Ухвала

від 22.03.2024 по справі 180/1048/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

22 березня 2024 року

місто Київ

справа № 180/1048/22

провадження № 61-2557ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лиштви Юрія Васильовича на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Агро-Хліб» про визнання договору оренди землі недійсним, зобов`язання повернути земельну ділянку та

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсною додатку угоду до договору оренди землі та повернути земельну ділянку.

Вказувала, що на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 9063817 вона є власницею земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10,49 га, кадастровий номер 1225487500:01:001:0020, розташованої на території Новокиївської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області.

04 січня 2011 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Агро-Хліб» (далі - ТОВ ВКФ «Агро-Хліб») укладено договір оренди землі № 20/323 на вказану земельну ділянку строком на 10 років, тобто термін дії договору припинено 01 листопада

2021 року.

30 серпня 2021 року вона проінформувала відповідача про розірвання договору у зв`язку із закінченням строку його дії з 01 листопада 2021 року.

17 грудня 2021 року ТОВ ВКФ «Агро-Хліб» надіслало їй листа, в якому повідомило про існування укладеної між ними додаткової угоди від 26 грудня 2017 року про внесення змін до договору оренди землі від 25 листопада

2011 року, з доданою до нього копією додаткової угоди.

Надалі їй стало відомо, що 13 серпня 2018 року за ТОВ ВКФ «Агро-Хліб» зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки строком дії договору до 01 листопада 2021 року та з правом пролонгації.

Зазначала, що надана копія додаткової угоди не містить основних істотних умов договору оренди землі, а саме: строку, на який укладено договір оренди, порядку і умов передачі земельної ділянки в оренду та розміру орендної плати, що є достатньою підставою для визнання договору недійсним.

11 вересня 2023 року рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

13 грудня 2023 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2023 року залишено без змін.

22 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лиштва Ю. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Токмаківського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

06 березня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявниці десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для доплати судового збору за подачу касаційної скарги.

11 березня 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, зі змісту якого та доданих до нього додатків встановлено виконання заявником вимог ухвали.

Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, у постанові Верховного Суду України від 02 липня

2014 року у справі № 6-88цс14, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, заявник вказує, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.

Вбачаються підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лиштви Ю. В. та витребування матеріалів справи.

Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лиштви Юрія Васильовича на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області

від 11 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 13 грудня 2023 року.

Витребувати із Томаківського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 180/1048/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Агро-Хліб» про визнання договору оренди землі недійсним, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

Є. В. Петров

В. В. Пророк