Рішення

від 23.01.2024 по справі 480/3506/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2024 року Суми Справа № 480/3506/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сидорука А.І.,

за участю секретаря судового засідання - Гонтаренко І.І.,

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко"

до - Державної інспекції архітектури та містобудування України,

про визнання протиправними та скасування припису і постанови.

За участю представників сторін:

від позивача - Галімон Н.А.;

від відповідача (в режимі відеоконференції) - Бабій А.А.

1. Суть спору. Позиція сторін.

2. Позивач 12.05.2022 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати припис відповідача від 08.02.2022 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та постанову відповідача № 1 від 22.02.2022 про накладення на позивача штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

3. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем стосовно об`єкта позивача було проведено перевірку. Було складено акт та припис, а також постанову про штраф. Заперечення позивача враховані не були. Щодо процедури, то здійснивши спірну перевірку, головні інспектори будівельного нагляду вийшли за межі наданих законом повноважень. На офіційному веб-сайті відповідача відсутня інформація про нормативно-правові акти, дотримання яких перевірялося. Оспорюваний припис не містить переліку заходів щодо усунення порушень. Оспорювана постанова не містить терміну усунення порушень і підписана не керівником органу державного нагляду. Щодо фактів порушень, то спірна перевірка здійснювалась у зимову пору та на недіючому через погодні умови будівельному майданчику. Застосування тришарових бетонних блоків з бетонним опоряджувальним шаром відповідає розрахунковим конструктивним параметрам фундаментів будинку, розробленим на затверджувальній стадії проєктної документації (П). Проектом заданий шов та фактично виконаний, враховуючи допустимі відхилення, відповідає чинному законодавству і нормативам.

4. Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує (а.с.102-110, том 1).

5. Відзив мотивований тим, що перевірка на об`єкті будівництва є правомірною та такою, що була проведена з дотриманням вимог чинного законодавства, припис та постанова винесені на законних підставах, а позивачем не спростовано встановлених порушень містобудівного законодавства.

6. Позивач 13.07.2022 надав до суду відповідь на відзив (а.с.137-140, том 1). 02.08.2023 позивач надав до суду письмові пояснення по справі (а.с.199-200, том 1). Також, 04.08.2022 були надані до суду письмові пояснення по справ (а.с.201-202, том 1).

7. Відповідач надав до суду заперечення на позовну заяву (а.с.158-164, том 1).

8. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

9. Ухвалою позовна заява була залишена без руху. Позивач усунув недоліки позовної заяви. 24.05.2022 судом було відкрито провадження у справі.

10. До суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову. Ухвалою суду від 13.06.2022 було задоволено вказану заяву.

11. Відповідачем неодноразово подавались заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Суд задовольняв вказані заяви.

12. Ухвалою суду від 04.08.2022 було закрито підготовче провадження та призначена справа до розгляду по суті.

13. Позивачем було подано клопотання про допит представника позивача - ОСОБА_1 , як свідка (а.с.219-220, том 1). Суд задовольнив вказане клопотання. Суд звертає увагу, що ним було досліджено питання, чи не порушать показання представника позивача адвокатської таємниці. Вказані висновки суду були зазначені в ухвалі суду від 05.09.2022 (а.с.242-243, том 1). Крім того, сам позивач надав пояснення з вказаного питання та заяву щодо допиту представника позивача як свідка (а.с.251-252). Вказана особа була попереджена про кримінальну відповідальність і проголосила та підписала Присягу свідка (а.с.253, том 1).

14. Крім того, суд ухвалою від 22.09.2022 викликав як спеціаліста особу, яка за допомогою своїх знань та вмінь могла допомогти суду в проведенні окремих дій, спрямованих на виявлення, вилучення і закріплення доказів, а саме головного архітектора ТОВ "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" - ОСОБА_2 (а.с.260, том 1).

15. Відповідачем було надано до суду клопотання про призначення експертизи судом (а.с.5-15, том 2). Позивач надав до суду пояснення стосовно клопотання (а.с.20-21, том 2). Ухвалою суду від 18.10.2022 було призначено по справі будівельно-технічну експертизу, а провадженя у справі було зупинено (а.с.36-37, том 2). Провадження у справі поновлювалось, для вирішення клопотань експерта та знову зупинялось. Оплата за експертизу була проведена відповідачем.

16. До суду було повернуто висновок експерта та матеріали справи (а.с.93-100, том 2). Ухвалою суду від 01.12.2023 було поновлено провадження у справі. Відповідач надав до суду додаткові пояснення, з урахуванням висновку експерта (а.с.109-111, том 2). Позивач також надав письмові поянення стосовно висновку експерта (а.с.119-121, том 2). Крім того, 18.01.2024 відповідачем було надано до суду додаткові пояснення у справі (а.с.139-141, том 2).

17. Представник позивача в судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задовлленні заявлених позовних вимог. Представни відповідача в судовому засіданні усно зазначив, що проти задоволення позовних вимог заперечує.

18. Крім того, суд звертає увагу, що представник позивача зазначив, що категорично заперечує факт порушень, а тому порушення не усувались.

19. В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

20. Встановлені судом фактичні обставини справи. Висновки суду та їх мотиви.

21. На підставі наказу відповідача № 22 від 14.01.2022 було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавтсва у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт позивачем на об`єкті "Нове будівництво п`яти (шостого, сьомого, восьмого, дев`ятого, десятого) багатоповерхових багатоквартирних житлових будинків за адресою: м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, 35. Шостий багатоповерховий житловий будинок (1-ша черга)" (а.с.15-16, том 1).

22. Відповідачем 08.02.2022 за результатами проведеного заходу державного контролю було складено акт № 1, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а.с.17-52, том 1).

23. На вказаний акт позивачем подавались заперечення (а.с.58, том 1). 22.02.2022 відповідач ухвалив постанову № 1 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.53-57, том 1).

24. Позивач не погодився ні з постановою, ні з приписом та вважає їх протиправними, а тому звернувся до суду з даним позовом.

25. Щодо процедури перевірки.

26. По-перше, позивач зазначає, що особи, які мають повноваження на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю законом не визначені. Також, питання техніки безпеки та охорони праці не входить до переліку питань, які контролює відповідач.

27. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Спеціальним законом в цій сфері є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

28. Відповідно до ст.6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

29. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

30. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 ДІАМ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

31. Основним завданням ДІАМ, зокрема, є: здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил територіальними органами ДІАМ, уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, під час провадження ними містобудівної діяльності.

32. Посадовими особами ДІАМ, уповноваженими на здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, є інспектори будівельного нагляду.

33. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

34. Згідно з п.2 ч.2 ст. 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду.

35. Отже, твердження позивача, що здійснивши оскаржувану перевірку, інспектори будівельного нагляду вийшли за межі наданих законом повноважень, є безпідставним.

36. Крім того, позивач вважає, що контроль за дотриманням вимог будівельних норм про охорону праці і промислової безпеки у будівництві, зокрема, вимог ДБН А.3.2-2- 2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення» відноситься до повноважень Державної служби з питань праці.

37. Проте, як вже зазначалось вище, відповідно до Постанови № 1340 основним завданням ДІАМ, зокрема, є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а також здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

38. В свою чергу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці», основним завданням Держпраці, зокрема, є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

39. Таким чином, є необгрунтованою думка позивача, що контроль за виконанням суб`єктами містобудування вимог ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення» відноситься до повноважень Державної служби з питань праці.

40. По-друге, позивач стверджує, що здійснення заходів державного нагляду (контролю) без оприлюднення нормативно-правових актів, дотримання яких перевіряється під час здійснення таких заходві, забороняється. На офіційному веб-сайті відповідача відсутня інформація про нормативно-правові акти, дотримання яких перевіряється під час здійснення заходів державного контролю.

41. Суд погоджується з твердженням відповідача, що Каталог будівельних норм та нормативних документів національного рівня у галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів України, який є офіційним виданням Мінрегіону України, та містить, зокрема, ДБН А.3.2-2-2009 та ДБН А.3.1-5-2016, порушення норм яких було виявлено, оприлюднений в порядку, встановленому законодавством.

42. По-третє, щодо правової суті припису, то позивач зазначає, що оспорюваний припис не містить переліку заходів щодо усунення порушень, які необхідно вжити позивачу на його виконання.

43. Суд звертає увагу, що положеннями чинного законодавства не закріплено обов`язку контролюючого органу зазначати у приписі спосіб усунення виявлених порушень.

44. Дійсно, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття, а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

45. Суд не заперечує, що спонукання позивача самостійно визначити, якщо в приписі не визначені норми, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

46. В той же час, у спірному приписі зазначено про виявлені порушення, які допущені позивачем та зазначено, які саме положення Закону та державних будівельних норм порушено.

47. В даному випадку, чітке визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити для усунення порушень, можно розцінювати як встановлення вузької моделі поведінки щодо позивача та можливості усунення порушень.

48. Суд звертає увагу, що незважаючи на конкретні факти порушень, позивач взагалі не вважає за необхідне їх усувати. На переконанн суду, є зрозумілим і очевидним способи усунення порушень, наприклад, таких як встановлення знаків для врегулювання порядку руху, чи огородження шнекових ям стрічкою, чи встановлення паркану на баштовому крані, тощо. Підставою позову заначено не те, що позивачу є незрозумілим, як усунути такі порушення, а саме те, що він категорично заперечує факти таких порушень і стверджує на порушенні відповідачем процедури.

49. По-четверте, позивач зазначає, що постанова не містить терміну усунення порушень і підписана не керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником. Також, позивач вважає, що оскаржувані постанова та припис є протиправними, оскільки не містять відомостей, які повинні зазначатись в них.

50. Спеціальним Законом у сфері містобудівної діяльності є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності». Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

51. Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджені Наказом Мінрегіону від 15.05.2012 № 240.

52. Відповідно до п. 16, п.17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

53. Суд погоджується з твердженням відповідача, що припис за формою та змістом відповідає зазначиним нормативно-правовим актам, у відповідних графах зрозуміло та повно описано, в чому полягають порушення та міститься вимога щодо їх усунення у встановлений термін.

54. Крім того, суд не погоджується з твердженнями позивача щодо того, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності має містити термін усунення порушення і має бути підписана обов`язково керівником державного органу або його заступником.

55. Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», встановлена Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244.

56. Відповідно до п.2 Порядку № 244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; ДІАМ.

57. Накладати штраф від імені вищезазначених органів мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; головні інспектори будівельного нагляду.

58. Відповідно до п.22 Порядку № 244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, приймає одну з таких постанов: постанову про накладення штрафу або постанову про закриття справи.

59. Відповідно до п.23 Порядку № 244 у постанові про накладення штрафу та постанові про закриття справи зазначаються: посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка винесла постанову; дата розгляду справи; відомості про суб`єкта містобудування, щодо якого розглядається справа; обставини, установлені під час розгляду справи; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прийняте у справі рішення. У постанові зазначаються порядок і строк її оскарження. Постанова підписується уповноваженою посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою.

60. Таким чином, оскаржувана постанова за формою та змістом повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

61. По-п`яте, на переконання позивача, відповідачем ухвалено оскаржувану постанову про накладення штрафу 22.02.2022, тоді як термін на усунення порушень, передбачений Приписом, закінчується лише 08.03.2022.

62. Відповідно до п. 16 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

63. Згідно з п. 19 Порядку № 244 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

64. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

65. За результатами розгляду справи посадова особа приймає постанову про накладення штрафу.

66. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у ч.2 ст. 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

67. Суд погоджується з доводами відповідача, що складення припису про усунення правопорушень у встановлений термін не впливає на строк розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за результатами даної планової перевірки.

68. Перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю проводиться в результаті вже позапланової перевірки після сплину відповідного строку та у відповідності до ч.1 ст.41 Закону України Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.7 Порядку № 553.

69. Якщо за результатами такої позапланової перевірки виконання вимог приписів буде встановлено, що суб`єктом містобудування виконано всі вимоги в повному обсязі, то у відповідності до п.22 Порядку № 244, посадовою особою виноситься постанова про закриття справи.

70. Вищезазначене відповідає вимогам ч.11 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

71. Тому суд дійшов висновку, що перевірка дотримання вимог чинного законодавства на об`єкті будівництва є правомірною та такою, що була проведена з дотриманням вимог чинного законодавства відносно процедури.

72. Щодо суті порушень.

73. По-перше, щодо відсутності встановлеої схеми руху автотранспорту біля в`їзду на будівельний майданчик та щодо того, що шнекова яма не огорожена парканом та сигнальною стрічкою і щодо того, що рейки одного з баштових кранів не облаштовані парканом висотою 1,2 метри з однієї зі сторін.

74. Щодо цих порушень, то позивач стверджує, що спірна перевірка здійснювалась у зимову пору та на недіючому через погодні умови будівельному майданчику, значним чином засипаному снігом, на якому не здійснювались жодні будівельні роботи.

75. В той же час, суд погоджується з відповідачем, що порушення мало місце. Крім того, суд звертає увагу, що факти відсутності схем руху, паркану та сигнальної стрічки позивачем не спростовуються.

76. Норми ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення» (далі ДБН А.3.2-2-2009) містять вимоги з безпеки праці та виробничого середовища у сфері будівництва, охорони довкілля під час виконання будівельно-монтажних робіт.

77. Під час зведення будівельних об`єктів повинні бути вжиті заходи для запобігання впливу на працівників та населення, яке перебуває на прилеглій до будівельного об`єкта території, небезпечних і шкідливих виробничих факторів (п.4.2. ДБН А.3.2-2- 2009).

78. Відповідно до п. 3.2.2 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва» будівельний майданчик це територія, яка виділяється в установленому поряду для будівництва об`єктів, розміщення тимчасових будівель, споруд та інженерних мереж, будівельної техніки, будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та обладнання, які використовуються у процесі будівництва.

79. Відповідно до положень вищезазначених ДБН, будівельні роботи включають загальні роботи та спеціальні.

80. Дозвіл на виконання будівельних робіт отримано позивачем 26.05.2021.

81. Як вбачається з матеріалів справи, на об`єкті було розгорнуто будівельний майданчик: розміщено інженерні мережі, обладнання, транспорт, будівельні матеріали, зокрема, наявні результати земляних та будівельних робіт.

82. Будівельні норми щодо розміщення схеми руху автотранспорту на будівельному майданчику та встановлення огороджень та сигнальної стрічки в небезпечних зонах направлені на попередження виникнення потенційних небезпечних факторів, виконуються перед початком будівельних робіт та обов`язкові на всіх етапах будівельних робіт без виключення до завершення будівництва.

83. Так, відповідно до п.4.15 ДБН А.3.2-2-2009, перед початком робіт генпідрядник (субпідрядник, підрядник) повинен визначити небезпечні для людей зони, в яких існує постійний вплив або може існувати потенційний вплив небезпечних факторів, що пов`язані чи не пов`язані з характером робіт, що виконуються.

84. Згідно з п. 4.17 ДБН А.3.2-2-2009 небезпечні зони, що можуть виникнути на будівельному майданчику під час його організації, необхідно визначити в процесі розроблення будгенплану об`єкта та у подальшому позначити на території будівельного майданчика знаками небезпеки та попереджувальними написами.

85. Якщо звернути увагу на аргументи позивача, з огляду на те, що вищезазначені попереджувальні заходи повинні бути встановлені ще перед початком будівельних робіт, то можно зробити висновок про те, що кожного разу, коли погіршуються погодні умови, замовник зупиняє роботи та знімає їх, а з покращенням погоди - розпочинає роботи та встановлює їх знову, що є нелогічним.

86. Також, суд звертає увагу, що відповідно до п. 1.2 Положення по порядок консервації та розконсервації об`єктів будівництва, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 21.10.2005 № 2, консервація об`єкта - комплекс робіт та заходів, пов`язаних із забезпеченням зберігання на визначений довготривалий час об`єкта, на якому припинено будівництво, що включає тимчасові та постійно діючі захисні або конструктивні заходи, які запобігають руйнації об`єкта.

87. В той же час, під час проведення перевірки позивачем не було пред`явлено відповідного рішення про консервацію об`єкта, не долучено такого рішення і до позовних вимог, а тому не доведено факту консервації об`єкта.

88. По-друге, щодо того, що огорожувальна конструкція будується не у відповідності до затвердженої проєктної документації, то позивач зазначає наступне.

89. Кладка стін здійснюється з бетонних блоків без зовнішнього шару цегли. Стадія Р не підлягає затвердженню і може уточнюватись і доповнюватись в міру потреби, а тому не є завершеним, проєктним рішенням. Застосування тришарових бетонних блоків з бетонним опоряджувальним шаром відповідає розрахунковим конструктивним параметрам фундаментів будинку розробленим на затверджувальній стадії проєктної документації (П).

90. Інспекторами за результатами перевірки було встановлено, що зовнішня огороджувальна конструкція будується не у відповідності до затвердженої проектної документації, а саме кладка стін (в осі 13) здійснюється з бетонних блоків без зовнішнього шару цегли.

91. Суд звертає увагу, що відсутність зовнішнього шару цегли позивачем не спростовується.

92. Позивач наголошує, що «у Акті перевірки вказане порушення зазначене як таке, що вчинене саме внаслідок недотримання вимог Робочого проекту (стадія РП)» та «при проектуванні спірного об`єкту будівництва стадія РП не розроблялась (тобто вона відсутня як така)».

93. Суд погоджується з відповідачем, що вказані твердження не відповідають фактичним обставинам справи. На вимогу інспектора під час проведення перевірки позивач, разом із супровідним листом від 28.01.2022, надав перелік документів, в тому числі проектну документацію, зокрема, Том №5 Позначення 16-01-КБ2 (Стадія П-проект) та Том №5 Позначення 16-01-КБ2 (Стадія Р- робоча документація).

94. В свою чергу в Акті «зовнішня огороджувальна конструкція будується не у відповідності до затвердженої проектної документації (Робоча документація, Том №5 «Конструкції бетонні (залізобетонні) вище відмітки 0.000», Том 16-01-КБ.2) - кладка стін (в осі 13) здійснюється з бетонних блоків без зовнішнього шару цегли».

95. Відповідно до п.9.1 ДБН А.2.2-3: 2014 «Склад і зміст проектної документації на будівництво», стадія Р-робоча документація розробляється на підставі затвердженої попередньої стадії.

96. Відповідно до ст.8 Закону України «Про архітектурну діяльність» робоча документація для будівництва об`єкта архітектури виконується відповідно до норм і правил на підставі затвердженого проекту.

97. Робоча документація для будівництва або авторський нагляд за її розробкою виконуються за участю архітектора - автора затвердженого проекту відповідно до укладеного договору на розроблення проекту цього об`єкта архітектури.

98. Тобто, Робоча документація (Стадія-Р) повинна розроблятися у повній відповідності до затвердженого проекту, не може йому суперечити, змінювати основні конструктивні рішення, та може лише уточнювати або доповнювати його.

99. Таким чином, посилання в акті і на робочу документацію в тому числі - не є підставою вважати висновки інспекторів протиправними. Позивач у своїх запереченнях до Акту та у позовній заяві стверджує, що дані зміни у конструктивних проектних рішеннях відбулися «внаслідок деталізації робіт у робочій документації, що є нормальним робочим процесом».

100. Такі твердження позивача, що зміни про які йдеться, відносяться до «деталізації» проектних рішень не відповідають дійсності.

101. Відповідно до п.8 Завдання на проектування по даному об`єкту від 22.07.2019, проектні рішення щодо огороджувальних конструкцій (несучі стіни з облицююванням червоною керамічною цеглою) відносяться до основних архітектурно-планувальних вимог і характеристик.

102. Відповідно до ч.1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» завдання на проектування відноситься до вихідних даних для проектування об`єктів будівництва.

103. Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень (п.4.2. Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого Наказом Мінрегіону від 23.03.2012 № 45).

104. Тобто, у конструктивних рішеннях проектної документації визначено, що огороджувальна конструкція має будуватись з кладкою стін (в осі 13) з бетонних блоків із зовнішнім шаром цегли, а зміни, про які зазначається, фактично є коригуванням проектної документації. Тим більше, позивачем не доведено, як без внесення таких знін відповідач без експертизи взагалі можє встановити, що це не порушення, а "ефективне технологічне рішення", а те, що зовні виглядає як блок, в середині містить шар цегли (як одну із складових).

105. Коригування проектної документації - внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування та підлягає експертизі в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва.

106. По-третє, щодо того, що деформаційний шов виконаний не у відповідності до проектної документації, то позивач вказує, що зазначене не відповідає дійсності.

107. Як зазначає відповідач, розмір деформаційного шву між частинами будинку не відповідає проектним затвердженим рішенням - Том 16-01-КБ.2-П Арк.10.

108. Деформаційний шов призначений для зменшення навантажень на елементи конструкцій у місцях можливих деформацій, що виникають при коливанні температури повітря, сейсмічних явищ, нерівномірного осідання ґрунту та інших впливів, здатних викликати небезпечні власні навантаження, які знижують несучу здатність конструкцій. Він являє собою розріз в конструкції будівлі, що розділяє споруду на окремі блоки і, тим самим, надає споруді деяку ступінь пружності. Розмір деформаційного шву розраховується проектувальником виходячи з призначення (усадочні, температурні, осадові і антисейсмічні).

109. В конструктивних рішеннях проектної документації визначено розмір 200 мм. Суд погоджується з твердженням відповідача, що значення є граничними та не можуть бути змінені в сторону зменшення.

110. Для внесення змін (зміни розміру деформаційних швів) необхідне коригування проектної та експертної документації в цій частині, відповідно до п.3 Постанови КМУ від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи».

111. Відповідач зазначає і суд погоджується з такими твердженнями, що посилання на те, що ДБН В.2.6-162:2010 «Конструкції будинків і споруд. Кам`яні та армокам`яні конструкції. Основні положення» не встановлює вимоги щодо мінімального розміру деформаційного шву не має значення в даному випадку, адже такий мінімальний розмір встановлений у затвердженій проектній документації.

112. Суд погоджується з твердженням відповідача, що позивачем не вжито заходів щодо фіксації відхилень від проектної документації, а також заходів щодо коригування проектної документації з метою відповідності будівництва об`єкту робочій документації.

113. Щодо висновку експерта.

114. Із висновку експертів № 3987 від 30.10.2023 вбачається, що деформаційний шов виконаний між осями 13 та 14 шостого багатоквартирного житлового будинку.

115. На дослідження експертам був наданий робочий проект по об`єкту «Нове будівництво п`яти (шостого, сьомого, восьмого, дев`ятого та десятого) багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, 35. Шостий багатоповерховий багатоквартирний житловий будинок (1-ша черга)», розроблений інститутом «Сумигорстройпроект» у 2021 році.

116. Дослідивши креслення планів, що містяться у томі 3 «Архітектурні креслення», експертами встановлено, що між осями 13 та 14 проектом передбачений деформаційний шов шириною 200 мм (а.с.96, том 2).

117. Натурним обстеженням станом на 06.06.2023 встановлено наявність деформаційного шву між вісями 13 а 14 на рівні перекриття 7-го поверху. Замірами зафіксовано, що ширина деформаційного шва становить 135-150 мм. Фактична найменша ширина деформаційного шва на рівні 7-го поверху становить 135 мм.

118. Необхідно зазначити, що відповідно до розділу VII Опису виявлених порушень акту, складеного за результатами проведення планового заходу державного архітектурно- будівельного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 08.02.2022, наведено виявлені порушення, в тому числі: «Деформаційний шов виконаний не у відповідності до проектної документації (Том. 16-01-КБ.2). При улаштуванні деформаційного шву між частинами будинку не витримано розміри проміжку, який заповнюється теплоізоляційним негорючим матеріалом класу Г1».

119. Таким чином, ні матеріалами справи, ні висновком експертів не встановлено, що фактична ширина деформаційного шва відповідає затвердженій проектній документації. На переконання суду, саме вказане питання є визначальним, оскільки відповідачем було встановлено невідповідність проектній документації, а саме те, що не витримано розмір проміжку, який заповнюється теплоізоляційним негорючим матеріалом, а не те, чи відповідає ширина шва межам допустимих відхилень. Тому відповіді експерта на інші запитання не спростовують факту порушення, який є предметом дослідження у даному спорі.

120. Крім того, позивачем не обгрунтовано позиції стосовно того, як буде виконувати передбачену функцію деформаційний шов заповнений негорючим матеріалом, у разі, якщо врахувати граничні допустимі відхилення та похибки, в той час, як навіть без врахування зазначеного матеріалу розміри такого шва менше, ніж в проектній документації.

121. Отже, відповідачем було зафіксовано дану невідповідність до затвердженого проекту в акті та приписі, складених за результатами заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

122. Також, суд погоджується з доводами відповідача, що під час здійснення заходу державного архітектурно-будівельного контролю, головними інспекторами не було виявлено жодних відомостей у виконавчій документації щодо фіксації відхилень під час будівельних робіт та геодезичних вимірювань.

123. З огляду на вищенаведене, твердження про відсутність чи не виявлені невідповідності розміру деформаційного шва проектним рішенням суд вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

124. Таким чином, вищезазначене не відповідає затвердженим проектним рішенням та є порушенням вимог містобудівельного законодавства.

125. Щодо показань свідка.

126. Суд звертає увагу, що допитав представника позивача - ОСОБА_1 , як свідка, яка зазначила, крім іншого, що перебувала на об`єкті, порушення на якому, на думку відповідача, були встановлені позивачем та бачила ''деформаційний шов'', недотримання розміру якого відповідач зафіксував як порушення. Вказаний шов має фактичний розмір, такий, який повинен бути при будівництві об`єкту, оскільки ''деформаційний шов'' з наружного боку був закладений цегляною кладкою (герметизований), що передбачено будівельною документацією. Крім того, зазначила, що з акту перевірки не вбачається як саме здійснювались заміри вказаного ''деформаційного шву'' і не зазначено конкретних розмірів нормативів та фактичного порушення.

127. Суд дійшов висновку, що вказаний факт повинен бути доведений належними та допустимими доказами, а належними та допустими доказами, в тому числі і висновком експерта, доведена позиція позивача і відповідні порушення. Тому показання свідка не спростовують встановлених судом фактів.

128. Висновок суду.

129. Таким чином, постанова і припис є правомірними, відповідають вимогам, які встановлені ст. 2 КАС України, процедурні питання відповідачем не порушені, факти порушень підтверджені, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

130. Тим більше, суд звертає увагу позивача, на необхідність дотримуватись будівельних норм, оскільки безпечне та надійне будівництво і контроль з боку позивача за таким будівництвом, тим більше в умовах воєнного стану в Україні, є надважливим, так як це відповідає конституційному принципу верховенства права та спрямоване на забезпечення безпекуи людей, оскільки саме людьми і для людей здійснюється будівництво. Суд виходить з того, що будь-які сумніви трактуються на користь безпеки людей, а тому навіть можливі формальні порушення з боку відповідача не є абсолютними підставами для скасування припису чи постанови, оскільки це б порушило баланс інтересів сторін, зокрема забудовника, фізичних осіб, які здійснюють будівництво, осіб, які придбають житло.

131. Судові витрати.

132. Оскільки в задоволенні позовних вимог було відмовлено, то витрати по сплаті судового збору були покладені на відповідача, відповідно до ст. 139 КАС України.

133. Крім того, представник позивача в судовому засіданні до закінчення судових дебатів усно зазначив, що докази про витрати на правничу допомогу будуть надані у строки та порядку, який встановленний КАС України. Питання щодо проведення витрат на проведення експертизи судом не вирішувалось.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко" (вул. Тополянська, 26/1, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ 14005202) до Державної інспекції архітектури та містобудування України (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44245840) про визнання протиправними та скасування припису і постанови - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко".

3. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного рішення.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до норми ч. 3 ст. 243 КАС України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, а повний текст рішення буде складено протягом 10 (десяти) днів.

Рішення складено та підписано суддею 26.03.2024.

Суддя А.І. Сидорук