Ухвала

від 01.07.2024 по справі 400/4028/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01.07.2024р. № 400/4028/21

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М., розглянув в порядку письмового провадження заяву про роз`яснення судового рішення по адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

доБаштанської міської ради, вул. Героїв Небесної Сотні, 38, Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100,

провизнання протиправним та скасування рішення від 29.04.2021 № 46 в частині; зобов`язання вчинити певні дії,В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 позов ОСОБА_1 до Баштанської міської ради було задоволено. Зобов`язано Баштанську міську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га на території Баштанської міської ради для ведення особистого селянського господарства (із земельної ділянки з кадастровим номером 4820686500:03:000:0936, згідно поданих графічних матеріалів).

"23" квітня 2024 р. відповідачем до суду подано заяву про роз`яснення судового рішення по адміністративній справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Суд розглянув заяву представника відповідача, та зазначає про таке.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президентом України указом №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжений і триває станом на цей час.

Отже, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану".

Так, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" (далі Закон №2145-IX) набув чинності тільки 07.04.2022, яким заборонили надавати дозволи на розробку проекту землеустрою та передавати земельні ділянки у власність. Такі зміни та заборони є тимчасовими на період дії воєнного стану.

Позивачка звернулась до суду за поновленням свого порушеного права до набуття чинності Закону №2145-IX.

Проте цим Законом № 2145-ІХ не передбачена заборона щодо зверненням з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, про затвердження проекту землеустрою і заборона органу місцевого самоврядування розглянути такі клопотання.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12, від 04.08.2020 у справі №340/2074/19).

Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав, захист законних інтересів і, у випадку задоволення судом його вимог, рішення повинно мати наслідком реальне відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Враховуючи те, що позивач верталась до суду до набуття чинності Закону № 2145-ІХ, суд зобов`язав відповідача надати позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень ст. 254 КАС України, роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

З мотивувальної та резолютивної частини рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 року у справі № 400/4028/21 вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

Натомість, заявник просить суд роз`яснити не власне сам текст рішення, а можливість вчинення відповідачем певних дій, враховуючи прийняте судом рішення.

Відтак, заява відповідача про роз`яснення судового рішення задоволенню не підлягає

Керуючись ст.ст. 248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

У Х В А Л И В:

Заяву відповідача про роз`яснення судового рішення залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Суддя О.М. Мельник