Рішення

від 01.03.2024 по справі 295/2162/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/2162/23

Категорія 7

2/295/361/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

Головуючого судді Воробйової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Опанасюк В.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивачів ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

у порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 ,

ОСОБА_4 ,

до ОСОБА_5 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

- міська громадська організація «Гаражний кооператив «Кам`янка»,

- приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Ширяєва Олена Володимирівна,

- державний реєстратор Високівської сільської ради Житомирської області Осіпчук Леся Миколаївна,

- ОСОБА_6 ,

про визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просять:

скасувати державну реєстрацію речових прав за ОСОБА_5 на гараж № НОМЕР_1 , який знаходиться на території Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Кам`янка», за адресою: м. Житомир, вул. Миру, 100, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2598623818040, номер запису про право власності 47056111 від 09.02.2022, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 63855162 від 14.06.2022;

визнати за ОСОБА_1 право власності на спадщину за законом на 1/6 частку в праві власності на гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться на території Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Кам`янка», за адресою: м. Житомир, вул. Миру, 100, який належав батьку ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати за ОСОБА_4 право власності на частку в спільному майні подружжя на 1/2 частку в праві власності на гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться на території Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Кам`янка», за адресою: м. Житомир, вул. Миру, 100, та право власності на спадщину за законом на 1/6 частку в праві власності на гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться на території Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Кам`янка», за адресою: м. Житомир, вул. Миру, 100, який належав чоловіку ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог позову вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 . Після смерті ОСОБА_7 від 1/8 частки в праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , в рівних частках по 1/3 належить кожному спадкоємцю: доньці - ОСОБА_1 , дружині ОСОБА_4 ), сину - ОСОБА_8 .

Також після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина за законом, яка складається з гаража № НОМЕР_1 , який знаходиться на території Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Кам`янка» за адресою: м.Житомир, вул. Миру, 100, загальною площею 37 кв.м. з підвалом.

Довідкою Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Кам`янка» №134 від 12.01.2023 підтверджено, що ОСОБА_9 з 2005 року був членом гаражного кооперативу «Кам`янка» та володів гаражем № НОМЕР_1 , за який повністю сплатив пай в сумі 400 гривень, згідно з розрахунковою книжкою від 19.05.2005. Іншою довідкою Гаражного кооперативу «Кам`янка» №136/23 від 16.02.2023 підтверджено, що гараж № НОМЕР_1 , розміром 37 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та побудований у 2005 році, належав померлому ОСОБА_9 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вих. №19/02-14 від 27.01.2023, виданою приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ширяєвою О.В., спадкоємцю ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя на 1/2 частку в праві власності на гараж № НОМЕР_1 , який знаходиться на території Міської громадської організації «Гаражний кооператив Кам`янка» за адресою: АДРЕСА_2 , та свідоцтва про право власності на спадщину за законом на 1/6 частку в праві власності на гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться на території Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Кам`янка», за адресою: м. Житомир, вул. Миру, 100, які належали чоловіку ОСОБА_7 , який номер 12.01.2020.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вих. №20/02-14 від 27.01.2023, виданою приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ширяєвою О.В., спадкоємцю ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на 1/6 частку в праві власності на гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться на території Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Кам`янка», за адресою: м. Житомир, вул.Миру, 100, що належали батьку ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій мотивовані відсутністю правовстановлюючого документа, який би підтверджував право власності померлого на вищевказаний гараж. До того ж, нотаріусом отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на зазначений гараж та виявлено державну реєстрацію права власності за іншою особою. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2598623818040. Номер запису про право власності 47056111.

Як зазначено у позовній заяві, вказаний об`єкт нерухомого майна незаконно зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_5 , який є сином ОСОБА_8 . Відповідач не був спадкоємцем померлого ОСОБА_7 , однак після його смерті та в період оформлення права на спадщину спадкоємцями (іншими особами), набув незаконно право власності на гараж № НОМЕР_1 і членство в МГО «Гаражний кооператив «Кам`янка».

Довідкою №138/23 від 03.03.2023 Міська громадська організація «Гаражний кооператив Кам`янка» підтверджує, що після смерті ОСОБА_7 , який володів гаражем № НОМЕР_1 в ГК «Кам`янка», із заявою від 18.06.2020 звернувся його онук ОСОБА_5 (спадкоємець), якому видано довідку №126 від 04.02.2022 щодо членства в кооперативі. Незаконність оформлення відповідачем права власності на спірний гараж полягає у тому, що ОСОБА_10 не вступав в спадкові права та не був спадкоємцем після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , а отже правових підстав для набуття ним права власності в розумінні статей 1216, 1223 ЦК України, не було.

За змістом позовної заяви, вказані порушення майнових прав позивачів ОСОБА_10 перешкоджають нотаріусу в оформленні спадкових прав ОСОБА_4 і ОСОБА_1 з видачею свідоцтв про право на спадщину щодо спірного гаража, тому позивачі змушені звернутись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

У позовній заяві також містяться клопотання позивачів про витребування доказів у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Ширяєвої О.В., Державного реєстратора Високівської сільської ради Житомирської області Осіпчук Л.М.

Ухвалою Богунськогорайонного судум.Житомира від 08.03.2023відкрито провадженняусправі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання; витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Ширяєвої О.В. належним чином засвідчену копію спадкової справи №17/2020, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 ; витребувати у Державного реєстратора Високівської сільської ради Житомирської області Осіпчук Л.М. належним чином засвідчену копію реєстраційної справи стосовно проведення державної реєстрації за ОСОБА_5 на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта 2598623818040, номер запису про право власності 47056111 від 09.02.2022, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 63855162 від 14.06.2022.

31.03.2023 до суду надійшов відзив, у якому відповідач вказує, що позовні вимоги не визнає. Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що за життя ОСОБА_7 державна реєстрація права власності на гараж не проводилась. Членство в гаражному кооперативі після смерті ОСОБА_7 набула його дружина - ОСОБА_4 . Позивач ОСОБА_1 не зверталась до гаражного кооперативу з метою отримання членства в шестимісячний строк з моменту смерті ОСОБА_7 . ОСОБА_4 розпорядилась своїм членством в гаражному кооперативі «Кам`янка» на користь свого онука - ОСОБА_5 , що підтверджується копією заяви ОСОБА_4 від 18.06.2020. Після набуття членства в кооперативі, ОСОБА_5 , на підставі офіційно виданих Гаражним кооперативом «Кам`янка» документів про членство та земельну ділянку, на якій розташовано гараж, звернувся для проведення державної реєстрації права власності на гараж № НОМЕР_1 , який знаходиться на території Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Кам`янка», загальною площею 37 кв.м, з підвалом, за адресою: АДРЕСА_2 . Тому, відповідач вважає, що право власності на об`єкт нерухомості - гараж, ОСОБА_5 набув правомірно. Вказує, що право власності на гараж він набув не у порядку спадкування, як вказано у позовній заяві, а внаслідок передачі членства діючим членом кооперативу ОСОБА_4 . Вважає, що членство ОСОБА_5 у кооперативі набуто у відповідності до Закону України «Про кооперацію», передача сплаченого паю відбулася від ОСОБА_4 у добровільний та законний спосіб, реєстрація права власності на об`єкт нерухомості відбулася у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», позовна заява не містить жодного посилання на порушення вказаних процедур, а отже позивачами не доведено незаконність набуття відповідачем права власності на спірне майно.

Як зазначено у відзиві, позивач ОСОБА_4 розпорядилась своїм членством у гаражному кооперативі та гаражем на користь онука ОСОБА_5 . Починаючи з червня 2020 року і по даний час обов`язки члена кооперативу виконуються відповідачем. Позивач ОСОБА_1 впродовж більш як трьох років не цікавилася долею членства в гаражному кооперативі, не здійснювала витрат з утримання майна.

Посилаючись на наведене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову, у зв`язку з безпідставністю позовних вимог.

03.04.2024 від приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Ширяєвої О.В. до суду надійшла належним чином засвідчена копія спадкової справи №17/2020, заведена до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7

15.05.2023 до суду надійшли пояснення третьої особи ОСОБА_8 , який за змістом аналогічний відзиву ОСОБА_5 на позов. У поясненні третя особа просить у задоволенні позову відмовити з підстав, які викладені у відзиві.

05.06.2023 до суду надійшли пояснення третьої особи державного реєстратора Високівської сільської ради Житомирської області Осіпчук Л.М., у якому вона вказала, що із зазначеної посади звільнена. Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно надати не може, у зв`язку з відсутністю доступу до реєстру.

07.06.2023 до суду надійшло клопотання представника позивачів ОСОБА_2 про приєднання до справи додаткових доказів.

03.08.2023 до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про приєднання до справи додаткових доказів.

09.08.2023 представник позивачів подав до суду клопотання про витребування доказів, у якому просив витребувати від Департаменту реєстрації Житомирської міської ради належним чином засвідчені копії всіх матеріалів реєстраційної справи щодо реєстрації права власності за ОСОБА_5 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , який розташований на земельній ділянці з кадастровим №1810136300:03:026:0002 та документи, які були підставою для реєстрації такого права.

Ухвалою суду від 09.10.2023 витребувано у Департаменту реєстрації Житомирської міської ради належним чином завірені копії всіх матеріалів реєстраційної справи щодо реєстрації права власності за ОСОБА_5 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , який розташований на земельній ділянці з кадастровим №1810136300:03:026:0002, та документів, які були підставою для реєстрації такого права.

Протокольною ухвалою суду від 09.10.2023 підготовче провадження у справі завершено та призначено розгляд справи по суті.

07.11.2023 від Департаменту реєстрації Житомирської міської ради до суду надійшли матеріали реєстраційної справи №2598623818040.

12.12.2023 до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про виклик свідка голови правління міської громадської організації «Гаражний кооператив «Кам`янка» Боримського І.Й., оскільки наявні розбіжності між відомостями, які зазначені у довідках, що видавались зазначено особою, а також поясненнями, які надані ним представнику відповідача.

Протокольною ухвалою суду від 14.12.2023 поновлено представнику відповідача ОСОБА_3 строк для подачі клопотання про виклик свідка, клопотання про виклик свідка задоволено, змінено порядок з`ясування обставин та дослідження доказів.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити. Пояснила, що її матір ОСОБА_4 вважала, що надала право користування гаражем. Коли вони звернулись з питанням оформлення спадщини, виявилось, що право власності на гараж вже оформлене на відповідача. Вказує, що порушено її право на спадщину та позбавлено 1/6 частки гаража.

Представник позивачів у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити. Вказав, що є заява ОСОБА_4 про те, що вона відмовляється від членства в кооперативі, проте нема заяви по прийняття її у члени кооперативу. Після смерті ОСОБА_7 залишилось кілька спадкоємців, які повинні були висловитись щодо свого членства в кооперативі. ОСОБА_4 не набула членства у кооперативі у встановленому порядку, отже і не могла передати таке право іншій особі. Права інших спадкоємців внаслідок таких дій порушені.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні. Вказала, що після смерті ОСОБА_7 членство у гаражному кооперативі набула його дружина та розпорядилась своїм членством на користь онука. Право власності на гараж відповідачем набуто правомірно.

Представник третьої особи міської громадської організації «Гаражний кооператив «Кам`янка» у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Ширяєва О.В. у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.

Третя особа державний реєстратор Високівської сільської ради Житомирської області Осіпчук Л.М. судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без її участі.

Третя особа ОСОБА_8 у судовому засіданні за його участю пояснив, що гаражем ніхто не користувався, він був у занедбаному стані. Вони зробили у ньому ремонт, син почав ставити там машину. ОСОБА_4 сказала, що не має змоги сплачувати членські внески, та запропонувала переоформити гараж на відповідача, для чого ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , його дружина та відповідач поїхали до правління кооперативу, де здійснили переоформлення. У судове засідання, яким завершується розгляд справи, не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі, у якій третя особа просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку з необґрунтованістю.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що займає посаду голови правління ГК «Кам`янка». ОСОБА_4 , дати свідок не пам`ятає, прибула для того, щоб переоформити гараж на внука ОСОБА_12 . Разом з нею прибули ОСОБА_13 і внук ОСОБА_12 . ОСОБА_4 була без окулярів, тому попросила ОСОБА_13 , яка приїхала з нею, написати заяву. ОСОБА_13 заповнила заяву, а ОСОБА_4 поставила у заяві свій підпис. Підстав вважати, що такі дії не відповідають волі ОСОБА_4 , не було. У кооперативі так заведено, що після смерті одного з подружжя, членство переходить до іншого з подружжя, ОСОБА_4 заяви про прийняття її члени кооперативу не писала. При переоформленні таким чином гаража свідок керувався Статутом кооперативу. До 2024 року членські внески сплачував ОСОБА_5 , у 2024 році внески ще не сплачувались. Від ОСОБА_1 було багато звернень щодо гаража, однак чи зверталась ОСОБА_1 із заявою, що вона є спадкоємцем, свідок не пам`ятає. Стосовно змісту довідок, які видавались за його підписом, стосовно гаража, належного колись члену кооперативу покійному ОСОБА_7 , після смерті останнього, свідок пояснити не може, оскільки такі довідки ним не виготовлялись, лише підписувались; ким виготовлялись - не пам`ятає.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 15.01.2020 (т.1, а.с. 7).

ОСОБА_7 був членом гаражного кооперативу «Кам`янка» та володів гаражем № НОМЕР_1 , за який повністю сплатив пай згідно з розрахунковою книжкою 19.05.2005 у сумі 400,00 грн. Гараж №451А розміром 37 кв.м. з підвалом, побудований у 2005 році, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідками голови правління ГК «Кам`янка» Боримського К.І. від 12.01.2023 №134, та від 16.02.2023 №136/23 (т.1, а.с. 8, 9).

Згідно з матеріалами спадкової справи №17/2020, заведеної приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ширяєвою О.В. до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , його спадкоємцями за законом є дружина ОСОБА_4 , син ОСОБА_8 , дочка ОСОБА_1 (т.1, а.с. 77-128).

Постановами приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Ширяєвої О.В. від 27.01.2023, ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя на 1/2 частку в праві власності на гараж № НОМЕР_1 , який знаходиться на території Міської громадської організації «Гаражний кооператив Кам`янка» за адресою: АДРЕСА_2 , та свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частку в праві власності на гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться на території Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Кам`янка», за адресою: м.Житомир, вул.Миру, 100, які належали чоловіку ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на 1/6 частку в праві власності на гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться на території Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Кам`янка», за адресою: м.Житомир, вул. Миру, 100, які належали батьку ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій мотивовані відсутністю правовстановлюючого документа, який би підтверджував право власності померлого на вищевказаний гараж. До того ж, нотаріусом отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на зазначений гараж та виявлено державну реєстрацію права власності за іншою особою. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2598623818040. Номер запису про право власності 47056111 (т.1, а.с. 10, 11, 123, 124).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкта нерухомого майна від 17.02.2023, право власності на гараж № НОМЕР_1 , площею 30,1 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_5 (т.1, а.с. 12).

В силу положеньст.1216 ЦК Україниспадкування - це перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згіднозі ст. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1ст.1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, та незалежно від часу прийняття спадщини вона належить йому з часу відкриття спадщини.

До складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2005 року був членом ГК «Кам`янка» (а.с. 8).

Відповідно до ст.13 Закону України від 10.07.2003 № 1087-IV «Про кооперацію» у разі смерті члена кооперативу - фізичної особи членство в кооперативі припиняється, тобто воно відповідно до п. 2 ст. 1219 ЦК України не входить до складу спадщини.

Отже, у зв`язку із смертю ОСОБА_7 його членство в ГК «Кам`янка» припинилося.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно з п.п. б) п.8 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 28.06.1991 «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов`язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів», у справах про право на пай і на гараж судам належить виходити з того, що внесені подружжям в період шлюбу пайові внески, а після повного внесення паю - наданий в користування гараж є спільною сумісною власністю подружжя.

Виходячи з того, що внесений в період шлюбу одним з подружжя пай і гараж є їх спільною сумісною власністю і кожен з них має рівне право на це майно, у разі вибуття члена кооперативу переважне право на вступ замість нього до кооперативу належить його дружині, як співвласнику (п.п. 3 п.10).

Судом встановлено, що ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2005 року був членом гаражного кооперативу «Кам`янка» та володів гаражем № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , за який повністю сплатив пай 19.05.2005; державну реєстрацію права власності на цей гараж за життя не здійснив.

Водночас, положеннями ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв на час виникнення правовідносин спадкодавця щодо власності на гараж, було встановлено, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

У відповідності до приписів ч.1 ст.182 та абз.3 ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України, в редакції з моменту набрання ним чинності - 01.01.2004 визначалось, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Лише Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про кооперацію» щодо набуття членами кооперативу права власності», який набрав чинності 01.07.2009, Закон України «Про кооперацію» доповнено статтею 19-1, що визначає права членів кооперативу на його майно та за ч.1, 2 якої член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття такого права з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Суть державної реєстрації прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18 а також у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 925/1121/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 916/675/15, від 06 жовтня 2021 року у справі № 910/13574/20.

В абзаці другому пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного,гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Аналогічної позиції дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ здійснюючи аналіз судової практики розгляду цивільних справ про спадкування, про що зазначив в абзаці 32 пункту 3.3 свого листа від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13: у разі смерті члена житлово-будівельного, садівницького товариства, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, але свідоцтво про право власності не отримав, квартира в житлово-будівельному кооперативі та житловий будинок у садівницькому товаристві входять до складу спадщини.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідно до спеціальної норми законодавства, якою на час внесення ОСОБА_7 пайового внеску визначався саме факт внесення членом гаражного кооперативу повністю свого пайового внеску за гараж як підстава для набуття права власності на цей гараж; враховуючи правову позицію Верховного Суду щодо суті і значення державної реєстрації права власності, в сукупності з наведеними роз`ясненнями для застосування судами у справах про спадкування проблемних питань у правовідносинах, аналогічні яким мали місце і у даному спорі, суд дійшов переконливого висновку, що у даному випадку, оскільки пай було внесено чоловіком позивача ОСОБА_4 до кооперативу під час шлюбу, то гараж вважається спільною сумісною власністю подружжя, і в належній спадкодавцю частині включається до складу спадщини. При цьому, саме дружина померлого має переважне право на вступ замість нього до кооперативу, як співвласник.

Відповідно до ст.11 Закону України від 10.07.2003 №1087-IV «Про кооперацію» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Згідно зі ст. 8 Закону України від 10.07.2003 №1087-IV «Про кооперацію» умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього, порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу встановлюються статутом кооперативу.

Однак, копії статуту ГК «Кам`янка» сторони до матеріалів справи не долучили та не заявляли клопотання про його витребування, тому при вирішенні справи суд керується нормами чинного законодавства.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 18.06.2020 ОСОБА_4 звернулась до голови правління ГК «Кам`янка» із заявою, у якій просила виключити її з членів ГК «Кам`янка» та переоформити її гараж № НОМЕР_1 на ОСОБА_5 (т.1, а.с.71 на звороті).

ОСОБА_5 18.06.2020 подав голові правління ГК «Кам`янка» заяву, у якій просив прийняти його у члени ГК «Кам`янка» (т.1, а.с.72), на його ім`я було заведено розрахункову книжку члена ГК «Кам`янка», відповідач сплатив вступний внесок у сумі 1500,00 грн та з третього кварталу 2020 року по четвертий квартал 2022 року сплачував членські внески, оплачував за використану електроенергію (т.1, а.с. 73-74, 150-152).

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_4 після смерті чоловіка зверталася до правління ГК «Кам`янка» із заявою про прийняти її у члени кооперативу, що рішенням правління чи голови кооперативу ОСОБА_4 було прийнято до кооперативу, та що таке рішення було затверджене загальними зборами його членів.

У матеріалах справи міститься довідка голови правління ГК «Кам`янка» №39/23 від 03.03.2023, у якій зазначено, що "на момент передачі членства в ГК «Кам`янка» ОСОБА_4 (згідно заяви від 18.06.2020) ОСОБА_5 не була членом кооперативу ГК «Кам`янка»" (т.1, а.с.170). Зазначене підтверджується також змістом відповіді, яка надана 10.05.2023 головою правління ГК «Кам`янка» на запит адвоката Біленького В.В. (т.1, а.с.173).

Також, у матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_4 , у якому остання вказує, що 18.06.2020 у приміщенні правління ГК «Кам`янка» вона не заперечувала проти того, щоб її онук ОСОБА_5 користувався спірним гаражем. Їй дали на підпис заповнений бланк, змісту якого не роз`яснили, а сама його прочитати ОСОБА_4 не змогла в силу свого віку та поганого зору. Як їй пояснили, підписання такого документу було необхідне для користування гаражем. Згоди на переоформлення гаражу вона не надавала, та згодом дізналася про порушення своїх прав (т.2, а.с. 59).

Таким чином, оскільки ОСОБА_4 не набула у встановленому законодавством порядку членства у ГК «Кам`янка», отже вона і не могла бути виключена з членів кооперативу та не була наділена правом вирішувати питання щодо передачі у такий спосіб гаража ОСОБА_5 , у зв`язку з чим суд доходить висновку, що право власності на гараж відповідач набув у спосіб, який суперечить чинному законодавству, при цьому, порушивши право ОСОБА_4 як співвласника спірного гаража, а також права спадкоємців ОСОБА_7 .

Згідно з п.6 ст.3 ЦК Українизагальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення (п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.

Відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав, допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

У спірних правовідносинах ефективним способом захисту права позивача ОСОБА_4 як співвласника та обох позивачів як спадкоємців, є відновлення становища, яке існувало до порушення (п.4 ч.2ст.16 ЦК України), у даному випадку, шляхом скасування державної реєстрації речових прав на спірний гараж за ОСОБА_5 , отже позов у частині вимог про скасування державної реєстрації речових прав за ОСОБА_5 на гараж № НОМЕР_1 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , підлягає задоволенню.

Щодо решти вимог позову, позивачки просили: ОСОБА_1 - визнати за нею право власності на спадщину за законом на 1/6 частку в праві власності на спірний гараж, тобто, в порядку спадкування за померлим батьком ОСОБА_7 ; ОСОБА_4 - визнати за нею право власності на частку в спільному майні подружжя, а саме на 1/2 частку в праві власності на спірний гараж № НОМЕР_1 , а також, право власності на спадщину за законом на 1/6 частку в праві власності на спірний гараж, як одного зі спадкоємців за померлим чоловіком ОСОБА_7 .

В силуст.41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зіст.55 Конституції України, «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. … Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.». Виходячи з передбаченогост. 8 Конституції Українипринципу верховенства права, наведені нормиКонституції Українинадають людині можливість будь-якими незабороненими законом засобами самому захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 15 ЦК Українитакож передбачає право кожної особи на захист своїх цивільних прав та інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання, аст. 16 цього ж кодексуправо звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, вказуючи в якості одного зі способів захисту цивільних прав та інтересів визнання права.Статтею 392 ЦК Українитакож передбачено право власника майна на пред`явлення позову про визнання його права власності.

Застосовуючи вищенаведені норми права до спірних правовідносин, оскільки іншим порядком, крім судового, неможливо захистити спадкові права та законні інтереси позивачів, останні і вважали необхідним звернутися до суду з вказаними позовними вимогами про визнання права власності на майно, у т.ч. в порядку спадкування після смерті батька і чоловіка, які вони вважають законними та обґрунтованими.

Як уже зазначалось, за матеріалами спадкової справи №17/2020, заведеної приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ширяєвою О.В. до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , спадкоємцями останнього за законом є дружина ОСОБА_4 , син ОСОБА_8 , дочка ОСОБА_1 .

Постановами приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Ширяєвої О.В. від 27.01.2023, ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя на 1/2 частку в праві власності на гараж № НОМЕР_1 , який знаходиться на території Міської громадської організації «Гаражний кооператив Кам`янка» за адресою: АДРЕСА_2 , та свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частку в праві власності на гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться на території Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Кам`янка», за адресою: м. Житомир, вул. Миру, 100, які належали чоловіку ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на 1/6 частку в праві власності на гараж № НОМЕР_1 , що находиться на території Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Кам`янка», за адресою: м. Житомир, вул. Миру, 100, які належали батьку ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій мотивовані відсутністю правовстановлюючого документа, який би підтверджував право власності померлого на вищевказаний гараж, а також виявленою державною реєстрацію права власності на нього за іншою особою.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду Україні "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

Окрім того, як було встановлено судом під час розгляду даної справи, ОСОБА_4 є власником частки в спільному майні подружжя, а саме, 1/2 частки в праві власності на спірний гараж № НОМЕР_1 , і це право наразі порушено відповідачем та внаслідок відсутності правовстановлюючого документа, не може бути визнано іншим чином, ніж у судовому порядку.

У зв`язку з чим, враховуючи, що позивачі прийняли спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування за законом як спадкоємці першої черги, на гараж, в належній померлому ОСОБА_7 частині, в нотаріальній конторі не можуть, їх право підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.

Вимоги до доказів встановленіст. 77 ЦПК України, якою встановлено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскількист. 81 ЦПКзакріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43,49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню.

Не може суд прийняти до уваги позицію відповідача чи інших осіб стосовно не погодження з певними положеннями позовної заяви, оскільки вона спростовується вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджується.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З огляду на задоволення позову, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача належить стягнути витрати позивачів по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в ир іш ив:

Позов задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію речових прав за ОСОБА_5 на гараж № НОМЕР_1 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2598623818040, номер відомостей про речове право 47056111 від 09.02.2022, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 63855162 від 14.06.2022.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадщину за законом на 1/6 частку в праві власності на гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться на території Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Кам`янка», за адресою: м. Житомир, вул. Миру, 100, що належав батьку ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_4 право власності на частку в спільному майні подружжя на 1/2 частку в праві власності на гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться на території Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Кам`янка», за адресою: м.Житомир, вул.Миру, 100, та право власності на спадщину за законом на 1/6 частку в праві власності на гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться на території Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Кам`янка», за адресою: м. Житомир, вул. Миру, 100, що належав чоловіку ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 1073,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати з оплати судового збору у сумі 2147,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивачі:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ),

ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Треті особи:

- міська громадська організація «Гаражний кооператив «Кам`янка» (м. Житомир, просп. Миру, 100, код ЄДРПОУ 20428674) ,

- приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Ширяєва Олена Володимирівна ( АДРЕСА_5 ),

- державний реєстратор Високівської сільської ради Житомирської області Осіпчук Леся Миколаївна ( АДРЕСА_6 ),

- ОСОБА_8 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Суддя: Т.А. Воробйова

Повне рішення підписано 15.03.2024.