Рішення

від 26.03.2024 по справі 924/39/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" березня 2024 р. Справа № 924/39/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., в залі судового засідання № 205 розглянувши справу

за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

до приватного підприємства "Пектораль - 1", м. Хмельницький

про стягнення 5541283 грн. збитків

представники:

прокуратури: Ткачук Н.С.;

позивача: Демчук Л.Г. - згідно з випискою;

відповідача: Керницька О.В. - за ордером.

У судовому засіданні 26.03.2024р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

04.01.2024р. на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою у спірних правовідносинах - Хмельницької міської ради, м. Хмельницький до приватного підприємства "Пектораль-1", м. Хмельницький про стягнення 5541283 грн. збитків, завданих неналежним виконанням умов договору оренди землі від 10.09.2013р. № 123-01-2013/2427603.

Вказану позову заяву відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2024р. передано для розгляду судді Заверусі С.В.

09.01.2024р ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

12.03.2024р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури просить суд задовольнити позов, поданий в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до приватного підприємства "Пектораль - 1" про стягнення 5541283 грн. збитків, завданих неналежним виконанням умов договору оренди землі від 10.09.2023р. №123-01-2013/242760.

Обґрунтовуючи позов, прокурор, з посиланням на ст. ст. 13, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, а також окремі положення цивільного та земельного законодавства, зокрема, зазначив, що на підставі двадцять п`ятої сесії міської ради від 12.06.2013р. №49 Хмельницькою міською радою та ПП «Пектораль- 1» 10.09.2013р. укладено договір оренди № 123-01-2013/2427603 (далі - договір) земельної ділянки загальної площею 6716 кв. м, яка знаходиться за адресою: вул. Кам`янецька, 17 у м. Хмельницькому. Невід`ємною частиною договору є, у тому числі, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №32-22-0.33-1827/116-19 від 21.08.2019р. та розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, грошова оцінка яких проведена станом на 21.08.2019р., під будівництво 23-х поверхового 245-ти квартирного житлового будинку та торгово-комерційного центру, грошова оцінка яких проведена на 21.08.2019р., витяг з рішення тридцять другої сесії міської ради від 26.06.20219 №75. Як вбачається із вказаного розрахунку, розмір орендної плати визначено наступним чином: за площу 6509,82 кв.м - 3% від нормативної грошової оцінки (житлова забудова), 137,68 кв.м - 8,0 % від нормативної грошової оцінки (будівлі торгівлі) та 68,5 кв.м - 4,0 % від нормативної грошової оцінки (паркінг).

Прокурором також вказано, що управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області 24.06.2016р. зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, найменування згідно проекту будівництва - будівництво торгового центру, код будівлі за ДК 018-1230.1 Торгові центри, універмаги, магазини; поштова адреса - вул. Кам`янецька, 17, м. Хмельницький, кадастровий номер земельної ділянки 6810100000:01:003:0177. Відповідно до вказаної декларації житлові об`єкти на вказаній земельній ділянці в експлуатацію не приймалися.

Водночас, як наголосив прокурор, про зміну цільового використання земельної ділянки Хмельницьку міську раду не повідомлено (всупереч вимогам рішення Хмельницької міської ради від 29.08.2012р. №64) та відповідні зміни до договору оренди, які в цілому впливають на розмір орендної плати, не внесено, чим заподіяно збитки місцевому бюджету у вигляді недоотриманої орендної плати, вказав прокурор. При цьому звернуто увагу на те, що у разі зміни функціонального використання земельної ділянки або її частини (зміна функціонального використання приміщень, будівель, споруд) в межах цільового призначення земельної ділянки, визначеної договором оренди землі, орендар, не пізніше місячного терміну з моменту настання вказаної події, зобов`язаний надати в управління земельних ресурсів та земельної реформи, містобудування та земельних ресурсів відповідні підтверджуючі документи для проведення уточнюючого розрахунку орендної плати за земельну ділянку. Однак, внаслідок протиправної поведінки відповідача, як вважає прокурор, зміни до договору оренди земельної ділянки не були внесені та розмір орендної плати не переглянуто.

На думку прокурора, за таких умов, ПП «Пектораль» з 25.07.2016р. повинно було сплачувати орендну плату із врахуванням коефіцієнта 8,0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Окрім цього, при зміні цільового призначення земельної ділянки рішенням сесії Хмельницької міської ради від 26.06.2019р. №75 підлягав врахуванню факт використання її для обслуговування торгівельного центру «Квартал» (код будівлі згідно з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації - 1230.1), що мало б наслідком зміну цільового призначення на код 03.07 - будівлі торгівельні. Відповідно до Додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016р. №489, в такому випадку підлягав застосуванню коефіцієнт 2,5, в той час як застосовано при розрахунку розміру нормативно-грошової оцінки коефіцієнт 0,7. Досі земельна ділянка комунальної форми власності використовується не за її цільовим призначенням, при цьому за період з 01.01.2020р. по 12.06.2023р. місцевий бюджет недоотримав кошти в сумі 5541283 грн. (розрахунок додано), які й підлягають стягненню з відповідача як збитки, відзначено прокурором, вказавши, що в діях ПП «Пектораль - 1» наявні усі елементи складу цивільного правопорушення.

Представник позивача письмової позиції з приводу спірних правовідносин не подав.

Відповідач заперечує проти позову, з посиланням на окремі положення цивільного та земельного законодавства вказується, що зміна об`єкта будівництва на орендованій земельній ділянці, наданій саме під будівництво, в межах відповідної категорії земель не є зміною її цільового призначення, оскільки у цьому випадку відбувається лише зміна порядку використання земельної ділянки. У разі надання земельної ділянки в оренду під будівництво, земельне законодавство не визначає об`єкт будівництва істотною умовою договору оренди земельної ділянки, а тому зміна об`єкта будівництва на орендованій земельній ділянці в межах визначеної договором оренди категорії земель не вважається істотним порушенням умов договору оренди земельної ділянки. Хмельницькою міською радою самостійно було надано дозвільні документи на будівництво об`єктів нерухомості, та вона була повідомлена про намір ПП «Пектораль-1» здійснення будівництва об`єктів нерухомості на земельній ділянці, наданій в оренду відповідно до договору оренди землі №123-01-2013/2427603; зміна об`єкта будівництва на орендованій земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:003:0177, наданій саме під будівництво (відповідно до положень п.15,16 Договору), в межах відповідної категорії земель не є зміною її цільового призначення.

Окремо звертається увага, що всі об`єкти нерухомості, побудовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:003:0177, мають різне функціональне призначення (зокрема, заклади громадського харчування, офісні приміщення, торговий центр, спортивно-оздоровчий комплекс, паркінг). Станом на лютий 2024 року містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не реалізовані ПП «Пектораль-1» та ТОВ «Стрибок», однак термін вказаних дозвільних документів є необмежений, що передбачає в майбутньому проведення відповідної реконструкції вже існуючих об`єктів нерухомості здаля об`єднання їх в єдиний торговий центр. При цьому, лише після закінчення реконструкції приміщень громадського призначення, паркінгу та об`єднання всіх приміщень в торговий центр можлива зміна коду КВЦПЗ земельної ділянки на 03.07 «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».

Також звертається увага, що рішенням тридцять другої сесії Хмельницької міської ради №75 від 26.06.2019 було вирішено змінити код КВЦПЗ земельної ділянки по вул. Кам`янецькій, 17, площею 6716 м кв. кадастровий номер 6810100000:01:003:0177 з « 02.03-для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» на « 03.15-для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» відповідно до поданого клопотання приватного підприємства «Пектораль-1».

Визначено, що об`єкти нерухомості, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:003:0177 за адресою м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 17 відповідають вимогам плану зонування м. Хмельницького. При цьому, у випадку, якщо б при розгляді клопотання ПП «Пектораль-1» про зміну цільового призначення Хмельницька міська рада дійшла б до висновку про невідповідність зміни цільового призначення фактичному цільовому призначенню, органом місцевого самоврядування було б відмовлено у прийнятті відповідного рішення.

Також наголошено, що Хмельницька міська рада була учасником спірних правовідносин, зокрема, видавала відповідні дозвільні документи на будівництво об`єктів нерухомого майна, приймала рішення що зміни цільового призначення земельної ділянки, а отже достеменно знала про наявність об`єктів нерухомості на наданій в оренду земельній ділянці. Окрім того, Хмельницька міська рада через відповідні контролюючі органи здійснює розрахунок орендної плати та проводить відповідну перевірку. Договором оренди не передбачено перегляд орендної плати у випадку будівництва об`єктів нерухомого майна, здачі їх в експлуатацію, зміни функціонального використання будівель розташованих на орендованій земельній ділянці. Окрім того, договором оренди від 10.09.2013р. не передбачено обов`язку орендаря повідомлення орендодавця щодо зміни функціонального використання будівель, розташованих на орендованій земельній ділянці, вказав відповідач. Поряд з тим, звернуто увагу, що згідно зі статтею 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що твердження прокурора про використання ПП «Пектораль-1» земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:01:003:0177 не за цільовим призначенням є помилковим, та не відповідає вимогам чинного законодавства, практиці Верховного Суду, а також фактичним обставинам справи. При цьому, відзначається, що у прокурора відсутні правові підстави для представництва Хмельницької міської ради в суді. За таких обставин, представник відповідача просить відмовити у позові.

Присутні представники учасників процесу в засіданні підтримали доводи, викладені у заявах по суті справи.

Перелік обставин, які є предметом доказування, та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

10.09.2013р. між Хмельницькою міською радою (орендодавець) та ПП «Пектораль-1» (орендар) було укладено договір оренди №123-01-2013/2427603, відповідно до п.1 якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення двадцять п`ятої сесії міської ради від 12.06.2013 №49 із земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться в м. Хмельницький по вул. Кам`янецька, 17.

Згідно з п. 2,3,5 Договору в оренду передана земельна ділянка загальною площею 6716 кв.м. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна три капітальні нежитлові будівлі, а також інші об`єкти інфраструктури проїзди, проходи площею 6454 кв.м., в т.ч. охоронна зона ЛЕП площею 382 кв.м. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 137 655, 00 грн. (два мільйони сто тридцять сім тисяч шістсот п`ятдесят п`ять грн. 00 коп.).

Пунктом 8 Договору визначено, що договір укладено на 10 років до 12.06.2023р. з можливістю його поновлення на новий строк. Пунктами 9,10 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошові формі відповідно до ст. 22 ЗУ «Про оренду землі» та розмірі 66 538,79 грн в рік, що становить 3 відсотки під будівництво житлового будинку, 8 відсотків під будівництво торгово-комерційного комплексу, 4 відсотки під будівництво паркінгу від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження її дії.

Згідно з п. 13 Договору розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 15,16 Договору земельна ділянка передається в оренду під будівництво 23-х поверхового 245-ти квартирного житлового будинку та торгово-комерційного комплексу з паркінгом. Цільове призначення земельної ділянки землі житлової та громадської забудови.

Згідно з п. 21 Договору орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов?язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв?язується у судовому порядку.

Відповідно до пп. 24, 25 Договору, орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв?язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Пунктами 28, 31 Договору визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням, а обов`язком орендаря є додержання режиму використання земель відповідно до цільового призначення.

Додатковою угодою від 26.07.2016р. № 1290/02 змінено розмір орендної плати з урахуванням збільшення розміру нормативної грошової оцінки. Невід`ємною частиною Договору, є, у тому числі, витяг з технічної документації та розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Додатковою угодою від 08.10.2019р. №385/02 збільшено розмір нормативної грошової оцінки та, відповідно, орендної плати, та змінено цільове призначення земельної ділянки, пункт 16 Договору викладено в новій редакції, відповідно до якої цільове призначення земельної ділянки згідно КВЦПЗ - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (03.15), категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

Пункт 9 Договору викладено в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до ст. 22 Закону України «Про оренду землі» в розмірі 184 056,31 грн. в рік, що становить 3,0 відсотки під будівництво 23-х поверхового 245 - ти квартирного житлового будинку, 8,0 відсотків під будівництво, 4,0 відсотки під будівництво паркінгу від нормативної грошової оцінки земельної ділянки».

Невід`ємною частиною додаткової угоди, є, у тому числі, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №32-22-0.33-1827/116-19 від 21.08.2019р. та розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, грошова оцінка яких проведена станом на 21.08.2019р., під будівництво 23-х поверхового 245-ти квартирного житлового будинку та торгово - комерційного центру, грошова оцінка яких проведена на 21.08.2019р., витяг з рішення тридцять другої сесії міської ради від 26.06.2019р. №75.

Як вбачається із вказаного розрахунку, розмір орендної плати визначено наступним чином: за площу 6509,82 кв.м - 3% від нормативної грошової оцінки (житлова забудова), 137,68 кв.м - 8,0 % від нормативної грошової оцінки та 68,5 кв.м - 4,0 % від нормативної грошової оцінки.

Як зазначив прокурор, відповідно до п. п. 2.4, 2.7 рішення дев`ятнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 29.08.2012 №64 обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії, а також відповідно до фактичного функціонального використання приміщень, будівель, споруд, розташованих на ній, про що орендар має вказати у своїй заяві (клопотанні) щодо передачі в оренду земельної ділянки. У разі зміни функціонального використання земельної ділянки або її частини (зміна функціонального використання приміщень, будівель, споруд) в межах цільового призначення земельної ділянки, визначеної договором оренди землі, орендар, не пізніше місячного терміну з моменту настання вказаної події, зобов`язаний надати в управління земельних ресурсів та земельної реформи, містобудування та земельних ресурсів відповідні підтверджуючі документи для проведення уточнюючого розрахунку орендної плати за земельну ділянку. Згідно із пунктом 10 додатку до рішення міської ради від 29.08.2012 №64 для розміщення, будівництва та обслуговування магазину, кафе, інтернет-кафе, бару, ресторану, інших об`єктів торгівлі та закладів ресторанного типу та прибудов до них встановлено 8 відсотків від нормативної грошової оцінки при розрахунку розміру орендної плати.

24.06.2016р. Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області було зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності №ХМ143161761025, відповідно до якої: 1. Інформація про об`єкт: Торгово-офісний центр з спортивно оздоровчим комплексом та закладами громадського харчування за адресою м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 17;2. Інформація про замовника: Приватне підприємство «Пектораль-1», Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул.Кам`янецька, 17, код ЄДРПОУ 3817420; 11. Інформація про дозвільні документи: Декларація про початок виконання будівельних робіт від 09.12.2015, номер документа ХМ 083153440857; 13. Інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою: Договір оренди землі №123-01-2013/2427603 від 10.09.2013; кадастровий номер 6810100000:01:003:0177.

Хмельницька обласна прокуратура зверталася до міської ради з інформацією про порушення прав територіальної громади ПП «Пектораль-1», зокрема, листами від 10.02.2023 №15/1-45 вих-23, 30.03.2023 за №15/1-105 вих-23, 12.05.2023 за №15/1-156 вих-23, 22.09.2023 №15/1-323 вих - 23, 13.10.2023 №15/1-343 вих-23. Листом від 19.06.2023 за №15/1-205 вих-23 обласна прокуратура також повідомила міську раду про порушення її прав та попросила повідомити, чи будуть нею вживатись заходи претензійно-правового характеру щодо захисту інтересів територіальної громади міста шляхом стягнення недоотриманих коштів орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Кам`янецькій, 17 м. Хмельницький.

За результатами розгляду зазначеного листа Хмельницька міська рада листом від 23.06.2023 повідомила про те, що на даний час відсутні встановлені земельним законодавством підстави та належні документи для проведення розрахунку належного до сплати відповідно до вимог чинного законодавства розміру орендної плати та для подання нею позову до суду.

19.12.2023 перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури направив до Хмельницької міської ради лист №15/1-7507вих-23, в якому повідомив, що встановлено підстави для представництва інтересів держави в особі Хмельницької міської ради шляхом пред`явлення позову та про подання зазначеної заяви до суду.

Прокурором було складено позовну заяву (від 20.12.2023) та 28.12.2023 направлено таку позовну заяву до суду (позов зареєстровано у суді 04.01.2024).

Також, як зазначив прокурор, викладені у позовній заяві обставини підтверджуються, зокрема: декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 24.06.2016, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, копією листа Хмельницької обласної прокуратури від 19.06.2023 за №15/1-205 вих-23, копією інформації Хмельницької міської ради від 23.06.2023 за №4044-02020-23, копією запиту Хмельницької обласної прокуратури від 27.07.2023 за №15/1-260 вих-23, копією інформації ГУ ДПС у Хмельницькій області від 17.08.2023 за № 12244/5/22-01-04-01-12, копією запиту Хмельницької обласної прокуратури від 30.03.2023 за №15/1-105 вих-23, копією інформації Хмельницької міської ради від 13.04.2023 за №1630-02-20-23, копією запиту Хмельницької обласної прокуратури від 12.05.2023 № 15/1-156 вих-23, копією інформації Хмельницької міської ради від 26.05.2023 за №2299-02-20-23, копією інформації Управління адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру в області від 30.06.2023 за №10-1784/0/280-23, копією листа Хмельницької обласної прокуратури від 22.09.2023 №15/1-323 вих-23, копією інформації Хмельницької міської ради від 05.10.2023 №4838-02-20-23 з додатками, копією запиту Хмельницької обласної прокуратури від 13.10.2023 за №15/1-343 вих-23, копією інформації Хмельницької міської ради від 24.10.2023 №4838-02-20-23 з додатками, розрахунком позовних вимог тощо.

Крім того, відповідач вказує, що його доводи також підтверджують: містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 285/ГП-25.1.-04 від 11.12.2014, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №286/ГП-25.1.-04 від 11.12.2014, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №287/ГП-25.1.-04 від 11.12.2014, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №288/ГП-25.1.-04 від 11.12.2014, Декларація про початок виконання будівельних робіт №ХМ083153440915 від 09.12.2015, Декларація про початок виконання будівельних робіт № ХМ 083153440857 від 09.12.2015, Декларація про початок виконання будівельних робіт № ХМ083153440967 від 09.12.2015, Декларація про початок виконання будівельних робіт № ХМ082153440933 від 09.12.2015, Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності №ХМ143160921524 від 31.03.2016, Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності №ХМ142161761006 від 24.06.2016, Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності №ХМ143161761025 від 24.06.2016, Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності №ХМ143161761025 від 24.06.2016, Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності №ХМ143161732349 від 27.06.2016, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №203/ГП-25.1.-04 від 29.09.2016 від 29.09.2016.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Отже, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Також звертала увагу, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункти 26, 27), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункти 80, 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункти 8.16, 8.17) і №922/1830/19 (підпункти 7.1, 7.2)).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

У даній справі прокурор зазначає, що порушенням інтересів держави є те, що внаслідок умисного неналежного виконання своїх зобов`язань за договором оренди землі ПП «Пектораль-1» місцевий бюджет за період 2020-2023 років втратив понад 5,5 млн. грн. Внаслідок зазначеного міський бюджет недоотримав кошти на реалізацію соціальних програм, благоустрій міста тощо. Окрім цього, відсутність належного реагування зі сторони держави створює необгрунтовані переваги відповідному суб`єкту господарювання у порівнянні з добросовісними користувачами та потребує невідкладного втручання.

Стосовно позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до ст. 2 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

За приписами ч. 1 ст. 10 вищевказаного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (ч.ч. 1, 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Частинами 1, 4 ст. 61 вказаного Закону передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Саме Хмельницька міська рада розробляє, затверджує місцевий бюджет і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців міста Хмельницького.

Відтак, зважаючи на викладене та зміст вищевказаних звернень прокурора, суд вважає, що Хмельницька міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, а тому є належним позивачем у цій справі.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради.

Судом відзначається, що вказаний спір стосується договірних правовідносин, на які поширюється дія загальних норм ЦК України, що підтверджується як Земельним кодексом України (далі - ЗК України), так і Законом України «Про оренду землі» (далі - Закон № 161-XIV).

Частиною першою статті 3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини дев`ятої статті 93 ЗК України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону № 161-XIV відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У статті 626 ЦК України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 ЦК України).

У пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України закріплено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Також у статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За статтею 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За змістом частин першої, другої, четвертої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Можна зробити висновок, що за загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору та урахування обов`язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.

Визначення договору оренди землі містить стаття 792 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У статті 13 Закону № 161-XIV вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону № 161-XIV істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У частині першій статті 30 Закону № 161-XIV передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини перша - третя статті 21 Закону № 161-XIV).

Разом з тим, згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також це і загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку.

Подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону № 161-XIV необхідно враховувати і вимоги ПК України. За змістом статті 1 Закону України «Про оцінку земель» (далі Закон № 1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з підпунктом 14.1.125 статті 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За правилами частини п`ятої статті 5 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Частинами першою, другою статті 20 цього Закону визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація; дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону № 1378-IV. Згідно із частиною першою цієї статті технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою; протягом місяця з дня надходження технічної документації відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Відповідно до частини третьої цієї статті витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Частиною четвертою вказаної статті врегульовано, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України.

Плата за землю справляється на підставі положень розділу XII ПК України.

Відповідно пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 271.1 статті 271 ПК України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII ПК України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

У пункті 288.1 статті 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Такі висновки підтверджуються і пунктом 10 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220, у якому вказано, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням (без урахування) індексації. Тобто при передачі в оренду земель, які перебувають у приватній власності, обчислення орендної плати з урахуванням чи без урахування індексації віднесено до розсуду сторін договору та досягнення ними відповідної згоди.

Однак, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Тобто в Типовому договорі безальтернативно зазначено про обчислення орендної плати за земельні ділянки державної чи комунальної власності виключно з урахуванням коефіцієнтів індексації, а сторони договору обмежені у визначенні оцінки земельної ділянки обов`язком враховувати вказаний коефіцієнт індексації.

При цьому в пункті 5 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 1724 від 13 грудня 2006 року, № 780 від 03 вересня 2008 року, № 843 від 23 листопада 2016 року, № 890 від 22 листопада 2017 року та № 650 від 22 липня 2020 року, передбачено обов`язкове зазначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору, оскільки вказаний показник як складова орендної плати є істотною умовою договору оренди. Крім того, цей показник обраховується, у свою чергу, з урахуванням певних характеристик земельної ділянки, відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, що має наслідком можливість оспорювання сторонами як дотримання порядку, так і величину такої оцінки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.2 статті 288 ПК України).

У пункті 288.4 статті 288 ПК України вказано, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

У підпункті 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Проаналізувавши вказані норми права, можна зробити висновок, що при визначенні розміру орендної плати, у випадку передачі в оренду земель комунальної власності, має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, а річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021р. у справі №635/4233/19.

Як стверджує прокурор, з 25.07.2016р. відповідач повинен був сплачувати орендну плату в іншому, підвищеному розмірі, проте внаслідок протиправної поведінки відповідача, як вважає прокурор, зміни до договору оренди земельної ділянки не були внесені та розмір орендної плати не переглянуто, відтак, за період з 01.01.2020р. по 12.06.2023р. місцевий бюджет недоотримав кошти в сумі 5541283 грн.

Судом відзначається, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які би засвідчували намагання сторін договору внести у порядку (встановленому законом та договором оренди землі від 10.09.2013р. № 123-01-2013/2427603) необхідні, на думку прокурора, зміни до істотних умов вказаного договору, які би мали наслідком збільшення розміру орендної плати за період з 01.01.2020р. по 12.06.2023р. до розмірів, визначених прокурором у його розрахунку.

Крім того, відсутні докази на підтвердження того, що сторони договору оренди землі від 10.09.2013р. № 123-01-2013/2427603 чи прокурор у порядку, визначеному законом (і, зокрема, статтею 651 ЦК України), звертались до суду щодо внесення відповідних змін до означеного договору, які би могли запобігти недоотриманню місцевим бюджетом коштів у сумі 5541283 грн. за період з 01.01.2020р. по 12.06.2023р.

Водночас, за змістом ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем сплачувалась орендна плата у недостатньому розмірі, зважаючи на зміст істотних умов договору оренди землі від 10.09.2013р. № 123-01-2013/2427603 (зокрема, в частині розміру орендної плати) протягом дії вказаного договору (зокрема, в період з 01.01.2020р. по 12.06.2023р., за який прокурором заявлено до стягнення 5541283 грн. збитків). При цьому, за наявності заборгованості саме за умовами означеного договору, чинними протягом його дії, орендна плата може бути стягнута в судовому порядку.

Судом відзначається, що відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другою цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

З огляду на те, що у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем сплачувалась орендна плата у недостатньому розмірі, зважаючи на зміст істотних умов договору оренди землі від 10.09.2013р. № 123-01-2013/2427603 (зокрема, в частині розміру орендної плати) протягом дії вказаного договору (у тому числі, в період з 01.01.2020р. по 12.06.2023р., за який прокурором заявлено до стягнення 5541283 грн. збитків), беручи до уваги при цьому відсутність доказів на підтвердження того, що сторони договору оренди землі від 10.09.2013р. № 123-01-2013/2427603 чи прокурор у порядку, визначеному законом (і, зокрема, статтею 651 ЦК України) в судовому порядку вирішували питання щодо внесення відповідних змін до означеного договору, які би могли запобігти недоотриманню місцевим бюджетом коштів у визначеній прокурором сумі - 5541283 грн. за період з 01.01.2020р. по 12.06.2023р., судом констатується недоведеність тієї обставини, що відповідач, сплачуючи орендну плату у визначеному договором від 10.09.2013р. розмірі, діяв неправомірно.

Таким чином, відсутній повний склад цивільного правопорушення, що виключає можливість задоволення позову про стягнення збитків.

Судом відзначається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як передбачено ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Також судом при вирішенні спору взято до уваги, що у справі Трофимчук проти України Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа Руїс Торіха проти Іспанії).

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги предмет та підстави позову, з огляду на відсутність складу цивільного правопорушення, який би слугував підставою для стягнення з відповідача 5541283 грн. збитків, завданих неналежним виконанням умов договору оренди землі від 10.09.2013р. № 123-01-2013/2427603, вказана обставина (незважаючи на зміст інших доводів учасників процесу) виключає можливість задоволення позову про стягнення збитків. Доводи прокурора не можуть слугувати підставами для задоволення позову, враховуючи при цьому правові позиції Верховного Суду (у тому числі, означені прокурором висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021р. у справі № 635/4233/19, у постанові Верховного Суду від 08.06.2023р. у справі 922/44/22).

За таких обставин, виходячи зі змісту наданих суду доказів в сукупності, суд вважає за необхідне відмовити у позові в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на прокуратуру у зв`язку з відмовою у позові.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.03.2024р.

СуддяС.В. Заверуха

Відрук.: 2 прим.

1 - до справи,

2 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 17, код 38171420) рек. з повід. про вручення.

Прокуратурі, позивачу - до електронного кабінету Електронного суду.