Рішення
від 13.03.2024 по справі 922/2172/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2024м. ХарківСправа № 922/2172/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Мегабанк" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; код ЄДРПОУ: 09804119) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; код ЄДРПОУ: 21708016) до 1) СТАРТЛІНГ ЛІМІТЕД (STARTLING LIMITED) (7600, Кіпр, Ларнака, Афіену, Лікургу, 38; адреса для листування: 03028, м. Київ, пров. Феодосійській, 14, кв. 78; реєстраційний номер НЕ399856); 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПЦІОН-ТРЕЙД» (61038, м. Харків, Салтівське шосе, 43, код ЄДРПОУ: 36985897) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович ( АДРЕСА_1 ) про визнання правочинів недійсними та зобов`язання вчинити дії за участю представників:

позивача Беринді О.О., довіреність №82 від 21.09.2023;

третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кустової Т.В., довіреність;

відповідача 1- Мастістого І.А., ордер ВН №1212096 від 19.12.2022;

відповідача 2 не з`явився;

третьої особи Приватного нотаріуса не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулося Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» з позовом до СТАРТЛІНГ ЛІМІТЕД (STARTLING LIMITED) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЦІОН-ТРЕЙД», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслава Олександровича, в якому просить суд:

1) визнати недійсним договір про відступлення та набуття прав від 01.02.2022, укладений між АТ «МЕГАБАНК», СТАРТЛІНГ ЛІМІТЕД (STARTLING LIMITED) та ТОВ «ОПЦЮН-ТРЕЙД»;

2) визнати недійсним іпотечний договір від 01.02.2022, укладений між AT «МЕГАБАНК» та СТАРТЛІНГ ЛІМІТЕД (STARTLING LIMITED), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О. за реєстровим № 77;

3) скасувати записи, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О.:

- запис № 46467238 від 01.02.2022 про державну реєстрацію іпотеки, запис №46467245 від 01.02.2022 про державну реєстрацію обтяжень (нежитлові приміщення підвалу № 28-32, 41 загальною площею 158,1 кв.м, 1-го поверху № 8, 9, 2-14, 18, 60, 61 загальний площею 159.8 кв.м, 2-го поверху № 9-12, 15, 17-20, 38, 39 загальною площею 212,8 кв.м, 3-го поверху № 33, 35-40, 42, 57, 58 загальною площею 211,5 кв.м, 4-го поверху № 23-27,42 загальною площею 235,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-6», що знаходяться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок 6/8);

- запис № 46467259 від 01.02.2022 про державну реєстрацію іпотеки, запис №46467254 від 01.02.2022 про державну реєстрацію обтяжень (нежитлові приміщення підвалу № 1, 2, 2а, 3-:-5, 5а, 56, 6, 7-:-18, 1-го поверху №1-:-6, 6а, 66, 6в, 9-:-22 у нежитловій будівлі літ. «К-3», що знаходяться за адресою; Харківська область, місто Харків, вулиця Павлова Академіка, будинок 160);

- запис № 46467267 від 01.02.2022 про державну реєстрацію іпотеки, запис №46467272 від 01.02.2022 про державну реєстрацію обтяжень (нежитлові приміщення 1-го поверху № 7, 8, 8а у нежитловій будівлі літ. «К-3», що знаходяться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Павлова Академіка, будинок 160);

- запис № 46467281 від 01.02.2022 про державну реєстрацію іпотеки, запис №46467277 від 01.02.2022 про державну реєстрацію обтяжень (нежитлові приміщення 2-го поверху № І-:-7, 7а, 8, 8а. 86, 9, 11-:-18, 18а, 186, 3-го поверху № 1-:-11 у нежитловій будівлі літ. «К-3», що знаходяться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Павлова Академіка, будинок 160).

4. Стягнути з СТАРТЛІНГ ЛІМІТЕД (STARTLING LIMITED) (реєстраційний номер НЕ 399856; місцезнаходження: 03028, м. Київ, провул. Феодосійській, 14, кв. 78, юридична адреса: Кіпр, 7600 Ларнака, Афіену, Лікургу, 38) та ТОВ «ОПЦІОН-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 36985987; місцезнаходження: 61038, м Харків, шосе Салтівське, 43) на користь AT «МЕГАБАНК» (код ЄДРПОУ 09804119; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) суму сплаченого судового збору у розмірі 7 443,00 гри. за подання позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- угода про надання фінансового інструмента від 26.01.2022, укладена між Акціонерним товариством "Мегабанк" та СТАРТЛІНГ ЛІМІТЕД (STARTLING LIMITED) (права за якою були предметом договору про відступлення та набуття прав від 01.02.2022, укладеного між АТ «МЕГАБАНК», СТАРТЛІНГ ЛІМІТЕД (STARTLING LIMITED) та ТОВ «ОПЦЮН-ТРЕЙД») є неукладеною, оскільки відсутня одна з істотних умов договору - дозвіл Національного банку України;

- договір про відступлення та набуття прав від 01.02.2022, укладений між АТ «МЕГАБАНК», СТАРТЛІНГ ЛІМІТЕД (STARTLING LIMITED) та ТОВ «ОПЦЮН-ТРЕЙД» має ознаки правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість, при укладенні цього правочину сторонами не дотримано вимог статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства", з огляду на що Банк вважає, що договір є недійсним у силу закону;

- метою укладення оспорюваного іпотечного договору від 01.02.2022, укладеного між AT «МЕГАБАНК» та СТАРТЛІНГ ЛІМІТЕД (STARTLING LIMITED), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О. за реєстровим № 77, було забезпечення банківських вкладів, а не забезпечення виконання зобов`язань банком за договором. На думку банку, зазначене ним, а також те, що на його переконання договір укладено з порушенням норм чинного законодавства, є підстави для визнання недійсним іпотечного договору, як похідної вимоги.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.02.2023 задоволено заяву Акціонерного товариства "Мегабанк" про забезпечення позову (вх.4599 від 27.02.2023). Вирішено вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

- нежитлові приміщення загальною площею 978,1 кв.м., а саме: підвалу № 28-32, 41 загальною площею 158,1 кв.м, 1-го поверху № 8, 9, 12-14, 18, 60, 61 загальний площею 159,8 кв.м, 2-го поверху № 9-12, 15, 17-20, 38, 39 загальною площею 212.8 кв.м, 3-го поверху № 33, 35-40, 42, 57, 58 загальною площею 211,5 кв.м. 4-го поверху № 23-27,42 загальною площею 235,9 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-6», що знаходяться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок 6/8. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1245324363101);

- нежитлові приміщення підвалу №1,2,2а, 3-:-5, 5а, 56,6, 7-:-18, 1-го поверху №1-:-6, 6а, 66, 6в, 9-:-22 у нежитловій будівлі літ. «К-3». що знаходяться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Павлова Академіка, будинок 160. Загальна площа 1049,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2250291163101);

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 7, 8, 8а у нежитловій будівлі літ. «К-3», що знаходяться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Павлова Академіка, будинок 160. Загальна площа 38,9 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2250222163101);

- нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-:-7, 7а, 8, 8а, 86. 9, 11-:-18, 18а, 186, 3-го поверху № 1-:-11 у нежитловій будівлі літ. «К-3», що знаходяться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Павлова Академіка, будинок 160. Загальна площа 1098,7 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2250218063101).

Вирішено заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема але не виключно, державним реєстраторам прав па нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, ДП Національні інформаційні системи (ідентифікаційний код юридичної особи 39787008) виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській, міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам (державним та/або приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, перелік яких міститься в Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спрямовані на зміну, виникнення, перехід, припинення прав власності, реєстрацію обтяжень та арештів, реєструвати заяви в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, майнові права на нього, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, майнові права на нього, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, майнових права на нього, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо об`єктів нерухомого майна та майнових прав на нього за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок 6/8, а саме:

- нежитлові приміщення загальною площею 978,1 кв.м., а саме: підвалу № 28-32, 41 загальною площею 158,1 кв.м, 1-го поверху № 8, 9, 12-14, 18, 60, 61 загальний площею 159,8 кв.м, 2-го поверху № 9-12, 15, 17-20, 38, 39 загальною площею 212,8 кв.м, 3-го поверху № 33, 35-40. 42, 57, 58 загальною площею 211,5 кв.м, 4-го поверху № 23-27, 42 загальною площею 235,9 кв.м, в нежитловій будівлі літ. «А-6», (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1245324363101);

та за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Павлова Академіка, будинок 160, а саме:

- нежитлові приміщення підвалу № 1,2, 2а, 3-:-5, 5а, 56,6, 7-:-18,1-го поверху №1-1-6, 6а, 66, 6в, 9-1-22 у нежитловій будівлі літ. «К-3», Загальна площа 1049,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2250291163101);

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 7, 8, 8а у нежитловій будівлі літ. «К-3», Загальна площа 38,9 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2250222163101);

- нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-1-7, 7а, 8. 8а. 86. 9, 11-1-18, 18а, 186, 3-го поверху № 1-1-11 у нежитловій будівлі літ. «К-3», Загальна площа 1098,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2250218063101).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.04.2023 відмовлено у задоволенні позовних вимогАкціонерного товариства "Мегабанк". Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.02.2023 у справі № 922/2172/22.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МЕГАБАНК» (вх.№853Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 03.04.2023 у справі № 922/2172/22 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 03.04.2023 у справі №922/2172/22 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 31.10.2023 касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "МЕГАБАНК" задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 03.04.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі №922/2172/22 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2023 для розгляду справи №922/2172/22 визначено суддю Пономаренко Т. О.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.12.2023 прийнято на новий розгляд справу №922/2172/22. Призначено справу №922/2172/22 до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 27 грудня 2023 року.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 підготовче засідання відкладено на 10.01.2024.

09.01.2024 через кабінет Електронного Суду від представника АТ "Мегабанк" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх.№547 від 09.01.2024), в якій просить суд приєднати письмовий доказ угоду від 26.01.2022 про надання фінансового інструменту із можливістю списання, укладену між АТ «МЕГАБАНК» та СТАРТЛІНГ ЛІМІТЕД (STARTLING LIMITED), до матеріалів справи № 922/2172/22.

Вказані документи судом було прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 10.01.2024 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.02.2024.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.02.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 21.02.2024.

09.02.2024 до суду надійшло клопотання (вх.№3814 від 09.02.2024) уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Мегабанк" Білої І.В. про скасування заходів забезпечення позову, в якому просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.02.2023 у справі №922/2172/22 за позовом АТ «МЕГАБАНК» до СТАРТЛІНГ ЛІМІТЕД, ТОВ «Опціон-Трейд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович про визнання правочинів недійсними.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.02.2024 клопотання (вх.№3814 від 09.02.2024) уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Мегабанк" Білої І.В. про скасування заходів забезпечення позову задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.02.2023 у справі №922/2172/22.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.02.2024 та 28.02.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 28.02.2024 та 06.03.2024 відповідно.

Судове засідання, призначене на 06.03.2024, не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.03.2024 повідомлено сторін про відкладення судового засідання на13.03.2024.

Представник позивача, який приймав участь в судовому засіданні 13.03.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, яка приймала участь в судовому засіданні 13.03.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, позовні вимоги Акціонерного товариства "Мегабанк" підтримала.

Представник відповідача 1, який приймав участь в судовому засіданні 13.03.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, проти задоволення позову заперечував та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідач 2 та 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, явку своїх представників в судове засідання 13.03.2024 не забезпечили, про причини неявки не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про розгляд даної справи суд зазначає, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з вимогами частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Згідно вимог частини 1 статті 195 ГПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті (ч.2 ст.195 ГПК України).

Разом з цим, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який наразі продовжено.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст.26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Разом з цим, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При цьому, суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладеною.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25 січня 2006 року №1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).

У статті 6 Конвенції закріплений принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі Ашингдейн проти Великої Британії).

З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів.

Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу "Увага всім" та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал "повітряна тривога").

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).

Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.

Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал "повітряна тривога" господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.

При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі № 910/2116/21 (910/12050/21).

З огляду на запровадження на території України воєнного стану, з метою всебічного, повного, об`єктивного розгляду справи, задля забезпечення сторонам конституційного права на судовий захист, приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля ефективної реалізації сторонами своїх процесуальних прав, а також враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ч.2 ст.195 ГПК України.

Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 13.03.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промову учасників справи у судових дебатах, суд встановив наступне.

29.12.2021 міжАкціонерним товариством "Мегабанк" (надалі - банк) та STARTLING LIMITED (надалі - компанія, вкладник) було укладено договір №75/2021 банківського строкового вкладу юридичної особи (з виплатою процентів в кінці строку) (надалі - Договір банківського строкового вкладу) (а.с.31-32 т.1).

Відповідно до п.1.1. Договору банківського строкового вкладу, вкладник розміщує у банку грошові кошти (вклад) у розмірі 1 500 000,00 євро на строк з 29.12.2021 по 01.04.2022, а банк зобов`язався повернути вклад та сплатити проценти у розмірі 0,10% річних на умовах та в порядку, встановлених Договором.

Вкладом в розумінні цього договору є грошова сума, що знаходиться на вкладному рахунку вкладника: як розміщена спочатку за договором, так і змінена (збільшена або зменшена) на встановлених договором умовах згідно з п.2.1. договору банківського строкового вкладу банк зобов`язується:

- відкрити вкладнику вкладний рахунок, визначений п.2.1.1. цього договору;

- нараховувати та сплачувати проценти за вкладом у розмірі 0,105 річних (п.2.1.2.);

- забезпечити повне збереження вкладу (п.2.1.3.);

- повернути вклад (зі спливом строку розміщення вкладу; у разі незгоди вкладника з новою процентною ставкою згідно з пунктом 2.4.3. договору; в інших випадках, передбачених Договором та законом) шляхом його перерахування на поточний рахунок вкладника, вказаний у п.2.1.4. цього договору, або на інший поточний рахунок вкладника, який зазначено у листі вкладника (п.2.1.4.);

- закрити вкладний рахунок після повного повернення вкладу вкладнику або списання вкладу з вкладного рахунку з інших підстав або перерахування грошових коштів, що знаходяться на вкладному рахунку, на інший рахунок з підстав та в порядку передбаченому цим договором за чинним законодавством України.

Згідно з п.2.2. банк має право:

- змінити розмір процентів за вкладом з обов`язковим письмовим повідомленням про це вкладника за 7 днів до вказаних змін (п.2.2.1.);

- закрити вкладний рахунок якщо вкладником не виконано або виконано неналежним чином умов договору, передбачені пунктами 1.1. та 2.3.1 договору (п.2.2.2.);

- розірвати цей договір, повернути вклад за закрити вкладний рахунок у випадках, передбачених ст.10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та ст.64 Закону України "Про банки і банківську діяльність", зокрема (але не виключно):

1) коли здійснення ідентифікації та/або верифікації вкладника є неможливим;

2) у разі встановлення факту подання вкладником під час здійснення ідентифікації та/або верифікації недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману банку;

3) у разі ненадання вкладником необхідних для його вивчення та/або для виконання банком інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмітанню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення документів чи відомостей або встановлення вкладнику неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику;

4) у разі включення вкладника до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо якого застосовано міжнародні санкції.

Відповідно до п.2.3. вкладник зобов`язується:

- перерахувати грошові кошти на вкладний рахунок згідно і умовами договору (п.2.3.1.);

- повідомляти банк в письмовому вигляді про зміну своєї адреси, банківських та інших реквізитів, будь-які зміни свого найменування, установчих документів, складу органів керівництва (управління), відомостей та інформації, що надавалася банку, у тому числі щодо кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), та про будь-які інші зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, тощо, протягом 3 (трьох) робочих днів з дня настання таких змін з наданням відповідних документів.

Відповідно до п.2.4. Договору банківського строкового вкладу вкладник має право:

- поповнити вклад за згодою банку (п.2.4.1.);

- одержати вклад та нараховані проценти згідно з умовами договору (п.2.4.2.);

- протягом 7 днів з дня отримання від банку повідомлення про зміну процентної ставки за вкладом (відповідно до п.2.2.1. Договору) вимагати дострокового повернення вкладу у разі незгоди з такою зміною.

Згідно з п.4.3. Договору банківського строкового вкладу проведення розрахункових операцій за вкладним рахунком не може бути здійснено, за винятком операцій, пов`язаних з реалізацією майнових прав на суму вкладу відповідно до укладених договорів застави та законодавства України.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до строку, вказаного у п.1.1. договору (п.6.1. Договору банківського строкового вкладу).

Договір припиняє свою дію у випадках, встановлених законом, а також в день закриття вкладного рахунку після повного повернення вкладу вкладнику або списання вкладу з вкладного рахунку з інших підстав або перерахування грошових коштів, що знаходяться на вкладному рахунку, на інший рахунок з підстав та в порядку передбаченому цим Договором та чинним законодавством України (п.6.2. Договору банківського строкового вкладу).

Якщо за 2 (два) дні до закінчення строку розміщення вкладу вкладник не заявить про припинення дії договору, то дія договору може бути продовжена за згодою банку на строк, на який було укладено договір, з процентною ставкою, визначеною у відповідній Додатковій угоді (Договорі про внесення змін) до Договору (п.6.3. Договору банківського строкового вкладу).

Зміни до договору, за винятком випадків, передбачених Договором, вносяться за згодою сторін і оформлюються додатковими угодами (договорами про внесення змін) або в іншій формі відповідно до чинного законодавства України (п.6.4. Договору банківського строкового вкладу).

26.01.2022 між Акціонерним товариством "Мегабанк" (банк) та STARTLING LIMITED (вкладник) було укладено додаткову угоду №1 до Договору банківського строкового вкладу (надалі Додаткова угода №1) (а.с.33 т.1), за умовами якої змінено пункт 1.1 Договору банківського строкового вкладу, а саме було змінено строк розміщення вкладу з 29.12.2021 по 28.03.2072.

Згідно з п.5 Додаткової угоди №1, викладено п.4.3. Договору банківського строкового вкладу в новій редакції, а саме: проведення розрахункових операцій за вкладним рахунком не може бути здійснено, за винятком операцій, пов`язаних з реалізацією домовленостей про укладання Угоди надання фінансового інструменту із можливістю списання.

Пункт 6.2. Договору банківського строкового вкладу викладено в новій редакції, а саме: Договір припиняє свою дію в день закриття вкладного рахунку після повного повернення вкладу вкладнику або списання вкладу з вкладного рахунку в зв`язку з укладенням між сторонами Угоди про надання фінансового інструменту із можливістю списання (п.8.Додаткової угоди №1).

01.02.2022 між Акціонерним товариством "Мегабанк" (банк) та STARTLING LIMITED (вкладник) було укладено додаткову угоду №2 до Договору банківського строкового вкладу (надалі Додаткова угода №2) (а.с.34 т.1), за умовами якої додано до пункту 2.4. Розділу 2 «ПРАВА І ОБОВ`ЯЗКИ СТОРІН» Договору банківського строкового вкладу пункт 2.4.4., а саме: «У випадку не отримання банком дозволу від Національного банку України на врахування залучених коштів, відповідно до цього Договору, на умовах капітального інструменту до капіталу банку, вкладник має право розірвати Договір в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення банку, яке має бути надіслано за 6 місяців на адресу вказану в ньому Договорі, або на іншу адресу, яку банк письмово повідомить вкладнику у разі зміни місцезнаходження. Після отримання такого повідомлення, банк зобов`язується повернути вкладнику всю суму вкладу до завершення строку 6 місяців.»

Всі інші умови Договору банківського строкового вкладу залишаються незмінними (п.2.Додаткової угоди №2).

26.01.2022 між Акціонерним товариством "Мегабанк" (банк) та "STARTLING LIMITED" (вкладник) було укладено угоду про надання фінансового інструменту із можливістю списання (надалі - Угода) (а.с.95-101 т.5).

За умовами Угоди, оскільки банк і вкладник уклали Договір банківського строкового вкладу від 29 грудня 2021 року, згідно з яким вкладник розміщує у банку грошові кошти (вклад) у сумі 1 500 000 євро, а також банк і вкладник домовились, що 100% вкладу за Договором банківського строкового вкладу, що становить 1 500 000 євро, повинні бути конвертовані в фінансовий інструмент із можливістю списання відповідно до умов, визначених у цьому договорі, з урахуванням положень цього договору вкладник та банк домовились, що починаючи з дати набрання договором чинності, вклад в сумі 1 500 000 євро перетворений в фінансовий інструмент з можливістю списання (п.2.1.Угоди).

Банк зобов`язується використовувати вклад за цим договором для підтримки своєї позиції загального капіталу та, за необхідності, для сплати будь-яких витрат і зборів, що понесені у зв`язку з цим договором, як час від часу банк і вкладник можуть домовлятися між собою (п.2.2.Угоди).

Відповідно до п.2.4. Угоди, вклад не повинен бути забезпечений і не може бути предметом застави чи іншого обтяження.

Банк зобов`язуються сплачувати відсотки за вкладом відповідно до цього Розділу З (відсотки). Відсотки за вкладом нараховуються щомісячно, починаючи з дня, наступного за днем надходження вкладу на вкладний рахунок, до дня, який передує поверненню вкладу вкладнику, виходячи з фактичної (календарної) кількості днів у місяці та році (3.1.Угоди).

Відсоткова ставка за вкладом становить 0,1% річних, що може бути змінена у продовж дії договору за умови внесення відповідних змін до договору банківського строкового вкладу ("відсоткова ставка") (3.2.1.Угоди).

Виплата нарахованих відсотків за користування вкладом проводиться в кінці строку, шляхом перерахування нарахованих процентів на поточний рахунок вкладника. Передплата відсотків не дозволяється (3.4.1.Угоди).

Відповідно до підрозділу 3.4 (Виплата відсотків):

- перший період нарахування відсотків за вкладом починається з дня, наступного за днем надходження вкладу на вкладний рахунок та закінчується у дату, що наступає безпосередньо перед наступною відповідною датою сплати відсотків;

- у подальшому кожен наступний період нарахування відсотків починається у відповідну дату сплати відсотків та закінчується у дату, що наступає безпосередньо перед наступною відповідною датою сплати відсотків (п.4.1.Угоди).

Пунктом 5.1. Угоди встановлено, що дострокове повернення вкладу не здійснюється за винятком:

- дострокового повернення вкладу згідно з рішенням банка, прийнятим на підставі дозволу Центрального банку (п.5.1.1.);

- у разі ліквідації банку, після задоволення вимог інших кредиторів банку, уключаючи за субординованим боргом (п.5.1.2.).

Банк здійснює всі платежі основної суми вкладу, відсотків та будь-якої іншої суми, що належить до сплати вкладнику за цим договором, в євро («визначена валюта») та відповідно до платіжних інструкцій, наданих вкладником, фактично за формою, викладеною у Додатку 1 (платіжні інструкції) (п.6.1.Угоди).

Згідно з пунктом 9.1 Угоди кредитор може відступити, передати, відчужити, обтяжити або делегувати всі чи будь-які свої права та зобов`язання за цим договором або сам договір чи його частину третій особі. У випадках, дозволених законом, банк цим надає свою явно виражену згоду, за умови, що новий вкладник вчасно надає документи, необхідні для отримання дозволу. Банк докладає максимальних зусиль для виконання вимог щодо капіталу 1 рівня відповідно до застосованих законів і норм, а також отримує дозволи на заміну сторони та/або введення нового вкладника в результаті будь-якого відступлення, передачі, відчуження, обтяження або делегування за цим пунктом до будь-якого такого відступлення, передачі, відчуження, обтяження або делегування.

Банк не може відступити, передати, відчужити, обтяжити або делегувати всі або будь-які свої права та зобов`язання за цим договором або сам договір чи його частину третій особі без попередньої письмової згоди вкладника. Будь-яке передбачуване відступлення, передача, відчуження, обтяження або делегування в порушення цього пункту не має юридичної сили (п.9.2.Угоди).

Допоки вклад кваліфікується як капітал першого рівня, жоден взаємозалік взаємних зустрічних вимог за цією Угодою не допускається, незважаючи на положення або вимоги між сторонами за іншими документами або угодами (п.10.Угоди).

Якщо інше не зазначенов цьому договорі, всі повідомлення, запити та інші документи надаються рекомендованим листом або електронною поштою як pdf-файл і надсилаються на адреси, зазначені в п.11.1. Угоди.

Або на таку іншу адресу, яка час від часу може повідомлятися будь-якою стороною іншій у письмовій формі, за умови, що будь-яка така зміна набирає чинності з 1-го робочого дня після дня отримання відповідного повідомлення іншою стороною (крім випадку, якщо в ньому зазначена пізніша дата) (11.2.Угоди).

Будь-яке таке повідомлення вважається отриманим на 7-й робочий день після відправлення у разі надіслання рекомендованим листом авіапоштою або на 2-й робочий день після надіслання у разі надіслання електронною поштою (11.3.Угоди).

Якщо будь-яке положення цього договору визнано повністю або частково недійсним або нездійсненним, це не впливає на дійсність або здійсненність інших положень цього договору (п.12.1.Угоди).

У такому випадку банк і вкладник замінюють таке недійсне або нездійсненне положення новим, яке максимально відповідає недійсному положенню (п.12.2.Угоди).

Цей Договір та будь-які позадоговірні зобов`язання, що виникають на підставі або у зв`язку з цим договором, регулюються законодавством України (п.14.Угоди).

Відповідно до п.15.1. Угоди, з метою отримання відповідного Дозволу Центрального банку позичальник надає необхідний пакет документів у Центральний банк протягом 10 робочих днів після укладання договору та докладає максимальних зусиль для завершення процедури в найкоротший можливий строк.

Згідно з п.1.2. Угоди, «Дозвіл Центрального банку» означає дозвіл Національного банку України, що вимагається законодавством України для виконання умов цього договору для включення кредиту в Капітал 1 рівня.

«Дозвіл» означає дозвіл, згоду, схвалення, рішення, ліцензію, звільнення, подання, нотаріальне засвідчення або реєстрацію (п.1.1.Угоди).

"Капітал 1 рівня" означає "основний капітал" позичальника (основний капітал), оскільки такий термін визначений у чинних законах, включаючи нормативні акти Центрального банку, зокрема, його Положення "Про порядок регулювання діяльності банків в Україні ", затверджене постановою Правління №368 від 28 серпня 2001 року (із періодичними поправками) або будь-якими законами та підзаконними актами, з урахуванням змін, що час від часу вносяться (п.1.2.Угоди).

Згідно з п.15.2. Угоди вкладник заявляє, що:

- банк прямо чи опосередковано не володіє значним пакетом акцій (10% або більшою кількістю акцій або правом голосу) вкладника;

- вкладник не отримує прямого фінансування від позичальника, а саме:

(a)на дату укладення цього договору вкладник не має фінансових або майнових зобов`язань перед банком;

(b)протягом терміну дії договору вкладник або пов`язані з ним сторони не отримують коштів або майна від банка в будь-якій формі, за винятком:

(і) виплати відсотків за вкладом;

(іі) проведення банком розрахункових операцій із вкладником або пов`язаними сторонами, якщо такі операції не призводять до надання кредитів або іншого розміщення коштів у вкладника або пов`язаних сторін, або до взаємних інвестицій між банком та вкладником або пов`язаними з ним сторонами.

- кредитор не отримує непряме фінансування від банка, а саме на дату укладення договору та протягом його терміну вкладник не отримуватиме фінансування (включаючи кошти, позики, внески (депозити), безповоротну фінансову допомогу, кошти під операції з переказними векселями та іншими цінними паперами, випущеними вкладником:

(а) від юридичної особи, до якої застосовуються вимоги щодо консолідації з банком відповідно до законодавства про нагляд на консолідованій основі та/або яка включена до консолідованої фінансової звітності, складеної відповідно до загальновизнаних стандартів фінансової звітності (далі - "член групи");

(b)від-особи, на користь якої було надано гарантію або інше фінансове зобов`язання, якщо банк або член групи несе кредитний ризик;

(с)джерелом походження яких є кошти банка.

01.02.2022 між "STARTLING LIMITED" (правовласник), Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЦІОН-ТРЕЙД» (правонабувач) та Акціонерним товариством "Мегабанк" (позичальник) було укладено договір про відступлення та набуття прав (надалі - Договір відступлення) (а.с.42-44 т.1).

Відповідно до п.1. Договору відступлення, терміни, що використовуються з великої літери, але не визначені в цьому документ, матимуть значення, надані їм в Угоді про надання фінансового інструменту з можливістю списання, зазначеній нижче (надалі - «Угода»), отримання копії якого підтверджується правонабувачем.

Сторони погоджуються з типовими умовами, викладеними у Додатку 1, що додається до цього Договору, та ці умови стають частиною цього Договору через посилання на них, якби вони були викладені тут в повному обсязі (п.2.Договору відступлення).

Пунктом 3 Договору відступлення визначено, що за ціною придбання та на дату оплати, зазначену нижче, правовласник цим безповоротно продає та передає правонабувачу, а правонабувач цим безповоротно купує та приймає у правовласника, відповідно до Угоди станом на Дату оплати:

(і) всі права та обов`язки правовласника в якості кредитора згідно з Угодою та будь-якими іншими документами або інструментами, що надаються до неї, в обсязі, вираженому сумою та відсотками, визначеними нижче, від усіх таких діючих прав та обов`язків правовласника, визначеними нижче,

та (іі) в обсязі, дозволеному для відступлення відповідно до чинного законодавства, усі вимоги, позови, причини для позову та будь-якого іншого права правовласника (у якості кредитора) проти будь-якої особи, будь то відомої чи невідомої, що виникають згідно або у зв`язку з Угодою, будь-які інші документи або інструменти, що надаються згідно з нею, або операції, що регулюються цією Угодою, або будь-яким способом зв`язаним з вищезазначеним, включаючи, але не обмежуючись цим, контрактні вимоги, деліктні вимоги, статутні вимоги та всі інші вимоги в рамках загального права або по праву справедливості, пов`язані з проданими та переданими правами та зобов`язаннями відповідно до пункту (і) вище (права та обов`язки, продані та передані Правовласннком Правонабувачу відповідно до пунктів (і) та (іі) вище, спільно іменовані в цьому документі "Відступні вимоги".

Пунктом 5 Договору відступлення передбачено, що виконання правонабувачем зобов`язань за цим договором забезпечується майном позичальника шляхом укладення іпотечного договору між правовласннком та позичальником.

Угодою за цим договором згідно п.9. Договору відступлення є Угода про надання фінансового інструменту з можливістю списання від 26.01.2022 між Акціонерним товариством "Мегабанк" та STARTLING LIMITED.

Відступні вимоги: капітальний інструменту з можливістю списання / вклад у сумі 1 500 000 євро (п.10.Договору відступлення).

Ціна придбання: 1 500 000 євро (п.11.Договору відступлення).

У пункті 12 Договору відступлення встановлена дата оплати: 01.02.2027.

Дата набрання чинності: 01 лютого 2022 року (п.14.Договору відступлення).

Згідно п.1.1. Додатку №1 "Стандартні умови для відступлення та набуття прав" до Договору відступлення (надалі - Додаток №1), правовласник заявляє та запевнює, що (і) він є законним та беніфіціарним власником відступних вимог, (іі) відступні вимоги вільні і не пілгають під заставу, обтяження чи інші несприятливі вимоги, і (ііі) він має всі права та повноваження, і вжив усіх необхідних дій для виконання та передачі цього договору про відступлення та набуття прав та для здійснення передбачених цим договором операцій; а також (b) не несе відповідальності за (і) будь-які відомості, гарантії чи заяви, зроблені в рамках Угоди чи будь-якого іншого документа по угоді, (іі) виконання, законність, чинність, придатність до виконання, справжність, достатність або цінність документів по угоді або будь-якого забезпечення відповідно до них, (ііі) фінансовий стан позичальника, будь-якого з його дочірніх підприємств або філій або будь-якої іншої особи, зобов`язаної щодо будь-якого з документів по угоді, або (іv) виконання або дотримання позичальником чи будь-яким з його дочірніх підприємств, філій або будь-якої іншої особи щодо будь-якого з їхніх відповідних зобов`язань за будь-яким документом по угоді.

Правонабувач заявляє та запевнює, що (і) він має всі права та повноваження та вжив всіх необхідних заходів для виконання та передачі цього договору про відступлення та набуття прав, а також для здійснення передбачених цим договором операцій та для того, щоб стати кредитором за Угодою, (іі) з дати оплати він буде зобов`язаний положеннями цієїї Угоди як кредитор, і в розмірі відступних вимог, має зобов`язання кредитора відповідно до цього договору, (ііі) рішення про придбання активів типу, представленого відступних вимог, було добре продумано або особа, яка приймає рішення на свій власний розсуд про придбання відступних вимог, має досвід у придбанні активів такого типу, (іv) він отримав копію Угоди та отримав можливість отримувати копії інших документів та інформацію, за якими він вважає за доцільне зробити власний кредитний аналіз та прийняти рішення укласти цей Договір про відступлення та набуття прав та придбати відступні вимоги, і (v) він самостійно та не покладаючись на кредитора та на основі таких документів та інформації, яку він визнав доцільною, провів власний кредитний аналіз та прийняв рішення укласти цей договір про відступлення та набуття прав та придбати відступні вимоги та (b) погоджується, що (і) він буде самостійно та не покладаючись на правовласника та на підставі таких документів та інформації, яку він вважатиме доречною на той час, продовжуватиме приймати власні рішення щодо кредитування, вживаючи чи не вживаючи заходів згідно з документами по угоді, і (іі) він буде виконувати відповідно до їхніх умов усі зобов`язання, які згідно з умовами документів по угоді повинні бути виконані ним як кредитором (п.1.2.Додатку №1).

З дати набрання чинності та після неї правовласник має право на всі платежі щодо відступних вимог (включаючи виплати основної суми, відсотків, зборів та інших сум) відносно сум, що нараховувались до дати оплати, але без урахування дати набрання чинності, а правонабувач має право на всі платежі щодо відступних вимог (включаючи виплати основної суми, відсотків, зборів та інших сум) відносно сум, що нараховуються з дати оплати та після неї (п.2.Додатку №1).

Позичальник подає до Національного банку України повний пакет документів для поновлення дозволу у зв`язку з цим Договором про відступлення та набуття прав згідно з процедурою та в строки, передбачені чинним законодавством, і докладе всіх зусиль для забезпечення того, щоб Національний банк України видав новин дозвіл (п.3.Додатку №1).

Протоколом чергового засідання Правління Акціонерного товариства "Мегабанк" від 31.01.2022 вирішено укласти з STARTLING LIMITED іпотечний договір та передати в іпотеку певне нерухоме майно банку в якості забезпечення виконання зобов`язань банка за Договором банківського вкладу (а.с.45-46 т.1).

01.02.2022 між Акціонерним товариством "Мегабанк" (іпотекодавець) та STARTLING LIMITED (іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О. за реєстровим №77 (надалі - Іпотечний договір) (а.с.47-51 т.1).

Відповідно до умов Іпотечного договору, договір забезпечує виконання іпотекодавцем всіх у повному обсязі зобов`язань, які визначені у Договорі про відступлення та набуття прав від 01.02.2022 та/або будь-яких додаткових угод до нього надалі - основне зобов`язання), укладеному між іпотекодавцем, іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЦІОН-ТРЕЙД» із сумою відступних прав 1 500 000,00 євро, строком оплати відступлених прав - 01.02.2027.

Відповідно до умов Іпотечного договору предметом іпотеки виступає нерухоме майно, що належить на праві власності банку, а саме:

- нежитлові приміщення підвалу № 28-32, 41 загальною площею 158,1 кв.м, 1-го поверху № 8, 9, 2-14, 18, 60, 61 загальний площею 159,8 кв.м, 2-го поверху № 9-12, 15, 17-20, 38, 39 загальною площею 212,8 кв.м, 3-го поверху № 33, 35-40, 42, 57, 58 загальною площею 211,5 кв.м. 4-го поверху № 23-27, 42 загальною площею 235.9 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "А-6". що знаходяться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Донця-Захаржевського, будинок 6/8. Загальна площа 973,1 кв.м. (об`єкт 1);

- нежитлові приміщення підвалу № 1, 2, 2а 3-:-5, 5а, 56, 6, 7-:-18, 1-го поверху №1-:-6, 6а, 6б, 6в, 9-:-22 у нежитловій будівлі літ. "К-3 ", що знаходяться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок 160. Загальна площа 1049,6 кв.м (об`єкт 2);

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 7, 8, 8а у нежитловій будівлі літ. "К-3", що знаходяться за адресою - Харківська область, місто Харків, вулиця Павлова Академіка будинок 160. Загальна площа 38,9 кв.м. (об`єкт 3);

- нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-:-7, 7а, 8, 8а, 8б, 9, 11-:-18, 18а, 18б, 3-го поверху № 1-:-11 у нежитловій будівлі літ. "К-3", що знаходяться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок 160. Загальна площа 1098,7 кв.м. (об`єкт 4).

Загальна вартість предмету іпотеки за домовленістю сторін склала 207 640 897,87 грн.

На підставі вказаного Іпотечного договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О. до Державного реєстр речових прав на нерухоме майно щодо вказаних об`єктів нерухомого майна внесено відповідні записи, що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості (а.с.57-77 т.1).

Зокрема, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О. внесено:

Рішенням Національного банку України №20/610-рк/БТ від 04.04.2022 "Про відмову у наданні дозволу на включення капітального інструменту до капіталу Акціонерного товариства "Мегабанк" (надалі - Рішення) відмовлено у наданні Акціонерному товариству "Мегабанк" дозволу на включення капітального інструменту до капіталу банку від інвестора-нерезидента STARTLING LIMITED у сумі 1 500 000,00 євро строком на 50 років та 1 місяць відповідно до Угоди про надання фінансового інструменту з можливістю списання від 26.01.2022.

Як вбачається з вказаного Рішення, розглянувши клопотання Акціонерного товариства "Мегабанк" від 02.02.2022 №15-799, від 24.03.2022 №24-2303 щодо надання дозволу на включення залучених коштів в сумі 1 500 000,00 євро на умовах капітального інструменту до капіталу банку від інвестора-нерезидента STARTLING LIMITED (далі - Інвестор), відповідно до Угоди про надання фінансового інструменту із можливістю списання від 26.01.2022(далі - капітальний інструмент), ураховуючи доповідну записку Департаменту банківського нагляду, Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем зазначив, що за результатами аналізу, поданих AT МЕГАБАНК документів Національним банком України (далі - Національний банк) було встановлено недотримання банком вимог Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 №368, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за №841/6032 (зі змінами) (далі - Інструкція №368).

Так, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі - Реєстр), Національним банком були виявлені обтяження на майно (заборона на нерухоме майно) на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: Харківська область, м Харків, вулиця Павлова Академіка, будинок 160 та належать банку на праві власності.

Обтяжувачем вищезазначеного майна є STARTLING LIMITED (Кіпр) на виконання основного зобов`язання у сумі 1 500 000,00 євро відповідно до Договору відступлення та набуття прав б/н від 01.02.2022.

Підставою для обтяження манна банку є Договір про відступлення та набуття прав від 01.02.2022, укладений між STARTLING LIMITED, ТОВ "ОПЦІОН-ТРЕЙД та АТ МЕГАБАНК.

За поясненнями, отриманими від банку, STARTLING LIMITED та АТ МЕГАБАНК" досягли домовленостей щодо укладення угоди про надання фінансового інструменту. Враховуючи, що грошові кошти мали бути розміщені STARTLING LIMITED у АТ МЕГАБАНК" негайно та на значний проміжок часу (50 років), STARTLING LIMITED виявило бажання, щоб даний фінансовий інструмент був викуплений іншою юридичною особою протягом 5 років. Так як зазначена операція проводились на користь AT МЕГАБАНК", саме банк виступив майновим поручителем такого "зобов`язання щодо відступлення та набуття прав".

Відповідно до Договору про відступлення та набуття прав від 01.02.2022 правонабувачем за Угодою про надання фінансового інструменту з можливістю списання від 26.01.2022 є компанія ТОВ ОПЦІОН-ТРЕЙД. Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ ОПЦІОН-ТРЕЙД"' є акціонер банку, власник істотної участі Суботін Віктор Георгійович.

Згідно з вимогами пункту 1.9 глави 1 розділу II Інструкції № 368 банк уключає капітальний інструмент до капіталу банку після отримання відповідного дозволу Національного банку, який надається за результатами перевірки відповідності інструмента вимогам, визначеним главою 7 розділу III Інструкції №368 (пункти 8, 11 глави 8 розділу III Інструкції №368), зокрема щодо відсутності забезпечення інструменту банком або іншою особою.

Ця вимога ґрунтується на положеннях європейського законодавства та спрямована на недопущення наявності умов, за яких інвестор за капітальним інструментом матиме вищий ступінь пріоритетності погашення своїх вимог, ніж інші кредитори банку, оскільки основним призначенням інструментів капіталу є їх здатність забезпечувати негайне поглинання збитків банку та його спроможності виконати зобов`язання перед вкладниками та кредиторами.

Обтяження майна банку з метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ ОПЦІОН-ТРЕЙД щодо викупу нею капітального інструменту у інвестора спрямоване на створення вищої пріоритетності вимог інвестора порівняно з вимогами вкладників та інших кредиторів банку. З огляду на зазначене, покриття збитків банку по суті відбуватиметься за рахунок його активів, а не за рахунок капітального інструменту.

Таким чином, наявність майнової поруки банку за зобов`язаннями ТОВ ОПЦІОН-ТРЕЙД щодо викупу капітального інструменту в інвестора свідчить про недотримання вимоги підпункту 3 пункту 1 глави 7 розділу III Інструкції №368 стосовно незабезпеченості капітальних інструментів.

Крім того, за результатами аналізу документів щодо розкриття траси платежу грошових коштів інвестора, наданих банком листом від 02.02.2022 №15-799 Національним банком було встановлено, що АТ МЕГАБАНК не надав всіх необхідних документів, які розкривають трасу платежу грошових коштів STARTLING LIMITED в обсязі, який вимагається в підпункті 3 пункту 158, глави 18 розділу III Положення про ліцензування, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 22.12.2018 №149, а саме, відсутні документи, які підтверджують, що грошові кошти перебувають в обігу в безготівковій формі на рахунках, відкритих у банках/кредитних установах в Україні/за кордоном, включно з переказами цих коштів між рахунками безперервно протягом одного року до відповідної дати.

Також, банком не надані документи, зокрема, виписки з банківських рахунків, в тому числі третіх осіб, які дозволять встановити безперервне перебування грошових коштів у сумі 1 500 000,00 євро в безготівковій формі протягом одного року до дати їх розміщення на депозитному рахунку STARTLING LIMITED в AT МЕГАБАНК.

Зазначене вище свідчить про недотримання банком вимоги підпункту 7 пункту 2 глави 8 розділу III Інструкції №368 у частині щодо розкриття траси платежу грошових коштів інвестора.

Національний банк листом від 03.03.2022 №20-0006/19081 повернув AT МЕГАБАНК документи, необхідні для отримання дозволу на включення залучених коштів в сумі 1 500 000,00 євро на умовах капітального інструменту до капіталу банку від інвестора-нерезидента STARTLING LIMITED, та які були надані листом банку від 02.02.2022 №15-799, на доопрацювання, в тому числі, по причині ненадання AT МЕГАБАНК всіх необхідних документів, які розкривають трасу платежу грошових коштів інвестора.

Листом від 24.03.2022 №24-2303 AT МЕГАБАНК було надіслано до Національного банку повторно клопотання про надання дозволу на включення залучених коштів в сумі 1 500 000,00 євро на умовах капітального інструменту до капіталу банку від інвестора-нерезидента STARTLING LIMITED. Проте, усупереч вимогам пункту 9 III Інструкції №368, банком не надано інформацію про усунені ним зауваження Національного банку України. Банком надано пояснення щодо неможливості доопрацювання документів з огляду на форс-мажорні обставини пов`язані з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №64/2022.

При цьому, АТ МЕГАБАНК зобов`язався після відміни воєнного стану в Україні відпрацювати з інвестором всі наявні питання та запитати відповідну інформацію/документи, які зазначені в листі Національного банку від 03.03.2022 №20-0006/19081.

02.06.2022 Правлінням Національного Банку України прийнято рішення № 261- рш/БТ «Про віднесення Акціонерного товариства "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних».

На підставі вказаного рішення 02.06.2022 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 383 «Про запровадження в АТ «МЕГАБАНК» тимчасової адміністрації та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», згідно з яким в АТ «МЕГАБАНК» запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора AT «МЕГАБАНК», визначені ст.ст. 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», начальнику відділу запровадження тимчасової адміністрації управління раннього реагування департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків - Штогріній Ірині Вікторівні (далі - уповноважена особа).

В подальшому, Правлінням Національного Банку України прийнято рішення від

21.07.2022 №362-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію AT «МЕГАБАНК», на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.07.2022 №506 «Про початок процедури ліквідації AT «МЕГАБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації AT «МЕГАБАНК» з 22.07.2022 по 21.07.2025 та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора AT «МЕГАБАНК» провідному професіоналу з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Білій Ірині Володимирівні строком на три роки з 22.07.2022 по 21.07.2025 включно.

Рішенням Фонду від 24.10.2022 №849 «Про виконання обов`язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію AT «МІСТО БАНК», ПУАТ «ФІДОБАНК», ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ», ПАТ «КСГ БАНК» та AT «МЕГАБАНК» на час перебування у відпустці уповноваженої особи Фонду на ліквідацію AT «МІСТО БАНК», ПУАТ «ФІДОБАНК», ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ», ПАТ «КСГ БАНК» та AT «МЕГАБАНК» ОСОБА_1 з 28.10.2022 до 11.11.2022 (включно) виконуючим обов`язки уповноваженої особи Фонду на ліквідацію зазначених банків, зокрема AT «МЕГАБАНК», було призначено провідного професіонала з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Паламарчука Віталія Віталійовича.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення частини другої статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені положеннями статті 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У силу приписів статті 215 ЦК України недодержання особою при вчиненні правочину наведених вимог є правовою підставою для визнання його недійсним у судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" у спорах про визнання угод недійсними обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 76 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Саме на позивача покладений обов`язок доведення суду відсутності в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки (позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 по справі № 916/2918/17).

Верховний Суд у постанові від 19.09.2023 у справі № 910/19668/21 сформував висновок, що у розумінні наведених положень законодавства (статті 16, 203, 215 ЦК України, статті 20 ГК України) оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Отже, у даній справі позивач має довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до суду з позовними вимогами про визнання недійсним договору про відступлення та набуття прав від 01.02.2022, укладеного між АТ «МЕГАБАНК», СТАРТЛІНГ ЛІМІТЕД (STARTLING LIMITED) та ТОВ «ОПЦЮН-ТРЕЙД», а також іпотечного договору від 01.02.2022, укладеного між AT «МЕГАБАНК» та СТАРТЛІНГ ЛІМІТЕД (STARTLING LIMITED), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О. за реєстровим № 77.

Перевіряючи доводи позивача, господарський суд виходив з наступного.

Договір є однією з підстав виникнення правовідносин. Договір установлює суб`єктний склад конкретних правовідносин, а також їх зміст. При цьому визначення предмета договору (об`єкта, з приводу якого такий договір укладається) у його змісті виступає обов`язковою умовою для породження обумовлених договором правових наслідків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам, визначати умови такого договору. Однак під час укладення договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 517 ЦК України).

Тобто, відступлення права вимоги (цесія) за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Заміна кредитора у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом. Договір відступлення права вимоги може бути як оплатним, так і безоплатним.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Також у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

При вирішенні позову про визнання недійсним договору враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося (постанова Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі №910/8072/20).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 року у справі №910/12787/17 зазначено, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Стосовно порушення істотних умов укладення договору (угоди про надання фінансового інструменту з можливістю списання) та відмови Національного банку України у наданні дозволу на включення капітального інструменту до капіталу Акціонерного товариства "Мегабанк", суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Аналогічне за змістом положення міститься в статті 181 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з вимогами частини 2 статті 640 ЦК України, якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

З метою забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасного виконання ними зобов`язань перед вкладниками, а також запобігання неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності, Національним банком України розроблено та затверджено Постановою від 28.08.2001 №368 Інструкцію про регулювання діяльності банків України (надалі - Інструкція).

Пунктом 1.9 Інструкції визначено, що капітальний інструмент з умовами списання/конверсії - це капітальний інструмент зі строком погашення не менше ніж 50 років, який містить умови щодо припинення зобов`язань банку за інструментом шляхом списання або конверсії в разі настання тригерної події.

Джерелами формування коштів капітального інструменту з умовами списання/конверсії є власні та/або залучені кошти інвестора, крім коштів, отриманих інвестором унаслідок прямого/опосередкованого фінансування від банку-боржника.

Банк з метою включення капітального інструменту з умовами списання/конверсії до капіталу банку підтверджує джерела формування коштів цього інструменту.

Банк уключає капітальний інструмент з умовами списання/конверсії до капіталу банку після отримання дозволу Національного банку.

Глава 7 розділу ІІІ Інструкції містить вимоги до капітального інструменту з умовами списання /конверсії для включення до капіталу банку.

У пункті 2 глави 8 Інструкції міститься перелік документів, які необхідно подати Банку до Національного банку України для отримання дозволу на включення Інструменту до капіталу банку (далі - Дозвіл на включення Інструменту).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Інструкції до таких документів належить копія договору.

В Інструкції чітко визначено, що подається саме копія договору, а не проект.

Отже, наведені положення Інструкції безумовно свідчать про те, що спочатку між сторонами укладається договір про надання капітального фінансового інструменту і лише після його укладення копія такого договору подається банком разом з іншими документами до Національного банку України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, сторонами було дотримано такий порядок:

26.01.2022 між банком та вкладником укладено Угоду про надання фінансового інструменту із можливістю списання, за умовами якої банк і вкладник домовились, що 100% вкладу за договором банківського строкового вкладу, що становить 1 500 000 євро, повинні бути конвертовані в фінансовий інструмент із можливістю списання відповідно до умов, визначених у цьому договорі.

02.02.2022 АТ "Мегабанк" виконав вимоги порядку та звернувся до Національного банку України з клопотанням про розгляд питання щодо надання дозволу на включення Інструменту від інвестора-нерезидента STARTLING LIMITED до капталу банку.

Однак, рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 04.04.2022 №20/610-рк/БТ, АТ "Мегабанк" було відмовлено у наданні дозволу на включення залучених коштів на умовах капітального інструменту до капіталу банку від інвестора-нерезидента STARTLING LIMITED у сумі 10 500 000,00 євро, строком на 50 років та один місяць відповідно до Угоди про надання фінансового інструменту з можливістю списання від 26.01.2022.

На думку позивача, внаслідок відсутності необхідного вчинення іншої дії для укладення договору (відсутності відповідного дозволу Національного банку України), такий договір (Угода про надання фінансового інструменту з можливістю списання) вважається не укладеним.

Суд не погоджується з даною позицією позивача, виходячи з наступного.

Як уже було зазначено судом, частина 1 статті 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У даному випадку аналіз умов Угоди про надання фінансового інструменту від 26.01.2022 свідчить, що дана угода за своєю правовою природою містить елементи угоди (договору) банківського вкладу, яка укладена з метою використання вкладу банком для підтримки своєї позиції загального капіталу та, за необхідності, для сплати будь-яких витрат і зборів, що понесені у зв`язку з цим договором (пункт 2.2 Угоди).

Відповідно до частини 1 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

При цьому, сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов такого договору, зокрема предмет договору банківського вкладу, процентна ставка за вкладом, умови повернення вкладу.

Дійсно, відповідно до частини 2 статті 640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Проте вказана норма передбачає, що актом цивільного законодавства може бути передбачено вчинення певної дії, необхідної саме для укладення договору.

У даному ж випадку нормами пункту 1.9 глави 1 розділу II Інструкції №368 не вимагається надання згоди Національного банку України безпосередньо на укладення договору про надання фінансового (капітального) інструмента із можливістю списання.

Зазначена норма лише містить вказівку, що банк уключає капітальний інструмент з умовами списання/конверсії до капіталу банку після отримання дозволу Національного банку.

Отже, згода Національного банку України необхідна не для укладення договору про надання капітального інструменту, а лише для використання залучених за таким договором грошових коштів від інвестора з метою включення їх до капіталу банку.

Тобто банк спочатку має залучити відповідні грошові кошти від інвестора на підставі вже укладеного між ними договору, узгодивши при цьому всі істотні умови, а вже потім отримати дозвіл Національного банку України на уключення капітального інструмента з умовами списання/конверсії до капіталу банку.

За таких обставин, Угода про надання фінансового інструменту із можливістю списання від 26.01.2022 не може вважатися неукладеною лише з підстав ненадання дозволу Національним банком України.

Суд зазначає, що позивач не навів жодної конкретної норми чинного законодавства України, відповідно до якої відсутність такого дозволу мала б наслідком неукладеність договору. В даному ж випадку позиція позивача ґрунтується на суб`єктивному, на власну користь тлумаченні положень Інструкції.

Крім того, суд зауважує, що положення Інструкції є обов`язковими саме для банків України, тобто Інструкція не належить до актів законодавства, дотримання яких є необхідними для дійсності договору. Тобто інструкція містить правила та обмеження обов`язкові для банків щодо їх дій (в даному випадку можливості чи неможливості включення таких коштів до капіталу банку).

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що означений вклад не став частиною капіталу банку, однак ця обставина не впливає на факт укладання Угоди.

Інших доказів/доводів того, що Угода про надання фінансового інструменту із можливістю списання від 26.01.2022 є неукладеною позивач не надав/не навів.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що АТ МЕГАБАНК зобов`язався після відміни воєнного стану в Україні відпрацювати з інвестором всі наявні питання та запитати відповідну інформацію/документи, які зазначені в листі Національного банку від 03.03.2022 №20-0006/19081.

Стосовно твердження позивача про недійсність договору про відступлення та набуття прав від 01.02.2022 в силу чинного законодавства України, оскільки вказаний договір має усі ознаки правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість, укладання якого має відповідати вимогам, встановленим статтею 71 Закону України "Про акціонерні товариства", суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" (тут і надалі - в редакції чинній на момент укладення Договору про відступлення та набуття прав від 01.02.2022) рішення про надання згоди на вчинення правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість (далі - правочин із заінтересованістю), приймається відповідним органом акціонерного товариства згідно з цією статтею, якщо ринкова вартість майна або послуг чи сума коштів, що є предметом правочину із заінтересованістю, перевищує 1 відсоток вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства. Статутом акціонерного товариства може бути встановлене нижче граничне значення, а також можуть встановлюватися додаткові випадки віднесення правочину до правочину із заінтересованістю. Таке рішення може містити перелік умов проекту правочину, які можуть змінюватися за рішенням виконавчого органу акціонерного товариства під час вчинення правочину із заінтересованістю. У разі відсутності такого переліку умови правочину не можуть відрізнятися від умов проекту, наданого відповідно до частини четвертої цієї статті.

Згідно з частиною 2 статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, може бути будь-яка з таких осіб: 1) посадова особа органу акціонерного товариства або її афілійовані особи; 2) акціонер, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє принаймні 25 відсотками голосуючих акцій товариства, та його афілійовані особи (крім випадків, коли акціонер прямо або опосередковано володіє 100 відсотками голосуючих акцій такого акціонерного товариства); 3) юридична особа, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини, є посадовою особою; 4) інші особи, визначені статутом акціонерного товариства.

Відповідно до частини 3 статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" особа, визначена у частині другій цієї статті, вважається заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, якщо вона: 1) є стороною такого правочину або здійснює контроль над юридичною особою, яка є іншою стороною правочину; 2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від акціонерного товариства (посадових осіб акціонерного товариства) або від особи, яка є стороною правочину; 3) внаслідок такого правочину набуває майно; 4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва акціонерного товариства посадовими особами).

Позивач вказує, що рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 04.04.2022 № 20/609-рк/БТ "Про відмову у наданні дозволу на включення капітального інструменту до капіталу АТ "Мегабанк" було визначено, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Опціон-Трейд" є акціонер АТ "Мегабанк", власник істотної участі ОСОБА_2 .

Отже, на думку позивача, ОСОБА_2 є заінтересованою особою у розумінні положень Закону України "Про акціонерні товариства".

Згідно з частиною 4 статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов`язана заздалегідь поінформувати товариство про наявність у неї такої заінтересованості, направивши таку інформацію: 1) ознаки заінтересованості особи у вчиненні правочину; 2) проект правочину. Виконавчий орган акціонерного товариства протягом п`яти робочих днів з дня отримання такої інформації зобов`язаний надати проект правочину і пояснення щодо ознаки заінтересованості наглядовій раді акціонерного товариства (у разі відсутності наглядової ради - кожному акціонеру персонально).

Частинами 5-10 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що наглядова рада (а в разі якщо створення наглядової ради не передбачено законом та статутом акціонерного товариства, - виконавчий орган акціонерного товариства) з метою проведення оцінки правочину, щодо якого є заінтересованість, на відповідність його умов звичайним ринковим умовам залучає незалежного аудитора (аудиторську фірму), суб`єкта оціночної діяльності або іншу особу, яка має відповідну кваліфікацію. Вимоги цієї частини не застосовуються до приватного акціонерного товариства, якщо інше не встановлено його статутом.

Якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом наглядової ради акціонерного товариства, вона не має права голосу з питання вчинення такого правочину. Рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю приймається більшістю голосів членів наглядової ради, які не є заінтересованими у вчиненні правочину (далі - незаінтересовані члени наглядової ради), присутніх на засіданні наглядової ради. Якщо на такому засіданні присутній лише один незаінтересований член наглядової ради, рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю приймається таким членом одноосібно. Статутом акціонерного товариства може встановлюватися вимога про присутність усіх або більшості незаінтересованих членів наглядової ради на засіданні наглядової ради, на якому розглядається питання про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю.

Рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю виноситься на розгляд загальних зборів акціонерів, якщо: 1) в акціонерному товаристві не створена наглядова рада; 2) всі члени наглядової ради є заінтересованими у вчиненні правочину; 3) ринкова вартість майна або послуг чи сума коштів, що є предметом правочину, становить не менше 10 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства. Якщо наглядова рада прийняла рішення про відхилення правочину із заінтересованістю або не прийняла жодного рішення протягом 30 днів з дня отримання необхідної інформації, питання про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю може бути винесене на розгляд загальних зборів акціонерів. Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено менший строк у зв`язку з незастосовуванням вимог частини п`ятої цієї статті.

У голосуванні про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю акціонери, заінтересовані у вчиненні правочину, не мають права голосу, а рішення з цього питання приймається більшістю голосів незаінтересованих акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах та яким належать голосуючі з цього питання акції. Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено незастосування вимог цієї частини до такого товариства.

Після прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, акціонерне товариство зобов`язане оприлюднити інформацію про таке рішення в передбаченому законом порядку.

Відповідно до статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства" значний правочин, правочин щодо якого є заінтересованість, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки акціонерного товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення. Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки акціонерного товариства з моменту вчинення цього правочину.

Позивач вважає, що в силу вимог наведеної норми закону подальше схвалення Банком Договору про відступлення та набуття прав від 01.02.2022 мало відбуватися в порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення Правлінням Банку. Відповідно, для укладення даного Договору Банку потрібно було здійснити ряд дій на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства", а також провести засідання Правління АТ "Мегабанк" з прийняттям відповідного рішення цим органом, чого Банком зроблено не було. У зв`язку з цим, Договір про відступлення є недійним в силу чинного законодавства України.

Суд не погоджується з вищевказаними доказами позивача, виходячи з наступного.

Абзацом 3 частини 10 статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що положення цієї статті не застосовуються у разі, зокрема, вчинення банками правочинів, пов`язаних з наданням банківських та інших фінансових послуг, за умови дотримання положень статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Зокрема, частинами 8-11 статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що:

- Угоди, що здійснюються з пов`язаними з банком особами, не можуть передбачати умови, що не є поточними ринковими умовами.

- Угоди, укладені банком із пов`язаними з банком особами на умовах, що не є поточними ринковими умовами, визнаються недійсними з моменту їх укладення.

- Поточними ринковими умовами не вважаються, зокрема: 1) прийняття меншого забезпечення виконання зобов`язань, ніж вимагається від інших клієнтів; 2) придбання у пов`язаної з банком особи майна низької якості чи за завищеною ціною; 3) здійснення інвестиції в цінні папери пов`язаної з банком особи, яку банк не здійснив би в інше підприємство; 4) оплата товарів і послуг пов`язаної з банком особи за цінами вищими, ніж звичайні, або за таких обставин, коли такі самі товари і послуги іншої особи взагалі не були б придбані; 5) продаж пов`язаній з банком особі майна за вартістю, що є нижчою, ніж та, яку банк отримав би від продажу такого майна іншій особі; 6) нарахування відсотків та комісійних за послугами, наданими банком пов`язаним із банком особам, які є меншими, ніж звичайні; 7) нарахування відсотків за вкладами (депозитами), залученими банком від пов`язаних із банком осіб, які є більшими, ніж звичайні; 8) передача у користування пов`язаній з банком особі майна, плата за яке є нижчою, ніж та, яку банк отримав би від особи, яка не є пов`язаною, або отримання від пов`язаної з банком особи майна у користування за завищеною платою.

- Банку забороняється надавати кредити будь-якій особі для: 1) погашення цією особою будь-яких зобов`язань перед пов`язаною з банком особою; 2) придбання активів пов`язаної з банком особи, за винятком продукції, що виробляється цією особою; 3) придбання цінних паперів, розміщених чи підписаних пов`язаною з банком особою або права на які має пов`язана з банком особа.

У даному випадку Договір про відступлення та набуття прав від 01.02.2022 є договором, що вчинений банком, і він безпосередньо пов`язаний з наданням банківських та інших фінансових послуг, а саме: з правовідносинами щодо виконання умов Угоди про надання фінансового інструменту із можливістю списання від 26.01.2021, яка у тому числі містить положення договору про надання банківського вкладу.

Отже, положення статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо порядку прийняття рішення про надання згоди на вчинення договорів, що мають ознаки заінтересованості, не можуть поширюються на Договір про відступлення та набуття прав від 01.02.2022. Відповідно, недотримання такого порядку не може свідчити про недійсність даного договору.

Водночас, перелік підстав для визначення особи пов`язаної з банком, встановлений частиною першою статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та є вичерпним.

Частиною 2 статті 52 вказаного Закону передбачено, що особа вважається пов`язаною з банком з моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов`язаною з банком відповідно до вимог цієї статті.

Положеннями частини 4 статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що Банк зобов`язаний визначати пов`язаних осіб, зазначених у частині першій цієї статті.

Національний банк України при здійсненні банківського нагляду має право визначати пов`язаними з банком особами фізичних та юридичних осіб, зазначених у частині першій цієї статті, якщо вони не визначені пов`язаними самим банком. Рішення Національного банку України щодо визначення особи пов`язаною з банком набирає чинності з дня, наступного за днем його прийняття (частина шоста статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

З огляду на наведені положення статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", особа вважається пов`язаною з банком у випадку: 1) визначення самим банком пов`язаних із ним осіб; 2) визначення Національним банком України на підставі відповідного рішення пов`язаних із банком осіб.

Проте матеріали справи не містять, а позивачем під час розгляду справи не надано до суду доказів визначення ТОВ "ОПЦІОН ТРЕЙД" пов`язаною з АТ "МЕГАБАНК" особою як самим банком самостійно та/або на підставі відповідного рішення Національного банку України.

Посилання позивача на рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем від 04.04.2022 №20/610-рк/БТ суд вважає помилковим та безпідставним, оскільки:

по-перше, вказане рішення стосувалося відмови Національного банку України в наданні дозволу на включення капітального інструменту до капіталу АТ "МЕГАБАНК";

по-друге, у вказаному рішенні відсутній висновок про те, що ТОВ "ОПЦІОН ТРЕЙД" є пов`язаною з АТ "МЕГАБАНК" особою, а лише зазначено, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "ОПЦІОН ТРЕЙД" є акціонер АТ "МЕГАБАНК", власник істотної участі ОСОБА_2 .

В той же час, до позову позивачем додано Витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 03.10.2022, з якого вбачається, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Опціон-Трейд" є інша особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова Компанія "Інвеста".

Також у справі відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 є акціонером АТ "Мегабанк", власником істотної участі.

Суд зауважує, що частина 6 статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачає, що Національний банк України при здійсненні банківського нагляду має право визначати пов`язаними з банком особами фізичних та юридичних осіб, зазначених у частині першій цієї статті, якщо вони не визначені пов`язаними самим банком. Національний банк України має право визначати пов`язаними з банком осіб із застосуванням ознак, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України, у випадках, передбачених цією статтею, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв`язків із банком. Національний банк України перед розглядом питання щодо визначення особи пов`язаною з банком запитує у банку інформацію та пояснення про причини невизначення особи пов`язаною з банком. Рішення Національного банку України щодо визначення особи пов`язаною з банком набирає чинності з дня, наступного за днем його прийняття. Національний банк України в день прийняття такого рішення доводить до відома банку інформацію про прийняте рішення в письмовій формі (у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законодавства). Банк зобов`язаний враховувати у своїй діяльності рішення Національного банку України про визначення особи пов`язаною з банком з наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення Національного банку України.

Втім, надане позивачем рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 04.04.2022 № 20/610-рк/БТ "Про відмову у наданні дозволу на включення капітального інструменту до капіталу АТ "Мегабанк" не може вважатися рішенням Національного банку України щодо визначення особи пов`язаною в розумінні ч.6 ст.52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", оскільки було прийнято з інших питань та в іншій процедурі (надання згоди на включення капітального інструменту до капіталу банку).

Отже за висновком суду у справі відсутні належні докази того, що ОСОБА_2 є заінтересованою особою у вчиненні договору про відступлення та набуття прав від 01.02.2022 в розумінні частини 3 статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства", а тому позивачем не доведено, що даний договір є таким, щодо якого є заінтересованість, і його укладення має відповідати вимогам, встановленим статтею 71 Закону України "Про акціонерні товариства".

Суд також наголошує, що відповідно до положень частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Разом з цим положення частини 1 статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу.

Стосовно пояснень та доводів позивача про відсутність у АТ "Мегабанк" довіреності на особу, яка від імені банку підписала договір про відступлення прав, суд оцінюючи ці пояснення звертає увагу на ту обставину, що доводи позивача про відсутність довіреності на укладання правочину не підтверджені жодним доказом.

При цьому, суд звертає увагу на те, що додаткова угода №1 до договору №75/2021 від 29.12.2021, додаткова угода №2 до договору №75/2021 від 29.12.2021, угода про надання фінансового інструменту із можливістю списання від 26.01.2022, договір про про відступлення та набуття прав від 01.02.2022 та іпотечний договір від 01.02.2022 від іменіАкціонерного товариства "Мегабанк" підписані однією і тією ж особою, а саме: директором Відділення "Київська регіональна дирекція"Акціонерного товариства "Мегабанк" ОСОБА_3 .

При цьому, іпотечний договір від 01.02.2022, укладений між AT «МЕГАБАНК» та СТАРТЛІНГ ЛІМІТЕД (STARTLING LIMITED), було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О. за реєстровим № 77 під час чого останнім було встановлено осіб, які підписали вказаний договір, в тому числі повноваження представникаАкціонерного товариства "Мегабанк" - Ткаліч Тетяни Володимирівни.

Доказів зверненняАкціонерним товариством "Мегабанк", зокрема, до правоохоронних органів та/або суду стосовно вчинення правочину від іменіАкціонерного товариства "Мегабанк" особою - ОСОБА_3 , яка не мала права вчиняти такі дії позивач не надав.

За таких умов наведені позивачем твердження про відсутність у АТ "Мегабанк" довіреності на особу, яка від імені банку підписала договір про відступлення прав є недоведеними та необґрунтованими.

Інших підстав для визнання недійсним договору про відступлення та набуття прав від 01.02.2022, укладеного між АТ «МЕГАБАНК», STARTLING LIMITED та ТОВ «ОПЦЮН-ТРЕЙД», позивачем наведено не було.

З огляду на зазначене, суд не вбачає правових підстав для визнання недійсним договору про відступлення та набуття прав від 01.02.2022, укладеного між АТ «МЕГАБАНК», STARTLING LIMITED та ТОВ «ОПЦЮН-ТРЕЙД».

Щодо вимог про визнання недійсним іпотечного договору та скасування записів про державну реєстрацію іпотеки, суд зазначає наступне.

Позивач вказує, що метою укладення оскаржуваного Іпотечного договору було саме забезпечення банківських вкладів, а не забезпечення виконання зобов`язань Банком за Договором про відступлення, які укладені з ТОВ "Опціон-Трейд", що суперечить законодавству та умовам Угоди.

Підпунктом 3 пункту 1 глави 7 розділу III Інструкції № 368 встановлено, що договір, укладений між банком та інвестором за капітальним інструментом з умовами списання/конверсії, який банк має намір уключити до капіталу банку, має передбачати таку умову - Інструмент є незабезпеченим банком або іншою особою.

Відповідно до п.1.1 Іпотечного договору, договір забезпечує виконання іпотекодавцем всіх у повному обсязі зобов`язань, які визначені у Договорі про відступлення та набуття прав від 01.02.2022 та/або будь-яких додаткових угод до нього (надалі - основне зобов`язання), укладеному між іпотекодавцем, іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЦІОН-ТРЕЙД» із сумою відступних прав 1 500 000,00 євро, строком оплати відступлених прав - 01.02.2027.

Пунктом 5 Договором про відступлення та набуття прав від 01.02.2022 передбачено, що виконання правонабувачем зобов`язань за цим Договором забезпечується майном позичальника шляхом укладення іпотечного договору між правовласником та позичальником.

Отже, саме на виконання даної умови Договору про відступлення та набуття прав від 01.02.2022 і було укладено Іпотечний договір.

Аналіз договору відступлення та набуття прав від 01.02.2022 свідчить про те, що за ним правовласник набуває право вимоги (стає новим кредитором у договорі банківського вкладу) і зобов`язується прийняти усі права з цього договору та оплатити їх.

Отже, іпотека забезпечує не вклад, а зобов`язання набувача права, які виникають з договору про відступлення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

При цьому, іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання свого зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

З наведеної норми вбачається, що іпотекодавець може передавати в іпотеку нерухоме майно не лише для забезпечення свого зобов`язання, а й для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем.

У даному випадку саме АТ "Мегабанк" (іпотекодавець) і передав своє нерухоме майно в іпотеку для забезпечення виконання зобов`язання ТОВ "Опціон-Трейд" (інша особа) перед STARTLING LIMITED (іпотекодержателем).

Слід також наголосити, що згідно зі статтею 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Отже, оскільки договір банківського строкового вкладу юридичної особи №75/2021 від 29.12.2021 та Угода про надання фінансового інструменту із можливістю списання від 26.01.2022 передбачають строк розміщення вкладу строком до 28.03.2072, іпотека, у випадку забезпечення зобов`язань банку саме за цими правочинами, мала б забезпечувати виконання зобов`язань саме до цієї дати.

Між тим, умови Іпотечного договору передбачають строк оплати відступлених прав - 01.02.2027, що відповідає умовам саме Договору про відступлення та набуття прав від 01.02.2022.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що за Іпотечним договором не забезпечувалося виконання АТ "Мегабанк" своїх зобов`язань ані за договором банківського строкового вкладу юридичної особи №75/2021 від 29.12.2021, ані за Угодою про надання фінансового інструменту із можливістю списання від 26.01.2022, які були укладені між AT "Мегабанк" та STARTLING LIMITED.

Посилання на вказані договори умови Іпотечного договору взагалі не містять.

Вимоги про визнання недійсним іпотечного договору та скасування записів про державну реєстрацію іпотеки є похідними від вимог про визнання недійсним договору про відступлення та набуття прав. Сам позивач зазначив про це в позовній заяві. Відтак, на думку АТ "Мегабанк", оскільки наявні підстави для визнання недійсним договору про відступлення, то, відповідно, у разі задоволення таких вимог наявні підстави для визнання недійсним іпотечного договору, укладеного в забезпечення вимог за основним договором.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про недоведеність АТ "Мегабанк" підстав для визнання недійсним договору про відступлення та набуття прав, відсутні підстави для задоволення вимог про визнання недійсним іпотечного договору.

Інших підстав для визнання недійсним іпотечного договору від 01.02.2022, укладеного між AT «МЕГАБАНК» та STARTLING LIMITED, позивачем наведено не було.

Враховуючи викладене, а також те, що судом не було встановлено ознак недійсності Договору про відступлення та набуття прав від 01.02.2022, який було забезпечено іпотекою, суд не знаходить підстав для визнання Іпотечного договору недійсним.

Щодо позовних вимог про скасування записів про державну реєстрацію іпотеки та про державну реєстрацію обтяжень, вчинених Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О. суд зазнає, що дані позовні вимоги заявлені позивачем як похідні від вимоги про визнання недійсним Іпотечного договору, на підставі якого приватний нотаріус і вчинив ці записи.

Як було встановлено судом та зазначено вище, внаслідок укладення Іпотечного договору державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О. були прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема вчинено:

Частиною 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

За таких обставин, оскільки позивачем не доведено вимоги про визнання недійсним Іпотечного договору, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в частині скасування записів, вчинених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С.О.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав і законних інтересів осіб. Такі права та законні інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити в рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Як свідчать матеріали справи, Рішенням Правління Національного банку України від 02.06.2022 №261-рш/БТ віднесено АТ «МЕГАБАНК» до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.06.2022 №383 вирішено, зокрема, розпочати процедуру виведення АТ «МЕГАБАНК» з ринку та запровадити в ньому тимчасову адміністрацію строком на один місяць з 03.06.2022 по 02.07.2022 (включно).

Рішенням Правління Національного банку України від 21.07.2022 №362-рш відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ «МЕГАБАНК».

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.07.2022 №506 вирішено припинити тимчасову адміністрацію в АТ «МЕГАБАНК»; розпочато процедуру ліквідації АТ «МЕГАБАНК» строком на три роки з 22.07.2022 по 21.07.2025 включно.

Частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначені підстави нікчемності правочинів неплатоспроможного банку, у тому числі укладені з пов`язаними з банком особами.

Однак доказів того, що Угода про надання фінансового інструменту із можливістю списання від 26.01.2022 є неукладеною, на що посилається позивач як на підставу цього позову, чи нікчемною, зокрема, на підставі частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" матеріали справи не містять. При цьому, позовної вимоги про визнання недійсною вказаної Угоди позивачем не заявлялось.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду наголошує, що оспорювання ланцюга договорів купівлі-продажу майнових прав (або інших правочинів) не є ефективним способом захисту (близькі за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 23.02.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155).

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, Суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналізуючи судову практику, на яку посилаються сторони, суд зазначає, що кожен правовий висновок Верховного Суду було оцінено на релевантність в аспекті подібності до правовідносин, що склалися між учасниками цього спору і застосовано судом при прийнятті рішення у цій справі, якщо було встановлено подібність правовідносин. Проте, виходячи з завдань господарського судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні спорів, а не доведенні чи роз`ясненні учасникам провадження змісту постанов суду касаційної інстанції, оцінці правильності розуміння ними висновків суду за результатами розгляду касаційної скарги, враховуючи, що судом була надана відповідь на основні аргументи позову та заперечень щодо нього, суд вважає за недоцільне наводити у судовому рішенні аналіз всієї практики касаційних судів, на яку посилалися сторони.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, з врахуванням приписів ст.129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору покладається на позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «МЕГАБАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до СТАРТЛІНГ ЛІМІТЕД (STARTLING LIMITED) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЦІОН-ТРЕЙД», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович, про визнання правочинів недійсними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "25" березня 2024 р.

СуддяТ.О. Пономаренко


Дата ухвалення рішення	13.03.2024
Оприлюднено	28.03.2024
Номер документу	117911661
Судочинство	Господарське
Суть	визнання правочинів недійсними та зобов`язання вчинити дії

Пономаренко Т.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 13.03.2024 по справі 922/2172/22ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —922/2172/22

Рішення від 13.03.2024

Рішення
від 13.03.2024 по справі 922/2172/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ