Повістка

від 16.07.2024 по справі 295/2162/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа 295/2162/23

Категорія 60

Додаткова постанова

Іменем України

16 липня 2024 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Павицької Т.М., Трояновської Г.С.

з участю секретаря

судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Біленького Вадима Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі № 295/2162/23 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: міська громадська організація «Гаражний кооператив «Кам`янка», приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Ширяєва Олена Володимирівна, державний реєстратор Високівської сільської ради Житомирської області Осіпчук Леся Миколаївна, ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

04 липня 2024 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Біленького В.В. про ухвалення додаткового рішення у цій справі про відшкодування понесених останніми витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи сторони та інші учасники в судове засідання не з`явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув вказану заяву у їх відсутність, що відповідає положенням частини 2 статті 372 ЦПК України.

Враховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі особи, які беруть участь у справі, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенню частини 2 статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції повинна містити зазначення розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбачено частинами 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Із матеріалів справи убачається, що у лютому 2023 року ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 - адвокат Біленький В.В. звернулись з даним позовом, в якому просили:

- скасувати державну реєстрацію речових прав за ОСОБА_3 на гараж № НОМЕР_1 , який знаходиться на території Міської громадської організації «Гаражний кооператив «Кам`янка», за адресою: м. Житомир, вул. Миру, 100, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2598623818040, номер запису про право власності НОМЕР_2 від 09 лютого 2022 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 63855162 від 14 червня 2022 року;

- визнати за ОСОБА_1 , право власності на спадщину за законом на 1/6 частку в праві власності на вказаний гараж, що належав батьку ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на частку в спільному майні подружжя на 1/2 частку в праві власності на цей гараж та право власності на спадщину за законом на 1/6 частку в праві власності на вказаний гараж, що належав чоловіку ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 01 березня 2024 року позов задоволено повністю та вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з цим рішення, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Після перегляду справи, постановою Житомирського апеляційного суду від 02 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 01 березня 2024 року- без змін.

04 липня 2024 року представником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокатом Біленьким В.В. подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, тобто по 4000,00 грн кожному. До заяви додав: - два акти № 02/01 та 02/02 від 04 липня 2024 року прийому передачі наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги № 17/02-01 від 17 січня 2023 року (том 2 а.с.220 і зворот), в яких зазначено, що адвокат надав послуги клієнтам у сумі 4000,00 грн кожній.

У поданому клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги представник ОСОБА_3 - адвокат Сможук-Семенюк Г.П. просить зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, мотивуючи тим, що до заяви представника позивачів не долучено письмові докази понесених витрат, а їх розмір не відповідає критерію співмірності із складністю справи та обсягом робіт, виконаних адвокатом.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина перша та друга статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін».

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Встановлено, що представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Біленький В.В. під час апеляційного розгляду подавав відзив на апеляційну скаргу та брав участь у одному судовому засіданні 02 липня 2024 року, яке тривало 50 хвилин.

З урахуванням викладеного, враховуючи складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт, часом витраченим на їх виконання, колегія суддів дійшла висновку, що заява представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Біленького В.В. підлягає до часткового задоволення, шляхом стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 4000,00 грн, тобто по 2000,00 грн кожній понесених витрат на правничу допомогу в апеляційній інстанції.

Керуючись ст. ст. 141, 246, 259, 270, 367, 368, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Біленького Вадима Володимировича - задовольнити частково.

Постановити у цивільній справі №295/2162/23 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: міська громадська організація «Гаражний кооператив «Кам`янка», приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Ширяєва Олена Володимирівна, державний реєстратор Високівської сільської ради Житомирської області Осіпчук Леся Миколаївна, ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування додаткову постанову.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесені під час апеляційного розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн, тобто по 2000,00 грн кожній.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді