпорядник майна.

Представник кредитора ТОВ "Серединецьке" підтримав подану заяву з грошовими вимогами.

Розпорядник майна відхилила грошові вимоги ТОВ "Серединецьке" в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників кредиторів, розпорядника майна, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Серединецьке» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек» (змінило назву на ТОВ «ФОРС-ВЕСТ») про стягнення 77 021 588,33 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання умов договорів фінансового лізингу №48АФ-13 від 02.04.2013, №49АФ-13 від 02.04.2013, №9АФ-14 від 14.03.2014, №22АФ-14 від 27.03.2013, №25АФ-14 від 27.03.2014, №6АФ-15 від 11.03.2015, №9АФ-15 від 11.03.2015, №11АФ-15 від 11.03.2015, №12АФ-15 від П.03.2015, №13АФ-15 від 11.03.2015, №14АФ-15 від 11.03.2015, №15АФ-15 від 11.03.2015, №26АФ-15 від 28.04.2015 у період з 02.04.2013 по 30.03.2018 позивач сплачував лізингові платежі, які включали в себе відшкодування вартості майна, переданого в лізинг, та винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно. В лютому та липні 2019 року лізингодавець в односторонньому порядку розірвав названі договори та на підставі виконавчих написів нотаріуса вилучив у позивача майно (сільськогосподарську техніку), що було предметом лізингу. Посилаючись на те, що внаслідок розірвання договорів у відповідача відсутній обов`язок щодо передання об`єктів лізингу у власність лізингоодержувача, а у позивача - обов`язок щодо сплати вартості цього майна, вважає, що сплачені платежі як відшкодування вартості майна підлягають поверненню лізингоодержувачу. Правовою підставою позовних вимог вказує частину другу статті 693 Цивільного кодексу України.

05.06.2020 позивач (Кредитор) - ТОВ «Серединецьке» подав заяву про зміну предмета позову, в якій позовні вимоги виклав в такій редакції: визнати недійсним пункт 9.3 договорів фінансового лізингу №48АФ-13 від 02.04.2013, №49АФ-13 від 02.04.2013, №9АФ-14 від 14.03.2014, №22АФ-І4 від 27,03.2013, №25АФ-14 від 27.03.2014 та пункт 8.3 договорів фінансового лізингу №6АФ-15 від 11.03.2015, №9АФ-15 від 11.03.2015, №11АФ-15 від 11.03.2015, №12АФ-15 від 11.03.2015, №13АФ-15 від 11.03.2015, №14АФ-15 від 11.03.2015, №15АФ-15 від 11.03.2015, №26АФ-15 від 28.04.2015, які укладені ТОВ «Агротек» та ТОВ «Серединецьке»; стягнути з ТОВ «Агротек» на користь ТОВ «Серединецьке» кошти, які компенсують частину вартості предметів лізингу, в сумі 77 021 588,33 грн. за договорами фінансового лізингу №48АФ-13 від 02.04.2013, №49АФ-13 від 02.04.2013, №9АФ-14 від 14.03.2014, №22АФ-14 від 27.03.2014, №25АФ-14 від 27.03.2014, №6АФ-15 від 1 1.03.2015, №9АФ-15 від 11.03.2015, №11АФ-15 від 11.03.2015, №12АФ-15 від 11.03.2015, №13АФ-15 від 11.03.2015, №14АФ-15 від 11.03.2015, №15АФ-15 від 11.03.2015, №26АФ-15 від 28.04.2015, укладеними ТОВ «Агротек» та ТОВ «Серединецьке».

Вимоги щодо визнання недійсними пунктів 9.3 та 8.3 договорів фінансового лізингу обґрунтовано тим, що визначене договором право на утримання лізингодавцем сплачених лізингоодержувачем сум як штрафних санкцій за дострокове розірвання договору суперечить положенням статей 230, 23 1 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 549, 611, 614, 653 ЦК України, а умови щодо неповернення всіх лізингових платежів положенням частини другої статті 693 ЦК України, яка містить імперативну норму щодо повернення суми попередньої оплати покупцю у разі не передання товару.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2020 у справі №904/2357/20 позов задоволено частково:

-визнано недійсним пункт 9.3 в частині умов Договорів щодо утримання ТОВ «Агротек» на свою користь сум, що сплачені за Договорами як лізингові платежі та авансовий платіж, у разі дострокового розірвання, припинення, відмови від Договорів фінансового лізингу №48АФ-13 від 02.04.2013,№49АФ-13 від 02.04.2013, №9АФ-14 від 14.03.2014, №22АФ-14 від 27.03.2013, №25АФ-14 від 27.03.2014 та пункт 8.3 в частині умов Договорів щодо утримання ТОВ «Агротек» на свою користь сум, що сплачені за Договорами як лізингові платежі та авансовий платіж, у разі дострокового розірвання, припинення, відмови від Договорів фінансового лізингу №6АФ-15 від 11.03.2015, М9АФ-15 від 11.03.2015, №11АФ-15 від 11.03.2015, №12АФ-15 від 11.03.2015, №13АФ-15 від 11.03.2015, №14АФ-15 від 11.03.2015, №15АФ-І5 від 11.03.2015, №26АФ-15 від 28.04.2015, які укладені ТОВ «Агротек» та ТОВ «Серединецьке»;

-стягнуто з ТОВ «Агротек» на користь ТОВ «Серединецьке» кошти, які компенсують частину вартості предметів лізингу, в сумі 77 021 588,33 грн за договорами фінансового лізингу №48АФ-13 від 02.04.2013, №49АФ-13 від 02.04.2013, №9АФ-14 від 14.03.2014, №22АФ-14 від 27.03.2014,№25АФ-14 від 27.03.2014, №6АФ-15 від 11.03.2015, №9АФ-15 від 11.03.2015, №11АФ-15 від 11.03.2015, №12АФ-15 від П.03.2015, №13АФ-15 від 11.03.2015, №14АФ-15 від 11.03.2015, №15АФ-15 від 11.03.2015, №26АФ-15 від 28.04.2015, укладеними ТОВ «Агротек» та ТОВ «Серединецьке»;

-в решті вимог позову відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Агротек» на користь ТОВ «Серединецьке» 736 751,00 грн судового збору.

Судове рішення мотивовано тим, що оспорюванні умови договору не відповідають положенням статей 230, 231 ГК України, статей 653, 693, 806 ЦК України, також суд прийшов до висновку, що позовна давність щодо цих вимог не спливла. Також судом встановлено, що позивачем доведена сплата лізингових платежів як відшкодування вартості майна в сумі 2 856 883,84 доларів США, що за курсом на 05.05.2020 року становить 77 021 588,33 грн, факт розірвання спірних договорів фінансового лізингу та вилучення об`єктів лізингу у лізингоодержувача на підставі виконавчих написів нотаріуса. В зв`язку з чим у лізингодавця відсутній обов`язок щодо передачі об`єктів лізингу у власність лізингоодержувача, а сплачені за договорами кошти як відшкодування вартості майна за своєю суттю є попередньою оплатою за товар, тому підлягають поверненню покупцю відповідно до положень частини другої статті 693 ЦК України.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2020 у справі №904/2357/20 в частині визнання недійсним пункту 9.3. в частині умов Договорів щодо утримання ТОВ «Агротек» на свою користь сум, що сплачені за Договорами як лізингові платежі та авансовий платіж, у разі дострокового розірвання, припинення, відмови від Договорів фінансового лізингу №48АФ-13 від 02.04.2013, №49АФ-13 від 02.04.2013, №9АФ-14 від 14.03.2014, № 22АФ-14 від 27.03.2013, №25АФ-14 від 27.03.2014, та пункту 8.3 в частині умов Договорів щодо утримання ТОВ «Агротек» на свою користь сум, що сплачені за Договорами як лізингові платежі та авансовий платіж, у разі дострокового розірвання, припинення, відмови від Договорів фінансового лізингу №6АФ-15 від 11.03.2015 , №9АФ-15 від 11.03.2015, №11АФ-15 від 11.03.2015, №12АФ-15 від 11.03.2015, №13АФ-15 від 11.03.2015, №14АФ-15 від 11.03.2015, №15АФ-15 від 11.03.2015, №26АФ-15 від 28.04.2015, які укладені ТОВ «Агротек» та ТОВ «Серединецьке» скасовано.

Змінено рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2020 у справі №904/2357/20 в частині визначення суми коштів, які компенсують частину вартості предметів лізингу, та розподілу судових витрат, у зв`язку з чим частина 3 резолютивної частини рішення викладена у такій редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек» (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, буд.1, код ЄДРПОУ 32232765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Серединецьке» (30440, Хмельницька область, Шепетівський район, село Мокіївці, вулиця Дорожня, буд.4, код ЄДРПОУ 32678262) кошти, сплачені як компенсація частини вартості предметів лізингу за договорами фінансового лізингу №48АФ-13 від 02.04.2013, № 49АФ-13 від 02.04.2013, № 9АФ-14 від 14.03.2014, № 22АФ-14 від 27.03.2013, № 25АФ-14 від 27.03.2014, № 6АФ-15 від 11.03.2015, № 9АФ-15 від 11.03.2013, № ПАФ-15 від 11.03.2015, №12АФ-15 від 11.03.2015, № 13АФ-15 від 11.03.2015, № 14АФ-15 від 11.03.2015, № 15АФ-15 від 11.03.2015, № 26АФ-15 від 28.04.2015 - в сумі 40 618 120,31 грн (сорок мільйонів шістсот вісімнадцять тисяч сто двадцять грн 31 коп), витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви - 389 921,00 грн (триста вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять одну грн 00 коп), про що видати наказ».

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Стягнуто з ТОВ «Серединецьке» на користь ТОВ «Агротек» витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги - 518 668,50 грн.

Суд апеляційної Інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині стягнення коштів в повному розмірі та дійшов висновку, що позивачем підтверджені належними та допустимими доказами вимоги в сумі 40 618 120,31 грн., які підлягають задоволенню, а в решті позову слід відмовити.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2021 року у справі № 904/2357/20, закрито касаційне провадження у справі № 904/2357/20;

- стягнуто з ТОВ «Агротек» на користь ТОВ «Серединецьке» 52 951 329,60 (п`ятдесят два мільйони дев`ятсот п`ятдесят одна тисяча триста двадцять дев`ять, 60) грн коштів, сплачених як компенсація частини вартості предметів лізингу за договорами фінансового лізингу № 48АФ-13 від 02.04.2013, № 49АФ-13 від 02.04.2013, № 9АФ-14 від 14.03.2014, № 22АФ-14 від 27.03.2013, № 25АФ-14 від 27.03.2014, № 6АФ-15від 11.03.2015, № 9АФ-15 від 11.03.2015, № ПАФ-15 від 11.03.2015, № 12АФ-15 від 11.03.2015, № 13АФ-15 від 11.03.2015, № 14АФ-15 від 11.03.2015, №15АФ-15від 11.03.2015, № 26АФ-15 від 28.04.2015.

В червні 2021 року ТОВ «Серединецьке» звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом, щодо стягнення з ТОВ «Агротек» на користь ТОВ «Серединецьке» коштів, які компенсують частину вартості предметів лізингу в сумі 24 285 508,19 (два дцпть чотири мільйони двісті вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот вісім, 19) грн за договорами фінансового лізингу N5 48АФ-13 від 02.04.2013, № 49АФ-13 від 02.04.2013, № 9АФ-14 від 14.03.2014, № 22АФ-14 від 27.03.2013, № 25АФ-14 від 27.03.2014, № 6АФ-15 від 11.03.2015, № 9АФ-15 від 11.03.2015, № ПАФ-15 від 11.03.2015, № 12АФ-15 від 11.03.2015, № 13АФ15 від 11.03.2015, №14АФ-15 від 11.03.2015, № 15АФ-15 від 11.03.2015, № 26АФ-15 від 28.04.2015, укладеними між ТОВ «Серединецьке» і ТОВ «Агротек».

Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання умов договорів фінансового лізингу № 48АФ-13 від 02.04.2013, N0 49АФ-13 від 02.04.2013, № 9АФ-14 від 14.03.2014, № 22АФ-14 від 27.03.2013,№ 25АФ-14 від 27.03.2014, № 6АФ-15 від 11.03.2015, № 9АФ-15 від 11.03.2015, № 11АФ-15 від 11.03.2015, № 12АФ-15 від 11.03.2015, № 13АФ-15 від 11.03.2015, № 14АФ-15 від 11.03.2015, № 15АФ-15 від 11.03.2015, № 26АФ-15 від 28.04.2015 у період з 02.04.2013 по 30.03.2018 позивач сплачував лізингові платежі, які включали в себе відшкодування вартості майна, переданого в лізинг, та винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно. В лютому та липні 2019 року лізингодавець в односторонньому порядку розірвав названі договори та на підставі виконавчих написів нотаріуса вилучив у позивача майно (сільськогосподарську техніку), що було предметом лізингу. Посилаючись нате, що внаслідок розірвання договорів у відповідача відсутній обов`язок щодо передання об`єктів лізингу у власність лізингоодержувача, а у позивача - обов`язок щодо сплати вартості цього майна, вважає, що сплачені платежі як відшкодування вартості майна підлягають поверненню лізингоодержувачу. Правовою підставою позовних вимог вказує ч. 1,3 ст. 1212 ЦК.

Отже, предметом позову, як у вирішеній касаційним судом справі № 904/2357/20 та у справі № 924/1277/20 (924/636/21), було стягнення з ТОВ «Агротек» на користь ТОВ «Серединецьке» грошової суми як компенсація частини вартості предметів лізингу за договорами фінансового лізингу № 48АФ-ІЗ від 02.04.2013, № 49АФ-13 від 02.04.2013, № 9АФ-14 від 14.03.2014, № 22АФ-14 від 27.03.2013, № 25АФ-14 від 27.03.2014, № 6АФ-15 від 11.03.2015, № 9АФ-15 від 11.03.2015, № 11АФ-15 від 11.03.2015, № 12АФ15 від 11.03.2015, № 13АФ15 від 11.03.2015, № 14АФ-15 від 11.03.2015, № 15АФ-15 від 11.03.2015, № 26АФ-15 від 28.04.2015. Тобто предмет позову у справі № 924/636/21 є тотожним до предмету позову у справі № 904/2357/20. При цьому, касаційне провадження у справі № 904/2357/20 закрито, а грошову суму стягнуто з ТОВ «Агротек» на користь ТОВ «Серединецьке».

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Позовні вимоги в обох справах мотивовано тим, що на виконання умов договорів фінансового лізингу № 48АФ-13 від 02.04.2013, № 49АФ-13 від 02.04.2013, № 9АФ-14 від 14.03.2014,№ 22АФ-14 від 27.03.2013, № 25АФ-14 від 27.03.2014, № 6АФ-15 від 11.03.2015, №9АФ-15 від 11.03.2015, № 11АФ-15 від 11.03.2015, № 12АФ-15 від 11.03.2015, № 13АФ-15 від 11.03.2014,№ 14АФ-15 від 11.03.2015, № 15АФ-15 від 11.03.2015, № 26АФ-15 від 28.04.2015 у період з 02.04.2013 по 30.03.2018 позивач сплачував лізингові платежі, які включали в себе відшкодування вартості майна, переданого в лізинг, та винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно. В лютому та липні 2019 року лізингодавець в односторонньому порядку розірвав названі договори та на підставі виконавчих написів нотаріуса вилучив у позивача майно (сільськогосподарську те хніку), що було предметом лізингу. Посилаючись на те, що внаслідок розірвання договорів у відповідача відсутній обов`язок щодо передання об`єктів лізингу у власність лізингоодержувача, а у позивача - обов`язок щодо сплати вартості цього майна, вважає, що сплачені платежі як відшкодування вартості майна підлягають поверненню лізингоодержувачу.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Правовою підставою позовних вимог у справі № 924/636/21 позивач вказує ч. 1, 3 ст. 1212 ЦК. Однак, відповідно до правової позиції, висловленої Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України в постанові у справі від 02.03.2016 № 6-3090цс15, кондикція може застосовуватись або як самостійний спосіб захисту на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК, або як субсидіарний спосіб захисту відповідно до ч. З ст". 1212 ЦК, якщо власник майна позбавлений можливості захистити своє право за допомогою реституції або віндикації.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.03.2022 закрито провадження у справі № 924/1277/20 (924/636/21) на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Місцевим господарським судом проаналізовано обставини спору у справі № 904/2357/20 та зроблено висновок, що у справі №924/1277/20 (924/636/21) спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Вказане не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

01 вересня 2022 року Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду по справі № 924/1277/20 (924/636/21) судова колегія погодилась з висновком суду першої інстанції, що подання позивачем нового позову про той же предмет і з тих же підстав, з яких прийнято рішенням господарським судом у справі № 904/2357/20, яке набрало законної сили, фактично свідчить про намагання досягти нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Апеляційна скарга учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Серединецьке» Лозового Олександра Валентиновича в особі уповноваженої особи учасника адвоката Адвокатського бюро «Юрія Савчука» Савчука Юрія Миколайовича залишена без задоволення.

Ухвала Господарського суду Хмельницької області від 01 березня 2022 року у справі №924/1277/20 (924/636/21) залишена без змін.

Колегія суддів в мотивувальній частині постанови Північно-західного апеляційного господарського суду по справі № 924/1277/20 (924/636/21) від 01.09.2022 встановлює, що «вірним також є висновок про те, що розгляд позовних вимог у справі № 924/1277/20 (924/636/21) буде мати наслідком порушення принципу res judicata - остаточності рішень суду, оскільки розглядаючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" суду слід буде здійснити переоцінку обставин, які встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили у справі № 904/2357/20.

Очевидно, що в силу наведеного вище принципу такий перегляд є неприпустимим.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті. 175 Господарського процесуального кодексу України є таке, гцо набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сипи за тими самими вимогами.

Посилання апелянта на порушення справи про банкрутство ТОВ "Серединецьке" в даному випадку правового значення не має, оскільки даний спір розглядається в позовному провадженні без застосування норм КУзПБ. Також суд вважає недоведеним твердження апелянта, що заявлені у справі № 924/636/21 позовні вимоги (суми коштів) не були предметом розгляду у справі №904/2357/20.

Таким чином, враховуючи наявність рішення суду, що набрало законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, з наданням правової оцінки у такому рішенні обставинам та підставам позову, заявленим у даній справі, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про закриття провадження у справі № 924/1277/20 (924/636/21) в порядку п. З ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Хмельницької області від 01.03.2022 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали».

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.11.2022 року у справі № 924/1277/20 (924/636/21), касаційна скарга учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Серединецьке» залишена без задоволення. Постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 року та ухвала Господарського суду Хмельницької області від 01.03.2022 року у справі № 924/1277/20 (924/636/21) залишено без змін.

Таким чином, суд зазначає, що заявлені ТОВ «Серединецьке» кредиторські вимоги в розмірі 34 076 328,52 грн. спростовуються фактичними обставинами справ № 904/2357/20 та № 924/1277/20 (924/636/21).

Аналізуючи Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2021 року у справі № 904/2357/20 та Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.11.2022 року у справі № . 924/1277/20 (924/636/21) вбачається відсутність підстав наявності кредиторської заборгованості.

Кредиторські вимоги ТОВ «Серединецьке» фактично складаються з різниці першочергово заявлених позовних вимог ТОВ «Серединецьке» у справі № 904/2357/20 та стягнутих з ТОВ «Агротек» на користь ТОВ «Серединецьке» 52 951 329,60 (п`ятдесят два мільйони дев`ятсот п`ятдесят одна тисяча триста двадцять дев`ять, 60) грн коштів, сплачених як компенсація частини вартості предметів лізингу за договорами фінансового лізингу № 48АФ-13 від 02.04.2013, № 49АФ-13 від 02.04.2013, № 9АФ-14 від 14.03.2014, № 22АФ-14 від 27.03.2013, № 25АФ-14 від 27.03.2014, № 6АФ-15 від 11.03.2015, № 9АФ-15 від 11.03.2015, № 11АФ-15 від 11.03.2015, № 12АФ-15 від 11.03.2015, № 13АФ-15 від 11.03.2015, № 14АФ-15 від 11.03.2015, № 15АФ-15 від 11.03.2015, № 26АФ-15 від 28.04.2015.

Саме ця різниця стала предметом позову у справі № 924/1277/20 (924/636/21).

І саме ця різниця (вже з застосуванням курсової різниці) була заявленою сумою кредиторських вимог у справі № 904/6017/23 про банкрутство ТОВ «Форс-Вест».

Враховуючи викладене, оскільки такий спосіб збільшення активів підприємства фактично свідчить про намагання досягти нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, грошові вимоги в загальній сумі 34 076 328,52 грн, з яких: 34 070 272,52 грн - основна заборгованість, 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовим вимогами до боржника підлягають відхиленню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 45, 59 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд

УХВАЛИВ:

Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (код ЄДРПОУ 32678262) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС - ВЕСТ" (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 32232765) в загальній сумі 34 076 328,52 грн, з яких: 34 070 272,52 грн - основна заборгованість, 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовим вимогами до боржника - відхилити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 20.03.2024 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України

Суддя А.Є. Соловйова