МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2024 р. № 400/4028/21 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаБаштанської міської ради, , вул. Баштанської республіки, 38, Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100
провизнання протиправним та скасування рішення від 29.04.2021 № 46 в частині; зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Баштанської міської ради (далі - відповідач) з вимогами
- визнати протиправним та як наслідок скасувати рішення сесії восьмого скликання Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 29 квітня 2021 року № 46 в частині прийняття рішення: «відмовити ОСОБА_1 в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2,00 га, в. межах Явкинського старостицського округу, Баштанського району, Миколаївської області у зв`язку з наданням дозволу іншій особі.»
- зобов`язати Баштанську міську раду прийняти рішення, яким надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га на території Баштанської міської ради для ведення особистого селянського господарства (із земельної ділянки з кадастровим номером 4820686500:03:000:0936, згідно поданих графічних матеріалів) громадянці України ОСОБА_1 ;
- здійснити судовий контроль за виконанням рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що в квітні 2021 року позивачка звернулась до відповідача з клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. Рішенням сесії міської ради від 29.04.2021р. №46 відповідач повідомив позивачу в наданні відповідного дозволу з підстав надання дозволу іншій особі. Позивач з позицією Баштанської міської ради викладеної в рішенні від 29.04.2021р. не погоджується, вважає це порушенням своїх прав на отримання земельної ділянки у власність, що і стало підставою для звернення до суду.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що на виконання Постанови КМУ №18 від 17.01.2018р. «Про внесення змін до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» рішенням Баштанської міської ради №44 від 29.04.2021 року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства учасникам бойових дій на земельній ділянці з кадастровим номером 4820686500:03:000:0936 загальною площею 9,6699 га (копія рішення Баштанської міської ради додається), а саме громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - по 1,94 га та громадянину ОСОБА_6 - 1,9099га. До відзиву відповідач надав копію відповідного рішення від 29.04.2021р. №44. Відтак на думку відповідача, у позивачки відсутнє порушене право, оскільки Земельний кодекс України не передбачає можливості оскарження відмови органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Розглянувши матеріали справи, ознайомившись з заявами учасників справи по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивачка в квітні 2021 року звернулась до Баштанської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 та на території Баштанської міської ради для ведення особистого селянського господарства (із земельної ділянки з кадастровим номером 4820686500:03:000:0936). До клопотання позивачем додано такі документи: копію паспорта позивача, копію ідентифікаційного коду, графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки.
18.05.2021р. позивачем отримано витяг з рішення сесії 8 скликання Баштанської міської ради Миколаївської області від 29.04.2021р. №44, яким відмовлено ОСОБА_1 в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,00га в межах Явкинського старостинського округу Баштанського району Миколаївської області у зв`язку з наданням дозволу іншій особі.
Позивач не погодився з таким рішенням відповідача, що стало підставою для звернення його до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частиною 6 статті 118 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до частини 7 статті 116 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У відповідності до ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що такими встановлені підстави, порядок та строки передачі земельної ділянки у власність громадян. Ці норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність. За результатами розгляду поданих заяв визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень - надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову.
При цьому, Земельним кодексом України визначено чіткий алгоритм розгляду заяв громадян про відведення у власність земельних ділянок та вичерпний перелік підстав для відмови особі у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву, підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою слугувало те, що на земельну ділянку, яку позивач мав намір отримати у власність, виданий дозвіл іншій особі.
Суд зауважує про те, що відповідно до витягу з рішення сесії Баштанської міської ради від 29.04.2021р. № 46 відповідачем відмовлено ОСОБА_1 в частині надання відповідного дозволу в зв`язку з надання дозволу іншій особі, проте якій саме особі надано такий дозвіл, відповідач не вказав.
Крім того, згідно наданої відповідачем разом з відзивом копії рішення сесії Баштанської міської ради від 29.04.2021р. № 44, судом встановлено, що відповідним особам (прізвища яких зазначені в такому рішенні) дозволено розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в межах Явкинського старостинського округу, Новоєгорівського (Добренського), Пісківського старостинських округів. Надання відповідним особам відповідного дозволу не свідчить про те, що визначена позивачем в клопотанні бажана земельна ділянка саме з кадастровим номером 4820686500:03:000:0936 надана саме цим особам.
Згідно рішення відповідача від 29.04.2021р. №44 та інших наявних у справі доказів, судом не вбачається того, що відповідачем до звернення позивача з відповідним клопотанням, надано дозвіл конкретній особі для розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Баштанської міської ради із земельної ділянки з кадастровим номером 4820686500:03:000:0936.
Крім того, серед підстав для відмови в наданні відповідного дозволу, визначених у частині сьомій статті 118 КАС України, така підстава як надання дозволу іншій особі для відмови- не передбачена.
Якщо на момент розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняття відповідачем рішення з цього питання, землі, яких стосувалася заява, було надано іншим особам, є порушенням прав позивача органом місцевого самоврядування як розпорядника землі.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі №620/1058/19, від 28.10.2020 року у справі №819/1976/17, від 22.10.2020 року у справі №815/7279/16, від 30.03.2021 року у справі №2040/6485/18, від 13.04.2021 року у справі №818/1470/18 та від 30.06.2021 року у справі № 440/3609/20.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання з приводу земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Частинами першою і другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, виходячи з матеріалів справи та доказів наданих до неї, суд не вбачає законних підстав для відмови позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що в свою чергу свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є правом, а не обов`язком суду. З урахуванням обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Представником позивача до суду надано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів оплати витрат на правничу допомогу. До такого клопотання представник додав: квитанцію до прибуткового касового ордера № 7 від 07.10.2021р. на суму 6600,00грн., копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 29.03.2021р., копію акту прийняття-передачі наданих послуг від 07.10.2021р., детальний опис робіт від 07.10.2021р. До позовної заяви представником було додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 14.04.2021р. В заявленому клопотання представник позивача просив суд стягнути з відповідача кошти витрачені позивачем на послуги адвоката в сумі 6600,00грн.
Відповідно до ч.2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 3 цієї статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частина 4 ст.134 КАС України визначає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розглянувши заяву позивача та надані до заяви документи, суд встановив, що заява відповідає ч.4, 5, 7 ст.134 КАС України. Відповідач з приводу заявленої вимоги, заперечень до суду не надавав.
Проте, з огляду на вартість послуг зазначених адвокатом позивача Валешинським М.І. та складністю даної справи, на думку суду є неспівмірним. З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення вимоги представника позивача щодо розподілу судових витрат в розмірі 2000,00грн.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Баштанської міської ради (вул. Героїв Небесної Сотні, 38, Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100, ідентифікаційний код 04376469) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення сесії восьмого скликання Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 29 квітня 2021 року № 46 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2,00 га, в межах Явкинського старостинського округу, Баштанського району, Миколаївської області у зв`язку з наданням дозволу іншій особі.
3. Зобов`язати Баштанську міську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га на території Баштанської міської ради для ведення особистого селянського господарства (із земельної ділянки з кадастровим номером 4820686500:03:000:0936, згідно поданих графічних матеріалів).
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Баштанської міської ради (вул. Героїв Небесної Сотні, 38, Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100, ідентифікаційний код 04376469) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі грн.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Баштанськї міської ради (вул. Героїв Небесної Сотні, 38, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100, ідентифікаційний код 04376469) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на правову (правничу) допомогу адвоката в розмірі 2000,00грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Мельник
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.03.2024 |
Оприлюднено | 28.03.2024 |
Номер документу | 117918124 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Мельник О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні