Ухвала

від 25.03.2024 по справі 686/205/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року

м. Київ

справа № 686/205/24

провадження № 61-3549ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 січня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 лютого 2024 року в справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаекспрес» про забезпечення позову в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаекспрес» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Пелігро» про визнання договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтаекспрес» (далі - ТОВ «Нафтаекспрес»)звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Пелігро» (далі - ТОВ «Пелігро») про визнання договорів недійсними.

02 січня 2024 року ТОВ «Нафтаекспрес» подало до суду заяву про забезпечення позову, у якій просило: накласти арешт на транспортний засіб марки «KNAPEN K-200», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , та на транспортний засібмарки «DAF», модель FT 95XF 430, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_1 , іззабороною вчиняти будь-якіреєстраційні дії із вказаними об'єктамирухомого майна.

ЗаявуТОВ «Нафтаекспрес» обґрунтовувало тим, що ОСОБА_2 , який є боржником у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, не виконує рішення Господарського суду Хмельницької області від 14 лютого 2023 року та з метою уникнення погашення заборгованості відчужив все належне йому майно на користь батька ОСОБА_1 . Новий власник також може відчужити майно, у зв'язку з чим невжиття заходів забезпечення позову ускладнить або унеможливить ефективний захист порушеного права.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 січня 2024 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 лютого 2024 року, заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на транспортні засоби, які належать ОСОБА_1 , марки «KNAPEN K-200» 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , та марки «DAF», модель FT 95XF 430, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 . В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Частково задовольняючи заяву ТОВ «Нафтаекспрес» про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того,що заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник, є співмірними та адекватними відносно заявлених вимог та не обмежують відповідача у праві володіння рухомим майном, вони лише гарантують виконання можливого рішення суду, а невжиття таких заходів у вигляді накладення арешту на транспортні засоби може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Хмельницький апеляційний суд у своїй постанові від 21 лютого 2024 року вказав, що забезпечення позовних вимог слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача та не позбавляє відповідача права на володіння і користування майном, а невжиття заходів забезпечення позову у справі може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав ТОВ «Нафтаекспрес» в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

05 березня 2024року представник заявника ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалуХмельницького міськрайонного суду Хмельницької області області від 09 січня 2024 рокута постановуХмельницького апеляційного суду від 21 лютого 2024 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права. ОСОБА_1 вважає, що судами не було враховано практику Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Заявник також вказує, що у цій справі предметом спору є визнання недійсними договорів купівлі-продажу у зв'язку з їх фраудаторністю, при цьому позивач просить суд застосувати наслідки недійсності таких договорів, зокрема, шляхом зобов'язання органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, поновити запис про право власності за попереднім власником. З наведеної вимоги, на думку заявника, слідує, що навіть потенційне відчуження ним транспортних засобів на користь третіх осіб не призведе до утруднення виконання рішення суду, оскільки не перешкоджатиме його виконанню та не створить умов для нових судових процесів.

За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності доводів заявника щодо забезпечення позову; збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення в разі невжиття таких заходів.

Частиноюпершою статті 150 ЦПК України наведено перелік видів забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Розглядаючи заявупро забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконаннячи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, заявленим позовним вимогам.

При оцінці зазначеноїспівмірності слід ураховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.

Велика Палата Верховного Судуу своїй постанові від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказала таке: «Співмірність передбачає співвідношення судомнегативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позовуз тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливогорішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу..[...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існуванняочевидної загрозипорушення законних правта інтересівпозивача у справі у разі невжиття заходівзабезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.

Встановивши, що між сторонами справи виник спір щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажутранспортних засобів, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби, які належать ОСОБА_1 .

При цьому судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що застосований захід забезпечення позову не позбавляє відповідача права на володіння та користування майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Доводи, якими ОСОБА_1 мотивує касаційну скаргу, не можуть слугувати підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони ґрунтуються на незгоді заявника з висновками судів щодо встановлених обставин справи та відносяться до переоцінки доказів. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтями 394, 406 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 січня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 лютого 2024 року в справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаекспрес» про забезпечення позову в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаекспрес» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Пелігро» про визнання договорів недійсними відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко