Ухвала

від 25.03.2024 по справі 360/111/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 березня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/111/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., перевірив заяву Служби безпеки України про скасування ухвали Луганського окружного адміністративного суду про стягнення штрафу від 20.03.2024 та продовження процесуального строку у справі за позовом адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

22 березня 2024 року через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему від Служби безпеки України, за підписом представника Костирка Є.С., до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява про скасування ухвали Луганського окружного адміністративного суду про стягнення штрафу від 20.03.2024 та продовження процесуального строк подання витребуваних доказів та відзиву на позовну заяву.

Розглянув заяву в частині продовження процесуального строк подання витребуваних доказів та відзиву на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Статтею 167 КАС України визначені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

За вимогами ч. 7 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 8 ст. 44 КАС України).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи (ч. 9 ст. 44 КАС України).

Оглядом поданих представниками відповідача заяв про продовження процесуальних строків на подання витребуванних доказів та відзиву на позовну заяву, суд встановив, що в порушення вимог ст. 44 КАС України до заявн не надано доказів надсилання поданих заяв іншим учасникам справи.

Суд зазначає, що порушення вказаної норми порушує право інших учасників справи на змагальність сторін та офіційного з`ясування всіх обставин у справі.

За вимогами ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Оскільки недоліки заяви порушують фундаменталтьні принцими адміністративного судочинства, та такі недоліки не дають можливості її розглянути, є законні підстави для повернення заяви заявникам без розгляду.

Розглянув заяву в частині скасування ухвали Луганського окружного адміністративного суду про стягнення штрафу від 20.03.2024, суд враховує наступне.

Так, частиною 6 статті 149 КАС України визначено, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Аналіз зазначеної норми вказує, що пов`язаними або окремими підставами для скасування ухвали про стягнення штрафу є:

- особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення;

- надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Оглядом заяви про скасування ухвали суду про стягнення штрафу суд встановив, що заявник не надав жодних доказів на підтвердження виконання ухвали суду від 30.01.2024, якою витребувано у відповідача докази по справі.

В заяві про скасування ухвали суду про стягнення штрафу заявник, як поважні причини не виконання ухвали суду від 30.01.2024, послався на те, що на виконання ухвали суду від 30.01.2024 СБУ вжито вичерпних заходів для її виконання у строк, встановлений судом.

Так, 18.03.2024 о 18 год. 22 хв. засобами поштового зв`язку АТ Укрпошта на адресу Луганського окружного адміністративного суду надіслано заяву СБУ про продовження процесуального строку від 14.03.2024 на 2 аркушах в одному примірнику з додатком, що підтверджується, зокрема, наявними у відповідача оригіналами поштових документів АТ Укрпошта описом вкладення у цінний лист СБУ 0100114075200 зі штемпелем, датованим 18.03.2024, та накладною поштового відправлення № 0100114075200.

Крім того, 20.03.2024 вказана заява про продовження процесуального строку подана до Луганського окружного адміністративного суду через систему Електронний суд.

Подана СБУ заява про продовження процесуального строку містить докладне обґрунтування причин неможливості подання СБУ доказів та відзиву у встановлений судом строк.

Оскільки питання, про які йдеться в позові, стосуються компетенції інших підрозділів СБУ, Управлінням правового забезпечення СБУ, співробітники якого діють у судах від імені СБУ, 12.03.2024 надіслано запити до відповідних підрозділів СБУ.

Крім того, заявник послався на введення воєнного стану в Україні та на те, що увесь особовий склад відповідача у складі військового формування в умовах ведення військових дій в Україні виконує визначені законодавством на період дії воєнного стану завдання за пріоритетами захисту державного суверенітету та територіальної цілісності держави.

Також заявник зазначив, що листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 підтверджено, що введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили.

Заявник зазначив про рекомендації Ради суддів України від 02.03.2024 щодо роботи суддів в умовах воєнного стану, а також послався на наказ Голови Верховного Суду від 04.03.2022 щодо встановлення особливого режиму роботи судів й запровадження відповідних організаційних заходів.

Вирішуючи питання про наявність поважних причин не виконання ухвали суду від 30.01.2024 щодо надання витребуваних судом доказів, суд ваховує наступне.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне виконання ухвали суду.

Причина пропуску строку виконання ухвали суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Оглядом доданих до заяви про скасування ухвали суду про стягнення штрафу від 20.03.2024, суд зазначив, що лист Управління правового забезпечення СБУ від 12.03.2024 №16/1460-в, скерованого на адресу накальника ФЕУ СБУ, не є належним доказом пважних причин не виконання у встановлений ухвалою суду від 30.01.2024 строк для надання витребуваних документів, оскільки цей лист сформований поза межами встановленого відповідною ухвалою строку.

Щодо введення воєнного стану в Україні, як поважність причин не виконання ухвали суду, суд зазначає, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою поважності причин не виконання ухвали суду. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого строку.

Щодо листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, як підстава пважних причин не виконання ухвали суду, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у своїх постановах від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21, від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 18.04.2019 у справі № 910/22752/17 неодноразово зазначав, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням / обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин, тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і у разі їх виникнення сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих собою, але і те що вони були форс-мажорними саме для конкретно цього випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

З огляду на зазначене, лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не має силу відповідного документу, який засвідчує факт непереборної сили не виконання ухвали суду від 30.01.2024.

Щодо рекомендацій Ради суддів України та наказу Голови Верховного Суду щодо встановлення особливого режиму роботи судів й запровадження відповідних організаційних заходів, суд зазначає, що суд встановив достатній строк для виконання ухвали суду від 30.01.2024.

Крім того, частиною 7 статті 80 КАС України визначено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

В свою чергу, частиною 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Аналіз зазначених норм вказує, що у разі неможливості надати суду витребувані докази у строк, встанвленим судом, особа, яка не може подати їх, така особа протягом п`яти днів звертається до суду з відповідним клопотанням (заявою) про продовження процесуальних строків.

Суд наголошує, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами (ст. 45 КАС України).

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що відповідачем не підтверджено наявність поважних причин не виконання ухвали суду від 30.01.2024 в частині не надання судом витребуваних документів.

Ураховуючи вимоги ч. 6 ст. 149 КАС України, не виконання відповідачем ухвали суду від 30.01.2024 в частині надання витребуваних судом документів, та не визнання судом зазначених відповідачем причин не виконання ухвали суду від 30.01.2024 поважними, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для скасування ухвали суду про стягнення штрафу від 20.03.2024.

Керуючись статтями 44, 149, 167, 241, 243, 248, 256, 293, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Служби безпеки України в частині продовження процесуального строк подання витребуваних доказів та відзиву на позовну заяву - повернути заявнику без розгляду.

Заяву Служби безпеки України в частині скасування ухвали суду про стягнення штрафу від 20.03.2024 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Ірметова